ОКСАНА РАДУШИНСЬКА

 

Оксана Радушинська

Оксана Радушинська – письменниця, журналістка, волонтерка, голова громадської організації "Творча Сотня "Рух до Перемоги". Чи не їдина в Україні людина з інвалідністю, яка послуговується кріслом колісним і яка здійснила 50 поїздок на передову за час АТО/ООС. Нагороджена медаллю Міністерства Оборони "За сприяння Збройним Силам України", відзнакою Президента України "За гуманітарну участь в антитерористичній операції". ЇЇ прозові й поетичні твори включено до шкільних програм, відзначено понад 20 літературними преміями. Кавалер Ордену Княгині Ольги ІІІ ступеню.

Оксана – авторка 30 книг, збірок поезій і прозових творів, книжок для дітей. Її вірші живуть своїм життям – їх декламують, пишуть на них пісні. Окремі прозові твори стають висавами – від шкільної сцени до театральних сцен. Низка творів потрапила до шкільних прогам НУШ. Відтепер школярі у різних класах вивчають віршіі кілька казок. Рекордсменом стала книга "Щоденник Славка Хоробрика", видана 2012 року – на її основі розроблено найбільше уроків і молодші школярі дуже добре знають цього персонажа. А найпершим твором, який МОНУ спочатку рекомендувало для позакласного читання, а тепер – включило до шкільної програми, стала підліткова повість "Метелики в крижаних панцирях". У книжці йдеться про дівчинку, яка осиротіла та набула інвалідність унаслідок ДТП. На прикладі її стосунків із дядьком і тіткою, братом, однолітками, вчителями сучасні семикласники познайомляться з особливими умовами буття у світі дитини з інвалідністю, зможуть навчитися толерантності у спілкуванні з "іншими".

Письменниця зазаначає, що "проблеми були і будуть, а війна лише загострила їх. Я б акцентувала увагу саме на дитячій літературі, на тому, що її має бути багато – якісної, сучасної, доступної за ціною, українсько-європейсько орієнтованої. Ми бачимо, із якою агресією рашисти нищать українські книги на окупованих територіях, як, депортуючи українських дітей, асимілюють їх у власне культурне і ментальне середовище, як зомбують власних дітей, починаючи з дошкільного віку".

Переконана, що якісні українськомовні книжки мають стати основою національної безпеки України. Їх має бути багато, на будь-який смак, вік і гаманець. Тільки перенаситивши український книжковий ринок українськомовною літературою, ми зможемо повноцінно вести боротьбу за мізки і душі дітей.

На питання "А як завзятій українці, патріотці, волонтерці, що Вам хотілося б сказати українцям на 10-му році війни?" Оксана відповіла: "Українцям варто збагнути просту і вже не раз озвучену істину: або ви в ЗСУ, або ви - для ЗСУ. Ніби усі свідомітого, що ця війна і ця країна – наша. Але досі бачимо, що одні допомагаютьз останніх сил, а інші перечікують, хтось на постійній основі віддає частину своїх (здебільшого невеликих) прибутків, а хтось – краде на війні чи відгороджується примітивним: "А що мені ця країна дала?"... Не буде у нас іншого часу, щоб вибороти собі життя і свободу. І країни іншої нашої не буде. Потрібно воювати за свою!

Окрім цілковитого знищення московії і стандартного набору людських, письменницьких жіночих щасть у письменниці є і особлива мрія –позанйомитися з Генералом Залужним, щоб подякувати йому за Україну! І Оксана Радушинська переконана, що її мрія обов'язково збудеться!

Твори:

• Радушинська О. Абетка дошколярика-пішоходика / О. Радушинська. – Київ : Калита, 2006. – 64 с.
• Радушинська О. Веселкові кольори / О. Радушинська. – [Харків] : [Школа], [2016]. – 11 с.
• Радушинська О. Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі : пригодницько-казковий роман / О. Радушинська. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, [2013]. – 180 с.
• Радушинська О. Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва : роман-фентезі / О. Радушинська. – Луцьк : Твердиня, 2016. – 452 с.
• Радушинська О. У саду і на городі / О. Радушинська. – [Харків] : [Школа], [2016]. – 11 с.
• Радушинська О. Українські свята / О. Радушинська. – Київ : Калита, 2007. .– 64 с.
• Радушинська О. Щоденник Славка Хоробрика, або Пригоди хлопчика-міліціонера : [для мол. та серед. шк. віку] / О. Радушинська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2012. – 88 с.