Українські дерев'яні церкви – прекрасні і автентичні пам'ятки, які зачаровують своєю гармонією, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури. Виникнення дерев'яної церковної архітектури відноситься швидше за все до початку християнства на Русі. Перші християнські церкви були дерев'яними, оскільки велику частину території Київської Русі покривали ліси. Тому, протягом багатьох століть, дерево залишалося для цього регіону основним будівельним матеріалом. На жаль до нашого часу не збереглося жодної дерев'яної споруди збудованої раніше XVII століття.
Найдавнішими на території Семенівського (нині Кременчуцького) району та Полтавщини в цілому, вважаються українські козацькі церкви XVII-XVIII століття, до категорії яких відноситься й Архістратиго-Михайлівська церква села Худоліївка. В ті часи церкві давалася назва або ім`я того свята чи святого, коли була освячена церква, у Худоліївці, ймовірно, освячення прийшлося у день Cвятого Архистратига Господнього Михаїла.
Дерев'яна, в ім'я святого архистратига Господнього Михаїла церква збудована 1796 року.
У 1899 р. поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудована дерев'яна дзвіниця.
У 1902 році володіла 120 кв. сажнями землі ружної садибної, 20 десятинами 1400 кв. сажнями орної, 12 десятинами 2200 кв. сажнями сінокісної; у 1912 – 33 десятинами ружної землі.
Діяли: бібліотека; у парафії – церковнопарафіяльна школа, школа грамоти, земське народне училище, церковнопарафіяльне попечительство.
До парафії входили хутори Черевковий, Васильчиний, Сотницький.
1902 парафіян – 1355 душ чоловічої, 1390 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 8, міщан – 22, козаків – 2525, селян – 320.
У новітній час релігійна громада була утворена як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 4.03.1994 р. за № 69. Для релігійних відправ використовує культову споруду.
Із священиків відомі:
- Адріан Полікарпович Мойсіяха (1902 р., 1912 р., у сані з 1872 р., нагороджений камилавкою 1900 р.);
- диякон Никифор Симонович Данилевський (1902 р., позаштатний 1912 р., у сані з 1872 р.),
- Антон Іоаннович Максимович (1902 р., на посаді з 1850 р., стихар 1851 р.),
- Сава Антонович Максимович (1912 р.),
- Георгій Іоаннович Храпал (1912 р.);
- козак Артем Кирилович Вакуленко (1902 р.),
- козак Єлисей Никифорович Артеменко (1912 р.),
- Анастасія Іванівна Мирна (2008 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар