БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

четвер, 12 листопада 2020 р.

ФУРСА НАТАЛКА

Перегортаючи сторінки, журналу Полтавська криниці № 2 (4) натрапила на добірку поезії Наталки Фурси з яскравою і промовистою назвою «Налий у небо молока…», відразу із величезним захопленням занурилася в рядки віршів, через які постають вражаючі образи-пошуки ліричної героїні: 
На кожну ніч у Бога є день, 
та не кожна весна восени розкається. 
І коли я кажу: ніколи й ніде, 
Господь усміхається… 

Наталка Фурса народилася в Полтаві 1964 року, пише поезію, прозу. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1986). Тривалий час працювала за фахом у засобах масової інформації, редактором у видавництвах. З 2011 року живе в селищі Ромодан на Миргородщині (Полтавська область), перебуває на творчій роботі. 
Пані Наталя є автором семи поетичних книжок: «Окрик» (Київ, 1993), «Дар Любові» (Полтава, 1997), «Страсті по Страті» (Полтава, 2000, 2001), «Необлітане небо» (Полтава, 2002), «Нічого, крім повторень» (Київ–Хмельницький, 2004), «Пилок і пил» (Полтава, 2015), «…ані вирію, ані скиту…» (2020, Полтава), а також книги малої прози «Зінське щеня» (2017, Полтава). 
Член Національної Спілки письменників України (1997) та Асоціації українських письменників (2001). 
В колоритному селищі Ромодан, із ставочками та крилатими вербами творить себе, творить поезію і прозу, перемагає ніч і біль своїми рядками Наталка Фурса: 
Ніч подолана, як перевал, 
за яким ще нема молитви. 
Тут взагалі не живуть слова – 
тут їх треба ростити. 
Читаючи далі добірку, опубліковану в «Криниці», пропускаєш по своєму серцю ту недовідому путь, яку пройшла і проходить щоденно невеличка, проте сильна духом жінка, яка не боїться боротись за слово, за місце під сонцем у цьому жорстокому і невблаганному світі: 
…Очі твої великі, 
губи твої тремтячі. 
Не визирай із вікон, 
поки не переплачеш… 
Поезії високовольтна лінія напруги, або вона є в рядках автора, або її немає. В Наталки Фурси вона струменіє в кожному вірші. Відчувши одного разу силу і незбагненну красу справжньої поезії, шукатимеш зустрічі з нею знову і знову.
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...