Рецензія
З вінка шани Олесеві Гончару. До 100-річчя від дня народження: ретроспективний збірник бібліографічних видань (2003–2018 рр.) / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; упорядник Н. М. Требіна. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2018. – 123 с.
Якось мимоволі впала мені в око книжка «З вінка шани Олесеві Гончару». Не змогла пройти повз неї з кількох причин. По-перше, Олесь Гончар – мій земляк, свого часу я перемагала в обласному конкурсі «Собори душ своїх бережіть» і їздила до його будинку в село Суха Кобеляцького району. По-друге, він належить до авторів, творчість яких подобалася ще зі школи. Це і «Собор», і «Прапороносці», і «Земля гуде». По-третє, пропрацювала тривалий час у бібліотеці у Києві, тож було цікаво, що випустили бібліотекарі з Полтавщини. Тож засіла читати.
У вступі викладена коротка аргументація появи книжки. Далі теж коротко подана біографія Олеся Терентійовича. Сподобалося, що автори не обтяжували масивом інформації, адже ті, кого він цікавить, і так його знайдуть. Іншим же вистачить і цього.
Далі подана бібліографічна розвідка 2003 року. Автори розповідають про важливі віхи життя письменника, про вихід його книжок. Діляться думками Івана Драча, Бориса Олійника, Максима Рильського, Дмитра Павличка. Вказують на внесок Олеся Терентійовича в літературу, в розвиток української нації, української держави. У бібліографічній розвідці 2008 року описано, як письменник, будучи студентом, потрапляє на фронт, як загинуло більшість студентів, як він потім писав книги про цю страшну війну, щоб увіковічнити побратимів… Вдало використані його щоденникові записи, які розкривають усі труднощі війни, полону. Описано, як народжувалися антивоєнні твори, як з’являлися герої… Подано враження українських письменників про прозу Гончара. Бібліографічна розвідка 2013 року розповідає про університетську дружбу, про кохання Олеся Гончара, перекреслені воєнними буднями.
У статті «Послана долею дівчина» розповідається про кохання Олеся Гончара до дружини Валентини. Подані її спогади, його листи до університетського і фронтового товариша. У них він розповідає про своє кохання, ділиться планами одружитися. «Поруч – кохана дружина» – вже оповідь про дружину Валентину, про її важливу допомогу письменнику.
«Фреска про любов» розповідає, як письменник написав оповідання про кохання словачки й українця, як його за це критикували, що він навіть готовий був покінчити життя самогубством. Зупинило його лише кохання до Валентини, яка відповідала взаємністю. На захист став Павло Тичина. І як порятунок вийшов роман «Альпи».
«Різні… мови – почуття одні» – розповідь про новелу Гончара про двадцятирічного фронтовика, який закохався в угорку, вбив її чоловіка, через що мав зазнати покарання. Описано, як згрубіла душа фронтовика розквітає від кохання, і він дивиться на світ уже інакше, ніж раніше. В іншій новелі автор зображує кохання свого двадцятирічного друга-фронтовика до мадярської дівчини. Герой був окрилений коханням, його душа сіяла поезію, чим і приваблювала дівчину… Та він загинув на фронті, про що дівчина так ніколи і не дізнається.
У статті «Душа твоя повна світла…» йдеться про вставну новелу-притчу з роману «Берег любові».
Окремо висвітлені афоризми Олеся Гончара. На жаль, зібрано їх дуже мало, але, все ж, чудово, що цьому приділили увагу.
Далі подано бібліографічні списки публікацій Олеся Гончара. Спочатку подано списки видань українською мовою, потім перекладів російською мовою, публікацій творів у збірниках та періодичних виданнях, щоденникових записів, його статей про культуру, про відомих людей, інтерв’ю, виступів, статей про мову. Окремо подано списки літератури про Олеся Гончара: книг, статей; про його біографію, спогади про нього, листування. Перераховані статті про Олеся Гончара і Полтавщину. Також згадана література про творчість Олеся Гончара. Зроблений поділ праць про окремі книги, щоденники. Вибрані уривки з віршів про Олеся Гончара, цитати з наукових й публіцистичних праць. Перераховані статті про премії його імені, статті про пам’ятники й музеї імені Олеся Гончара, художні твори, йому присвячені.
Потім мова йде про Міжнародну недержавну українсько-німецьку премію Олеся Гончара. Перераховані всі лауреати цієї премії з Полтавщини за 2001-2014 роки.
Сподобалося, що книга має безпосередній стосунок до Полтавщини. Це і детальний опис життя Гончара на Полтавщині, і опис лауреатів його премії із Полтавщини. Книга підійде, передовсім, тим, хто досліджуватиме його життєвий шлях, хто вивчатиме його творчість. Також цінна для бібліотек, бо подає бібліографічні списки літератури про нього, його творчість, листування. Така книга, без перебільшення, має бути в кожній бібліотеці.
Для пересічних читачів книга важлива тим, що переглянувши декілька сторінок, виникне бажання познайомитися як із самим автором, так із його творчістю.
Письменниця Марина Єщенко
Немає коментарів:
Дописати коментар