Це свято належить до 12 найбільших та найважливіших у церковному календарі. Воздвиження відзначають у пам'ять про дві події - віднайдення в IV столітті Хреста, на якому розп'яли Ісуса, та повернення цього Хреста з Персії до Єрусалима у VII столітті.
Свято Воздвиження - це торжество Чесного і Животворящого Хреста Господнього - божественного пам'ятника страждань, смерті та воскресіння Христа Спасителя. Cлово "воздвиження" означає "піднесення", тому обряд вшанування та прославлення Хреста Господнього є урочистим.
Зараз ми не можемо побачити Хрест цілим. Частини від нього роздавалися для освячення по всьому світу. Це символічно, бо заради спасіння світу Христос був розп'ятий на Хресті. Так, частка Хреста знаходиться в Києві у Софійському соборі. Найбільша частина Хреста зберігається й зараз в Єрусалимі, в храмі Воскресіння.
Воздвиження, або як кажуть у народі, Здвиження, є одним з найзагадковіших осінніх свят. З цим святом ров'язані зміни в природі: літо повертає на зиму та поступово завмирає активне життя в лісах і полях. Залягають на зимову сплячку звірі, доцвітають останні квіти, птахи відлітають у вирій, першою летить зозуля, бо в неї ключі від вирію.
Одна з легенд переповідає про те, що на Здвиження відбувається суд над лісовими плазунами - гадюками й вужами. Загадковий Руф скликає на свою раду всіх плазунів. Лісові мешканці мають одзвітуватися, чемно чи не чемно поводилися вони протягом літа. Якщо змії не жалили людей і тварин, жили між собою в мирі та злагоді, то Руф дякував таким і відпускав на спокійну перезимівлю. Вони мали право лаштувати теплі кубельця й спочивати до наступної весни. Ті ж, хто чинив скверну, - кусав людей і тварин, крав яєчка у птахів чи пожирав їхні виводки, - мали спокутувати свої лиходійства. Усіх зловмисників Руф проганяв геть, і їх не приймала земля. Тому змії повзали довкола, гризлися між собою, кидалися під колеса, нападали на людей. Ось чому в цей день, вважалося, дуже небезпечно ходити в ліс.
БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:Свято Воздвиження - це торжество Чесного і Животворящого Хреста Господнього - божественного пам'ятника страждань, смерті та воскресіння Христа Спасителя. Cлово "воздвиження" означає "піднесення", тому обряд вшанування та прославлення Хреста Господнього є урочистим.
Зараз ми не можемо побачити Хрест цілим. Частини від нього роздавалися для освячення по всьому світу. Це символічно, бо заради спасіння світу Христос був розп'ятий на Хресті. Так, частка Хреста знаходиться в Києві у Софійському соборі. Найбільша частина Хреста зберігається й зараз в Єрусалимі, в храмі Воскресіння.
Воздвиження, або як кажуть у народі, Здвиження, є одним з найзагадковіших осінніх свят. З цим святом ров'язані зміни в природі: літо повертає на зиму та поступово завмирає активне життя в лісах і полях. Залягають на зимову сплячку звірі, доцвітають останні квіти, птахи відлітають у вирій, першою летить зозуля, бо в неї ключі від вирію.
Одна з легенд переповідає про те, що на Здвиження відбувається суд над лісовими плазунами - гадюками й вужами. Загадковий Руф скликає на свою раду всіх плазунів. Лісові мешканці мають одзвітуватися, чемно чи не чемно поводилися вони протягом літа. Якщо змії не жалили людей і тварин, жили між собою в мирі та злагоді, то Руф дякував таким і відпускав на спокійну перезимівлю. Вони мали право лаштувати теплі кубельця й спочивати до наступної весни. Ті ж, хто чинив скверну, - кусав людей і тварин, крав яєчка у птахів чи пожирав їхні виводки, - мали спокутувати свої лиходійства. Усіх зловмисників Руф проганяв геть, і їх не приймала земля. Тому змії повзали довкола, гризлися між собою, кидалися під колеса, нападали на людей. Ось чому в цей день, вважалося, дуже небезпечно ходити в ліс.
Скуратівський В. Т. Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. – К. : Мистецтво, 1993. – 208 с.
Чи знаєте ви, як і коли ворожили дівчата, якою була посвята в парубоцтво, як закликали весну наші пращури, коли заготовляли лікарські рослини, якими символами зустрічали Новий рік та Різдво на Україні?
Про ці та інші обряди і звичаї, що вже стали реліктами, ви дізнаєтеся, прочитавши ще одну книгу Василя Скуратівського «Місяцелік». Народний календар – перше в українському народознавстві видання, яке стане в пригоді всім, хто не байдужий до своєї національної культури.
Чи знаєте ви, як і коли ворожили дівчата, якою була посвята в парубоцтво, як закликали весну наші пращури, коли заготовляли лікарські рослини, якими символами зустрічали Новий рік та Різдво на Україні?
Про ці та інші обряди і звичаї, що вже стали реліктами, ви дізнаєтеся, прочитавши ще одну книгу Василя Скуратівського «Місяцелік». Народний календар – перше в українському народознавстві видання, яке стане в пригоді всім, хто не байдужий до своєї національної культури.
Скуратівський В. Т. Український народний
календар / В. Т. Скуратівський. – К. : Техніка, 2003. – 384 с.
Ця книга є логічним продовженням уже
відомих творів «Берегиня», «Посвіт», «Святвечір», «Русалії» та ін., які набули
широкої популярності серед читачів. Автор зібрав багатющий матеріал про
походження назв українських місяців та пов'язані з ними численні прислів'я й
приказки, про зразки завбачень погоди та народні й релігійні свята з конкретним
їх датуванням, а також розвідки про найцікавіші обряди.
«Український народний календар» стане в
пригоді всім, хто не байдужий до своєї національної культури.
Немає коментарів:
Дописати коментар