Сьогодні ми святкуємо День міста Полтави, яке має свою славну історію, де живуть працьовити та талановиті люди.
На початку XV століття згадується Полтава, яка в той час знаходилася під владою литовського князя Вітовта, який передав її під владу князя Олександра Мамая. У 1482 році Полтава піддалася нападу кримського хана Менглі I Гірея. З 1503 року Полтава належала князю Михайлу Глинському. У 1508 році вона була в нього відібрана польським королем Сигізмундом I за участь в антипольських повстаннях. Однак пізніше все ж таки була повернута родині Глинських. У 1537 році господарем Полтави став зять Глинських - Байбуза. У 1630 році Полтава віддана Б. Обалковському, в 1641 році вона перейшла до С. Конецпольського, а в 1646 році - до Я. Вишневського.
До 1569 Полтава перебувала у складі Великого князівства Литовського.
З 1569 року в складі Польщі.
З 1667 - у складі Росії.
У ході громадянської війни на Україні в другій половині XVII століття Полтава неодноразово піддавалася нападам кримських татар.
У 1709 році російський гарнізон у Полтаві під керівництвом полковника А. С. Келіна витримав тримісячну облогу шведських військ, відбивши ряд штурмів.
Знаменита Полтавська битва відбулася недалеко від міста 27 червня 1709 року, під час цієї битви російська армія Петра I розгромила армію до того непереможного шведського короля Карла XII.
З 1802 року місто стало центром Полтавської губернії.
У ході громадянської війни 1917-1920 рр.. місто неодноразово переходило з рук до рук. Після закінчення війни Полтава увійшла до складу УРСР.
Під час Великої Вітчизняної війни 18 вересня 1941 року місто було захоплене німецько-фашистськими військами, а 23 вересня 1943 року було звільнене Радянською армією.
День міста традиційно приурочене до Дня визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників, що відбулося в 1943 році. Полтава — духовно багате місто, і по сформованій традиції свято почалося з передзвону і молебнів церков тих конфесій, якими представлений обласний центр.
Історична довідка
Місто застоване в 1174 році. В Іпатіївському літописі місцевість, де зараз розташоване місто Полтава, згадується як укріплення на річці Лтаву.На початку XV століття згадується Полтава, яка в той час знаходилася під владою литовського князя Вітовта, який передав її під владу князя Олександра Мамая. У 1482 році Полтава піддалася нападу кримського хана Менглі I Гірея. З 1503 року Полтава належала князю Михайлу Глинському. У 1508 році вона була в нього відібрана польським королем Сигізмундом I за участь в антипольських повстаннях. Однак пізніше все ж таки була повернута родині Глинських. У 1537 році господарем Полтави став зять Глинських - Байбуза. У 1630 році Полтава віддана Б. Обалковському, в 1641 році вона перейшла до С. Конецпольського, а в 1646 році - до Я. Вишневського.
До 1569 Полтава перебувала у складі Великого князівства Литовського.
З 1569 року в складі Польщі.
З 1667 - у складі Росії.
У ході громадянської війни на Україні в другій половині XVII століття Полтава неодноразово піддавалася нападам кримських татар.
У 1709 році російський гарнізон у Полтаві під керівництвом полковника А. С. Келіна витримав тримісячну облогу шведських військ, відбивши ряд штурмів.
Знаменита Полтавська битва відбулася недалеко від міста 27 червня 1709 року, під час цієї битви російська армія Петра I розгромила армію до того непереможного шведського короля Карла XII.
З 1802 року місто стало центром Полтавської губернії.
У ході громадянської війни 1917-1920 рр.. місто неодноразово переходило з рук до рук. Після закінчення війни Полтава увійшла до складу УРСР.
Під час Великої Вітчизняної війни 18 вересня 1941 року місто було захоплене німецько-фашистськими військами, а 23 вересня 1943 року було звільнене Радянською армією.
День міста традиційно приурочене до Дня визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників, що відбулося в 1943 році. Полтава — духовно багате місто, і по сформованій традиції свято почалося з передзвону і молебнів церков тих конфесій, якими представлений обласний центр.
На святі були присутні прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, перебуваючи з робочим візитом у Полтаві взяли участь у заходах, присвячених Дню міста та 72-ій річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Гості Полтавщини поклали квіти до Вічного вогню біля Меморіалу Солдатської Слави. За свободу ми заплатили неоціненним – кров'ю і людським життям. Вічна пам'ять всім тим, хто поліг у жорстокій коловерті війни в ім'я миру і спокою, тим, кого поглинуло її нещадне горнило.
Щиро вітаємо всіх і зичимо кожному із вас доброго здоров'я, щастя, бадьорості духу, довгих років життя, а нашому місту – розвитку і процвітання.
БІБЛОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:
Наливайко І. М. Через літа, через віки... : історико-публіцистичні нариси / І. М. Наливайко. – Полтава : "Дивосвіт", 2008. – 384 с.
Скільки визначних, нерідко сповнених справжнього драматизму подій умістила в собі багатовікова історія Полтави! Проте далеко не кожен з нас уявляє яким було наше місто триста, п'ятсот чи більше літ тому, замислюється над тим, звідки пішла назва того чи іншого куточка, вулиці, майдану.
Але саме в них закарбовані сторінки його літопису. Історія – це та ниточка, яка з'єднує покоління. Допитливий читач має можливість помандрувати у сиву давнину чи недавнє минуле нашого древнього, але вічно молодого міста.
Щиро вітаємо всіх і зичимо кожному із вас доброго здоров'я, щастя, бадьорості духу, довгих років життя, а нашому місту – розвитку і процвітання.
БІБЛОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:
Наливайко І. М. Через літа, через віки... : історико-публіцистичні нариси / І. М. Наливайко. – Полтава : "Дивосвіт", 2008. – 384 с.
Скільки визначних, нерідко сповнених справжнього драматизму подій умістила в собі багатовікова історія Полтави! Проте далеко не кожен з нас уявляє яким було наше місто триста, п'ятсот чи більше літ тому, замислюється над тим, звідки пішла назва того чи іншого куточка, вулиці, майдану.
Але саме в них закарбовані сторінки його літопису. Історія – це та ниточка, яка з'єднує покоління. Допитливий читач має можливість помандрувати у сиву давнину чи недавнє минуле нашого древнього, але вічно молодого міста.
Халимон В. Ф. Полтавщина очима краєзнавця : історико-краєзнавче видання / В. Ф. Халимон. – Полтава : Дивосвіт, 2009. – 304 с.
Щиросердною пристрастю автора книги, інженера за освітою, є історія рідного краю. Це видання – спроба по-новому розкрити та переосмислити певні сторінки літопису краю та біографії окремих історичних персон.
Багато в чому розповіді базуються на міфах та легендах або навпаки, розвінчують ті міфи, що вкорінилися в пам'яті полтавців.
Однак, незаперечним є факт, що більшість із наведених у цій книзі подій базуються на неспростовних історичних фактах, архівних документах та свідченнях очевидців. Книга буде пізнавальною і корисною для молоді, зробить події далекої давнини ближчими для нинішнього покоління.
Чепіль О. Вулицями старої Полтави / О. Чепіль. – Полтава: Дивосвіт, 2012. – 164 с.
Полтавський музикознавець, а не фахівець-історик написала цю книгу. Жінка, яка щиро закохана у місто, приєднала свій голос до потужних голосів сотень людей, які щиро служили і служать Полтаві. Нею вивчалися праці авторитетних істориків, які розбурхали інтерес до минувшини нашого міста і бажання долучитися до святої теми.Накопичений матеріал авторка об'єднала в книгу, яка вийшла людяною, теплою, щирою. Мандруймо вулицями рідної Полтави, милуймося сучасними силуетами, за якими вгадуються тіні благородної давнини, пишаймося честю іменуватися полтавцями!
Щиросердною пристрастю автора книги, інженера за освітою, є історія рідного краю. Це видання – спроба по-новому розкрити та переосмислити певні сторінки літопису краю та біографії окремих історичних персон.
Багато в чому розповіді базуються на міфах та легендах або навпаки, розвінчують ті міфи, що вкорінилися в пам'яті полтавців.
Однак, незаперечним є факт, що більшість із наведених у цій книзі подій базуються на неспростовних історичних фактах, архівних документах та свідченнях очевидців. Книга буде пізнавальною і корисною для молоді, зробить події далекої давнини ближчими для нинішнього покоління.
Чепіль О. Вулицями старої Полтави / О. Чепіль. – Полтава: Дивосвіт, 2012. – 164 с.
Полтавський музикознавець, а не фахівець-історик написала цю книгу. Жінка, яка щиро закохана у місто, приєднала свій голос до потужних голосів сотень людей, які щиро служили і служать Полтаві. Нею вивчалися праці авторитетних істориків, які розбурхали інтерес до минувшини нашого міста і бажання долучитися до святої теми.Накопичений матеріал авторка об'єднала в книгу, яка вийшла людяною, теплою, щирою. Мандруймо вулицями рідної Полтави, милуймося сучасними силуетами, за якими вгадуються тіні благородної давнини, пишаймося честю іменуватися полтавцями!
Немає коментарів:
Дописати коментар