пʼятниця, 25 грудня 2015 р.

ЦВІТ НАШОЇ НАЦІЇ

Євген Плужник (літературний псевдонім Кантемирянин) — український поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору. 
Євген Павлович Плужник народився 14 (26) грудня 1898 у слободі Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії. Батько його був вихідцем з Полтави. Деякий час вчився у Воронезькій гімназії (виключений за участь у нелегальних гуртках), пізніше — у Ростові-на-Дону, Боброві. 
  • 1918 рік родина переїздить на Полтавщину, де Плужник працює вчителем мови та літератури. 
  • 1920 навчався у Київському зоотехнічному інституті, навчання покинув, щоб стати актором. 
  • 1921 рік поет навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, але покинув навчання через туберкульоз. 
  • 1923 рік Євген працював у редакціях, був перекладачем, а вечорами продовжував самоосвіту й писав вірші. 
  • В 1923 року одружився з Галиною Коваленко. 
  • 1924 рік стає активним учасником організації «Ланка». Перші твори були під власним прізвищем опубліковані 1924 року. 
  • У 1926 році хвороба загострилася, лікування Євген проходив у Ворзелі. Відтоді двічі на рік — в Криму або на Кавказі. 
  • У середині 1920-х років видав свої перші поетичні збірки «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927). 
  • 4 грудня 1934 заарештований НКВД. 
Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації і засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він помер 2 лютого 1936 від туберкульозу. Реабілітований у серпні 1956 року.

четвер, 24 грудня 2015 р.

СПІВУЧА ДУША МАРІЇ БОЙКО

Бойко Марія Володимирівна народилася 26 грудня 1976 року в м. Полтаві в сім’ї зі славного роду козака Мусія Чайки.
Закінчила Харківський фінансово-економічний інститут (1996) і Полтавський державний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка (2002).
Марія Бойко – відома молода поетеса, журналіст, громадський діяч. Працює на телекомпанії “Студія “Місто” редактором наукових та суспільно-політичних програм. Створює культурологічний цикл “Видатні Полтавці” та ліричну рубрику “Мереживо поезій”.
Марією Бойко за період з 1991 по 2005 роки створено більше 4000 поезій. Вийшли друком поетичні збірки “Мелодії сопілки (1995), “Струни душі” (1999), “Промінь сонця” (2002), “Мінливі настрої весни” (2005), “Квітка папороті” (2005), “Сонячне коло” (2006) – це вірші і поеми про рідний край, багату землю України, щирих і добрих людей, особиста лірика. Творчість Марії Бойко рекомендована для вивчення в школі за темою “Література рідного краю”.
Побачили світ аудіо- та CD- видання пісень на слова Марії Бойко у виконанні народних артистів Раїси Кириченко, Богдана Сташківа, Миколи Свидюка, Степана Гіги, Ольги Добрянської, дуету “Горлиця”, заслужених артистів Валерія Соколика, Олега Марцинківського, дуету “Доля”, гурту “Краяни”, Геннадія Рагуліна і багатьох молодих митців в Україні і за кордоном.

понеділок, 21 грудня 2015 р.

25 ГРУДНЯ КАТОЛИКИ І ПРОТЕСТАНТИ СВЯТКУЮТЬ РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Різд­во Хрис­то­ве за гри­го­рі­ан­ським ка­лен­да­рем від­зна­чає­ть­ся в ніч на 25 груд­ня. У більш ніж 145 кра­їнах сві­ту це офі­цій­не дер­жав­не свя­то і од­не з го­лов­них ре­лі­гій­них свят у ро­ці. Пра­во­слав­ний світ, який жи­ве за юлі­ан­ським ка­лен­да­рем, свят­кує цю по­дію 7 січ­ня.
Цікаво, що віруючі багатьох євангельських протестантських церков нашої країни, яких в Україні нині немало, мають унікальну можливість відзначати цю подію двічі — і з католиками, і з православними. Адже, за великим рахунком, точна астрономічна дата, що пов’язана з обертанням нашої планети навколо Сонця, не настільки вже й важлива.
Для справжнього віруючого будь-якої конфесії головне — не дата, а сам факт народження Спасителя два тисячоліття тому. Але важливо, щоб Христос народився безпосередньо в серці конкретної людини, інакше для неї це свято втрачає всякий сенс.
Тому, готуючись до Різдва Христового, в першу чергу слід підготувати свої серця — благодатний ґрунт для сходження посіяного в них Слова Божого. Слід помиритися зі своїми ближніми, пробачити образи, повернути борги — зробити все, щоб з чистим серцем перед Богом і людьми відзначити Різдво Христове.
У католицькій традиції (як, між іншим, і в православній) святу народження Спасителя передує піст, який у католиків називається Адвент (від латинського слова adventus, що означає «прихід»). Він починається в неділю, за чотири тижні до свята. Це час радісного приготування до святкування Різдва і роздумів про прийдешнє друге пришестя Ісуса Христа.
Чотири тижні до Різдва символізують чотири тисячоліття, коли людство в Старому Завіті очікувало народження Месії. Кожен тиждень символізує одне тисячоліття.
Під час цього періоду в церкві читають відповідні тексти літургії, що нагадують віруючим про тодішні події і стародавні пророцтва. Остання частина Різдвяного посту від 17-го до 25 грудня безпосередньо направляє віруючих на

субота, 19 грудня 2015 р.

ГОЛОС ЛЮБОВІ І БОЛЮ

100 років від дня народження Едіт Піаф (Едіт Джованна Гассіон) (1915-1963) - знаменитої французької естрадної співачки та артистки.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Її ховала вся Франція, а оплакував увесь світ // Демократична Україна. - 2011. - 28 січ. - С. 20
  • Бессонова І. Едіт Піаф - життя в пісні / І. Бессонова // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня література). - 2011. - № 5. - С. 32-35
  • Перькова А. Эдит Пиаф: голос любви и боли / А. Перькова // Личности. - 2015. - № 8. - С. 7-30

пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

ЧАРІВНА НІЧ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Образ святителя Миколая здавна був у кожній хаті наших пращурів. І кожна душа зі щирою любов’ю й надією й сьогодні горнеться до нього – добродія для правомірних, котрий подає нам благословенну руку допомоги.
Його життя, сповнене милосердя і любові до ближніх, - правдиве свідчення віри й уособлення смирення. На хлопця, народженого в місті Патар у Малій Азії у заможній родині, чекало чудове майбутнє. Та ще змалку, навчений побожними батьками, які сповідували християнську віру, він виявляв схильність до суворого аскетизму. Юнаком відцурався мирського життя і прийняв чернечий сан. По смерті батьків роздав свою спадщину бідним, а сам вирушив до Палестини поклонитися святим місцям. Відтоді, як прийняв сан у рідному місті, Миколай допомагав усім, хто потребував його ласки: рятував хворих, творив добрі діла, утихомирював бурю на морі. Навіть ставши архієпископом у Мірах, носив простий одяг, їв раз на день, не прагнув розкоші, молився вдень і вночі...
Звідтоді його серце відкрите для всіх – і його сучасників, і нас, далеких у часі й просторі. Існує чимало свідчень християн різних епох і країн про випадки чудесної допомоги святителя, яку вони отримували після щирої молитви. Ось чому з вірою в його небесну силу цього святкового дня у храмах звучить тропар: „Почиваючи тілом, ти, святий Миколаю, одвідуєш вірних і всіх із біди визволяєш”.
Вшановуючи цього дня поборника віри, щедрого доброчинця, наслідуймо його приклад. Не лише наприкінці року – щодня. Нехай наші скромні подарунки, названі в народі „миколайчиками”, нагадають ближнім, що добро потрібно чинити завжди. Поруч нас чимало і близьких, і сторонніх,
котрі потребують уваги, спілкування. Самотні люди – щирого слова, приязних відвідин. Немічні – дбайливої допомоги й піклування. Літні – уваги й щирої розмови. Відвідуймо ж їх не лише святкового дня – частіше: на дозвіллі, у вихідні.
Особливо потребують любові дорослих і родинного тепла діти. Діти, котрих святий Миколай любив передусім, роблячи їм подарунки – солодощі, іграшки. Вчиняймо й ми так – нехай наші діти й онуки знайдуть уранці під подушкою смаколики, ляльки, книжечки... І зрозуміють, що їхні заповітні мрії неодмінно здійснюються, за умови, що вони будуть слухняними.
Тож нехай усі отримають свої „миколайчики” від рідних, близьких, друзів – добро, милосердя, любов на кожен день.

ХУДОЖНІ КЛЕЙНОДИ МАРІЇ МАТІОС

Матіос Марія Василівна (19 грудня 1959 року народження) – поетеса та письменниця сучасної доби розвитку вітчизняної культури.
Матіос Марія – уродженка с. Розтоки Чернівецької області. Одразу ж після випускного та отримання шкільного атестату, дівчина вирушила до м. Чернівці, де й отримала професію філолога в місцевому університеті. З 1992 року здійснювала журналістську діяльність, а згодом – займалася видавничою справою, очолювала науково-літературний «Буковинський журнал». В період з 2005 по 2010 рік обіймала посаду заступника очільника Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка. В 2012 році Марія Матіос виступила в якості політика: на виборах до парламенту держави була обрана народним депутатом України.
Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів (зокрема, «Жіночий аркан», «Сад нетерпіння»), а також книги оповідань «Нація», «Бульварний роман», «Щоденник страченої» тощо. Більшість її творів були перекладені російською, китайською, хорватською, японською та іншими мовами. Сама ж Марія Матіос є володаркою багатьох найпрестижніших літературних нагород.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  1. Зоряний дощ : проза для дітей та юнацтва / упоряд. і пер. рум. М. Лютика. - К. : Етнос, 2007. - 544 с. 
  2. Матіос М. В. Армагедон уже відбувся : [повість] / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА, 2011. - 112 с. 
  3. Матіос М. В. Вибране / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА, 2010. - 424 с. 
  4. Матіос М. В. Вирвані сторінки з автобіографії / М. В. Матіос. - 2-е вид. - Львів : ПІРАМІДА, 2011. - 368 с. 
  5. Матіос М. В. Жіночій аркан у саду нетерпіння / М. В. Матіос. - [2-е вид.]. - Львів : ПІРАМІДА, [2011]. - 308 с. 
  6. Матіос М. В. Життя коротке : Книга прози / М. В. Матіос. - Львів : Кальварія, 2001. - 236 с 
  7. Матіос М. В. Кулінарні фіглі / М. В. Матіос. - 2-ге вид. - Львів : ПІРАМІДА, 2011. - 205 с. 
  8. Матіос М. В. Майже ніколи не навпаки : сімейна сага у новелах / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА, 2007. - 176 с. 
  9. Матіос М. В. Москалиця. Мама Маріца - дружина Христофора Колумба / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА,

середа, 16 грудня 2015 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ "ПРЕПОДОБНИЙ ПАЇСІЙ ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ: АВТОБІОГРАФІЯ, ЖИТІЄ"

6 грудня 2015 р. у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. Гончара відбулася презентація книги "ПРЕПОДОБНИЙ ПАЇСІЙ ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ: АВТОБІОГРАФІЯ, ЖИТІЄ". Укладачем і автором передмови до видання є Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. На презентації ближче познайомилися з постаттю преподобного Паїсія Величковського, небесного заступника Полтави, його духовними подвигами та смиренним життям. Преподобний Паїсій завжди наголошував на своєму українському походженні, називаючи себе «Родимець Полтавський». Книга вийшла у світ до дня вшанування пам’яті преподобного Паїсія Величковського і є надзвичайно корисною всім, хто цікавиться православною духовністю та рідною історією.
ДОВІДКА

КОБЗАРІ НАШОГО КРАЮ

Кобзарство – самобутнє явище світової культури, предмет нашої гордості. Вивчення його допоможе глибше збагнути духовну спадщину наших предків. 
Кобзарство в Україні – це легендарний спів народних мандрівних співців, що водночас були і творцями, і носіями, і виконавцями народної пісні. Воно має глибоке коріння і нероздільну історію зі своїм народом. 
Кобзарі упродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їх просвітницька діяльність заборонялася, їх сотнями нищили, приречували на вимирання. Разом зі знищенням кобзарів, нищився і неоціненний духовний спадок України – думи, історичні пісні, звичаї, мова, знання древності та історії. 
Кобзарі в своїх епічних творах оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію свого народу.
Багата наша Полтавщина на таланти. Вона подарувала Україні і світові чимало імен, що яскравіють у вінку національної духовності. Але найбільше дала земля обдарованих людей, які присвятили своє життя бандурі.
Полтавська школа гри на кобзі не є типовою і займає якесь середнє місце між двома школами: чернігівською та харківською. Видобувають на кобзі звук биттям пальців по струнах, причому в ударах по струнах не лише бере участь пучка пальців, але й ніготь.
Кобзарям приписували найрізноманітніші злочини. Доходило навіть до того, що чиновники Полтавської губернської управи, наприклад, стверджували, ніби кобзарі сприяють розвиткові бродяг і готують з них контингент для арештанських рот.
Відомий кобзарезнавець зі Львова Богдан Жеплинський склав реєстр музик, знищених більшовиками в 30-х роках. У цьому переліку замордованих радянською владою народних співців-мучеників майже два десятки кобзарів з Полтавщини.
Біобібліографічне досьє присвячене трагічним сторінкам кобзарів нашого краю, їхньому багаторічному шляху та мистецьким досягненням, за які вони були репресовані та зазнали переслідувань з боку влади. Матеріал розміщений в алфавітному порядку прізвищ кобзарів. Використаний

вівторок, 15 грудня 2015 р.

ЧУРАЇВНА, ОВІЯНА ЛЕГЕНДОЮ

Цього року 390-річчя від дня народження своєї напівлегендарної землячки Марусі Чурай. Не залишились і ми осторонь цієї дати.
14 грудня в бібліотеці пройшов день краєзнавства, в ході якого експонувалась розгорнута книжково-ілюстративна виставка 
"Чураївна, овіяна легендою", на якій були представлені історичні, літературознавчі розвідки, книги, антології, збірки народних пісень, тексти наукових статей, публікації з періодики, художні твори, які дають достатні, науково доведені підстави вважати піснярку історичною особою. Хоч тема біографії і творчості талановитої полтавки ще належним чином не досліджена. 
На літературно-музичну годину "А Полтава співа Чураївни пісні..." були запрошені учні СШ № 38. Зі слайдів і записів пісень, ніби вийшла в затишну залу ніжна і сильна духом полтавська козачка, авторка приписуваних їй 23-х музично-поетичних перлин. В центрі уваги була не лише постать легендарної народної поетеси, а й роль її пісенної поезії в долі нашого народу. Юні полтавці, душі яких чутливі до слова і мелодій, переконалися, що "знала ті пісні уся Полтава, тим пісням судилися віки". 
"Народ шукає в геніях себе..." – таку назву мав інформаційний огляд художніх творів українських письменників, в т. ч. полтавців, в яких висвітлюється образ Марусі Чурай. Були перегорнуті сторінки чудових, як класичних, так і сучасних творів, автори яких схиляються у шані перед великою пісняркою.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2016 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм.
Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки.

понеділок, 14 грудня 2015 р.

ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Одну з найбільших аварій – аварію на Чорнобильській АЕС знає і пам’ятає весь світ. На згадку про цей чорний день була заснована дата 14 грудня – День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 945/2006 від 10.10.2006 р. 
У пам’яті кожного свідомого українця спогади про найбільшу техногенну ядерну катастрофу, ім’я якій – Чорнобиль, назавжди залишаться живим рубцем. На долю нашого народу випало жорстоке випробування.
Низько схиляємо голову перед усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Вклоняємося тим, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий синівський обов`язок перед рідною землею і рідним народом - зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України та інших держав.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Губарев В. Страсти по Чернобылю / В. С. Губарев. - М. : Алгоритм, 2011. - 368 с 
  • Эсаулов А. Город, которого нет : мемуары и роман-версия участника событий / А. Ю. Эсаулов. - Вінниця : Теза, 2013. - 382 с. 
  • Завгородній Ю. Задовгий день "Ч" ; Зона поза часом : роман / Ю. Завгородній. - Львів : Кальварія, 2012. - 176 с. 
  • Зов Припяти : сб. - М. : АСТ : Астрель, 2010. - 416 с 
  • Чернобыль : события и уроки : вопросы и ответы / [В. Я. Возняк, В. Я. Коваленко, С. Н. Троцки]. - М. : Политиздат, 1989. - 278 с 

пʼятниця, 11 грудня 2015 р.

ДЕНЬ БІБЛІОГРАФІЇ

11 грудня 2015 року в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара був проведений День бібліографії на тему: «Мудрість, великої жінки, чиє життя втілює кохання», в рамках якого були проведені: огляд літератури «Доторкнися свою добротою»; презентована книжкова виставка «Любов – це творити». Всі бажаючі взяли участь у практичному занятті по пошуку інформації, використовуючи ДБА. Родзинкою дня був літературно-бібліографічний вечір «Мудрість, великої жінки, чиє життя втілює кохання» для учнів 9-А класу СШ № 27 м. Полтави, присвячений Матері Терезі, 105-річний ювілей якої відзначається цього року. Ведучі ознайомили присутніх з видатною жінкою сучасності: місіонеркою, волонтеркою і людиною з великим Серцем. Прикладом подвижницької християнської любові є життя монахині Матері Терези, простої албанської жінки, яку знає увесь світ. Не всі можуть стати митцями, яким вручають Но­белівську премію Миру, але є в людині те, що набагато вище. Це величезна любов до Бога і до людей. І це визнає світова громадськість.
Мета Дня бібліографії: формувати у старшокласників шанобливе ставлення до людських чеснот – доброти, милосердя, співчуття; показати на фактах біографії Матері Терези прояви безкорисливості, самозречення у діяльності людини; виховувати в дітей бажання творити добро, бути милосердними, толерантними та доброзичливими.



четвер, 10 грудня 2015 р.

ФЕНОМЕН ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ

Тема жіночої психології завжди цікавила письменників і служила хорошим прикладом для роздумів, але як відомо, про жінку і для жінки раніше писали переважно лише чоловіки. Адже, загалом, жіноче письменництво виникло набагато пізніше чоловічого. 
В покажчику висвітлено дослідження жіночої тілесності у різних її проявах, не в сенсі сексуальності, еротичності, а в ширшому значенні: відчуття, сприйняття. Це покажчик, за яким можна констатувати, що в Україні існує сучасне жіноче письмо. 
Покажчик є своєчасним і вкрай необхідний для літературознавців, учителів-філологів, усіх тих, кого цікавить «жіноча проза» в контексті сучасної української літератури, її специфіка та роль жінки-письменниці в суспільстві. До кожної персоналії подається коротка бібліографічна довідка, списки творів, окремих видань, надрукованих у журналах, газетах, Інтернет ресурсах, та описи матеріалів про творчість авторок.
Пропонована література використовувалася при підготовці видання.



понеділок, 7 грудня 2015 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ

ЕКСКУРСІЯ В ТЕАТР


У Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя 6 грудня відбулась вистава "Остання любов Гетьмана" історична драма на 2 дії. Тривалість вистави 2 години 30 хвилин.
Актори з самого початку захопили своєю грою, і це продовжувалося до кінця перегляду.
Минув вже один день, але всі залишаємося під величезним
враженням від вистави. Існують вистави, які приносять

естетичне задоволення від перегляду цікавого і романтичного сюжету, інші від яскравих
та неординарних декорацій, ще інші від вирішення ролі того чи іншого героя на сцені. Проте існує ще один різновид вистав – які змушують нас задуматися, про історичні факти та і життям вцілому. Саме такою психологічною виставою можна назвати постановку "Остання любов Гетьмана" (Івана Мазепи).
Пропонуємо книги про життя та діяльність гетьмана України Івана Мазепи.

Журавльов, Денис. Мазепа: Людина, політик, легенда / Денис Журавльов. - Харків : Фоліо, 2007. - 382 с. 
Іван Мазепа – одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають гарячі суперечки фахових істориків, аматорів і людей взагалі далеких від історичних перипетій. Політичний діяч, військовий, меценат, просвітянин, дипломат, блискучий світський кавалер, обдарований поет і музикант серед усіх українських гетьманів…Можливо Вам вдасться створити свій власний образ Мазепи після знайомства з цією книгою. 

Борщак Ілько. Іван Мазепа : Життя й пориви великого гетьмана / Ілько Борщак, Рене Мартель. - К. : Свенас, 1991. - 136 с.
Життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи, однієї з найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, видатного полководця, громадського діяча. До неї також увійшли романтичні поеми В. Гюго та Дж. Байрона, присвячені образу Мазепи в європейській  уяві.

пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

ТЮТЮННИК ГРИГІР

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати тощо. 
Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник. 
Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.
Він увесь із життя. О. Гончар

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Вічна загадка любові : літературна спадщина Г. Тютюнника. Спогади про письменника. – К. : Рад. письменник, 1988. – 495 с. : іл.
Автобіографія, щоденники, листи письменника певною мірою розкривають його творчу лабораторію, роботу розуму і серця.
Спогади про нього відтворюють неповторний образ прекрасного письменника, який у своїй творчості сповідував тільки правду. Фото доповнюють розповідь про письменника і людину.

  • Мороз Л. З. Григір Тютюнник : нарис життя і творчості / Л. З. Мороз. – К. : Дніпро, 1991. – 207 с. : іл. – (Літературний портрет)
Коротко, влучно, неупереджено й чесно аналізував письменник життєві явища. Бо пильно вивчав саме життя з позицій людини, яка невіддільна від свого народу, від його турбот і тривог. Ще замолоду він знав, що тільки глибоке знання може дати право на висновки і художнє узагальнення.

четвер, 3 грудня 2015 р.

ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ

Завітавши 3 грудня 2015 р. до бібліотеки на день інформації, де їхній увазі в загальній читальній залі О. М. Бондар був представлений відкритий перегляд новинок з фаху: літературознавчих досліджень, монографій, розробок уроків, сценаріїв, енциклопедичних, довідкових, словникових видань.
З серіями сучасних українських книг: "Бібліотека Шевченківського комітету", "Золотий письменник України", "Коронація слова", "Читацький клуб", "Популярні книжки" та інших, підбірками книг для дітей та підлітків, наявних у відділі міського абонементу, ознайомила філологів О. Б. Павленко.
Інформаційний огляд нових матеріалів і публікацій у фахових періодичних виданнях та представлених на тематичних виставках у залі періодики та документів іноземними мовами провела В. І. Матяш.
Зацікавили вчителів і нові біобібліографічні розвідки, досьє про життя і творчість письменників-полтавців, краєзнавчий календар на 2016 рік, інформація про земляків – лауреатів всеукраїнських і обласних літературних премій, представлена Н. М. Требіною.
Мовники отримали візитки, консультації щодо користування ДБА бібліотеки, тем і матеріалів для написання учнями науково-дослідницьких робіт.

МУДРЕЦЬ З ЧОРНУХИНСЬКОГО КРАЮ

(03.12.1722 – 09.11.1794) 
Його поезія та філософія – це найвищий злет українського літературного бароко.
Л. Ушкалов
Булда М. Мудрець з Чорнухинського краю / М. І. Булда. – 2-ге вид., доп. і переробл. – Чорнухи, 2006. – 48 с.
Розповідаючи про встановлення місця народження Г. Сковороди, його років навчання, вчителювання, викладацької роботи, автор покладається на роботи відомих дослідників життя і творчості поета і філософа.

  • Григорій Сковорода. 250 : матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження / упоряд. І. П. Стогній, П. Ю. Шаботин. – К. : Наук. думка, 1975. – 256 с.
Збірник містить повідомлення про встановлення меморіальних дошок, відкриття музеїв Г. Сковороди, промови на урочистих засіданнях у Києві і Москві з нагоди ювілею філософа і письменника, доповіді про його творчість і творчу спадщину.

  • Зуб Т. Велетень думки і слова : до 240-річчя від дня народження та 200-річчя з дня смерті видатного українського філософа-гуманіста і поета Г. С. Ско-вороди. – Полтава : Криниця, 1992. – 38 с.
Дитинство, перші життєві битви, шляхи Слобожанщини, теорія виховання та основні її етапи за Сковородою – зміст книги чорнухинського краєзнавця.

  • Стадниченко В. Іду за Сковородою: сповідь у любові до вчителя : повість-подорож / В. Стадниченко. – К. : Криниця, 2002. – 176 с. : портр.
Уродженець Полтавщини, автор книги не міг не пройти дорогами славного земляка, збагачуючись розповідями людей, які вивчають життя поета і філософа.

  • Ушкалов Л. Сковорода та інші : причинки до історії української літератури / Л. Ушкалов. – К. : Факт, 2007. – 552 с. – (Сер. "Висока полиця").
Г. Сковороду автор вважає символом української духовної традиції від давнини до сьогодення. Подаючи матеріал про Т. Шевченка, І. Франка, Д. Чижевського, О. Забужко та ін., він повертається до Г. Сковороди, бо розглядає його як свого роду

вівторок, 1 грудня 2015 р.

ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ

Якби не було літературних премій та конкурсів, навряд чи існувало б поняття «відомий письменник». Чим більше титулів та нагород отримує літератор, тим охочіше його книжки друкують, читають та розкуповують. Тож премії – один зі шляхів «вийти в люди» для письменників, невідомих широкому загалу, та утвердитися і «примножити славу» для вже знаних.
У відкриттів, як у людей, свої долі. Одні з самого початку стають пестунами долі, інші ж входять у світ непомітно і довго залишаються в тіні. А буває золота середина? Виявляється так. І підтвердження цьому - життя та творчість основоположника величезної промислової імперії, доктора філософії, академіка, засновника премії, яка увічнила його ім’я в людській пам’яті - Альфреда Нобеля. В 2016 році 10 грудня, виповниться 120 років від дня його смерті. В цей же день, за сталою традицією, щасливі лауреати отримають премії і нагороди з шести нобелівських номінацій.
Серед них – премія в галузі літератури, яка вважається найпрестижнішою міжнародною літературною премією в світі.
У запропонованому бібліографічному покажчику ви дізнаєтесь про історію створення Нобелівської премії, традиції вручення. Також, вашій увазі пропонуються короткі відомості про життя і творчість її лауреатів. Біографії лауреатів Нобелівської премії з літератури представлені з 2004 року. Запропонована література про письменників є в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...