ЮРІЙ ЛИПА

Знай наших

Україна в XX столітті пройшла крізь горнило пекельних випробувань, вижила всупереч всім, але за це розплатилася незліченними жертвами. Серед усіх втрат, що їх зазнала українська культура у цьому несамовитому столітті, одна з найболючіших і незагойних – Юрій Липа (1900-1944). Його не вбили пострілом в потилицю, а замордували з нелюдською жорстокістю.

Юрій Іванович з’явився на світ 5 травня 1900 року в містечку Старі Санжари Полтавського повіту однойменної губернії. Тогочасні документи засвідчують, що він був хрещений під ім’ям Георгій в Успенській церкві села Старі Санжари. Таїнство хрещення здійснив його дід, отець Іоан (Булдовський). Його батько Іван Липа, який у 1898-1902 роках працював земським лікарем у містечку Мачухи на Полтавщині. Тут, у Мачухах проживала і мати Юрія Єлизавета Геращенко (в дівоцтві Булдовська). Дядько Ю. Липи по матері – Феофіл, митрополит всієї України, Української соборно-єпископської церкви (1929-1937), Української автокефальної православної церкви (1942-1943), архієпископ Харківський та Полтавський. Його розстріляли сталінські кати у 1944 році. Рідним братом Юрія по матері є Ігор Геращенко, який у 1918 році героїчно загинув під Крутами, стримуючи більшовицьку навалу на Київ.

1909 року, після смерті матері, Георгія забрали зі Старих Санжар до Одеси, де він і був усиновлений Іваном Липою, який на той час був одружений. Хлопчику змінили ім’я на Юрій.

Письменник, публіцист, поет, лікар-біолог, археолог, теоретик мистецтва, економіст, психолог, антрополог, унікальна особистість, автор книг "Українські відзнаки" (1917), "Гетьман Іван Мазепа" (1917), "Козаки в Московії" (1935), "Українська доба" (1936), "Українська раса" (1936), "Призначення України" (Львів, 1992, передрук з видання 1953 р., Нью-Йорк). В цій книзі вміщені маловідомі факти з історії України, а також досліджуються історичні й психологічні основи формування української ментальності. "Важко уявити книжку, більш потрібну сучасному українцеві...", – так характеризує у передмові книгу Юрія Липи Валентин Мороз.

"Він, як поет, не був "яскравим", "сочистим". Але від сухості і скупості віршів Липи б’ють електричні іскри справжньої поезії і при тім поезії високого напруження", – сказав про поета інший поет – Євген Маланюк.

Все явним пребуде – заглянь же у себе, людино,

Як в яму із гаддям, наляканим свистом бича.

Будь тим, чим єси – це є заповідь вища від неба,

А потім, як зможеш, будь тим, чим ти е – будь ще ліпшим.

Необхідно вказати на щиру, непідробну релігійність Юрія Липи, якої він не тільки не соромився, але й, навпаки, пишався; нею насичена переважна більшість його віршів, вона й надає їм неповторного звучання. З цього джерела – чистота, цілеспрямованість, непохитність поета.

19 серпня 1944 року Юрія Липу схопив підрозділ НКВС. Наступного дня його понівечене тіло було знайдене у селі Шутова Яворівського району Львівщини. Поховали Юрія в селі Бунів того ж району. Посмертно Липі присвоїли звання полковника УПА. Вулиці, названі на його честь, тепер існують у Києві, Одесі, Львові, Сумах й інших містах нашої країни. 

Проводяться щодворічні Липівські читання, перевидаються твори, осмислюється творча спадщина видатного українця.

Література

• Гейко А. "Мабуть, ніхто так не прагнув зробити Україну країною "першого світу", як Юрій Липа": [на Полтавщині народився письменник, лікар, один із засновників фітотерапії, полковник УПА, ідеолог українського націоналізму] / А. Гейко // Вечірня Полтава. – 2020. – 12 серп. – С. 20.
• Гейко А. 120 років тому на Полтавщині народився Юрій Липа, який прагнув вивести Україну на роль країни "першого світу" / А. Гейко // Полтавська думка. – 2020. – 14 трав. – С. 14.
• Гейко А. Його життя підтверджує соборність наших земель: [з дня народження Ю. Липи] / А. Гейко // Зоря Полтавщини. – 2020. – 12 черв. – С. 6.
• Киричук С. Автоінтертекстуальні аспекти у творчості Юрія Липи / С. Киричук // Рідний край. – 2002. – № 2 (7). – С. 107-109.
• Петренко В. Вшанування подвижників, які лікували тіла й душі українців / В. Петренко // Вечірня Полтава. – 2020. – 14 жовт. – С. 7.
• Петренко В. Лікували тіла і душі українців: [Полтавські сторінки біографій лікарів, будівничих держави Івана та Юрія Лип] / В. Петренко // Зоря Полтавщини. – 2020. – 16 жовт. – С. 3.
• Чернов А. "Кобзар" – моя ідеологія: [про Юрія Івановича Липу, який за деякими даними родився в Полтаві, а не Одесі] / А. Чернов // Край. – 2015. – № 134 (черв.). – С. 19-20.