суботу, 3 лютого 2024 р.

РОГОТЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ

Народився 23 лютого 1919 року в селі Бетяги Глобинського району на Полтавщині в селянській родині. Батьки письменника були заможними господарями, які любили землю та хліборобську працю. Його батьки наприкінці 1929 року, коли розпочалася колективізація, усе майно, землю віддав у колгосп, і вся родина виїхала у Бурят-Монгольській АРСР. Однак рідний край вабив до себе, тож Олексій Петрович при кожній нагоді заїжджав у рідне село.
З перших днів війни О. Роготченко у жорстоких боях – в оточенні на Україні. 1944 року брав участь у штурмі Сапун-гори, у визволенні Севастополя. Нагороджений орденами Вітчизняної війни першого і другого ступенів Червоної Зірки та медалями.
Військове лихотіття, подвиг народу на війні, трудове відродження України стали темами художніх і публіцистичних книжок Олексія Роготченка. Перша книга автора вийшла у 1948 році під назвою "Скала Дашнева".
У повоєнний час Олексій Петрович успішно закінчив історичний факультет Ніжинського педагогічного інституту, який закінчив у 1955 році. Кілька років трудився Олексій Петрович кореспондентом газети "Известия" у Бурятській АРСР, кореспондентом "Комсомольської правди". З 1965 року був заступником головного редактора журналу Спілки письменників України "Радуги". У 1988-1995 роках – головний редактор журналу. На цей період і припадає найбільший творчий злет, цього ж року виходить його збірка повістей і оповідань "Пусть всегда будет солнце",через рік – "Бійці пішли на завдання". Згодом світ бачить книжки "Красные айстры" (1970), "Когда цветут мимозы" (1971), "Рота" (1974), "Утро в Саянах" (1977), "Возвращайтесь, журавли" (1979). Кількома виданнями вийшов нарис "Уманское чудо".
Пише О. Роготченко російською і українською мовами.
З 1972 року Олексій Петрович член Спілки письменників України. Перед цим у співавторстві видає роман "Сад на заклятих скелях" (1970).
У 80-х роках пише ще кілька книг: "А небо остается голобым" (1984), "Щедрой души человек" (1985). 
О. П. Роготченко вшанований Почесною Грамотою Ради міністрів, орденом "Знак Пошани" та Грамотою Президії Верховної Ради України.
Помер 27 грудня 2005 року, похований письменник в м. Києві на Байковому кладовищі.
 
  1. Бетяги – найрідніші : [для письменника, уродженця села – Роготченка О. П.] // Сорокопуд І. О. Великі Кринки та великокринківці. – Полтава, 2011. – С. 314–315.
  2. Олексій Роготченко : [некролог] // Літературна Україна. – 2006. – 26 січ. – С. 2.
  3. Роготченко Олексій Петрович : [нар. в с. Бетяги (в даний час у складі с. Великі Кринки) на Полтавщині] // Григор'єв В. Роде наш прекрасний: історія Глобинського району в особах. – Полтава, 2007. – С. 356–357.
  4. Роготченко А. П. Где ты, планета Радужная? : фантаст. повесть / А. П. Роготченко, А. И. Корнейко. – К. : Український письменник, 1993. – 42 с.
  5. Роготченко А. П. Когда погиб Милован : роман / А. П. Роготченко, А. И. Корнейко. – К. : Политиздат Украины, 1990. – 298 с.
  6. Роготченко А. П. Рота / А. П. Роготченко. – К. : Радянський письменник, 1974. – 246 с.
  7. Роготченко А. П. Уманское чудо : [О Софиев. парке] / А. П. Роготченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Будівельник, 1980. – 96 с.
  8. Роготченко А. П. Уманское чудо : Софиевка : [фотоальбом] / А. П. Роготченко. – К. : Реклама, 1977. – 119 с. 
  9. Роготченко А. П. Утро в Саянах : повесть и рассказы / А. П. Роготченко. – К. : Радянський письменник, 1977. – 232 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...