неділя, 23 вересня 2018 р.

75 РОКІВ З ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ М. ПОЛТАВИ

У ці вересневі дні ми щороку згадуємо про славетні сторінки історії нашого краю, коли Полтава була звільнена від окупантів.
Цього дня ми вшановуємо всіх тих, чиє життя забрала війна. Тих, хто поліг у кривавому бою. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Низько вклоняємося та складаємо глибоку шану дітям війни, які  на своїх плечах винесли тягар у повоєнні роки та підняли країну з руїн.
Минають роки, змінюються покоління, але пам'ять про ті буремні події, назавжди залишиться в наших серцях. 
До вашої уваги, сектор краєзнавства та бібліографії підготував книжковий перегляд "Полтавці, що пройшли шляхами слави".


субота, 22 вересня 2018 р.

25 BООК FORUM НАЗВАВ НАЙКРАЩІ КНИГИ

У Львові визначили найкращі книги ювілейного 25 Book Forum. У Львівській обласній філармонії у четвер, 20 вересня, відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу «Book Forum Best Book Award».
Гран-прі 25 Book Forum отримало видавництво «Родовід» за альбом «Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення».
Також нагороди отримали:
Спецномінація «Свобода» – Станіслав Асєєв «В ізоляції». Це збірка статей донецького журналіста та блогера Станіслава Асєєва. Книгу видали «Радіо Свобода» й видавництво «Люта справа»;
У номінації «Класична українська література» – Леся Українка «Листи: 1876–1897», видавництво «Комора»;
У номінації «Від 0 до 6 років» – книга «Вірші», видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»; у номінації «Від 6 до 12» –«Казки на ніч для дівчат-бунтарок»;
У номінації «Нон-фікшн» – Джозеф Лі Геловей «Ми були солдатами і молодими», видавництво «Астролябія»;
У номінації «Біографія» – Аґата Тушинська «Наречена Шульца». Книга польської письменниці Аґати Тушинської, яку переклала літературознавиця, перекладачка, шульцолог Віра Меньок.
У номінації «Історія» – Енн Еплбаум «Червоний голод: Війна Сталіна проти України». Книгу видав Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC). Енн Еплбаум – відома журналістка та дослідниця Східної Європи, лауреатка Пулітцерівської премії. Книжка «Червоний голод: війна Сталіна проти України» вийшла друком минулого року й викликала активні дискусії в світових медіа. У березні вона здобула премію Лайонела Гелбера.

пʼятниця, 21 вересня 2018 р.

МОЇ ПРАВА - МОЄ ЖИТТЯ

Запропонований бібліографічний покажчик – це намагання допомогти українцям у відстоюванні своїх прав які, на жаль, дуже часто порушуються. Видання передусім розраховано на широку аудиторію, а також людей, які безпосередньо знайомі з проблемами порушення прав та їх захистом.
Мої права – моє життя : бібліограф. покажч. / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Н. Л. Карпінська. – Полтава, 2018. – 36 с. 

четвер, 20 вересня 2018 р.

СЕМІНАР

В Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулася  Всеукраїнська науково-практична конференція "Бібліотека закладу вищої освіти в умовах трансформаційних змін: відкрита наука, відкритий доступ, цифрова педагогіка".
"Універсальна десяткова класифікація: перспективи в провадження в освітянських бібліотеках", на яку завітали представники бібліотек міста. Лобановська Інна Георгіївна, завідувач відділу комплектування та наукового опрацювання документів Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, дуже детально розповіла колегам про УДК, відповіла на питання, які всіх хвилюють.
Семінар пройшов в дружньому колі, не було поділу, всі були колеги! Всі присутні вкотре довели, що БІБЛІОТЕКАР - це звучить гордо!

середа, 19 вересня 2018 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ УБА ЩОДО ВІДЗНАЧЕННЯ ВСЕСВІТНЬОГО ТИЖНЯ МЕДІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ 2018

Українська бібліотечна асоціація підготувала рекомендації щодо відзначення Всесвітнього тижня медійно-інформаційної грамотності 2018. Всесвітній тиждень медійно-інформаційної грамотності щорічно відзначається за ініціативи ЮНЕСКО.
Всесвітній тиждень медійно-інформаційної грамотності цього року проходитиме 24-31 жовтня 2018 р. під гаслом «Медійно та інформаційно грамотні міста» (Media and Information Literate Cities: Voices, Powers, and Change Makers) (https://en.unesco.org/globalmilweek2018). 
За задумом ЮНЕСКО, це – чудова нагода привернути увагу, проаналізувати і відсвяткувати досягнення на шляху до медійно та інформаційно грамотного суспільства.
Медійно-інформаційна грамотність, за концепцією ЮНЕСКО, об’єднує три взаємопов’язані комплекси компетенцій – інформаційну грамотність, медіаграмотність і технологічну/цифрову грамотність. Інформаційна грамотність – вміння знаходити, аналізувати, використовувати інформацію. Медіаграмотність – вміння отримувати доступ до медіа, аналізувати контент, оцінювати медіаповідомлення, а також створювати контент для самовираження та спілкування. Технологічна або цифрова грамотність передбачає вміння користуватись сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей, що надає інформаційний прогрес.
Медійно-інформаційна грамотність – важливий складник фахової підготовки бібліотекарів. Бібліотечні фахівці мають бути медійно грамотними, володіти ефективними формами бібліотечної роботи у цьому напрямі.
Поділіться інформацією про те, що зробила Ваша бібліотека впродовж Всесвітнього тижня медійно-інформаційної грамотності. 
Надішліть коротку інформацію та фото до Виконавчого офісу УБА на адресу: info@ula.org.ua.

понеділок, 17 вересня 2018 р.

СЛАСТІОН ОПАНАС ГЕОРГІЙОВИЧ

Український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець та етнограф.
Батько Опанаса – Георгій Дмитрович, родом із Золотоноші, що на Черкащині (але тоді Золотоноша входила до складу Полтавської губернії). Відомо, що після народження сина сім’я перебралася до міста Ногайськ (нині – Приморськ Запорізької області). У дитинстві хлопчик вчився малярству у свого батька, який працював реставратором церковного малярства та іконописцем, а також у сусіда Анастаса Смоктія – художника та музики, який грав на кількох музичних інструментах та навчав кобзарству.
Від мами, Марії Мартинівни, він чув безліч казок, народних пісень та повір’їв. Вона ж прищепила синові щирий інтерес до кобзарства.
Георгій Дмитрович хотів дати синові хорошу освіту, тому відправив Опанаса на навчання до Петербурга.
Сластіон був одним із засновників українського архітектурного стилю (будинки земських шкіл, кредитово-кооперативних товариств, зокрема, Миргородської водолікарні, 1912-1916). Створив проекти шкіл у містах Кременчуці (1922), Лохвиці (1924) Полтавської області.
Викладав у 1900-1928-у роках у Миргородській художньо-промисловій школі.
У 1920-у році організував Миргородський краєзнавчий музей.
Найвідоміші картини Опанаса Сластіона – "Цегельний завод" (кінець 1880-х років), "Проводи на Січ" (1898), "На жнивах" (1899), Волинь, "Миргород" (1901), "Весна" (1904).
Також створив ілюстрації до поеми "Гайдамаки" Тараса Шевченка (1883-1885), літографії до альбому "Старовина українська і запорізька" (середина 1890-х, не збереглися), галерею портретів українських кобзарів (1875-1928).
Помер 24 вересня 1933 року. Похований на Троїцькому кладовищі Миргорода.

КОСЕНКО ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

Народився в селі Великі Будища Зіньківського повіту.
Заповітною мрією хлопця з бідної багатодітної сім'ї було стати вчителем. І він став ним, закінчивши семирічку (вдома опанувавши два початкових класи), полтавський педтехнікум та Інститут народної освіти.
Працювати почав 1927 року у село Білики учителем української мови, а через рік став директором школи.
Ще в інститутські роки у юнака проявився інтерес до написання віршів. Уже тоді поезії студента звучали в сільських будинках, виконувались шкільними хорами.
Працюючи вчителем, О. Косенко не поривав з поезією. Знайомство з письменниками П. Капельгородським, Ю. Яновським, Ю. Смоличем, М. Залкою, О. Ковінькою, які часто відпочивали в Біликах, сприяло і заохочувало його до творчості. Особливо дружні стосунки склалися з М. Залкою та О. Ковінькою. Тривалий час товаришував з М. Зеровим. Хоч різниця у віці становила 14 років, вони були близькими по духу і способу мислення.
Косенко мало не щодня друкувався на сторінках обласних газет. Публікації гарно сприймались читачами, і невдовзі його взяли в штат обласної газети кореспондентом. Але, на жаль, не всім подобались його фейлетони, викривальні статті, якими він нажив собі чимало недругів.
Олександру Дмитровичу довелось працювати в окружному відділі народної освіти, лектором міськкому партії, викладати у партшколі, завідувати міським відділом освіти та ін. Під час виступів він говорив запально, лірично, переконливо, вмів щирим словом заворожити будь-яку аудиторію.
У 1932 наш земляк став членом літературного об'єднання "Плуг", у нього вийшла книга поезій, його обрали головою Спілки письменників Полтавщини. На той час ця посада була надзвичайно високою. Отже, ворогам справді було чому заздрити.
1934 рік для письменника став початком фатальних подій, що шаленно розкручувались за допомогою різних анонімок, заяв "доброзичливців", заздрісників. Двічі його виключали з ВКП(б) за націоналістичні погляди, втрату класової пильності і нещирість, і двічі вдавалось поновлюватись в її рядах.

четвер, 13 вересня 2018 р.

РОЗУМНИЙ, МУЖНІЙ І МІЦНИЙ, ЯК ДУБ, НОВОСАНЖАРЕЦЬ ЮРІЙ КОЦЕГУБ

Таку думку винесли студенти Полтавського коледжу нафти і газу з творчої зустрічі в бібліотеці з лауреатом Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" (2012) у номінації "Романи", володарем спеціальної відзнаки літературного конкурсу "Гранослов" (2016), Всеукраїнського конкурсу рукописів прози "Крилатий лев" (2017) Юрієм Коцегубом з Нових Санжар. 
Тридцятичотирирічний літератор, сім років працюючи на буровій і навчаючись заочно в ПНТУ ім. Ю. Кондратюка, в перервах між вахтами, вивчав історію України, історію, фольклор, легенди і перекази рідного краю, написав не один роман. Вірний історико-патріотичній тематиці, впевнений у своїх силах, надсилав їх на престижні конкурси і… отримував перемоги. Ввійшов у вісімку кращих літераторів України до 35 років, чиї твори будуть опубліковані у журналі "Дзвін", а незабаром повинна побачити світ і перша книга. 
Останнім часом він працює над творами про історичні події на Новосанжарщині, досліджує сторінки життя видатних уродженців краю, незвичайні пам'ятки історії і культури. Ці матеріали друкуються і на сторінках періодики. 
Наша бібліотека ретельно слідкує за творчістю молодих літераторів Полтавщини. Цього року ми видали біобібліографічний довідник "Літературна паросль третього тисячоліття": молоді письменники і літератори краю – лауреати Всеукраїнських премій і конкурсів (за останні 10 років). 
Увазі присутніх був представлений перегляд публікацій про Ю. Коцегуба в періодичних виданнях.

середа, 12 вересня 2018 р.

МОМЕНТИ СПІЛКУВАННЯ З АНДРІЄМ КОКОТЮХОЮ

Відомий український письменник, автор книг «Шлюбні ігрища жаб», «Повернення сентиментального гангстера», «Мама, донька, бандюган», «Повзе змія», «Темна вода», «Зоопарк або Діти до 16 років», «Легенда про безголового», «Чужі скелети», «Червоний», «Справа отамана Зеленого», та багатьох інших книг, Андрій Кокотюха завітав до сектору краєзнавства та бібліографії.
Автор має намір написати книгу про….. А це буде для всіх читачів таємниця…. На яку ми чекаємо! 
Незабутні моменти спілкування!

понеділок, 3 вересня 2018 р.

ДИВОВИЖНО ТАЛАНОВИТЕ ПОДРУЖЖЯ – ДЗЮБИ СЕРГІЙ І ТЕТЯНА – ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ АВТОРСЬКОЇ ПІСНІ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

Подружжя відзначене за чудову пісню "Білі ангели". Музику на вірш Тетяни "Сніг лапатий – син слухняний віхоли...", перекладений багатьма мовами світу, створив наш земляк з Пирятина Сергій Дзюба. 
Проникливо та чарівно пісню "Білі ангели" співають Інна й Тетяна Чабан, переможці багатьох міжнародних і всеукраїнських мистецьких конкурсів та фестивалів. 
Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка (нашого славного полтавця!) заснували громадські організації з Волині ("Чумацький віз") і Придесення ("Криниця") з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується. 
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара від усієї душі вітають достойних лауреатів! У нас є інформація, що полтавець Сергій Дзюба готує до друку збірку зі ста своїх пісень "Примчу на білому коні", де будуть представлені як пісні на поезії Сергія (зокрема, створені разом із відомими композиторами), так і пісні на вірші українських і зарубіжних поетів, музику до яких написав талановитий Сергій Дзюба. 
Також Сергій і Тетяна Дзюби вже вдруге поспіль стали нещодавно переможцями Загальнонаціонального конкурсу "Українська мова – мова єднання!". Обдарованих поетів із Чернігова відзначено за їхні нові поетичні книжки, які побачили світ у різних державах світу, зокрема в Чехії і Білорусі. Організатор конкурсу – Національна спілка журналістів України. 
Дивуємось невичерпному джерелу талантів рідного полтавського краю ! Успіхів Вам Дзюби, наснаги і нових звершень! 
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...