Народився у Львові 12 вересня 1921 року у полонізованій єврейській родині. Батько – лікар – ларинголог Самуель Лем.
Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів в автобіографічній книжці "Високий Замок" (1966).
"Жили ми на вулиці Браєровській [зараз вул. Лепкого], в будинку номер чотири, на третьому поверсі. На прогулянку зазвичай ходили – батько і я – в Єзуїтський сад або вгору по алеї Міцкевича, у бік церкви святого Юра. Не знаю, навіщо батько носив ціпка: у той час він ним ще не користувався. Зимовими днями, коли в саду було ще занадто багато снігу, ми прогулювалися по Маршалковській перед Університетом Яна Казимира, де, задерши голову, я міг розглядати величезні напівголі кам’яні фігури в дивних, теж кам’яних, капелюхах. Ці фігури нерухомо виконували свої незрозумілі функції: одна сиділа, інша тримала розкриту книгу, оперши її об коліно. Постійне задирання голови було болісним, тому в основному я розглядав батька, що крокував поруч".
Навчався майбутній фантаст в ІІ гімназій ім. Шайнохи (зараз Львівська середня школа № 8 на Підвальній).
Зв’язки батька допомогли йому вступити до медичного інституту, навчання в якому був змушений перервати під час німецької окупації. Паралельно працював механіком і зварником. Навчання Лем продовжив уже після війни, але випускні іспити не склав, щоб уникнути призову в армію. У 1946 році, не бажаючи приймати радянське громадянство, вся його сім’я переїхала до Кракова.
Писати Станіслав почав ще в студентські роки. Літературна кар’єра розпочалася зі співробітництва з журналами. Перший його твір "Людина з Марса" було опубліковано в маловідомому тижневику "Новий світ пригод". А вже після виходу роману "Астронавти" Лем став по-справжньому відомим.
Творчість Лема не зводиться лише до наукової фантастики, хоча цей жанр, до якого входить багато романів та цикл оповідань про пілота Піркса, переважає. Не менш цікавим у творчості Лема є фантастично-науковий гротеск – сюди входять "Казки роботів", "Кіберіада" та цикл творів про Ійона Тихого. Крім того, Лем є автором книг, жанр яких визначається на межі між філософською есеїстикою й художньою літературою ("Досконала порожнеча", "Провокація", "Бібліотека ХХI століття"), а також – у ранній творчості – сучасного реалістичного роману.
В старості Лем писав есе на філософські теми, він став песимістом і агностиком. "Люди не хочуть жити вічно. Люди просто не хочуть помирати". Станіслав Лем довго хворів діабетом і помер 27 березня 2006 року в Кракові.
З-під пера Станіслава Лема вийшло близько 200 художніх творів. Його твори найпопулярніші за кількістю мов, якими їх перекладено, а таких понад сорок, загальним накладом 35 млн примірників.
РЕКОМЕНДУЄМО
Лем С. Соляріс : роман / С. Лем ; пер. з пол. Д. Андрухова. – Львів : Кальварія, 2007. – 200 с.
"Соляріс" – найвідоміший роман письменника-фантаста.
Роман присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. У ньому порушуються філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та, власне, відповідальності за все, що робить людина – як на Землі, так і за її межами.
Дія роману "Соляріс" відбувається в далекому майбутньому. Розповідь ведеться від першої особи – доктора Кріса Кельвіна, який прибув на планету для розв’язання проблем із психологічним станом членів експедиції. У романі представлено дві сюжетні лінії: перебування Кельвіна на дослідницькій станції "Соляріс" і документальне викладення історії відкриття та дослідження планети в формі знайомства Кельвіна з науковою бібліотекою на борту станції.
Лем С. Повернення з зірок : фантаст. роман / С. Лем. - Львів : Каменяр, 1965. – 220 с.
Роман оповідає історію астронавта Халя Брега. Він повернувся з космічної експедиції на Фомальгаут, котра через релятивістське уповільнення часу тривала близько 10 років. А на Землі за цей час минуло 127 років. Халь виявляє, що поки він подорожував на Землі склалось утопічне, незвичне для астронавта з минулого суспільство, без насильства і воєн.
Незабаром Халь дізнається, що в основі нової цивілізації лежить процедура бетризації, яка нейтралізує всі агресивні імпульси в мозку людини й підсилює інстинкт самозбереження. Однак у цієї процедури є і побічні ефекти, принаймні з точки зору Халя. Людство не схильне до ризику, зокрема, космічні польоти розглядаються як невиправданий авантюризм. Він та інші космонавти стають для суспільства чужими і навіть небезпечними, оскільки не були бетризовані. Перед головним героєм постає вибір: прийняти цінності нового суспільства чи стати вигнанцем...
Лем С. Кіберіада : фантастичні твори / С. Лем ; пер. з пол. – Київ : Дніпро, 1990. – 815 с. – (Фантастика. Пригоди. Детектив).
Цикл фантастичних оповідань, дотепно названий "Кіберіадою", був написаний ще у далеких 60-х роках минулого століття, проте свого чару він не втратив і досі. Всесвіт "Кіберіади" – казковий, часів царя Гороха, якщо послуговуватися людською мовою. І хоча там є королівства, лицарі і принцеси (трапляються навіть дракони), але населяють його роботи, які навдивовижу схожі на людей. Вони також люблять і ненавидять, втішаються і горюють, а деякі з них навіть умирають. З-поміж того населеного роботами всесвіту на особливий пошанівок заслуговують Трурль і Кляпавцій – геніальні конструктори і винахідники, які, намагаючись перевершити один одного, можуть створити все – від машини для сповнення бажань до Демона Другого Порядку. На жаль, найчастіше ті винаходи викликають лише усмішку. Чому? На це питання, як сказав один із Лемових мудреців, кожен повинен відповісти особисто.
Немає коментарів:
Дописати коментар