ЛЮДИ КУЛЬТУРИ, ЯКИХ ЗАБРАЛА ВІЙНА

Український ПЕН та The Ukrainians Media запустили онлайн-проєкт «Люди культури, яких забрала війна». Про це Читомо повідомили в ПЕН.

«Люди культури, яких забрала війна» – це серія текстових портретів на окремому сайті.

Роки: 2023-2024

У процесі роботи над історіями команда вивчає доробок загиблих героїв і спілкується з їхніми близькими та колегами. Спецпроєкт покликаний зберігати пам’ять про людей, яких українська культура втратила у війні, та водночас свідчити про геноцидальні наміри росії.

«Серед людей культури, вбитих під час повномасштабної війни росії проти України, десятки письменників, музикантів, акторів, перекладачів, бібліотекарів, художників, скульпторів, фотографів, археологів, диригентів – як чоловіків, так і жінок. Часом це особи знані й публічні, часом відомі лише вузькому колу колег. Їх об’єднують дві речі: по-перше, їхня праця творить тканину української культури; по-друге, їх убила росія», – пише кураторка спецпроєкту «Люди культури, яких забрала війна», дослідниця Саша Довжик.

Український ПЕН відстежує втрати серед діячів культури, історії яких зʼявляються в інформаційному полі. Станом на серпень 2024 року зібрано 127 імен. Це неофіційний моніторинг: усвідомлюємо, що митців, загиблих після 24 лютого 2022 року, більше, ніж відомо нам, про багатьох ми поки що не маємо інформації.

Розпочати цю серію спонукала вбита російською ракетою Вікторія Амеліна, яка у передмові до окупаційного щоденника закатованого росіянами Володимира Вакуленка писала: «поки письменника читають, він живий».

«Ми часто говоримо, що наш обов’язок – знати й пам’ятати імена загиблих. Але також важливо, щоб вони не стали для нас лише переліком, статистикою, адже за кожним ім’ям стоять – людські долі, мрії, невтілені задуми й незавершені справи. Мета нашого проєкту – збирати та ділитися історіями загиблих, щоб їхні голоси й далі звучали серед нас, а їхні справи – тривали. Я часто розповідаю, до скількох проєктів та ініціатив мене спонукала Вікторія Амеліна. Великою мірою цей проєкт теж стався за невидимої підтримки і повсякчасної присутності Віки: її голос і поради, які й далі звучать у мені, допомогли нам розпочати цей спецпроєкт, в основі якого – наш біль, наша пам’ять, наша любов і наша вдячність», – каже Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН та ініціаторка спецпроєкту «Люди культури, яких забрала війна».

На сайті проєкту вже є 28 есеїв – історії про Вікторію Амеліну, фотографа Дениса Кривого, історика В’ячеслава Зайцева, диригента Костянтина Старовицького та дослідницю української кухні Ольгу Павленко-Кольорово та про інших особистостей.

Спецпроєкт «Люди культури, яких забрала війна» втілюється за підтримки Національного фонду демократії (NED).

ФРАНКФУРТСЬКИЙ КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК

Франкфуртський книжковий ярмарок цьогоріч проходив з 16 до 20 жовтня. Був представлений український стенд із понад 300 книгами від 31 видавництва. Також протягом 5 днів українські автори бради участь як у подіях на національному стенді, так і у міжнародних дискусіях.

Про це розповіли в інституті книги.

Франкфуртський книжковий ярмарок – традиційний європейський книжковий ярмарок, який існує з середини XV століття. Щороку ярмарок відбувається у жовтні з середи по неділю включно у місті Франкфурт-на-Майні (Німеччина).

Українська фокусна тема цьогоріч – Reclaiming the Voice ("Повернення голосу").

"Голос України замовчувався століттями. Його заглушила російська імперська жорстокість, яка віддає перевагу одноманітності над різноманітністю, насильству над розмовами. Сьогодні Україна бореться за повернення свого голосу. Щоб його почули. І таким чином вона бореться за права безголосих. Для всіх інших націй і груп, голос яких так довго ігнорувався", – зазначає автор концепції фокусної теми, директор PEN Україна Володимир Єрмоленко.

Національний стенд

Україна була представлена національним стендом, стендом від "Мистецького арсеналу", UA Comix, а також окремий стенд мав "Видавець Олександр Савчук" як переможець премії "Читомо".

На стенді можна було знайти понад 300 книг від 31 видавництва, серед яких:

"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", "КСД", "Видавництво Старого Лева", "Ранок", Vivat, "Наш Формат", "Проджектор", Ist Publishing, Мала академія наук України, Creative Publishing, Punkt Publishing, "Видавництво Богдан", "Моя Книжкова Полиця", "Саміт-Книга", "Книголав", "Маджента арт букс", "Жорж", "Читаріум", "Фоліо", "Час майстрів", "Книги-ХХІ", "Мушля", "АССА", "Артбукс", "Каламар", Літературна агенція Ovo,"Крокус", "Маміно", "АДЕФ-Україна", "Букшеф", Yakaboo Publishing.

Оформлення національного стенда було зроблено на основі дизайну книжки "ДО ПО" від художника Павла Макова.

"Голос України лунає все гучніше, в тому числі і завдяки таким подіям, як Франкфуртський книжковий ярмарок, завдяки перекладам творів українських авторів різними мовами. Перекладів ще не так багато, як би нам хотілося... Але близько 300 перекладених творів щороку – це вже не одна крапля в морі, а 300. І це маленька хвилька. Поки що маленька", – зазначила в. о. директорки Українського інституту книги Олександра Коваль.

Стенд "Мистецького арсеналу"

Окремий стенд був у "Мистецького арсеналу" в секції ярмарку Hall 3.1 "Мистецтво. Арткнига. Дизайн".

Цьогоріч його концепцією стала фокус-тема XII "Книжкового Арсеналу" – "Життя на межі". Інституція представила нові каталоги: "Мистецький арсенал. Колекція", "Серце землі", "Відбиток. Українська друкована графіка XX-XXI століть", "Футуромарення".

Крім того, презентовано двомовний власнодрук "Довженко-Центру" та київського бюро "Буця", присвячений дослідженню кіноекранізацій творів Михайла Коцюбинського до 160-річчя письменника.

Програма заходів

Участь у подіях Франкфуртського ярмарку брали:

Олександр Михед, Софія Андрухович, Роксолана Свято, Галина Вдовиченко, Наталка Сняданко, Наріман Джелял, Олена Стяжкіна, Радомир Мокрик, Катерина Міхаліцина, Мстислав Чернов, Таня Малярчук, Мирослав Лаюк, Ія Ківа, Алім Алієв, Ірина Вікирчак, Тамара Горіха Зерня, Вахтанг Кебуладзе, Євгенія Кузнєцова, Катерина Ботанова, Анна Грувер, Марічка Паплаускайте та інші.

Зокрема, були дискусії, презентації й публічні інтерв'ю, в яких учасники розповідали про створене війною мистецтво, про загиблих письменників і книжки, в яких закарбувались їхні голоси.

"Готуючи програму, ми прагнули показати наші сильні сторони. Поговорити про українську літературу до часів незалежності, яка для багатьох європейців не існує як феномен. Показати літературу, яка швидко й гостро рефлексує наше воєнне сьогодення – репортажі й поезію, які переживають в Україні період розквіту", – зазначає співкураторка української програми Тетяна Петренко.

Також цьогоріч відбудеться Спеціальна програма для видавців з України та сусідніх країн, організована Франкфуртським книжковим ярмарком у співпраці з "Книжковим Арсеналом"та Goethe-Institut Україна.

КНИГИ, ЯКІ ВАРТО ПРОЧИТАТИ

Книги сучасних українських авторів, які варто прочитати

Сучасні українські книги дуже яскраві, самобутні і захоплюючі. Вітчизняна література пронизує нас до глибини душі, адже ніхто так добре не зрозуміє українця, як інший українець. Ми назвали цікаві українські книги, які потрібно прочитати кожному любителю якісної літератури.

Кідрук М. Зазирни у мої сни : роман / М. Кідрук. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 528 с.

Макс Кідрук – український письменник з технічною освітою та великим досвідом подорожей, у творчій спадщині якого – містичні романи, трилери та науково-фантастичні книги. Критики та читачі позитивно відгукуються про молодий український талант.

Роман «Зазирни у мої сни» 2016 року – третій технотрилер письменника. П'ятирічний хлопчик Тео під час операції переніс клінічну смерть, під час якої у нього на 36 секунд зупинилося серце. Батько Тео помічає, що хлопчик повернувся до життя не один. У снах до нього приходить моторошна сила невідомого походження, яка з кожним днем стає все реальнішою.

Шавлач А. Пампуха : повість / А. Шавлач. – 2-ге вид. – [Київ] : Академія, 2020. – 144 с.

Алевтина Шавлач – письменниця, художниця, в минулому - викладачка дитячої художньої школи. Пише в різноманітних жанрах – серед книг Алевтини Шавлач зустрічаються психологічні трилери, темне фентезі і страшні історії. У підлітковій повісті «Пампуха» письменниця розкриває нелегкі теми: харчові розлади, шкільне цькування, відсутність взаєморозуміння між дітьми і дорослими.

Головна героїня української книги для підлітків – добра і сором'язлива школярка Ганя, над якою знущаються в школі через пишну фігуру. До шкільного цькування приєднуються навіть вчителі, а дівчинка вчиться відстоювати себе. Книга написана простою і цікавою мовою, а персонажі максимально наближені до життя і знайомі кожному українцю. «Пампуха» рекомендується до прочитання всім підліткам і їхнім батькам.

Жадан С. Інтернат : роман / С. Жадан. – [Чернівці] : Meridian Czernowitz, 2017. – 336 с.

Ім'я Сергія Жадана знайоме навіть багатьом далеким від сучасної української літератури людям. Його літературні здібності відзначені десятками премій і літературних нагород. Талановитий автор і палкий патріот народився і виріс в Старобільську Луганської області, і в своїх творах часто порушує питання Євромайдану і війни на Донбасі.

«Інтернат» – глибокий та захопливий роман, який відбив бачення автора життя в зоні АТО, його драму проблеми вибору та самоідентичності, національної психології та патріотизму, радикальних поглядів та ліберальної байдужості.

Це не роман-епопея, яка покликана стати панорамою того, що відбувається на Сході України. Це локальна історія одного звичайного шкільного вчителя – його прагнень, мотивації та цілей перед небезпекою, коли за лічені години може помінятися історія і твоє місце в ній. Вона також про цілий регіон, який вже звикли вважати окремим, але все одно продовжують за нього боротися

Лис В. Століття Якова : роман / В. Лис. – 5-те вид. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 240 с.

Український прозаїк, автор п'єс і журналіст Володимир Савович Лис отримав широку популярність як народний синоптик, чиї довгострокові прогнози на рік регулярно збуваються. Однак не менш вагомих успіхів він домігся на письменницькому терені. Купити книги Володимира Лиса прагне вже не одне покоління українців, підкорених глибиною порушених у них питань, оригінальним поглядом на дійсність і масштабністю описаних в книгах характерів. У творчості Володимира Лиса гармонійно переплелися жива і образна українська мова, колоритні персонажі і філософська тематика, що змушує знову і знову замислюватися про прочитане. Сюжети книг близькі читачеві будь-якого віку, тому що в них піднімаються загальнолюдські проблеми, які переживає кожен по-своєму, але зрозумілі всім без винятку.

Роман – своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п'ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СРСР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття.

Павлюк І. Я бачу, вас цікавить пітьма / І. Павлюк ; з рос. пер. В. Стах. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. – 664 с.

Ілларіон Павлюк – український журналіст, продюсер, військовий та письменник. Автор романів «Білий попіл», «Танець недоумка» та «Я бачу, вас цікавить пітьма». Автор документальних стрічок «Служу Радянському Союзу?», «ДНК. Портрет нації», «Звичайні зомбі. Як працює брехня» тощо. Зараз служить у Збройних силах України.

Сучасний трилер про людську байдужість та пітьму, що ховається всередині нас.

Роман побудований на алюзіях та міфології на перетині різних жанрів – а детектива, жахів, фантастики.

У 2020 році книжка отримала відзнаку від директорки Українського інституту книги Олександри Коваль.

Горіха Зерня Т. Доця / Т. Горіха Зерня. – [Київ] : Білка, [2019]. – 284 с.

Тамара Дуда, відома під псевдонімом Тамара Горіха Зерня народилася в Києві. Здобула фах журналістки (1998). Післядипломну освіту отримала в Київському міжнародному університеті. Працює перекладачкою економічної літератури з англійської. З чоловіком Святославом Бойком, фронтменом гурту «Широкий лан», виховує трьох дітей.

Від початку воєнних подій 2014 року активно займалась волонтерською допомогою армії, їздила в зону АТО.

Авторка «Доці» вказує, що книга майже документальна: всі герої мають реальних прототипів з життя, а всі події насправді траплялися з різними людьми. Роман зворушує до глибини душі кожного, хто його прочитає, а утримати сльози при прочитанні майже неможливо. Ця книга про війну досі актуальна в наш час, і тому так рве душу.

Карпа І. Добрі новини з Аральського моря : [роман] / І. І. Карпа. – Київ : Книголав, 2019. – 592 с.

Ірена Карпа – українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча, перша секретарка з питань культури посольства України у Франції. Член Українського ПЕН.

«Роман писався три роки, вбираючи в себе реальні історії реальних жінок. Через це в ньому нема ні повністю позитивних, ні повністю негативних героїнь, а є різні психотипи, де кожна читачка знайде себе. Хтось буде бісити, хтось смішити, хтось змусить плакати. Бо в книзі є все: фешн, секс, стиль життя, зрада, втеча, пошук себе, вбивство, інтрига, смак вина і багато-багато Парижа. Хтось їздить на Астон Мартині, а хтось краде монетки, залишені офіціантові на чай. В певний момент долі цих моїх жінок переплітаються, і так – не читайте кінець відразу, щоб не спойлити, хто вбивця. Я люблю їх всіх. У кожній із них є часточка мене. І часточка вас. Тому сміливо пірнайте», – коментує Ірена Карпа, письменниця.