ДЕНЬ ІСТІВНОЇ КНИГИ

1 квітня – День їстівної книги

Подія, на якій можна поласувати смаколиками у вигляді книжок – що може бути краще? Щороку 1 квітня у різних країнах світу проходить незвичайне творче свято – День їстівної книги, або Міжнародний фестиваль їстівних книжок (International Edible Book Festival). Дійство збирає людей, об’єднаних любов’ю до літератури, творчості й кулінарії – це видавці, бібліотекарі, письменники, ілюстратори, кондитери і всі поціновувачі книжок.

Учасники створюють їстівні книжки, надихаючись улюбленими творами, тоді фотографують, обговорюють, оцінюють їх. Ну, і нарешті, на завершення, насолоджуються поїданням книжково-кулінарних шедеврів.

Започаткували свято у 2000 році бібліотекарка Беатріс Корон та мисткиня Джудіт А. Гоффберг. Дата була вибрана не випадково – засновниці мали на меті вшанувати пам’ять Жана Антельма Брілья-Саварена, народженого 1 квітня 1755 року. Він був відомим французьким політиком та юристом. Але справжньою пристрастю чоловіка стало кулінарне мистецтво, широку популярність здобула його книга «Фізіологія смаку: дотепна медитація на їжу». Цьому автору належить і відома фраза «Ти – те, що ти їси».

Ініціаторки свята додавали, що до 1 квітня (Дня сміху, або Дня дурня), їхнє свято також має відношення, адже це чудовий день для того, щоб «з’їсти свої слова» (англ. «to eat one’s words» – взяти свої слова назад).

Ідея створення незвичайних книжок дуже сподобалася людям. З того часу День їстівної книги встиг здобути ширшу популярність і зараз відзначається по всьому світу. Найактивніше його святкують у США, Японії, Великобританії, Канаді. З кожним роком долучаються нові учасники, зокрема і в Україні.

Як проходить святкування

Проводять різні за масштабами заходи – в університетах, книгарнях, бібліотеках, кафе, інших закладах. Організатори самі визначають умови для конкретної події. Професійні кондитери беруть участь у святкуванні, але кулінарний фах не є обов’язковим, бо ж долучитися може кожен.

Свято також може стати хорошим приводом для проведення благодійних ініціатив.

Учасники повинні дотримуватися основних умов: виріб має бути їстівним і натхненним літературним твором, книжкою. Можна фантазувати як завгодно, наприклад, створювати їстівних книжкових персонажів або зробити простіше – надпис на тортику, які відсилає до відомого твору. Додаткові правила організатори можуть додавати на свій розсуд.

Часто в кінці святкування влаштовують конкурси з нагородами. Оригінальність та художнє оформлення відіграють важливу роль, якщо учасники хочуть привернути увагу журі. Переможці отримують нагороди у різних номінаціях. Роботи учасників фотографують, аби все було задокументовано до того, як кулінарні шедеври будуть з’їдені.

Як долучитися до свята у соцмережах

Участь у святі може взяти кожен. Достатньо вибрати улюблену книгу, придумати оригінальну їстівну композицію та поділитися нею на спеціальних платформах або в соціальних мережах під хештегами #EdibleBooks або #EdibleBookFestival.

Міжнародний фестиваль їстівних книжок є не тільки веселою розвагою, а й хорошим способом привернути увагу до читання. Він об’єднує людей різних професій і віку, захоплених ідеєю чудово провести час. Тепер стало очевидним, що книги можуть приносити не лише інтелектуальне, а й гастрономічне задоволення.

Рекомендована література

• Івченко З. Готуємо по-українськи / З. Івченко. – Львів : Урбіно, 2021. – 160 с.
• Гудима А. 69 спецій для серця / А. Гудима. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. – 224 с.
• Звичаї нашого роду : Страви української кухні / [автор-упорядник С. Железняк]. – Київ : Генеза, 2019. – 192 с.
• Клопотенко Є. Зваблення їжею : 70 рецептів, які захочеться готувати / Є. Клопотенко. – Київ : Книголав, 2021. – 192 с.
• Кравецька Л. Україна від свята до свята : найкращі страви вправних господинь / Л. Кравецька. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 127 с.
• Москоні Ліса. Їжа для мозку. Наука розумного харчування / Л. Москоні ; пер. з англ. В. Глінка. – Київ : Наш формат, 2019. – 336 с.
• Неіленко С. М. Кулінарна етнологія : навчальний посібник / С. М. Неіленко, В. А. Русавська ; Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Київський національний університет культури і мистецтв. – Київ : Ліра-К, 2020. – 612 с.
• Плесконос А. А. Національна кулінарна спадщина України / А. А. Плесконос, Н. Л. Писаренко. – Київ : Балтія-Друк, 2021. – 150 с.
• Снігур О. Як упіймати сніданок. Коротка історія їжі / О. Снігур. – Київ : Портал, 2024. – 104 с.
• 100 фактів про їжу / С. Бер та інш. ; пер. з англ. Г. Лелів. – Київ : Книголав, 2020. – 127 с.
• Хіменес-Браво, Ектор. Новорічна кулінарна книга / Е. Хіменес-Браво. – [Київ] : [Самміт-Книга], [2018]. – 304 с.

ЧИТАЄМО ПРО НЕЗЛАМНІСТЬ УКРАЇНЦІВ

Читаємо про незламність українців: книги про Війну за Незалежність України та її героїв : інформаційно-бібліограф. порадник / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Н. Карпінська. – Полтава : ПОБЮ імені Олеся Гончара, 2026. – 40 с. 

Книги про війну дозволяють глибше зануритися в історичні події, які змінюють світ. Вони розкривають природу конфліктів, показують мужність і стійкість людей, що переживають важкі часи, та допомагають краще зрозуміти складні процеси, що відбуваються навколо. Читання книг про війну в Україні, зокрема про російсько-українську війну, є важливим кроком до розуміння сучасної історії нашої держави. Інформаційно-бібліографічний порадник стане у пригоді широкому колу читачів, зацікавлених у вивченні й осмисленні подій сучасної російсько-української війни та збереженні національної пам’яті.

читаємо про незлпамність українців

ВИХОВАННЯ КАЗКОЮ

Чому важливо розповідати казки дитині

Психологи радять читати казки дітям – це, на їхню думку, не лише приємний спосіб провести час разом та стати ближчими, але й важливий аспект їхнього розвитку.

Через казки дітей легко навчати:

"Основний спосіб пізнання світу дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку – це ігри. Діти люблять фантазувати, їхня уява дуже розвинена. До певного моменту вони не розрізняють фантазійний світ казок від реального. Саме тому через казки дуже легко навчати дітей. Тут іще відсутнє критичне сприйняття інформації, тому інформацію з казок та історій, передану ще й значущими для дитини дорослими, малюк просто ніби «записує»в мозок, мов на жорсткий диск комп’ютера".

Читання чи розповідання казок щодня перед сном може стати ресурсним ритуалом, що додає відчуття стабільності, підсилює у дитини відчуття безпеки, підтримує зв’язок із батьками.

"Казка може стати способом, яким дитина вчиться розуміти інших та світ, спілкуватися, навіть виражати себе. Це один зі способів, за допомогою якого діти можуть приєднатися до своєї культури та культурного надбання людства. Через слухання казок та історій дитина засвоює різні стратегії й моделі поведінки, пізнає поняття добра і зла, вбирає різні морально-ціннісні поняття і категорії, притаманні людям та певним культурам. Інформація в казці має багато пластів. Вона може передавати певні шаблони поведінки, уявлення про світ. Згодом корисно описане в казці аналізувати, обговорювати ставлення дитини до описуваного. Це може стати першим кроком до розвитку критичного мислення у малечі".

Розмови для мозку дитини починається ще під час вагітності матері:

"Розповідати історії своїм дітям ніколи не рано. Звісно, в кожен віковий період оповідання казок матиме свої особливості. Діти можуть слухати прості казки чи дивитися казки на картинках, навіть ще не розмовляючи, промовляти свої перші слова, набувати подальшого соціального та емоційного розвитку, підвищувати самооцінку та впевненість у собі. Аж до того моменту, коли через казки дитині можна прищепити звичку самостійного читання, а пізніше, пропонуючи казки певної тематики, можна м’яко «зайти» в певну тему чи ініціювати терапевтичний ефект, якщо дитина переживає стрес чи зазнала психотравмівного досвіду".

Письменниця з Черкас Надія Кирей, яка пише та перекладає дитячі книги, вважає, що казки відіграють надважливу роль у формуванні особистості дитини, впливаючи на різні аспекти її характеру та поведінки.

"Казки часто містять моральні уроки, які допомагають дитині зрозуміти поняття добра і зла, справедливості та несправедливості. Наприклад, через персонажів, які перемагають труднощі завдяки своїй чесності та доброті, діти вчаться цінувати ці якості у людей й намагаються наслідувати їх у своєму житті", – вважає письменниця.

Також з її слів, співпереживаючи героям казок, діти вчаться розуміти почуття інших людей. Це сприяє розвитку емпатії, що є важливим аспектом взаємостосунків.

"Також герої казок допомагають формуванню цілеспрямованості та наполегливості у дітей. Наприклад у казці показують героїв, які постають перед труднощами, але не здаються і продовжують боротися за свої цілі. Це може надихати дітей на подолання власних труднощів і формування наполегливості та цілеспрямованості".

Казки, вважає пані Надія, допомагають дитині пізнавати світ та формують гендерні ролі в житті:

"Казки можуть містити важливі знання про світ, природу, науку, культуру. Вони стимулюють цікавість до навколишнього світу і бажання пізнавати нове. У казках часто описують, якими мають бути чоловіки та жінки, їхні ролі в суспільстві та стосунках. Важливо вибирати казки, що показують різноманітні та позитивні моделі поведінки для різних статей, аби показати дитині стосунки між людьми".

Також казки здатні розвинути креативність у дитини та вплинути на самооцінку, додала Надія Кирей:

"Фантастичні сюжети казок стимулюють уяву та творчі здібності дитини, що є важливими для її розвитку як особистості. Діти часто ототожнюють себе з героями казок, що може впливати на їхню самооцінку та уявлення про власні можливості. Герої, які долають труднощі та досягають успіху, можуть стати прикладом для наслідування".