ПІДЛІТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Не залишайся на самоті: книжки, що допоможуть підлітку подолати булінг

Сучасні підлітки знають про булінг багато – розмови у школах, обговорення в серіалах і книжках. Попри це, згідно з даними соціологічних опитувань, фактично половина дітей, які зазнають цькувань з боку однолітків, мовчать про це і не розповідають про те, що їм доводиться переживати.

Книги – один із найкращих способів зрозуміти, як почувається людина, яка переживає агресію, побачити ситуацію з різних сторін і навчитися підтримувати одне одного.

Художні історії дають можливість безпечного проживання досвіду. Кожна книжка – це шанс змінити власне ставлення до складної ситуації та побачити, що допомога поруч, а вихід є завжди.

Ця добірка літератури Вам допоможе:

Нікуліна А. Сіль для моря, або Білий Кит : роман-буря / А. Нікуліна. – Харків : Vivat, 2017. – 224 с. : тв. – (Книжкова полиця підлітка).

Чотирнадцятирічна Ліза не знаходить спільної мови ані з батьками, ані з однокласниками. Здається, єдині, хто її розуміють, – це море і хлопець під загадковим ніком Білий Кит. А ще дивна Анна, яка вчить: «Головне не те, що зовні, і не ті, хто навколо. Головне, що в тебе всередині». Чи випадкова їхня зустріч? Чи зустрінуться Ліза і Білий Кит? І хто кого порятує, коли настане час відплати?

У цьому романі – калейдоскоп підліткових проблем – нерозуміння з боку дорослих, їхня емоційна незрілість, булінг, харчові розлади, небезпечні онлайн-знайомства, смертельні ігри. Іноді це дуже болючий текст, роман-буря, як говорить про нього авторка. Але це історія про справжню дружбу і підтримку, яка нагадує про те, що як би до тебе не ставилися і якою би ти не була – важливо те, ким ти є.

Теми, підняті в романі «Сіль для моря або Білий Кит», варто проговорювати дітям разом із дорослими, щоби підказати, де шукати вихід.

Гіффін Е. Усе, чого ми бажали : роман / Е. Гіффін ; [пер. з англ. Н. Савчук]. – Харків : Vivat, 2019. – 320 с. : тв.

Це бентежний і емоційний роман про підліткові помилки і їхні наслідки, про батьків, які намагаються захистити дітей, про класову нерівність та расову дискримінацію, на які суспільство не повинно закривати очі. А ще це роман про кохання, вірність, моральні цінності та важливість вміти прощати рідних.

Невеличке містечко Нешвіл сколихнув найгучніший скандал, в центрі якого опинилися дочка місцевого тесляра Лайла і син заможних благодійників Фінч. Одна компрометуюча світлина, яку розповсюдили швидше, ніж новини про пожежу, назавжди змінила життя двох родин. Щасливе майбутнє дітей і, зрештою, репутація батьків потрапили під загрозу. На тлі суспільного резонансу головні герої мають усвідомити, що для них важливо і зробити свідомий вибір. У хороший чи поганий бік – залежить від них самих.

Б'єрбу Л. Страшні дівчата / Л. Б'єрбу, Ю. Ліндбек, С. Ульссон ; зі швед. пер. С. Волковецька. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. – 240 с. : тв.

Восьмикласниця Тільде навіть уявити собі не могла, що одного дня її фото опиниться на інстасторінці «Страшні дівчата». Дівчині й так доволі складно адаптуватися в новій школі, а ця подія додає ще більше неприємностей. Шкільна красуня Ясмін також не сподівалася, що одну з її фоток можна потрактувати як страшну, але, опинившись під цим хештегом в інсті, дуже хвилюється, що стала загальношкільним посміховиськом. І лише Елені, яка володіє аналітичним складом розуму, починає вести своєрідне розслідування, об’єднуючи довкола себе все більше дівчат, щоби викрити анонімного зловмисника.

Повість шведських авторок Ліси Б’єрбу, Юганни Ліндбек та Сари Ульссон допоможе підліткам навчитися протистояти булінгу, повірити у власні сили та усвідомити свою цінність попри будь-які оцінки зовнішності.

Кідрук М. Не озирайся і мовчи : роман / М. Кідрук. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2024. – 512 с. : тв.

Деколи складно бути підлітком – діти можуть бути дуже жорстокими і часто знаходять для себе об’єкт для знущань. Книга «Не озирайся і мовчи» Макса Кідрука якраз розповідає історію Марка – чотирнадцятирічного хлопчика, з якого знущалися у школі.

Книга порушує питання складних відносин між батьками та дітьми – Соня страждала від свого батька-алкоголіка, що призвело до певних ситуацій. Марк же не мав таких проблем, але мав інші. Це суміш трилера, жаху та психологічної драми – книга сподобається тим, хто не боїться складних та неоднозначних сюжетів. Читається на одному диханні, але думати про неї ви ще будете довго.

Бернстейн Д-р Дж. Мене ніхто не розуміє! Як упоратися зі стресом у школі, сім'ї та стосунках / Д-р Д. Бернстейн ; пер. з англ. Ю. Кузьменко. – Київ : Наш формат, 2023. – 224 с. : тв.

Чи бувало з вами таке, що хочеться влитися в тусовку однолітків, але складно знайти спільну мову? Хочеться прийняття, а батьки тиснуть через оцінки? Хочеться встигати в школі й поза нею, але за навчанням нема коли гуляти з друзями. Думаєте: ну що зі мною не так? Чому мене ніхто не розуміє?

Якщо так, то ви не самотні: схоже переживають усі майже дорослі. Ба більше, ви можете впливати на власний стан. Цей «посібник із виживання» покаже, що відбувається у вашому мозку, як упоратися з хвилюванням і стресом, як когнітивно-поведінкова терапія допомагає боротися з негативними думками.

Для підлітків та дорослих, які хочуть дізнатись про антистресові навички та навчитись назавжди уникати потрясінь.

Лущевська О. Скелет без шафи / О. В. Лущевська. – : Ранок, [2019]. – 96 с. : тв.

У житті підлітків бувають моменти, коли вони почуваються так самотньо… Друзів у Ані фактично немає, через статуру її часто обзивають і ображають однокласники, найкраща подруга Кіра переїхала в інше місто… Єдина відрада дівчинки – це наука. Зокрема, анатомія. Аня мріє стати експерткою з медицини та веде анатомічний блог. А ще має особливого таємного друга. Він завжди підтримає, зрозуміє й розрадить. І, можливо, допоможе дівчинці стати впевненішою та популярнішою серед однокласників.

Гант Л. М. Риба на дереві / Л. М. Гант ; [пер. з англ. Д. Березіної]. – Харків : Vivat, 2019. – 320 с. : тв. – (Книжкова полиця підлітка).

Еллі Нікерсон – особлива дівчинка. Найкраще в класі малює, кмітлива, щира, неабияка фантазерка, але... У неї дислексія, вона не може читати й писати, і це впливає на її самооцінку, стосунки з однокласниками, навчання, життя. Жахливо, коли ти не хочеш нікого смішити, а з тебе сміються. Коли найбільше прагнеш почуватися такою, як усі. Коли виконання домашнього завдання перетворюється на випробування. Потрібна неабияка сміливість, щоб кожного дня приходити до школи.

Коли до школи приходить новий учитель, дівчинка зважується кинути виклик хворобі. Врешті-решт вона усвідомлює, що мислити не так, як усі – це дар, такі люди запалюють світ. Це оптимістична історія про людину, яка прийняла те, що є не такою, як інші. Але на шляху до цього оптимістичного завершення і прийняття Ешлі пройшла чимало випробувань. І розповідь про те, як вона протистояла обставинам, на які не мала впливу, може допомогти іншим дітям, які перебувають у схожій ситуації.

Такі люди запалюють світ.

Всі книги є в фондах нашої бібліотеки. Запрошуємо до читання!

КОТЕЛЕВСЬКИЙ КОРЖИК

Котелевський коржик – бренд автентичного печива від Оксани Дорошенко з Котельви Полтавської області. Це випічка, у якій поєднані традиції регіону та власне художнє бачення майстрині.

Її коржики більше нагадують витвори мистецтва, адже Оксана малює на них справжні картини. Натхненням для смаколиків стали традиційні полтавські панянки – обрядове печиво, яке здавна пекли у регіоні до Різдва. Бажаючи відродити звичай, який почали забувати, майстриня взялась за творчість.

Як виник Котелевський коржик

Пройшло років 15 з мого дитинства і я почала зустрічатись зі своїм тоді ще майбутнім чоловіком. Якось на Різдво він приніс мені панянок. У мене був культурний шок. Виявляється, його бабуся та сестра досі пекли це традиційне печиво.

Пройшов час, ми одружились, у нас народилась дитина. У 2016 році мені захотілось долучились до традиції сім’ї і самій спробувати все спекти. Я цілу ніч розписувала своїх панянок. У мене, звісно, не виходило, бо я робила це вперше. Але це мене не зупиняло. Не вдалось завитушки робити, так я крапочками розписувала.

Святки пройшли, а мій потяг до тіста ні. Але ж панянки, як і паски, печуть лише раз на рік і це не та випічка, з якою можна гратись, розважатись або робити мейнстримом. Тоді я почала експериментувати – знайшла перший ліпший рецепт імбирного печива, випікла його і намагалась розписати білковою глазур’ю. Мені сподобався сам процес, тож я буквально вигризала час для себе, щоб можна було щось зробити. Поки дитина вночі спала – я малювала. Поки у неї був денний сон, я доганяла те, що недоспала вночі.

Секретні інгредієнти Котелевського коржика

Котелевський коржик відрізняється від традиційних панянок. По-перше, панянки печуться з прісного тіста – це борошно, цукор, вода і амоній (розпушувач). На смак вони як солоденький сухарик. А Коржик я “кроїла” під себе багато разів, поки добилась потрібної консистенції – щоб він був твердий і не розсипався. Мені подобається, що він ароматний, але без штучних ароматизаторів – у складі какао, кероб, лікер амаретто, ром.

У панянок і Коржиків різний розпис. Панянки – це класика. Це рожева основа і завитушки. І все. Я також використовую традиційний розпис, українські традиційні орнаменти, які є на писанках і на посуді, але це більше і ширше, ніж просто завитушки. Тому я називаю це авторською інтерпретацією традицій.

Котелевські коржики, до слова, можна довго зберігати. Завдяки природним консервантам – мед та кориця – він придатний до споживання пів року. Він не стає сухим як сухарик, а завдяки вершковому маслу з часом виходить більш хрумкий. А класична панянка робиться просто на воді і коли висихає, стає настільки дубовою, що нею можна зуби зламати. Її розмочують у чаї і так їдять.

Зараз Котелевський коржик популярний далеко за межами України – він уже побував у 30-ти країнах світу, став героєм сюжету Reuters та увійшов до каталогу проєкту про традиції Ukraine with love.

«Панянки» – це один із різновидів української святкової випічки, яку готували на Котелевщині напередодні різдвяно-новорічних свят. Особливістю цієї випічки є характерне оздоблення. Більшість виробів фарбували у рожевий колір, а вже зверху тонкими візерунками через паперові ріжечки наносили глазур – білу, жовту та синю. Традиція виготовлення «панянок» простежується з 18 століття.

«Панянок» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини Полтавщини.

Ці солодощі є важливим елементом ритуалів зимових свят у Котелевській громаді. Зокрема, на Святвечір ними обдаровували «вечірників» хрещені батьки, а на Різдво господарі пригощали колядників. Дівчатам дарували «панянок», хлопцям – «коників».

Котелевську святкову випічку планують включити до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини й надалі просувати обрядове печиво «панянки», аби його внесли до Національного переліку НКС України.

МАКСИМ КРИВЦОВ

Збірка віршів Максима Кравцова вийшла у Франції

Поетична збірка «Вірші з бійниці» Максима (Далі) Кривцова вийшла друком у французькому перекладі.

Книжку опублікували 16 жовтня 2025 року у французькому видавництві Éditions Bleu et Jaune, яке приділяє основну увагу перекладам та видає твори європейських авторів різних країн і мов.

Французькою мовою збірка отримала назву Poèmes de la brèche («Вірші прориву»).

В анотації йдеться: «Ці вірші, написані просто з окопів, вражають, мов уламки снарядів: вони ранять, осяюють, пробуджують. Вони говорять про страшні страждання й скромні мрії солдатів. Вони вловлюють людяність людей, відкриваючи тендітну красу життя навіть у самому серці руйнування. Вони залишають незгладимий слід. Це – літературний заповіт».

«Вірші з бійниці» Максимa «Далі» Кривцова – це щира і потужна збірка поезій, створених на передовій. Ці рядки, написані у складні воєнні часи, пронизані реаліями війни, смутком втрат і неймовірною силою духу. Кожен вірш – це погляд з бійниці, через яку автор бачить не лише війну, але й надію, віру, життя. Ця книга – не просто збірка віршів, а голос покоління, яке переживає складні випробування, захищаючи рідну землю.

Збірка «Вірші з бійниці» Максима Кривцова розповідає про боротьбу українських військових у найскладніших умовах війни, але не лише про фізичні бої. Вірші глибоко проникають у душу і передають емоції, які неможливо описати словами – біль втрат, надію на перемогу, любов до рідної землі та прагнення до свободи. У книзі зібрані ті почуття, які автор пережив на передовій, і які тепер передаються читачам через його поезію. Кривцов описує війну як болючий процес, у якому кожен має свій шлях і кожен знаходить своє місце в боротьбі за Україну.

Зазначається, що видання доповнене фотографіями та рукописами віршів. А також є QR-коди, перейшовши за якими можна почути голос автора.

Переклад зробила Ніколь Дзюб, яка має українське походження. Раніше вона працювала над творами Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» (2024), «The Ukraine» Артема Чапая (2025) та «Тут були ми» Артура Дроня.

Максим Кривцов – поет і військовослужбовець (позивний «Далі»), учасник Революції Гідності. Народився у Рівному, у 2014 році закінчив Київський національний університет технологій та дизайну.

Після початку російсько-української війни у 2014-му пішов до Добровольчого українського корпуса «Правий сектор». Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub-і.

«Після 2014-го дещо запустився двигун потяга «Україна». Почали з’являтися обговорення щодо важливості мови, культури тощо. У кінотеатрах можна було піти не лише на «Скалу» Джонсона, а й на українських акторів. Я дуже тішився ініціативам типу БУРу, УАЛу. Навколо подібного формувалися спільноти людей, об’єднаних чимось світлим, чимось, за що готові нести відповідальність. А від того, як усе раніше потоплене українське виринає сьогодні на поверхню, у мене перехоплює дихання. … Водночас мені лячно, щоб знову не сталося зворотного процесу – відкату назад, як це було після 90-х», – розповідав він.

Після початку повномасштабного російського вторгнення повернувся на фронт.

Вірші поета виходили друком у збірках «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Колискова 21 століття Vol. 1: що тебе заколисує?», «Поміж сирен. Нові вірші війни».

Загинув на фронті 7 січня 2024 року.

У серпні 2025 року Максиму Кривцову надали звання Героя України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові. Окрім того, поета нагородили орденом «Золота Зірка» посмертно.

Як повідомлялось, поетична збірка загиблого військового і поета Максима Кривцова Eilėraščiai iš šaudymo angos («Вірші з бійниці») перемогла у номінації «Найкраща перекладна поетична книжка» на літературній премії 15min metų knygų rinkimai – щорічній книжковій відзнаці литовського видання 15min.lt.