КОРОНАЦІЯ СЛОВА

Золоті письменники України

Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна» на ВДНГ.

«Золоті письменники України» – українська літературна відзнака започаткована у 2012 році. Відзнака вручається українським письменникам-романістам які видали твори українською або в перекладі українською мовою у форматі паперової книжки сукупним накладом понад 100 тис. За словами Тетяни та Юрія, на започаткування цієї нагороди їх надихнула «золота авторка» «Коронації слова» Люко Дашвар, сукупний наклад творів якої перевищив сто тисяч на той час.

«Коронація слова» – міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей, заснований в 1999 році.

Проєкт Тетяни і Юрія Логушів. Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок – наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру – якісними українськими фільмами й п'єсами.

До списку відзначених потрапили:

• Ірина Мацко – українська дитяча письменниця, казкарка, член НСПУ (з 6 березня 2018), громадський діяч, видавець, голова ГО «Творчий простір ОРЕЛІ», керівник креативної студії «ІРИска». Голова Тернопільської філії Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва. Член головного журі 4-го та 5-го телефестивалю «Відкрий Україну!» м. Київ. Координаторка у Тернополі всеукраїнських проектів «Додай читання!» та «Тату, почитай!», «Книжковий марафон 42» від Євгенії Пірог. Авторка та координаторка благодійного проекту для незрячих та слабозорих дітей «Історії тих, хто бачить серцем».
• Андрій Демиденко – український поет, Народний артист України. Автор багатьох книг поезій та віршів популярних пісень, редактор-упорядник белетристичної спадщини Михайла Грушевського, заслужений діяч мистецтв України (1994), Почесний академік Національної Академії педагогічних наук України (2022), дійсний член (академік) Національної академії наук вищої освіти України (2023), професор. Лауреат Народної премії України імені Тараса Шевченка (2021). Обраний секретарем Національної спілки письменників України (2023).
• Вадим Крищенко – український поет-пісняр. Заслужений діяч мистецтв України (1995), народний артист України (2008), заслужений працівник культури (1985), член Національної спілки письменників України (1972), лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького, імені Андрія Малишка, імені Дмитра Луценка «Осіннє золото», Богдана Хмельницького (2019), премія імені Володимира Сосюри (2021). Кавалер багатьох державних нагород – ордена Ярослава Мудрого V ступеня, повний кавалер ордена «За заслуги», ордена Трудового Червоного Прапора, найвищої київської відзнаки «Знак Пошани», найвищих нагород Української православної церкви – ордена Андрія Первозваного та ордена Святого Володимира, найвищої відзнаки громадських організацій – Лицар Вітчизни та багатьох інших. Автор більш як 55 поетичних збірок, понад 1000 пісень. Найвідоміші пісні: «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», «Одна-єдина», «Хай щастить вам, люди добрі», «Родина», «Десять Господніх заповідей», «Молитва», «Хай береже усіх Господня сила», «Благослови», «Бути українцем», «Україна», «Україно, пам'ятай героїв», «Білі нарциси», «Берег любові», «Отчий край», «Лебеді кохання».
• Еліна Заржицька – письменниця, журналістка, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України. Нагороду отримала напередодні, оскільки не змогла бути на церемонії нагородження. Керівник секції літератури для дітей та юнацтва «Джерело» при ДОО Національної спілки письменників України. Член Національної спілки журналістів України. Автор і керівник проекту «Аудіокнига «Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам» (2012) разом із Наталією Дев’ятко і Фіделем Сухоносом. Редактор-упорядник електронної книги – збірника творів дніпропетровських письменників – екологічної читанки для дітей «Наш кращий друг – природа» (2013).

МІСТИЧНА СИЛА ГОЛОСУ КВІТКИ ЦІСИК

Назву вулиці «Червонофлотська» в Полтаві декомунізаційна хвиля змила ще у 2016 році. Тоді згідно з розпорядженням облдержадміністрації вулицю перейменовано на честь оперної та блюзової співачки, виконавиці українських народних і популярних пісень Квітки Цісик. А торік, у 2022 році у межах процесів деколонізації у Лубнах пішла у небуття й назва вулиці Надєжди Курчєнко. Депутати громади схвалили ініціативу секретаря міської ради Маргарити Комарової перейменувати на пошану видатної співачки, тож рішенням сесії міської ради у Лубнах теж з’явилася вулиця Квітки Цісик. Так на Полтавщині увічнили пам’ять співачки з українським корінням. 4 квітня виповнюється 70 років від дня народження Квітослави-Орисі Цісик, так звучить її повне ім’я.

Саме ім’я Квітка вже викликає в пересічної людини позитивні емоції, а коли ще почуєш у її виконанні «Два кольори», то серце завмирає, наче малесеньке пташеня, йому хочеться щосили злетіти у піднебесся та й зостатися там назавжди.

Цікаве, яскраве, неординарне, але й коротке життя подарувала доля. Відома всьому світові українка мала рідкісний тембр голосу – колоратурне сопрано, найвищий співочий жіночий голос. Вона з легкістю експериментувала зі стилями – від джазу до класики, співпрацювала із Вітні Ґ’юстон і Майклом Джексоном. Мала великий успіх як у виконанні попсових пісень, так і в оперному співі. В Америці її голос лунав у кожному домі, вона була затребуваною виконавицею коротеньких джинґлів. Квітка також вміла співати «білим голосом» – це техніка фольклорного співу, поширена в Карпатах. Українці називають ще такий голос внутрішнім, що лине із глибини душі. Неповторне поєднання робило голос вокалістки воістину унікальною знахідкою для оперної сцени, але доля розпорядилася інакше.

Народилася майбутня виконавиця 1953 року в Нью-Йорському районі Квінзу у сім’ї Іванни та Володимира Цісиків – післявоєнних емігрантів із Західної України. У чотири роки талановита дівчинка взяла до рук скрипку, а її знаменитий батько, співзасновник Українського Музичного Інституту (УМІ) у Нью-Йорку навчав доньку. Хоча Квітка мала безліч талантів: грала в театрі, танцювала, прекрасно співала, врешті-решт обрала для себе спів.

У родині Цісиків музично обдарованими були обидві доньки. З дитинства батьки навчали Квітку і її старшу сестру Марію грі на скрипці і на фортепіано. Марія стала відомою піаністкою, була директором консерваторії у Сан-Франциско.

Квітка ж, крім гри на скрипці, опановувала сценічне мистецтво в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балет-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» в Карнегі-Холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом. У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТНИКІВ ТА ІСТОРИЧНИХ МІСЦЬ

Світова спільнота 18 квітня відзначає День пам'ятників та історичних місць. Його девізом став заклик «Збережемо нашу історичну батьківщину».

Як повідомляє УКРІНФОРМ, цей день у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО.

В Україні цей день називається «День пам'яток історії та культури» і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.

У липні 2000 року Президент України підписав Закон «Про охорону культурної спадщини», котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.

Нині в Україні, за уточненими даними, нараховується 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Її фонд, за підрахунками фахівців, перевищує 70 тисяч об'єктів. Особливо зваженого підходу вимагають сьогодні Київ, Львів, Одеса, Луцьк, Харків, Чернігів. Процеси їх розвитку, реконструкції, забудови, інвестиційна діяльність в історичних ареалах повинні грунтуватися на принципах збереження і оптимального використання об'єктів нерухомої культурної спадщини, охорони історико-архітектурного середовища. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам'ятників, із яких 390 − загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекси − собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.

В період становлення української державності та відродження нації, коли Україна повинна увійти до спільноти європейських країн, особливої уваги набуває справа цивілізованого, шанобливого ставлення до історичних міст і архітектурної й містобудівної спадщини, осередками якої вони є.

До речі, в Європі до історії ставляться дбайливо. Тут зберігаються навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновні роботи ландшафтів пам'ятних місць навіть після археологічних розкопок. На півночі Англії в практично незайманому вигляді збережено Адріанів вал, побудований при римському імператорові Адріані для охорони північних рубежів імперії, що простягнувся на 117 кілометрів.

Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, гордіться та бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.

Велика книжка : Визначні пам'ятки України для допитливих дорослих і дітей / [укладач О. В. Зав'язкін]. – [Київ] : [ПП "Кристал Бук"], [2016]. – 16 с.
Архітектура України – важлива складова національного буття. Протягом століть фортеці та храми непохитно стояли на варті, боронячи рідну землю від зла. Ця змістовна книжка про архітектурні пам’ятки нашої країни буде корисною не лише з пізнавальної, але і з культурно-виховної точки зору. Яскраві фотоілюстрації чудово доповнюють видання.
Адресовано цікавим хлопчикам і двчаткам, а також їхнім дбайливим батькам

Литовченко В. Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні / В. Литовченко. – [Київ] : [Ваш автограф], [2021]. – 180 с.

З метою збереження світової історико-культурної спадщини була створена міжнародна організація ЮНЕСКО. Автор книги  Влада Литовченко розкриває суть цієї міжнародної організації та розповідає про взаємодію України з ЮНЕСКО з приводу збереження історико-культурної спадщини. Отже ЮНЕСКО була створена в Лондоні у 1945 році, а вже починаючи з 1952 року Україна стає повноправним членом цієї організації. З метою збереження історико-культурних цінностей деякі особливо важливі об’єкти в Україні було взято під пильну охорону ЮНЕСКО. В книзі міститься повний перелік таких об’єктів, окрім того читач може побачити ці пам’ятники на власні очі, адже в книзі міститься велика кількість кольорових ілюстрацій. Також важливо, що автор розповідає детальну інформацію про шлях включення історичної пам’ятки до світової спадщини, та відповідно піклуванням за нею ЮНЕСКО. Книга буде цікава не тільки фахівцям історикам та культурологам, вона також здатна зацікавити і більш широке коло читачів. Адже в роботі містяться цікаві факти про різні історичні об’єкти, що дає змогу сформувати у читача цілісне уявлення про історичний процес взагалі.