ПОМІЧНИКИ ТА ДРУЗІ ЛЮДИНИ

4 жовтня - прекрасний привід проявити любов до братів наших менших, адже саме в цей день відзначають Всесвітній день тварин. Це свято шанують не тільки представники природоохоронних організацій, а й просто звичайні люди, в житті яких тварини займають особливе місце.

Вперше це свято відзначали в 1931 році, коли відповідне рішення про його заснування прийняли засідателі Міжнародного конгресу прихильників громадського руху з захисту природи. Цей захід відбувся у Флоренції.

Однак очевидно одне - людина в переважній більшості випадків залишається чільною і домінуючьою істотою,  і ці відносини ніяк не можна назвати братніми.

У багатьох містах України за різні заслуги тваринам встановлюють пам'ятки. До вашої уваги найцікавіші з них.

Але українська любов до сала перевершила всіх: мало кому відомо, що за кількістю пам'яток свині Полтавщина є беззаперечним лідером в світі: на території області їх таких шість! 

Пам'ятник свині (Полтава)

Перший з них встановлений в минулому столітті на початку сімдесятих біля фасаду головного корпусу Полтавського науково-дослідного інституту свинарства імені О. В. Квасницького.

На території Полтавської державної аграрної академії (всього за двадцять метрів від цементної скульптури) стоїть пам'ятник. Це група з свині в натуральну величину і двох маленьких пастушків - хлопчика і дівчинки - в національному одязі.

Пам'ятник свині (Миргород)

Ще одна свиня "Оселлилися" на Батьківщині Миколи Васильовича Гоголя - в Миргороді. 

Пам'ятник розташований  біля славнозвісної калюжі, яку наш відомій на весь світ земляк описавши у повісті "Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем". І ця водойма знаменита не только тим: Миргородська калюжа не висихає спекотного літа і не замерзає в морозну зимову погоду.

Пам'ятник свині (Горішні Плавні)

Захоплення  у жителів Горішніх Плавнів викликала гумористична скульптура "Свиня в багнюці", створена за ескізом Івана Куимова, учня 2-го класу дитячої художньої школи. Хлопчик переміг в конкурсі,  а скульптор О. Ю. Рябо за малюнком школяра зробив пам'ятник.

ОНЛАЙН-СЕРВІСИ РОБОТИ З PDF-ФАЙЛАМИ

https://www.pdfunlock.com/

Онлайн-сервіс дозволяє зкинути пароль з вашого PDF-файлу. Працює з хмарними ресурсами Google Drive та Dropbox. Має тільки англомовний інтерфейс.

http://pdfjoiner.com/ru/

Онлайн-сервіс дозволяє об’єднати декілька PDF-файлів та зображень в один. Також існує можливість по перетворенню PDF-файла в текстовий документ або у зображення.

120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАЛЕР"ЯНА ПОЛІЩУКА

Валер’ян Львович Поліщук 

Український письменник – поет і прозаїк, літературний критик і публіцист доби розстріляного відродження. Народився в сім’ї селян-хліборобів (1 жовтня 1897, село Більче Боремельської волості Дубенського повіту Волинської губернії, нині – Демидівський район Рівненської області). Навчався в Луцькій (1911-1913) і Катеринославській гімназіях (1914-1917), по закінченні останньої навчався в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та на історико-філологічному факультеті в Кам’янець-Подільському державному українському університеті.

Член УПСР з 1919 року. 1918 року очолив Боремельський волосний земельний комітет, працював у газеті "Народная воля" і секретарем журналу "Шлях", з 1919 року – секретарем газети "Республіканець" у Катеринославі. Брав участь у повстанні Директорії, був інтернований, редагував у Кам’янці-Подільському студентський журнал "Нова думка". 1920 року повернувся до Києва, співпрацював у газеті "Більшовик". Наступного 1921 року перебрався до Харкова, працював у різних літературних часописах.

1919-го року видав поему "Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила", написану за мотивами відомого літопису та під впливом реалій громадянської війни.

Прагнучи піднести поетичне слово до рівня запитів сучасності, поет великі надії покладав на верлібр як єдину віршовану систему, здатну передати стрімку ритміку нової доби. Віршовані верлібри склали основу першої збірки Поліщука "Сонячна міць" (1920), якою він вперше по-справжньому заявив про себе. 

У листопаді 1934 року заарештований та засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував на Соловках, 9 жовтня 1937 року йому було винесено смертний вирок.

9 жовтня 1937 року Поліщуку, а також низці українських інтелектуалів. Що перебували в Соловецькому таборі, був винесений смертний вирок.

КНИГИ:

1. Українська байка / [упоряд. Б. А. Деркача, В. Т. Косяченка]. – К. : Дніпро, 1983. – 463 с.

НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТ:

1. Біла А. Конструктивізм "Із людським обличчям" : (Психодіагностика творчості В. Поліщука ) / А. Біла // Слово і час. – 2004. – №4. – С. 50-62 
2. Валер'ян Поліщук (1897-1937) // Жулинський М. Слово і доля. – К., 2002. – С. 361-375