неділя, 31 січня 2016 р.

МІЖНАРОДНА ПРЕМІЯ ІМЕНІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГУЕЯ

Сергій Дзюба
 і його дружина,Тетяна Дзюба
Днями уродженець нашого краю, Сергій Дзюба і його дружина, науковець Тетяна Дзюба стали лауреатами почесної Міжнародної премії ім. Ернеста Хемінгуея в номінації "Країни і континенти" за зміцнення творчих зв'язків між народами. Засновники престижної відзнаки – канадське видавництво "Litsvet" і журнал "Новий Світ". В цьому видавництві вийшов чотиритомник подружжя Дзюбів "Вірші 60-ма мовами світу", який отримав великий резонанс у багатьох країнах. Сергій і Тетяна Дзюби – лауреати почесних премій у Великобританії, Білорусі, Болгарії, Македонії, Німеччині, Казахстані. Їхні твори надруковані в 36 країнах світу. 
Подаємо для користувачів інформацію про нашого земляка, який нині проживає в м. Чернігів. 2014 року він приїздив у м. Полтаву для отримання обласної премії ім. П. Мирного за збірку "Несподівані зустрічі продовжують життя", подарував книгу полтавцям. 
Сергій Вікторович Дзюба (народився 20 вересня 1964 року в м. Пирятин Полтавської області) — український поет, прозаїк, публіцист, дитячий письменник, драматург, перекладач, пародист, критик. Закінчив факультет журналістики

пʼятниця, 29 січня 2016 р.

ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ...

29 січня Україна вшановує пам’ять Героїв Крут. Їх відважність, мужність, сила та патріотизм залишаються прикладом відданості та любові до Батьківщини для багатьох українців.
Сьогодні ми схиляємо голови перед Героями, які віддали свої життя за вільну України. Триста студентів пішли на вірну смерть, ставши на захист Батьківщини в нерівній битві з численним військом більшовиків, що наступало на Українську Народну Республіку.
Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку боронити її.
Самопожертва в ім'я Вітчизни військових курсантів, студентів, гімназистів є прикладом патріотизму та любові до рідної землі. Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися, - невмируща.
Запрошуємо всіх, кому не байдужа наша історія, до бібліотеки ознайомитися з книгами.


Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарії / Іст.-культурол. т-во «Герої Крут»; упоряд. Я Гаврилюк. – К. : Вид. центр «Просвіта», 2008. – 840 с. 

До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Л. Старицької-Черняховської, та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр. Збірник упорядковано у хронологічному порядку. Завершує видання кіносценарій «Крути». Адресується дослідникам, викладачам

четвер, 28 січня 2016 р.

ЛІТЕРАТУРНІ ПРЕМІЇ 2015

Письменники творять дива на папері, ми їх читаємо, ми ними захоплюємося, ми обговорюємо і живемо за прописаними сценаріями. Ніхто не скаже, що жодного разу не використав думку, ідею чи цитату прочитану в книзі. Одні такі книги живуть довго, інші стають безсмертними, а є деякі, які губляться у часі і просторі. Існують витвори літераторської уяви, які вже багато років визнані читачами і світом загалом, чиє слово не тьмяніє у вирі життя. Такі книги та їхніх авторів відзначають різними літературними преміями.

     ЛІТЕРАТУРНІ ПРЕМІЇ

  • Лауреат премії імені Юрія Шевельова (17.12.2015 р.):
Олександр Бойченко за книжку "Більше / Менше"
  • Лауреати літературної премії імені Джозефа Конрада (03.12.2015.):
Софія Андрухович, Остап Сливинський та Олексій Чупа. 
  • Лауреат французької літературної Гонкурівської премії:
Матіас Енар за роман "Компас".
  • Лауреат польської літературної премії "Ангелус" (18.10.2015 р.):
Сергій Жадан за роман "Месопотамія".
  • Лауреат Букерівської премії (15.10.2015 р.):
Марлон Джеймс за роман "Коротка історія семи вбивств".

середа, 27 січня 2016 р.

ВИСТАВКА ОДНОГО ЖУРНАЛУ

Україна сьогодні в глобальному рейтингу залишається серед країн з найнижчим рівнем володіння англійською мовою. І це бар'єр для українців для переорієнтування на європейські цінності. Це обмежує наш доступ до наукових досліджень, які на 80% публікуються in English. 55% веб-сторінок також написані англійською. Тому вивчення англійської мови є одним із пріоритетів стратегії розвитку.
2016-й рік оголошено Роком англійської мови в Україні.
Відділ періодики та документів іноземними мовами пропонує користувачам виставку одного журналу „Welcome to Ukraine”. Це видання англійською мовою, що репрезентує Україну за кордоном, розповідає про її економіку, культуру, минуле та сьогодення, пропонує багатий вибір туристичних маршрутів, дає унікальну інформацію всім, хто бажає більше дізнатися про Україну.
Серед рубрик журналу:

  • „Україна чудес” – історія та традиції українців.
  • „Життя як свято” – розповіді про фестивалі та конкурси сучасної України.
  • „Спосіб життя ” – захоплення та життєве кредо наших співвітчизників.
  • „Подорож зі смаком” – кулінарні традиції різних регіонів країни.
  • „VIP-клуб” – розповіді про видатних українців: спортсменів, діячів культури, дизайнерів, вчених.

вівторок, 26 січня 2016 р.

ГЛОБАЛЬНІ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ТА КІБЕРБЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ

На початку ХХІ століття соціальні мережі стали дуже популярними. Люди використовують їх, щоб підтримувати зв’язки зі своїми родинами та друзями. Це такі глобальні соціальні мережі, як MySpace, FriendWise, FriendFinder, Yahoo! 360, Facebook, Orkut, Classmates та багато інших. У кожній країні є також свої соціальні мережі. У Сполучених Штатах, наприклад, багато юзерів користуються LinkedIn, щоб мати різні бізнесові контакти та відстежувати можливості щодо зростання своїх кар’єр.
Але не всі підозрюють, що користування Інтернетом у добу соціальних медіа несе в собі багато загроз для користувачів Інтернету. «Останніми роками він перетворився із системи, орієнтованої передовсім на постачання інформації, на медіум для комунікації та розбудови комунікації» 
У світі глобальної економічної конкуренції, кризи та побоювання тероризму і корпорації, і державні установи мають дедалі більший інтерес до цих персональних даних. Тому особливо важливими стають такі питання:
• як змінюється ландшафт у цій сфері;
• як відбувається збирання комерційних персональних даних для реклами;
• як співвідносяться сайти для споживачів та інтерактивні медіа;
• як відбувається саморозкриття в соціальних мережах;
• як стежать за тими, хто обмінюється файлами;
• як трактується прайвесі в добу Інтернету;
• що таке громадянське самостеження за сайтами соціальних мереж та мережеве стеження в транснаціональному просторі.
Сайт «Що таке соціальне мережування?» в доступній формі

пʼятниця, 22 січня 2016 р.

ЄДНІСТЬ І СОБОРНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Свято встановлено в державі згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» № 871/2014 від 13 листопада 2014 року. (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)
Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У слові «соборність» ми чуємо слово «собор». Ще великий український класик Олесь Гончар закликав: «Бережіть собори душ наших!».
Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності. Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності. Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.
І сьогодні, коли нависла загроза над єдністю та незалежністю нашої держави, важливо вірити, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною і робити для цього все можливе.
Бійці в зоні АТО так само відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники майже 100 років тому. Ми маємо усвідомити і врахувати помилки минулого: брак національної єдності на початку ХХ ст., ідеалізм, брак досвіду і містечковість інтересів тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.
День Соборності – це привід нагадати, що Крим – це Україна, і Донбас – це Україна.
Сердечно бажаємо вам, шановні читачі нашого блогу, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!


БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

Україна. Віхи історії [Текст] / В. Томазов, О. Ясь. —  К.: Мистецтво, 2011. —  432 с.: іл.

У виданні, присвяченому десятиліттю незалежності України, в концентрованій формі відтворено основні віхи української історії. У більш ніж тисячолітній ретроспективі показано історичні шляхи українського народу до національно-державної самостійності і суверенітету. Засобами візуального відтворення висвітлено найголовніші події та процеси української історії, представлено визначних історичних особистостей, відомих діячів науки, освіти і культури.

четвер, 21 січня 2016 р.

«РІЗДВЯНА НІЧ» – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ОПЕРА, АВТОРИ ЯКОЇ ПОЛТАВЦі

ЗНАТИ РІДНЕ, ЩОБ ГОРДИТИСЯ
В лютому 1873 року в газеті «Киевлянин» з’явилася стаття «Нове явище в мистецькому житті Києва». Автор привертає увагу читачів до нової опери уродженця Полтавщини, 30-річного Миколи Лисенка, як до відрадного явища національного мистецтва. Оцінюючи позитивно і дуже кваліфіковано музичні характеристики дійових осіб опери, автор статті робить висновок про музику та її автора: «Хто знайомий з його музикою до «Кобзаря» Шевченка, той знає, скільки непідробної свіжості, почуття й вірності народному духові можна сподіватися від створюваних ним мелодій ліричного та епічного характеру… справжнє поле діяльності його – не уроки, які він дає на фортепіано, і не навчання хорів до концертів, а композиторство на грунті народної малоруської мелодії».
До речі, «лібретто цієї опери, написане М. Старицьким, [уродженцем Полтавщини, двоюрідним братом М. Лисенка] на основі оповідання М. Гоголя, має досить високу літературну вартість», – писав І. Франко.
Нарешті з’явилася афіша: «В пятницу, 25 января 1874 года, в Городском театре господами любителями драматического искусства и музыки будет поставлена в первый раз «Різдвяна ніч», малороссийская опера в четырех действиях. Текст по
Гоголю Старицкого, музыка Лысенко. В декорациях, костюмах и вообще в обстановке будет соблюдена этнографическая точность».
Київська публіка, яка чекала постановки опери майже цілий рік, зустріла її з тріумфом. Усі чотири вистави, що відбулися в січні і лютому 1874 року, пройшли з аншлагом. Стільці ставили, де тільки можна було, всі проходи були зайняті слухачами, яким не вистачало місць. Від величезної кількості публіки гасли лампи в люстрах. Щасливі власники квитків ставали предметом загальної заздрості, скрізь тільки й розмов було, що про нову оперу молодого композитора-полтавця.
Виконання опери було визнано чудовим. Незважаючи на те, що в усіх ролях (крім Пацюка) виступали аматори, їхнє виконання визнали бездоганним навіть ті, хто умовляв Лисенка відійти від «хохлаччини».

вівторок, 19 січня 2016 р.

РУЧКО ГНАТ ОМЕЛЯНОВИЧ

ЗНАТИ РІДНЕ, ЩОБ ГОРДИТИСЯ

(20.01.1883 – 02.12.1937) – мікробіолог, член-кореспондент АН УРСР (з 1934). В 1933-1937 рр. – директор Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР.

Народився у с. Великі Сорочинці Миргородського району. Закінчив Харківський медичний інститут (1935), працював лікарем-бактеріологом. У 1930-1932 рр. стажувався в Інституті інфекційних хвороб ім. Р. Коха в Берліні.
Основні наукові роботи присвячені вивченню мінливості мікроорганізмів і явищу бактеріофагії. Досліджував лікувальні властивості дизентерійного бактеріофага в кишківнику людини і тварин, мінливість бактерій дизентерії, імунізацію проти дизентерії бактеріофаголізатом. З'ясував вплив бактеріофага на бактеріоносії, роль бактеріофага у виникненні імунітету і інфекції. Керував організацією першої в СРСР наукової конференції по бактеріофагії і мінливості мікробів (1936). Засновник «Мікробіологічного журналу».

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

Ручко Гнат (1883-1937) // Полтавщина : історичний нарис. – Полтава, 2005. – С. 463.
Ручко Игнатий Емельянович // Биологи : биогр. справочник. – К., 1984. – С. 547-548.
Матвєєнко С. Ручко Гнат Омелянович / С. Матвєєнко // Українська радянська енциклопедія. – К., 1983. – Т. 9. – С. 560

понеділок, 18 січня 2016 р.

НОВИЙ РІК

Тривають різдвяно-новорічні свята. Тож 15 січня до бібліотеки завітали з різдвяними віншуваннями дітки і хор Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з отцем Олександром. На справжньому родинному святі бібліотекарі разом зі своїми дітьми й онуками залюбки переглянули невелике театралізоване дійство, дізналися про традиційні народні звичаї, послухали колядки і щедрівки. Яскраві костюми, веселі мультики, смачний чай та приємні подарунки забезпечили гарний настрій усім присутнім на цілий рік.

ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ


ЗНАТИ РІДНЕ, ЩОБ ГОРДИТИСЯ

Видатний економіст, уродженець Полтавщини
(20.01.1865 р. у с. Солоному Куп'янського повіту Харківської губернії – 29.01.1919 р.)
Долі багатьох українських учених схожі між собою: їхню творчість знають на чужині й мало знають, а то й зовсім не знають на батьківщині. Підтвердження цьому - ім'я українського вченого – економіста громадського і політичного діяча, одного із засновників Національної академії наук України Михайла Івановича Тугана-Барановського. В Українській Радянській енциклопедії про нього читаємо, що був він " російським і українським буржуазним економістом..., одним із представників легального марксизму..."
Натомість у виданнях закордонних (та вже й у сьогоднішніх в Україні) Туган-Барановський - визначний економіст, один із найкращих знавців кон'юнктур-них економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності, "фундатор економічної кон'юнктури" і "економіст світового рівня".
На щастя, наші сучасники збагнули велич цієї постаті й намагаються віддати вченому належну шану.
Саме життя підтвердило правильність його теорій і висновків, які, на думку фахівців, є глибоко сучасними і необхідними для нашого економічного поступу.
Народився Михайло Іванович Туган-Барановський у с. Солоному Куп'янського повіту Харківської губернії в заможній дворянській сім'ї. Його рід по батьківській лінії походив з татарських поселенців ХІV ст у Литві ( повне

неділя, 17 січня 2016 р.

ЩО ТАКЕ ЧЕСНО?

ЧЕСНО – це громадський рух, що має на меті стимулювати прозорість, підзвітність та відкритість представників влади та запит на якісну політику серед громадян.
Серед тем, якими займаються активісти руху ЧЕСНО: персональне голосування в парламенті, фінансова прозорість та підзвітність депутатів, чиновників та партій, приймальні та помічники народних депутатів, відкритість роботи парламентських комітетів, робота депутатів місцевих рад, доброчесність кандидатів у народні депутати та депутати місцевих рад.
Рух ЧЕСНО об’єднує активістів з громадських організацій Центр ЮЕЙ та Інститут Медіа Права, а також волонтерів по всій території України та за її межами.


http://www.chesno.org/

пʼятниця, 15 січня 2016 р.

ГРЕБІНЧИНА "ЛАСТІВКА"

ЗНАТИ РІДНЕ, ЩОБ ГОРДИТИСЯ
Цього року виповнюється 175 років з часу виходу в світ, упорядкованого полтавцем Є. П. Гребінкою, альманаху "Ластівка". Вийшов він 1841 року в Петербурзі. Відкривався альманах вступним словом Євгена Павловича "Так собі до земляків", де він писав, що потурбувався про тих, хто залишився по хуторах і селах: зібрав, що було в нього по-нашому написане, і своє, і добрих людей, і одніс у друкарню.
Читачам була запропонована книжка для читання, тобто цілком складена з художніх творів. Крім того, упорядник орієнтувався виключно на українського читача. 
Альманах «Ластівка» став унікальною книжкою в молодому українському письменстві, він був упорядкований з великим сма­ком, багато творів, опублікованих у ньому, увійшли в історію ук­раїнської літератури. Видання підтвердило непересічні редакторські здібності 29-річного полтавця.
«Вітре буйний», «Причинна», «На вічну пам'ять Котляревському», «Тече вода в синє море», ури­вок з поеми «Гайдамаки», «Реве та стогне Дніпр широкий». Вперше після «Кобзаря» (1840) тут публікувалися нові твори Т.Шевченка. 
Доробок Т.Шевченка, представлений на сторінках «Ластів­ки», підтверджував образ провідного поета України, а першодруки його знаменитих творів піднесли вагу альманаху.
Представив на сторінках «Ластівки» свої твори і полтавець Левко Боровиковський: романтичні балади, ліричні вірші, фольклорні записи: народні при­казки, загадки (з відгадками). 86 приказок, подані по­етом і байкарем, поклали почин публікації цього фольклорного жанру.
Упорядник «Ластівки» запросив до участі в альманасі і свого шкільного товариша, полтавця О. С. Афанасьєва. Під псевдонімом Афанасьєв-Чужбинський він опублікував тут два вірші: «Є.П.Гребінці» і «Прощання». Обидва вони вклада­лися в романтичну концепцію «Ластівки».
Дебютував на сторінках «Ластівки» знаменитий український поет-романтик Віктор Забіла. Він опублікував тут три вірші: «Го­луб», «Пісня» та «Повіяли вітри буйні», у яких постав як глибо­кий автор теми гіркого, нерозділеного кохання.
Сам упорядник Є.П. Гребінка опублікував у «Ластівці» три поетичні твори: дві байки і один ліричний вірш "Українська

четвер, 14 січня 2016 р.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ

23 січня 2016 року виповнюється 60 років від дня народження Наталії Никифоровні Харасайло – української письменниці, педагога.
Народилася вона в Миргороді Полтавської області. Закінчила філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту (1978) та дефектологічний факультет Київського педінституту ім. М. Драгоманова (1992). Працювала вчителем, потім директором Ярмаківської восьмирічної школи на Миргородщині. З 1985 року викладає українську мову та літературу у спецшколі-інтернаті для дітей зі зниженим слухом м. Миргорода.
Перший вірш опублікувала в миргородській районній газеті (1971), згодом твори Н. Х. друкувалися в українських і зарубіжних часописах "Дивослово", "Слобожанщина", "Рідний край", "Антикварное обозрение" (Санкт-Петербург), в альманасі "Біла альтанка"(2007), в антології поезії полтавських літераторів ХХ століття "Калинове гроно" (Полтава, 2007), у збірниках "Пісенна Миргородщини" (Миргород, 2004), "Поетичні барви освітян Полтавщини" (Полтава, 2007). Її твори часто звучать на обласному радіо.
Автор збірок "Дивлюся на тебе" (Миргород, 1997), "Мереживо долі" (Полтава, 1999), "Білим по білому" (Лубни, 2001), "У пошуках раю" для флейти" (Полтава, 2007). Співавтор навчального посібника "Література рідного краю" (Миргород, 1999), збірника пісень "Серце розбудіть своє" (Херсон, 2003). Важливе місце в художньому набутку Н. Х. займають вірші для дітей, об’єднані в такі збірки: "Поговоримо, дитино" (Полтава, 1999), "Солов’ятко" (Полтава-Миргород, 2002), "На скибці дня" (Миргород, 2005), "Два голоси" (2000), "Золота хмаринка" (Полтава, 2006), "Заспівай" (Полтава, 2011).
Творчість письменниці глибоко пов’язана з рідним краєм (поезії "А я з Полтавського краю", "Я з хутора, якого вже нема", "Рай", "Розцвітай, Полтаво", цикл віршів про Миргород). Багато миргородців та почесних гостей міста нагороджено грамотою Миргородської міської ради з текстом вірша Н. Х. Вона перший диктор міського телебачення, автор і ведуча вітальної програми районного радіо.
Переможець Всеукраїнського радіофестивалю сучасного романсу "Осіннє рандеву" (2003), Миргородського відкритого рейтингу популярності "Людина року" в номінації "Митець року" (2002). Лауреат літературно-мистецької премії ім. Антона Шевченка (2003). Лауреат обласної премії імені Леоніда Бразова в 2015 году стала в номінації "Поезія" – Наталія Харасайло, поетеса України за книгу віршів «Два голоса для флейти».
Член Національної спілки письменників України (з 2004), Національної спілки журналістів України (з 2005). 

середа, 13 січня 2016 р.

ДОРОГІ КОЛЕГИ, ДРУЗІ!

Прийміть наші найщиріші вітання зі Старим Новим Роком!
Хай наступний рік буде насичений новими планами, творчими ідеями, добрими новинами....
Я вірю: всі бажання, що  ми загадуємо в новорічну ніч, обов'язково збуваються.
Тож побажаємо один одному великого щастя, міцного здоров’я, добра та радості, вірних друзів і коханих.
Нехай у наших домівках панують мир, взаєморозуміння та злагода.
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки наприкінці XV століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня.
У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя.
14 січня — за церковними святцями — свято Обрізання Господнє.
Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім'я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії — Ісус.
З 13 на 14 січня в Україні святкують старий Новий рік!
Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній народний звичай. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування,

вівторок, 12 січня 2016 р.

ТЕЛЕВІЗОР Є В КОЖНОГО...

На життя сучасної людини телевізор має значний вплив. Часто за його допомогою ми дізнаємося новини, займаємо своє дозвілля, слідкуємо за спортивними досягненнями та багато-багато іншого. Але чи варто довіряти цьому чудовому пристрою виховання наших дітей – запитання, над яким варто подумати серйозно.
Телевізор є в кожного.. В одних сім’ях він працює майже цілодобово, в інших – одну-дві години на день. Хтось вмикає його „для фону”, а хтось дивиться у „блакитний екран”, не відриваючись ні нащо інше. Проте якщо ваша дитина проводить перед телевізором більшу частину свого часу – це серйозний привід задуматися.
Скільки можна дивитися телевізор? У чому полягає вплив телевізора на психіку? Чому шкідливо дивитися телевізор?
Звичайно, телебачення – це велике досягнення людського інтелекту. На екрані людина може подивитися на все те, що побачити в реальності вона не завжди може: інші країни, концерти, виставки, що йдуть на сценах різних міст у будь-яких кінцях світу. 
Потрібно допомогти дітям проводити час більш доцільно, зуміти знайти інше заняття, усвідомити негативний вплив телевізора, навчитися порівнювати. Потрібно навчити дитину постійно пізнавати щось нове, зробити її життя насиченим і багатим. Якщо дитина постійно сидить перед телевізором, це свідчить про те, що їй немає чим зайнятися. У світі є багато цікавого: навчання, заняття спортом, гуртки, робота, спілкування з друзями та рідними. Якщо усім цим займатися, то на телебачення залишиться година або дві. Але за цей відносно невеликий проміжок часу можна буде подивитися те, що дійсно корисне, цікаве і потрібне – наукову передачу, історичний фільм, інтелектуально-розважальну програму. Не варто забувати і про те, що нерідко дитина просиджує перед телевізором довгі години лише тому, що їй складно знайти собі інше заняття: батьки на роботі, бабуся і дідусь зайняті на дачі тощо.
Необхідно пам’ятати про те, що вплив телебачення на психіку дітей різко відрізняється від подібного впливу на дорослих. Наприклад, першокласники, за результатами досліджень, не можуть чітко визначати, де правда, а де неправда. Вони сліпо довіряють усьому тому, що відбувається на ек5рані. Ними легко керувати, маніпулювати їхніми емоціями та почуттями.
Лише з 11-ти років діти починають усвідомлено сприймати те,

понеділок, 11 січня 2016 р.

ПРОСТІР УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ КНИГИ

У рамках «Різдвяного Арсеналу» експерти проекту з промоції дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» назвали найкращі «родинні» видання 2015 року. 

Були відзначені поет, прозаїк та ілюстратор року, пізнавальні книжки, видання для батьків, учителів і всієї родини. 
Із довгим списком номінантів можна ознайомитися на сайті БараБуки.
Переможці:
Дебют року в прозі: Олександра Дорожовець, авторка книжки «Старий будинок» (видавництво «Фонтан казок») 
Дебют року в ілюстрації: Андрій Щербак, ілюстратор книжки «Хуха Моховинка» (видавництво «Ми з тобою») 
Видавничий дебют року: «Чорні Вівці» (місто Чернівці) 
Дитячий поет року: Олександр Дерманський, автор книжки «Бигимоти – не медмеді» (видавництво «Фонтан казок») 
Дитячий прозаїк року: Оксана Лущевська, авторка книжки «Пан Коцький, Міра і море / Mr. Catsky, Mira and the Sea» (видавництво «Братське») 
Ілюстраторка року: Віолетта Борігард (книжки «Пан Коцький, Міра і море / Mr. Catsky, Mira and the Sea», «Принцеса-кухарка», «Авіа, пташиний диспетчер» та ін.) 
Пізнавальна книжка року: Оксана Караванська «Стильна книжка для панянки» («Видавництво Старого Лева») 
Класика родинного читання: «Українські народні казки» з ілюстраціями Юрія Галіцина (видавництво «Веселка») 
Батьківська книжка року: Світлана Ройз «Практическое ребенковедение» (видавництво «Ніка-Центр») 
Шпаргалка для вчителя: «Моя перша 1000 англійських слів» (видавництво «Віват/Pelican»), серія перевидань класики (видавництво «Основи»). 
Переможцем читацького голосування, яке упродовж грудня тривало на сайті "БараБука", стала книга Романи Романишин

середа, 6 січня 2016 р.

ПОЗДОРОВЛЕННЯ З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ

Вітаємо з Різдвом Христовим! 
У це світле свято хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров'я та всіх благ! Нехай справдяться усі очікування і збудуться найзаповітніші мрії!
 
  У деяких регіонах України колядувати можна вже 6 січня, в інших місцевостях — 7 січня, на Різдво Христове. Колядувати можуть і діти, і парубки й дівчата, інколи навіть і господарі.
Яка ж історія цього свята? Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.
Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєма прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення

вівторок, 5 січня 2016 р.

"МИ ПРИХОДИМО У СВІТ ДЛЯ ЛЮБОВІ.." ЛІРИКА ГАННИ ЧУБАЧ

Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 року, в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінничині в сім'ї хліборобів.
Закінчила вечірню школу робітничої молоді, факультет журналістики Українського поліграфічного інституту та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. 
Працювала в редакціях газети "Літературна Україна" та журналу "Дніпро". Авторка 30 поетичних збірок ("Журавка" (1970), "Жниця" (1974), "Ожинові береги" (1977), "Заповіти землі" (1978), "Срібна шибка" (1980), "Святкую день" (1982), "Житня зоря" (1983), "Листя в криниці" (1984), "Літо без осені" (1986) та інших) й понад 200 естрадних пісень. За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж стали називати її ясноокою Журавкою. 
За ці роки в поетеси вийшло понад 70 книжок. Кілька з них адресовані дітям: "Вивчаймо самі", "Сонячна абетка", "Алфавітні усмішки", "Жук малий і волохатий", "Черепаха Аха", "Прикмети — не секрети" та інші. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її "Абетками" та весело-виразні вірші. 
Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами. 
Нині Ганна Танасівна Чубач – заслужений діяч мистецтв України, лауреат республіканської премії імені Павла Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба», поетеса Божою милістю, і дитяча Берегиня. У 1997 р. у поїздці до Вашинґтона на Всесвітню конференцію «Література ХХІ століття» Чубач обрали радником від слов’янських народів. На Міжнародній презентації виставки «Жіночі голоси української літератури» (організованої у січні 2003 р. Національною парламентською бібліотекою України) серед видатних українок-письменниць таких, як Олена Пчілка, Леся Українка, Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Ліна Костенко, названо і ім’я Ганни Чубач. 
Як усі талановиті люди, пані Ганна витримала нелегкі життєві випробування. Та вона вистояла. Тому, що мріяла й не опускала рук: «Я – рокована, що намрію, те й збувається. Люди приходять ті, з якими хочу спілкуватися. Чоловік у мене прекрасний – я такого собі намріяла, й ми зустрілись, дарма, що не в молоді роки».
Проживає у м. Києві, веде авторську радіопередачу «Дзвінка ріка» (Канал «Культура»). 

Твори Ганни Чубач

Чубач Г. П. Радість висоти : поезіі / Г. П. Чубач. - К. : Пульсари, 2012. - 208 с.
"Радість висоти" —  книга творів відомої поетеси Ганни Чубач. Мелодійні за звучанням, глибокі за змістом, вони возвеличують злети людського духу серед буденності прагматичного життя.
Талановито і тривожно змальовує поетеса наш час і кожним рядком засвідчує свою громадянську причетність до суспільного життя України.

Чубач Г. П. Батьківщина Україна : патріотичні вірші для дітей / Г. П. Чубач. - Донецьк : Сталкер, 2004. - 48 с. : іл.
Збірка патріотичних віршів розкриє перед дитиною знання про родину, державну символіку, столицю, різні регіони України. Книга розвиває в маленького читача любов і повагу до рідного краю. Кожна поезія супроводжена малюнками художниці Юлії Правдохіної. Дитячою молитвою до янгола—охоронця наповняться серця усіх людей, колисковою піснею із побажанням мудрості усім діткам на землі завершується збірка поезій.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...