вівторок, 19 лютого 2019 р.

ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

18 лютого 2019 року до бібліотеки завітали вчителі світової літератури області, які проходять проблемне навчання в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського.
Для них був влаштований відкритий перегляд романів, повістей, оповідань класиків зарубіжної літератури, які вивчаються в шкільній програмі та літературних портретів, есе, художньо-документальних творів про них. 
Про ювілеї видатних письменників світу у 2019 році, полтавський слід у їх житті і творчості, відображення матеріалів у бібліографічних джерелах йшлося в інформаційному огляді, який провела провідний бібліограф-краєзнавець Н. М. Требіна. Нею була представлена бібліографічна продукція сектору краєзнавчої літератури та бібліографії, присвячена зв'язкам О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, І. О. Буніна , інших літераторів з Полтавщиною.
Провідний бібліотекар відділу читальних залів О. О. Поліщук напередодні ювілею М. В. Гоголя зацікавила присутніх дослідженням доктора філософії, професора Національного університету "Острозька академія" П. М. Кралюка "Таємний агент М. Гоголь або про що розповідає "Тарас Бульба"" та проінформувала філологів про нові фахові видання. 
Провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів О. О. Матвєєва цікаво, з гумором розповіла про книжковий фонд відділу, особливості нових надходжень книг зі світової класики та сучасних авторів, презентувала книжкові виставки та відкриті перегляди літератури у структурному підрозділі. 
Вчителі були вражені кількістю та якістю фахових періодичних видань, отримуваних бібліотекою, про які йшлося в інформаційному огляді провідного бібліотекаря сектору періодики та документів іноземними мовами Г. В. Гайдученко. 
Долучилася зі своєю інформацією для вчителів і провідний бібліотекар відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Т. В. Нестулова.
Наші гості отримали рекламну продукцію бібліотеки та візитки, фотографували те, що їх цікавило і були дуже вдячні бібліотечним працівникам.

четвер, 14 лютого 2019 р.

14 ЛЮТОГО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДАРУВАННЯ КНИГ!

Сьогодні, 14 лютого відзначається не тільки День святого Валентина, але й Міжнародний день дарування книг.
Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур (засновниці відомого сайту дитячої книги Delightful children's Books в США). Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги. 
Це одне з наймолодших свят в календарі, його святкують з 2012 року.
Запрошуємо долучитись до гарної традиції.

субота, 9 лютого 2019 р.

КІНО ЯКЕ ЗАПИСУВАЛИ В ПОЛТАВІ

Автор музики кіношлягерів, Максим Дунаєвський, народився і жив у Москві. Але все ж таки доля привела його на батьківщину свого батька, Ісака Дунаєвського… В 70-80 роки Леонід Сорокін вважався одним із кращих, авторитетних звукорежисерів Радянського Союзу. Живучи в Полтаві, примудрився записати музику до кінофільмів, які знімалися на "Мосфільмі", "Ленфільмі", "Беларусьфільмі", Одеській кіностудії, серед яких були найпопулярніші: "Д’Артаньян і три мушкетери" та "Мері Поппінс, до побачення".
Фільм "Д’Артаньян і три мушкетери" був задуманий як музичний. Але навіть неперевершеного таланту композитора Максима Дунаєвського було недостатньо, щоб фільм вдався. Музику до кінофільму, так як хотілося композитору, не змогли записати ні на фірмі "Мелодія", ні на "Мосфільмі".
Композитор був у відчаю. Де записувати? В якій Полтаві? У якогось нікому невідомого звукорежисера, який працює на обласному радіо? Пропозицію учасників ансамблю "Фестиваль", які озвучували фільм, Максим Дунаєвський спочатку серйозно не сприйняв. Але більше нічого не залишалось. Картину потрібно було рятувати. І тоді Дунаєвський зателефонував у Полтаву. Першу, пробну пісню Сорокін записав за одну ніч.
Режисер Юнгвальд-Хількевич затвердив її зразу ж, після першого прослуховування. Пізніше, Дунаєвський і Сорокін зняли ще десять фільмів і до цього часу залишаються добрими друзями. Леонід Сорокін згадує, як однієї з ночей працювали над "По-ра-пора-порадуемся". І вже тоді стало відомо, що це шлягер. Радіо знаходиться у Полтаві на вулиці Рози Люксембург. Ночі були спекотними, тож відчиняли вікна – музику було чутно на чималу відстань. А коли зробили перерву, то просто були шокованими. Знадвору із парку коло школи №3 лунав спів "Пора-пора-порадуємся" – молодь щовечора там гуляла й на слух вивчила слова пісні, про яку широкий загал ще не знав. Так "Пора-пора-порадуємся" у Полтаві стала шлягером задовго до виходу на екрани.
"Черный пруд" (з к/ф "Д’Артаньян и три мушкетёра")
Веніамін Смєхов, який зіграв роль Атоса, довгий час отримував листи від прихильників з окремою подякою за проникливе виконання пісні "Черный пруд". І ніхто навіть не здогадувався, що її виконав зовсім не актор.
Пісню створив Максим Дунаєвський. До її запису Смєхов приходив нього додому репетирувати. Максим грав на роялі свого батька Ісаака Дунаєвського. Композитор планував запросити Олександра Градського для тренувань з Атосом, але не вистачило часу, і Смєхову прийшлося їхати на запис до Полтави таким, яким є. В перший раз Смєхов сфальшивив, довелося перезаписувати. Врешті решт записали на студії перший куплет і відправили співака додому, пообіцявши перезаписати пізніше. Але так і не записали нову версію – в фільмі звучить голос Трофімова Геннадія.
*****
Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення / Укладачі: Лобач О. О., канд. пед. наук., доцент кафедри музики Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; Халецька Л. Л., методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського. – Полтава: ПОІППО, 2009. – 360 с.

пʼятниця, 8 лютого 2019 р.

РЕЦЕНЗІЯ ОКСАНИ ЗЕЛІК НА РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ЗБІРНИК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ (2003-2018) "З ВІНКА ШАНИ ОЛЕСЕВІ ГОНЧАРУ"


                               Рецензія на збірник : 
Постать Олеся Гончара важко переоцінити у культурному полі Полтавщини. Інтерес науковців різних галузей засвідчує не лише важливість Гончаревих творів, а й бажання дослідників актуалізувати творчість Олеся Терентійовича у сучасному соціокомунікативному просторі. 
Ювілейні дати традиційно активізують як дослідницькі пошуки, так і різноманітні заходи на вшанування постаті митця. Саме на важливості ювілейних практик для науки, культури, освіти, виховання, формування культурної ідентичності наголошує упорядниця ретроспективного збірника бібліографічних видань Надія Требіна. У своїй роботі бібліограф звернула увагу саме на наукові, методичні, науково-популярні дослідження, видання, підготовлені до ювілеїв письменника за останні 15 років. Власне і сам збірник бібліографічних видань вийшов друком до 100-річчя від дня народження Олеся Гончара, ім'я якого носить бібліотека. 
Відзначимо вдалу структурну організацію видання. Рецензована праця знайомить читачів із основними датами життя і творчості письменника, пропонує біобібліографічні розвідки про митця, знайомить із сучасними виданнями творів О. Гончара, систематизує літературу про митця і про його творчість, спогади про письменника, листування. Окремий розділ упорядниця присвятила публікаціям, у яких йдеться про увічнення пам’яті Олеся Терентійовича. Пропоновані рубрики створюють сприятливі контексти для широко ознайомлення із творчістю Олеся Гончара. 
У ретроспективному збірнику подаються видання, які засвідчують різноаспектне прочитання сучасною наукою творів українського класика. 
Цікавою особливістю роботи є дайджест про Міжнародну недержавну українсько-німецьку літературну премію імені Олеся Гончара і короткі відомості про полтавців – лауреатів премії. 
Пропонований збірник – цілісне системне дослідження ювілейної літератури, присвяченої Олесеві Гончару. Видання є цінним і актуальним як з точки зору збору і систематизації матеріалу, так і комемораційних практик. 
Аналіз ретроспективного збірника бібліографічних видань переконує у важливості і значущості такого видання, адже воно знайомить широке коло читачів із ювілейною літературою і формує спадковість культурних традицій. Упорядковані матеріали – ґрунтовний науково-практичний доробок, який сприятиме актуалізації інтересу до творчості Олеся Гончара, стане у нагоді молодим і знаним дослідникам української літератури. 


Зелік Оксана Андріївна, 
старший викладач кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

КНИГА ДЛЯ ДУШІ...

Відома українська письменниця Любов Пономаренко у її творах переплітаються найкращі традиції реалістів, імпресіоністів, експресіоністів, сюреалістів: новели зачаровують і водночас приголомшують читача, безумовно, запам'ятовуючись. Характери героїв виявляються переважно на рівні емоційно-інтимних рефлексій на драматичні повороти долі, ситуації на межі життя і смерті. Таємниця, подих якої відчутний майже в кожному творі письменниці, проектується на взаємопроникнення реального і потойбічного. 
Проза Любов Пономаренко відповідає світовим взірцям символіко-психологічного письма і не залишить байдужим сучасного читача. 
Пономаренко Л. П. Нехворощ / Л. П. Пономаренко. Полтава : Дивосвіт, 2016. 192 с.
У повісті "Нехворощ" дві самотності долають простір і поза простір назустріч одна одній, мають зазирнути в серце темряви і світла, щоб збагнути: "дім людський не на Землі, а в душі" і "кожен має здобути свій дім".
"Бо дім – то не лише гніздо, а точка, з якої бачиш Всесвіт і звідки Всесвіт сприймає тебе".
"Нехворощ"

вівторок, 5 лютого 2019 р.

РІЗНИК ІЗ ГОРОДОЦЬКОЇ

Кокотюха А. Різник із Городоцької: роман / Андрій Кокотюха; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. – Харків: Бібколектор, 2016. – 250 с.
Львів, 1913 рік. Напередодні Різдва жорстоко вбито кількох дівчат легкої поведінки. Газети дали невловимому вбивці прізвисько – Різник із Городоцької. Але кримінальна хроніка та інші сенсації більше не цікавлять уже відомого читачеві львівського адвоката Клима Кошового. У нього життя налагоджується: він має адвокатську практику, заможну клієнтуру, повагу в суспільстві й наречену – відому акторку театру і кіно. Та захищати хворого юнака, якого підозрюють у жорстоких вбивствах, Кошовий усе ж таки погоджується. Програти він не може, а перемога — це додаткова й гучна реклама. Але щойно невинний виходить на волю, на Клима починається справжнє полювання. Щоб урятувати своє життя, йому треба якнайшвидше знайти Різника. Так починаються пошуки, котрі приводять Кошового та його друга Йозефа Шацького в стіни психіатричної лікарні, відкривають світ львівських повій і таємниці хворих душ. Клим не знає, як Різник змінить його життя. І тим більше не уявляє, що ця справа підніме завісу над однією з таємниць впливової красуні Магди Богданович...
ЦІКАВО? ПРИХОДЬТЕ!

неділя, 3 лютого 2019 р.

ЧИТАЙТЕ УКРАЇНСЬКЕ!

Валентин Чемерис (нар. 1936 році селі Заїченці Семенівського р-ну Полтавської області) – відомий український письменник, автор історичних і фантастичних романів, які вже стали культовими: "Смерть Атея", "Фортеця на Борисфені", "Ольвія", "Генерали Імперії", "Ордер на любов", "Ярославна", "Ваші пальці пахнуть ладаном", "Марина – московська".
Але читачі знають Чемериса і як автора оповідань – хронік, казок, легенд, – у яких він небайдуже та неупереджено розповідає не тільки про минуле, але й про сучасне життя. 
Чемерис В. Л. Аравійська пустеля / Валентин Чемерис. – Харків: Фоліо, 2016. – 443 с. 
У цій книжці дорослих і дітей зацікавить погляд автора на події, які відбувалися в різні роки, – з проекцією на сьогодення. Своєрідна мандрівка Україною разом з письменником стане справжньою екскурсією із захоплюючими краєвидами та цікавими розповідями, якими Валентин Чемерис начебто стверджує, що доля однієї людини, її почуття та думки так само важливі, як доля народів, події, з яких потім твориться історія.

пʼятниця, 1 лютого 2019 р.

ЛИСТИ

Жанр листів виглядає архаїчним і забутим. Але ще якихось п'ятнадцять років тому ми з нетерпінням чекали нову пошту, сподіваючись на листа від рідних, знайомих, друзів. Сьогодні обмежуємо себе електронною поштою, "Skype", дзвінком із мобільного чи "есемескою". 
Листи письменників залишаються не тільки естетичною втіхою, історичним документом, літературним творінням, – вони просто залишаються свідками часу і життя. Іншими вже не будуть, і в цій архаїчній місії їхнє виправдання і їхня конечна потреба. Бо це теж шар культури, без якого годі уявити собі національний простір. 
  • В обіймах часу : [листи Григора Тютюнника до О. Ф. Черненко, дружини брата Григорія] // Шкільна бібліотека. – 2011. –№ 11. – С. 25-26. 
  • Галян, Г. Історія колекційного фонду мистецької родини Кричевських / Г. Галян // Полтавський краєзнавчий музей: збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток. – Полтава : Дивосвіт, 2016. – С. 391-402. 
  • Листи Григора Тютюнника до Феодосія Рогового // Зоря Полтавщини. – 2006. – 24 жовт. – С. 3. 
  • Листування Т. Г. Шевченка з полтавцями // Ротач П. П. Полтавська Шевченкіана: спроба обл. (крайової) Шевченківської енциклопедії: у 2-х кн. - Полтава, 2009. – Кн. 2: Л - Я. – С. 36. 
  • Мовчан, Р. "Найкращий твір кожної людини – лист" : [листи Григорія Тютюнника] / Р. Мовчан // Дивослово. – 2010. – № 5. – С. 55-59. 
  • Неживий, О. "...Повітря холодне й чисте, як криничка вода з полтавських околиць" : [Петро Ротач та брати Тютюнники, є листування] / О. Неживий // Зоря Полтавщини. – 2017. – 3 жовт. – С. 4. 
  • Панасюк, С. Збереглися унікальні листи художника-кераміста Михайла Денисенка до відомої гончарки Олександри Селюченко / С. Панасюк // Вечірня Полтава. – 2018. – 12 груд. – С. 20. 
  • Степаненко, М. Листи Василя Бережного до Олеся Гончара (1946-1986) / М. Степаненко // Рідний край. – 2012. – № 2 (27). – С. 264-276. 
  • Ткач, Л. Листи Юрія Шевельова до Дмитра Нитченка / Л. Ткач // Березіль. – 2018. – № 1-3. – С. 174-191. 
  • Третяченко, Т. Михайло Петрович Драгоманов у листах до Олени Пчілки / Т. Третяченко // Рідний край. – 2012. – № 2 (27). - С. 261-264. 
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...