пʼятниця, 13 квітня 2018 р.

З ВІНКА ШАНИ ОЛЕСЕВІ ГОНЧАРУ

Про творчість Олеся Гончара написано багато книг, статей, досліджень.
Літературознавці були уважними до його щедрого, яскравого таланту. Здається, все вивчено, розглянуто усі аспекти його багатогранної літературної діяльності. 
Що можна сказати нового про "чарівника із полтавських земель", чим збагатити запас знань сучасних молодих полтавців?
На протязі багатьох років ми намагалися відшукувати окремі маловідомі грані життя і творчості письменника, систематизувати, висвітлювати і доносити їх до читачів не тільки своєї бібліотеки, а й бібліотек області, вчительських кіл, краєзнавців. 
І от в 100-літній ювілей письменника пропонуємо Вам, шановні наші друзі, цей ретроспективний збірник, підготовлений бібліографами-краєзнавцями бібліотеки за останні п'ятнадцять років. 
З вінка шани Олесеві Гончару. До 100-річчя від дня народження : ретроспективний збірник бібліографічних видань (2003-2018) / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара; упорядник Н. М. Требіна. – Полтава : ТОВ "АСМІ", 2018. – 123 с.: іл. 
В покажчику "Високих літ високий лет" зібрана література про життя і творчість нашого "кревного полтавця", наявна у фондах нашої бібліотеки. 
У трьох розвідках досліджені: фронтова доля, духовність, світ почуттів у житті і творчості нашого земляка. 
У дайджесті-покажчику "І сам [Гончар] продовжується в майбуття" йдеться про молодих письменників-полтавців – лауреатів Міжнародної українсько-німецької літературної премії його імені.

ОЛЕСЯ МІФТАХОВА (КОТЛЯР) З КРЕМЕНЧУКА – ПЕРЕМОЖНИЦЯ ДВОХ КОНКУРСІВ В НОМІНАЦІЇ "ПОЕЗІЯ"

Конкурс рукописів "Гранослов" оголосив список переможців. Результати голосування журі були оприлюднені в офіційній групі конкурсу у Facebook.
Номінація "Поезія":
Дипломанти, в т. ч: 
Олеся Міфтахова (Котляр) (Полтавська область) 
Довідка: Літературний конкурс "Гранослов" – щорічний міжнародний конкурс найкращих творів молодих українських літераторів. Започаткований у 1991 році Національною спілкою письменників України та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту. 
Відновлений у 2015 році після семирічної перерви.
На конкурс представляються твори дітей та молоді віком до 30 років, що мешкають в Україні та за її межами.
Стали відомі імена переможців II Всеукраїнського конкурсу кращих творів на сільську та аграрну тематику ім. Григора Тютюнника 2018 року
Літературний конкурс ім. Григора Тютюнника проводять Аграрна партія України, видавництво «Самміт-книга» та Українська бібліотечна асоціація. Він уже другий рік поспіль відкриває світу нові імена молодих авторів віком до 35 років.
У номінації "Поезія" перемогла 30-річна Олеся Міфтахова (м. Кременчук, збірка "Достигають яблука"). За освітою вона економіст, однак себе бачить саме в поезії. Раніше вже брала участь у низці літературних конкурсів.
"Для мене головне в цьому конкурсі те, що тепер я зможу бути не лише почутою, але й прочитаною", – каже Олеся. 
До журі конкурсу на чолі з відомим поетом Іваном Драчем і лідером Аграрної партії Віталієм Скоциком увійшли: Леся Мудрак – письменниця, громадський діяч; Іван Степурін – директор видавництва «Самміт-книга»; Лариса Кадочнікова – народна артистка України; Влада Литовченко – громадський діяч, голова Ради Аграрної партії з питань культури і духовності; Сергій Куліда – головний редактор газети «Літературна Україна»; Євген Букет – головний редактор газети «Культура і життя»; Андрій Щекун – генеральний директор державного підприємства «Газетно-журнальне видавництво».

вівторок, 10 квітня 2018 р.

"ВАРВАРИ": ПОСТКОЛОНІАЛЬНА ТЕМА У СУЧАСНІЙ ПІДЛІТКОВІЙ ПРОЗІ

Нова психологічна повість Степана Процюка «Варвари» засвідчує появу у сучасній українській прозі для підлітків якісного реалістичного тексту про часи радянського тоталітаризму.
Постколоніальні теми – складні і драматичні. Не так багато письменників наважуються висвітлювати їх у літературі для дітей та юнацтва. Не кожному вдається балансувати на межі дорослого і дитячого дискурсу, не втративши мовностильової рівноваги.
Після двадцяти років незалежності України, активного розвитку жанру літературної казки та пригодницької прози нарешті у адресованій юним читачам українській літературі з’являються реалістичні повісті, у центрі яких – життя юних героїв у часи радянського тоталітарного режиму, їх світовідчуття, емоції, ціннісні орієнтації, моделі поведінки; образ дітей перехідної епохи, які беруть участь у боротьбі за незалежність своєї держави і є уособленням вільного молодого покоління. Йдеться про підліткові повісті Зірки Мензатюк «Як я руйнувала імперію», Олени Захарченко «Хутір», Степана Процюка «Вітроломи» і «Варвари».
«Варвари – це радянська влада…» (С. 21)
Влучна назва інтригує, зацікавлює і спонукає до читання – пошуку відповіді: «Хто такі варвари?». Її читачам й Іванку Дорощуку, одному з головних героїв повісті, дає вчитель історії Микола Панасович Морецький. Степан Процюк у образі цього вчителя та описі його долі синтезував типові риси нескорених українців, які навіть у тоталітарні часи понад усе любили Україну і намагались служити їй вірою і правдою, боронити національну ідею, незважаючи на переслідування, залякування і погрози, розгортали антирадянську пропаганду, сіяли у душах школярів зерна патріотизму і національної свідомості. Дуже оригінально автор називає таких людей легіонерами, бруньківниками дерев, сніговідгінниками і невидими слугами квітня – лелечниками, «які повертали лелек до рідних гнізд» (С. 25). Історія його родини, батька, засудженого за «пособничество УПА» трагічна.

пʼятниця, 6 квітня 2018 р.

ЛІТЕРАТУРНО-КРАЄЗНАВЧА ГОДИНА

6 квітня працівниками сектору краєзнавчої літератури та бібліографії до 100-річчя Олеся Гончара було проведено літературно-краєзнавчу годину "Адже життя – це найперше любов...": світ почуттів у житті і творчості Олеся Гончара". На захід завітали учні 10-х класів Полтавської ЗОШ № 16. 
Романтиком, літописцем чистих, щирих почуттів Олесь Гончар вважається давно і заслужено. Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: "З любові — творчість, з любові — щастя людське". Це та таїна, що давала йому поштовх до творчості, силу й живлющу наснагу творити справжні шедеври. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. 
Присутні із задоволенням слухали розповідь про коханих жінок про Люсю Грапчеву, Юлічку, Валентину Данилівну Гончар, переглянули відео, уривок з кінофільму "За мить щастя". Кохання не виміряти і не осягнути словами. Воно приходить, не питаючи дозволу, та йде, залишаючи за собою гіркий присмак…
Все, що створив Олесь Гончар, залишилося для майбутнього. Його твори – це наше духовне багатство, вірні друзі і в дитинстві, і в юності, і в зрілості. 
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...