четвер, 14 лютого 2019 р.

14 ЛЮТОГО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДАРУВАННЯ КНИГ!

Сьогодні, 14 лютого відзначається не тільки День святого Валентина, але й Міжнародний день дарування книг.
Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур (засновниці відомого сайту дитячої книги Delightful children's Books в США). Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги. 
Це одне з наймолодших свят в календарі, його святкують з 2012 року.
Запрошуємо долучитись до гарної традиції.

субота, 9 лютого 2019 р.

КІНО ЯКЕ ЗАПИСУВАЛИ В ПОЛТАВІ

Автор музики кіношлягерів, Максим Дунаєвський, народився і жив у Москві. Але все ж таки доля привела його на батьківщину свого батька, Ісака Дунаєвського… В 70-80 роки Леонід Сорокін вважався одним із кращих, авторитетних звукорежисерів Радянського Союзу. Живучи в Полтаві, примудрився записати музику до кінофільмів, які знімалися на "Мосфільмі", "Ленфільмі", "Беларусьфільмі", Одеській кіностудії, серед яких були найпопулярніші: "Д’Артаньян і три мушкетери" та "Мері Поппінс, до побачення".
Фільм "Д’Артаньян і три мушкетери" був задуманий як музичний. Але навіть неперевершеного таланту композитора Максима Дунаєвського було недостатньо, щоб фільм вдався. Музику до кінофільму, так як хотілося композитору, не змогли записати ні на фірмі "Мелодія", ні на "Мосфільмі".
Композитор був у відчаю. Де записувати? В якій Полтаві? У якогось нікому невідомого звукорежисера, який працює на обласному радіо? Пропозицію учасників ансамблю "Фестиваль", які озвучували фільм, Максим Дунаєвський спочатку серйозно не сприйняв. Але більше нічого не залишалось. Картину потрібно було рятувати. І тоді Дунаєвський зателефонував у Полтаву. Першу, пробну пісню Сорокін записав за одну ніч.
Режисер Юнгвальд-Хількевич затвердив її зразу ж, після першого прослуховування. Пізніше, Дунаєвський і Сорокін зняли ще десять фільмів і до цього часу залишаються добрими друзями. Леонід Сорокін згадує, як однієї з ночей працювали над "По-ра-пора-порадуемся". І вже тоді стало відомо, що це шлягер. Радіо знаходиться у Полтаві на вулиці Рози Люксембург. Ночі були спекотними, тож відчиняли вікна – музику було чутно на чималу відстань. А коли зробили перерву, то просто були шокованими. Знадвору із парку коло школи №3 лунав спів "Пора-пора-порадуємся" – молодь щовечора там гуляла й на слух вивчила слова пісні, про яку широкий загал ще не знав. Так "Пора-пора-порадуємся" у Полтаві стала шлягером задовго до виходу на екрани.
"Черный пруд" (з к/ф "Д’Артаньян и три мушкетёра")
Веніамін Смєхов, який зіграв роль Атоса, довгий час отримував листи від прихильників з окремою подякою за проникливе виконання пісні "Черный пруд". І ніхто навіть не здогадувався, що її виконав зовсім не актор.
Пісню створив Максим Дунаєвський. До її запису Смєхов приходив нього додому репетирувати. Максим грав на роялі свого батька Ісаака Дунаєвського. Композитор планував запросити Олександра Градського для тренувань з Атосом, але не вистачило часу, і Смєхову прийшлося їхати на запис до Полтави таким, яким є. В перший раз Смєхов сфальшивив, довелося перезаписувати. Врешті решт записали на студії перший куплет і відправили співака додому, пообіцявши перезаписати пізніше. Але так і не записали нову версію – в фільмі звучить голос Трофімова Геннадія.
*****
Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення / Укладачі: Лобач О. О., канд. пед. наук., доцент кафедри музики Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; Халецька Л. Л., методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського. – Полтава: ПОІППО, 2009. – 360 с.

пʼятниця, 8 лютого 2019 р.

РЕЦЕНЗІЯ ОКСАНИ ЗЕЛІК НА РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ЗБІРНИК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ (2003-2018) "З ВІНКА ШАНИ ОЛЕСЕВІ ГОНЧАРУ"


                               Рецензія на збірник : 
Постать Олеся Гончара важко переоцінити у культурному полі Полтавщини. Інтерес науковців різних галузей засвідчує не лише важливість Гончаревих творів, а й бажання дослідників актуалізувати творчість Олеся Терентійовича у сучасному соціокомунікативному просторі. 
Ювілейні дати традиційно активізують як дослідницькі пошуки, так і різноманітні заходи на вшанування постаті митця. Саме на важливості ювілейних практик для науки, культури, освіти, виховання, формування культурної ідентичності наголошує упорядниця ретроспективного збірника бібліографічних видань Надія Требіна. У своїй роботі бібліограф звернула увагу саме на наукові, методичні, науково-популярні дослідження, видання, підготовлені до ювілеїв письменника за останні 15 років. Власне і сам збірник бібліографічних видань вийшов друком до 100-річчя від дня народження Олеся Гончара, ім'я якого носить бібліотека. 
Відзначимо вдалу структурну організацію видання. Рецензована праця знайомить читачів із основними датами життя і творчості письменника, пропонує біобібліографічні розвідки про митця, знайомить із сучасними виданнями творів О. Гончара, систематизує літературу про митця і про його творчість, спогади про письменника, листування. Окремий розділ упорядниця присвятила публікаціям, у яких йдеться про увічнення пам’яті Олеся Терентійовича. Пропоновані рубрики створюють сприятливі контексти для широко ознайомлення із творчістю Олеся Гончара. 
У ретроспективному збірнику подаються видання, які засвідчують різноаспектне прочитання сучасною наукою творів українського класика. 
Цікавою особливістю роботи є дайджест про Міжнародну недержавну українсько-німецьку літературну премію імені Олеся Гончара і короткі відомості про полтавців – лауреатів премії. 
Пропонований збірник – цілісне системне дослідження ювілейної літератури, присвяченої Олесеві Гончару. Видання є цінним і актуальним як з точки зору збору і систематизації матеріалу, так і комемораційних практик. 
Аналіз ретроспективного збірника бібліографічних видань переконує у важливості і значущості такого видання, адже воно знайомить широке коло читачів із ювілейною літературою і формує спадковість культурних традицій. Упорядковані матеріали – ґрунтовний науково-практичний доробок, який сприятиме актуалізації інтересу до творчості Олеся Гончара, стане у нагоді молодим і знаним дослідникам української літератури. 


Зелік Оксана Андріївна, 
старший викладач кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...