ОЛЕКСАНДР КАНДИБА (ОЛЬЖИЧ)

Свої серця нам виривали,

Чужі тесали нам хрести.

О. Олесь

Син відомого українського поета Олександра Кандиби, Олег, більше відомий світу під псевдонімом Ольжич (1908-1944). 

Перед ним відкривалася блискуча кар’єра – як наукова (вчений-археолог), так і літературна. Водночас із археологічними дослідженнями Ольжич пише прозу і поезію, багато публікує і одра­зу потрапляє в коло найвидатніших, найперспективніших письмен­ників української еміграції (збірки віршів "Рінь", "Вежі").

Найкращу свою поему він написав своєю молодістю, власним життям, з головою поринувши в небезпечну політичну діяльність.

"Життя – це боротьба, а боротьба – справжнє життя", – так визна­чає творче кредо поета Олена Теліга.

Нащо слова? Ми діло несемо.

Ніщо мистецтво і мана теорій.

Ко ж нам дано знайти життя само

В красі неповторимій і суворій.

Олег разом з батьками пережив усі емігрантські колізії, аж доки не закинула доля усю їхню сім’ю до Праги.

Восени 1941 року Олег Ольжич разом з поетами Оленою Телігою та Іваном Ірлявським нелегально прибув до Києва для організації підпільної української Спілки письменників. Після арешту був страче­ний фашистами в концтаборі. Поет свідомо обрав тяжкий і трагічний для себе шлях.

У поезіях О. Ольжича постійно присутній погляд історика, архео­лога, що прагне "просвітлити" товщу століть і тисячоліть, шукаючи духовних витоків усього людства.

Література

• Веремійчук О. Пам'яті О. Ольжича / О. Веремійчук // Українське Слово. – 2020. – 11 черв.-23 черв. – С. 4.
• Вітренко В. Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) і його зв'язок із Звягелем / В. Вітренко // Українське Слово. – 2020. – 11 лип. – 24 лип. – С. 18.
• Вітряк В. Олег Ольжич помер від катувань / В. Вітряк // Газета по-українськи. – 2022. – 21 лип. – С. 10.
• Жулинський М. "...Смерть як найвищий вінок". Життя і смерть Олега Ольжича / М. Жулинський // Жулинський М. Слово на сторожі нації. – Київ : Український письменник, 2015. – С. 56-57.
• Жулинський М. Покликаний Україною / М. Жулинський // Жулинський М. Слово на сторожі нації. – Київ : Український письменник, 2015. – С. 60-74.
• Згадую поета-борця Ольжича // Неврлий М. Минуле й сучасне : збірн. слов'янознавчих праць / М. Неврлий. – Київ : Смолоскип, 2009. – С. 677-681.
• Ковалів Ю. Олег Ольжич (1907-1944) / Ю. Ковалів // Ковалів Ю. Історія української літератури : кінець XIX - поч. XXI ст. : підручник : у 10 т. – Київ : ВЦ "Академія", 2020. – Т. 7 : Випробування репресіями і війною. – С. 336-338.
• Ковалів Ю. Олег Ольжич (1907-1944) / Ю. Ковалів // Ковалів Ю. Історія української літератури : кінець XIX - поч. XXI ст. : підручник : у 10 т. – Київ : ВЦ "Академія", 2019. – Т. 6 : На розламах міжвоєнного двадцятиліття. – С. 287-296.
• Олег Ольжич - український національний герой // Українська мова та література. Шкільний світ. – 2022. – № 5-6. – С. 79-83.
• Олег Ольжич (1907-1944) // Пономарьов В. Рік української історії : календар-довідник. – Тернопіль, 2013. – С. 187.
• Олег Ольжич (1907-1944) // Усі українські поети / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків : ПП "Торсінг плюс", 2009. – С. 175-180.
• Ольжич і сучасність (з нагоди 60 роковин загибелі) // Неврлий М. Минуле й сучасне : збірн. слов'янознавчих праць / М. Неврлий. – Київ : Смолоскип, 2009. – С. 470-473.
• Поет, учений, борець Олег Ольжич (Олег Кандиба, 1907-1944) // Українська мова та література. Шкільний світ. – 2020. – № 3. – С. 32-35.
• Сидоренко В. Поет з крицевим характером / В. Сидоренко // Голос України. – 2022. – 20 січ. – С. 15.
• Хоменко О. Ольжич у перспективі трьох зустрічей / О. Хоменко // Українська літературна газета. – 2020. – 25 верес. – С. 1-2.