Краєзнавча література – криниця народної пам'яті

Під такою назвою 22 жовтня в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара відбулася онлайн-зустріч на платформі zoom з учнями 7 класу Полтавської загальноосвітньої школи № 24.

Під час зустрічі працівницею сектору краєзнавчої літератури та бібліографії було презентовано цікаву добірку літератури, яка знайомить із давньою і неймовірно цікавою історією Полтави та Полтавської області, яскравими іменами видатних постатей, пов'язаних з нашим краєм, сучасними творцями культури, літератури, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Читаймо, адже краєзнавча література – це криниця народної пам'яті, цілюща вода з якої вгамує спрагу допитливих, додасть цікавих знань і відновить зв'язок між минулим, теперішнім та прийдешнім.

До нових, змістовних та насичених зустрічей у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара.

Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2022 рік

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурномистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм. Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки. Відбір інформації закінчено 15 жовтня 2021 року.

Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2022 рік : довідкове видання / упорядник Н. Требіна; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені О. Гончара. – Полтава, 2021. – 32 с.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.

Славну когорту мільйонів героїв, загиблих у різні часи за соборність та волю України, вже у ХХІ столітті поповнили Герої Небесної Сотні та тисячі наших земляків, які загинули за час неоголошеної війни на сході України.

Схиляємо голови перед подвигом захисників, дякуємо волонтерам та громадськості за небайдужість та активну позицію.

Сердечно бажаємо всім родинного благополуччя, козацького здоров’я, невичерпної енергії та добробуту. Нехай нас єднає віра у щасливе майбутнє під покровительством Пресвятої Богородиці!

Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе явище в історії як країни, так і світу. Козаки дивували та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї. Пропонуємо поринути в захоплюючий світ козацтва з підбіркою найцікавіших книг про козаків полтавщини.

• Бутенко Є. П. Горошинці, козаки і воїни : худож.-істор. роман / Є. П. Бутенко. – Полтава : АСМІ, 2012. – 394 с.
• Гадяцька унія 1658 року: контроверсії минулого і сучасність: зб. ст. за матеріалами Міжн. наук. конференції (4-5, 16-17 вересня 2008 року) / ПОІППО та ін. – Полтава : ПОІПОПП, 2009. –184 с.
• Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729-1730 / упоряд. І. Бутича. – Полтава : Полтава, 2007. – 176 с.
• Денисенко С. Н. Тіні незабутих предків : документально-публіцистична повість / С. Н. Денисенко. – Чернівці : [б. и.], 2005. – 266 с.
• Закалюжний В. М. Козаки Полтавщини : біографо-історичні нариси про козаків Полтавщини ХVІІ-ХХ століть / В. М. Закалюжний. – Полтава : Оріяна, 2009. – 176 с.
• Козацькі традиції Полтавщини: імена-пам'ятники-події-легенди : навчально-методичний посібник / авт.-упоряд.: П.І.Матвієнко, Н. І. Білик. – Полтава : АСМІ, 2008. – 248 с.
• Козюра І. В. "Засвіт встали козаченки..." : сторінки історії Решетилівщини в Добу Козаччини / І. В. Козюра, В. М. Козюра. – Полтава : АСМІ, 2009. – 56 с. 
• Кошовий отаман Кость Гордієнко – поборник козацької слави. – Полтава : Оріяна, 2009. – 32 с. – (Видатні полтавці).
• Мокляк В. О. Полтавський полк : наук.-популярний нарис історії полку з часу його виникнення до кінця ХVII ст. / В. О. Мокляк. – Полтава : Дивосвіт, 2008. – 112 с.
• Мокляк В. О. Полтавщина козацька (від Люблінської унії до Коломацької ради) / В. О. Мокляк. – Полтава : АСМІ, 2008. – 264 с.
• Наливайко І. М. Славні діла козацького роду / І. М. Наливайко. – Полтава : Дивосвіт, 2013. – 256 с.

ЛУЦЕНКО ДМИТРО ОМЕЛЯНОВИЧ

Дмитро Омелянович Луценко – видатний поет, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик. 

"Мене часто називають поетом ліриком, поетом-піснярем, і я вважаю, що це найвища оцінка моєї творчості, бо в пісні – душа народу, а українець без пісні, як круглий сирота".

Дмитро Луценко

Секрет Дмитра Омеляновича криється у світлі того домашнього вогнища, в якому причащалася його юна душа, в маминій пісні і батьковій праці, в благословенні білої вишні, яка від колиски навчила дитину дивитися на людей і на зорі через свій пречистий цвіт.

Народився 15 жовтня 1921 року в селi Березова Рудка на Полтавщинi у багатодітній селянській родині. Про своє дитинство Дмитро Луценко згадує: "…Пам'ятаю себе від маминої пісні, бо щоб не робила, – чи на городі, чи в саду… й коли йшла в поле на полоття довжелезних ланок колгоспних буряків чи кукурудзи, й коли занадто перевтомлена верталася назад, – усе співала бідна трудівниця… Пісня допомагала їй витримувати те каторжне життя. Мені аж в грудях пече, як згадую її згорьовану долю: 1933-го не витримав батько, наприкінці цього ж проклятого померла старша сестра Ярина, а мене голод загнав під землю – в шахти Донбасу".

Писати поезії почав іще в школі.

Одразу після голодомору 1932-1933 років підлітком виїхав на Донбас, працював на шахтах, навчався в гірничопромисловому технікумі. 

У 1938 році стає студентом Київського гідромеліоративного інституту. 

У 1940 році призваний до лав Червоної армії, служив прикордонником на заставі Бури (на кордоні з Афганістаном). Після початку окупації військами Німеччини та її союзників західних регіонів СРСР – автоматник розвідувальної роти. Був тяжко поранений і контужений, став інвалідом 2-ї групи.

У повоєнні роки працював у редакціях газет "Сільські вісті", "Молодь України", був кореспондентом Всесоюзного радіо по Україні. У "Сільських вістях" познайомився зі своєю майбутньою дружиною, присвятив їй багато ліричних віршів.

Поет Д. Луценко співпрацював з багатьма відомими композиторами-співтворцями мистецької пісні. Це – І. Шамо, А. Пашкевич, О. Білаш, В. Івасюк, І. Поклад, В. Вірменич, О. Чухрай і багато-багато інших. До цього часу на його поезії пишуть музику. У ті роки не було жодного співака, хто б не виконував його пісні. А також знамениті: хор ім. Г. Верьовки та обласні хори – Черкаський, Волинський, Чернігівський... 

Мелодії пісень на його вiршi стали позивними звуками: Київського радіо (мелодія "Як тебе не любити…"), Луцького обласного радіо (мелодія "Пісня Волині"), Черкаського (мелодія "Я люблю тепло твоїх стежин"), Чернігівського (мелодія "Зачарована Десна").

Всю силу свого поетичного таланту Дмитро Омелянович Луценко передав у численних збірках: "Незакінчена соната", 1966; "Як тебе не любити", 1969; "Добрість", 1971; "Пахучий хліб", 1974; "За Березовою Рудкою", 1976; "Коли ти зі мною", 1978; "Березовий дзвін", 1980; "Вибране", 1981; "Дороги спадщини", 1984; "Усе любов’ю зміряне до дна", 1994; "А я люблю, люблю…" 1995.

За творчу діяльність був нагороджений орденом Дружби народів. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1974). Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976).

Твори Д. Луценка перекладені білоруською, казахською, таджицькою, молдовською, англійською, німецькою, французькою та іншими мовами. У 1978 році побачила світ книга російських перекладів його віршів "Хлеб и песня".

Помер Дмитро Омелянович 16 січня 1989 року у Києві. Похований на Байковому цвинтарі поряд з могилою доньки.

У сільському краєзнавчому музеї відкрито кімнату-музей поета.

У 1998 році його іменем названо середню школу № 197 у м. Київ, де митець не раз виступав і де тривалий час працювали його дружина Тамара Іванівна та син Сергій. 19 травня того ж року в школі відкрито музей-світлицю поета.

У 2001 році започаткована премія ім. Дмитра Луценка, вона вручається кращим поетам-піснярам, співакам, композиторам.

В 2006 році Національний банк України випустив у обіг ювілейну монету із зображенням портрета Дмитра Луценка, присвячену 85-річчю з дня народження поета. На монеті також викарбувані його слова "Як тебе не любити, Києве мій!"

Традиціійно в другу неділю вересня в селі Березова Рудка на Пирятинщині – на батьківщині відомого українського поета – пісняра, відбувається обласне пісенно-мистецеке свято "Осіннє золото".

Тільки побувавши у мальовничому селі Березова Рудка, можна зрозуміти, з яких джерел народжувалися пісні Дмитра Луценка. У старовинному парку, де досі відлунюють кроки Тараса Шевченка, сховався маєток панів Закревських, елегійно посмутнілі верби опустили гілля до тихої замріяної води, кладка простяглась через річку... 

Можна тільки уявити, яким золотом видзвонює парк пізньої осені, ось звідки невмируща пісня Луценка "Осіннє золото".

ШАНС НА ЖИТТЯ БЕЗ БОЛЮ

НІНА ДАНЬКО - подкаст

140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА КОЧЕРГИ, УКРАЇНСЬКОГО ДРАМАТУРГА, ПУБЛІЦИСТА, ТЕАТРАЛЬНОГО ТА ЛІТЕРАТУРНОГО КРИТИКА

Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівці біля Ніжина в сім'ї залізничного службовця. В дитинстві він разом з батьком багато подорожує по Україні і Росії. Знайомство з театральними сценами Петербурга, Москви збудили в йому всесильну любов до театрального, романтичного. Але після закінчення юридичного факультету Київського університету (1903 р.) він був змушений служити в канцелярії – спочатку в Чернігові, в контрольній палаті, а потім у Житомирі (юристом, далі журналістом).

З 1904 р. на шпальтах чернігівських газет почали з'являтися театральні рецензії, підписані криптонімом "И.А.К.".

У 1910 році російською мовою пише першу п'єсу "Песня в бокале".

У 1914 році переїхав у Житомир, де і зустрічає революцію, проходить через буремні випробування громадянської війни.

Від початку 20-х у творчості драматурга помітний дедалі пильніший інтерес до повсякчасних тривог і надій людини. У цей переламний період своєї творчості І. Кочерга починає писати українською мовою.

У 1925 р. драматург завершує роботу над п'єсою "Фея гіркого мигдалю". Окрилений успіхом, драматург створює у 1927 році п'єсу "Алмазне жорно". Прагнення драматурга як найближче підійти до проблем доби помітне на початку 30-х рр.

У 1930 році І. Кочерга створює свою перлину, драматичну поему "Свіччине весілля". У 1934 році переїздить до Києва, де поринає в активну громадську та творчу роботу. Він пише п'єси, працює над кіносценаріями та перекладами.

З початком Великої Вітчизняної війни живе в Уфі, де редагує газету "Література і мистецтво" й працює в Інституті літератури Академії наук України.

Повернувшись 1944 р. до Києва, драматург реалізує давній задум і створює романтичну драму "Ярослав Мудрий" (1944, друга редакція – 1946), вперше повернувшись до образу реального державного діяча.

У повоєнні роки Кочерга основні творчі сили віддає роботі над драматичною поемою про Т. Шевченка "Пророк" (1943).

Помер І.Кочерга 29 грудня 1952 р.

Людинолюб-мрійник і драматург-мислитель, який завжди сповідував незалежність мистецьких принципів, він, попри несприятливість доби, творив драматичну класику, що витримала найтяжче випробування – часом. Писав І. А. Кочерга багато і постійно.

Він - автор книг про перших князів Київської Русі: "Святослав", "Володимир" із серії "Рюриковичі". У ряді п'єс на сучасні теми ("Підеш - не повернешся", "Ім'я", "Екзамен з анатомії", "Нічна тривога", і ін.) він виступив за високі ідеали моралі, за довіру до людини, виховання в ньому громадянського обов'язку. Автор драматичних поем "Ярослав Мудрий" та "Пророк", драми "Істина" був нагороджений 2 орденами й медаллю.

Всі кращі його твори пройшли випробування часом і стали щедрим набутком нових поколінь шанувальників його таланту.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

• Арабески до п'єси "Ярослав Мудрий" // Шкільна бібліотека. – 2019. – № 10. – С. 15-18.
• Видатний драматург ХХ століття : [135 років від дня народження Івана Кочерги] // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 9. – С. 15.   
• Гриценко В. Проекція в сучасне чи апологія князівській жорстокості? : [драма Івана Кочерги "Ярослав Мудрий" з погляду сьогодення] / В. Гриценко // Українська літературна газета. – 2016 – 28 жовт. – С. 4.
• Лінкевич Л. Вивчаємо творчість Івана Кочерги / Л. Лінкевич // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 10. – С. 28-32.        
• Невторованими шляхами // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 9. – С. 13     
• Орленко П. Невторованими шляхами : [Іван Антонович Кочерга-драматург-філософ] / П.Орленко // Історичний календар 2001. – Київ, 2001. – С. 382-383.         

«Тут творилися неймовірні страхіття» (29-30 вересня – 80 р. від початку масових розстрілів мирного населення нацистами в Бабиному Яру)

 Хтось сказав, що «Пам’ять – сіра зона між політикою і психологією». Дуже б не хотілося, щоб українська пам’ять про Голокост була такою «сірою зоною». Їх і так забагато і в українському минулому, і в сьогоденні. Тож мета бібліографічного нарису – допомогти молодим українцям сприйняти українську пам’ять про жертв Бабиного Яру, а відтак і про Голокост, яка і по сьогодні залишається деформованою. У бібліографічному посібнику використані фрагменти спогадів тих, хто вижив в цій жахливій трагедії. Бібліографічний нарис стане у нагоді всім, кому небайдуже питання пам’яті – справжнім патріотам України і щирим вболівальникам за її долю.

«Тут творилися неймовірні страхіття» (29-30 вересня – 80 р. від початку масових розстрілів мирного населення нацистами в Бабиному Яру) : бібліографічний нарис / упоряд. Н. Л. Карпінська ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2021. – 24 с.

І кольорами написане життя : до 75-річчя від дня народження Ю. О. Самойленка

 Біобібліографічне досьє присвячене 75-річчю від дня народження нашого видатного земляка, українського митця гобелена, вітражиста, графіка, живописця, голови правління Полтавської обласної організації Національної спілки художників України, лауреата премій – Юрія Самойленка. Запропонований посібник адресується учням, молоді, бібліотекарям, краєзнавцям і всім, хто бажає більше дізнатися про заслуженого діяча мистецтв України, його творчі здобутки в декоративно-прикладному та образотворчому мистецтві. Матеріал не є вичерпним, використана література бралася з публікацій журналів та газет, книг, краєзнавчих видань, які є в наявності в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара.

І кольорами написане життя : до 75-річчя від дня народження Ю. О. Самойленка : біобібліографічне досьє / уклад. Ю. Новоселецька; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2021. – 20 с. : іл.

«Український Геркулес» : 150 років від дня народження І. М. Піддубного, українського борця світового рівня

Біобібліографічна розвідка присвячена ювілею Івана Піддубного. Він був немов персонаж міфів про Геракла або билин про Іллю Муромця. Народився він в Україні, відзначився на аренах Європи і Америки, стерпів тяготи Другої світової війни, злидні і голод… Сьогодні, коли українці починають розуміти наслідки російської колонізації, яка понівечила ментальність українського народу, та замислюються над значенням національної ідентифікації, ця розвідка особливо унікальна. Адресований бібліотечним працівникам, молоді, викладачам, краєзнавцям, всім, хто не байдужий до історії.

«Український Геркулес» : 150 років від дня народження І. М. Піддубного, укр. борця світового рівня : біобібліографічна розвідка / упоряд. Т. Базир; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара. – Полтава, 2021. – 28 с.

Віктор Женченко – український співак, поет та перекладач

Щоб створити рондель, необхідно мати талант і натхнення. У цьому жанрі може творити тільки відчайдушна людина, і цією людиною є наш сучасник – поет, Віктор Женченко. Поезія увійшла в його долю з юних літ і стала духовною потребою на все життя. Видання розраховане на студентську і учнівську молодь, вчителів, краєзнавців і бібліотекарів, матеріали допоможуть їм збагнути глибину поезії, митця, мотиви його громадянської позиції. Розвідка не є вичерпна, в основному, вона укладена на матеріалах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара і бібліотеках області.

«Ронделі оперного співака» : Віктор Женченко – український співак, поет та перекладач : біобібліографічна розвідка / упоряд. Т. Базир; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара. – Полтава, 2021. – 24 с..

Свідомий європеєць і не менш свідомий українець : до 180-річчя від дня народження Михайла Драгоманова

Біобібліографічний покажчик підготовлений до 180-річчя від дня народження видатної особистості України Михайла Драгоманова. Видання складене на основі дослідження фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара з метою поширення знань про життя і діяльність видатного літературного критика і публіциста, історика і фольклориста. Містить систематизовані документи, що вийшли друком. Видання призначене старшокласникам, студентам, викладачам та широкому колу читачів.

Свідомий європеєць і не менш свідомий українець : до 180-річчя від дня народження Михайла Драгоманова : біобібліограф. покажч. / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Н. Карпінська. – Полтава, 2021. – 34 с. – (Серія «Титани, які зміцнюють націю»)

КОМАХИ Полтавської області, занесені до Червоної книги України