РОМАНИ ВІД НІНИ ФІАЛКО

Фіалко, Ніна Іванівна. Обірвана струна : [роман] / Н. І. Фіалко. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, [2016]. – 352 с.

У новому романі тернопільська письменниця Ніна Фіалко висвітлює початок гібридної війни на сході України, в якій гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук – учасник Майдану, Революції Гідності, згодом – боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського "котла". Покалічений чоловік переживає важкий період психологічної реабілітації, коли чиновники не визнають його учасником АТО і вимагають від нього довідок від тих, хто вже у засвітах. На Майдані Михайло випадково зустрічається з "двійником", доля зводить їх і в найтяжчу хвилину, коли життя обох висить на волосині. Обмінюючись знаннями про особливості подібних людей, Сашко доводить, що їм доручена якась одна й та сама місія, і хто з них залишиться живим, той мусить її виконати. Михайло, вражений почутим, після повернення додому намагається доскіпатися до минулого своєї родини, щоб розгадати появу "двійника" в його житті, зрозуміти своє призначення на Землі. В основі твору – правдива історія.

Фіалко, Ніна Іванівна. Наречена для бразильця : [роман] / Н. І. Фіалко. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, [2017]. – 360 с.

В романі розкрито непросту долю кількох поколінь однієї родини, зокрема акцентовано на спробі доньки вирватись із рутинного, сімейного кола, щоб не повторити долю матері... Тож письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні проблеми. Авторка особливо рекомендує цей твір молодим, які через психологічне насилля, через непорозуміння з батьками квапляться покинути домівку. Часто за помилку в юності їм доводиться розплачуватись усе життя… 

Романи спонукають до глибоких роздумів. Розраховані на широке коло читачів. Розчарованих не буде!

КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ

(22 серпня (4 вересня за нов. стилем) 1864 р. - 11 червня (10) 1922 р.)

Мусій Степанович Кононенко народився в с. Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії. Це село відоме тим, що в ньому жив і писав свою "Історію Малоросії" Микола Маркевич. Батьки Мусія, щойно звільнені з кріпацтва, жили дуже бідно. Про це немало гірких рядків знаходимо у спогадах М.Кононенка, які опубліковані 1998 року в Полтаві. Тяжке життя матері знайшло поетичний вияв у поемах.

Літературна праця не була для М. Кононенка основним заняттям. Протягом 1913 – 1917 рр. служив інструктором кооперації споживчих товариств. Сільські старожили довго пам'ятали, як він виступав на сходах і щирою народною мовою з'ясовував вигоди кооперативних об'єднань.

1914 року в Лубнах М. Кононенко випустив листівку "Жінки, де ви?" із закликом до жіноцтва підтримати кооперативний рух. Треба було мати неабияку сміливість, щоб кинути цей заклик українською мовою, і гостре відчуття близьких суспільних змін.

В друкарні Дублинського з'явилась книга "Кооперативи Лубенського повіту" з підзаголовком "Історико-статистичне та економічне обстеження кооперативних об'єднань і товариств". У цій праці автор зібрав чимало цікавого матеріалу з історії та етнографії Лубенщини, використавши його для піднесення культури селянського побуту.

Є в книзі цікаві відомості про інші села повіту. Під час поїздок по селах Мусій Степанович прилучав населення до кооперативного руху, а це означало і до "громадської дружної діяльності в тій користі, яку приносить дружна діяльність".

У 1917 році М.С.Кононенка було обрано членом правління Полтавського кредитового союзу кооператорів, так званого Союзбанку, і він переїжджає з родиною до губернського міста. Союзбанк містився в будинку № 55 по Пушкінській вулиці. На його подвір'ї, у флігелі прожив декілька років.

1917- й рік " весна відродження України", як писав Демид Бурко, - відкрила перед ним можливість вільної громадської праці. Керівна посада в губернському кооперативному Союзі не заважала йому брати діяльну участь у роботі просвітніх та громадських організацій.

На жаль, пора "світлої волі" тривала недовго.

МИХАЙЛО РУДИНСЬКИЙ І ПОЛТАВСЬКИЙ МУЗЕЙ

Михайло Рудинський і Полтавський музей : зб. наук. пр. / УК ПОДА; ЦОДПА; ПХМ (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка; ПКМ ім. В. Кри­чевського; [відп. ред. Супруненко О. Б.; ред. кол. : Бабенко Л. Л., Ко­вальова І. Ф., Кулатова І. М. та ін.]. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 192 с. 

Вміщені статті і публікації істориків, музеєзнавців, археологів, архітекторів, краєзнавців, присвячені пам’яті доктора історичних наук Михайла Яковича Рудинського (1887–1958) — талановитого фахівця в галузі археології, мистецтвознавства, видатного органі­затора науки, пам’яткоохоронця і музеєзнавця, його ролі у справі становлення музеїв Полтави та участі у культурному житті міста. Видання включає наукові праці, підготовлені напередодні нау­кової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження вченого, фундатора Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка та одного з найвідоміших директорів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

І РОЗЛИЛИСЬ СЛОВА РІКОЮ...

Давно відомо, яка велика сила впливу поезії на почуття людини. Часом чотири рядки талановитого автора можуть замінити сторінку тексту прози. Психологи відзначають, що люди, що звертаються до поезії, м'якші, добріші, емоційніші тих, хто до неї байдужий. Поезія може навіть відкрити таємниці нашої душі. 

Сьогодні ми відкриємо "віконце" в світ поезії. І так, мерщій до бібліотеки за книгами…

ГЕТЬМАН ВАДИМ ПЕТРОВИЧ

(12.07.(за ін. даними - 18.01.) 1935, село Снітин Лубенського району Полтавська область - 22.04.1998 , м. Київ)

Вадим Петрович Гетьман був людиною всебічно обдарованою. Йому належить слава фундатора банківської системи незалежної України, ініціатора й розробника української грошової реформи, організатора Української міжбанківської валютної біржі. Він очолював Національний банк України, біржовий комітет Української міжбанківської валютної біржі. Народний депутат України першого і другого скликань, один із найактивніших творців Конституції України, Вадим Петрович був великим життєлюбом і мав солідні спортивні досягнення. Майстер спорту з гандболу, голова Федерації цього виду спорту, завзятий шахіст – таким його й запам'ятали сучасники.

Вадим Гетьман не належав до династій фінансистів. Він народився в сім"ї вчителів на Полтавщині. Рішення про вступ до Київського фінансово-економічного інституту було випадковим, але він закінчив його з відзнакою й ніколи потім не шкодував щодо обраної професії.

Після закінчення інституту В.Гетьман працював у банківських і фінансових установах Запорізької області. Його помітили як кваліфікованого працівника й талановитого організатора. У 1975 році Вадима Гетьмана призначили першим заступником голови Державного комітету цін України. Потім він очолював правління Агропромбанку України.

СТАРОЖИТНОСТІ ПОСУЛЛЯ

Старожитності Посулля = Anti quities of the Sula Regions. Пам’яті С. К. Кульжинського (1867–1943): збірник на у кових праць / Центр пам’ятко знавст ва НАН України і УТОПІК; Центр охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації; управління культури і мистецтв виконкому Лубенської міськради; Лубенський краєзнавчий музей [відп. ред. Суп ру ненко О. Б.; редкол. : Біляєва С. О., Ковальова І. Ф., Кулато ва І. М. та ін.]. – К. : Центр пам’ят кознавства НАН України та УТОПІК, 2017. – 184 с.

В книзі вміщені статті музейників та археологів – дослідників старожитностей Посулля і музейних колекцій. Особлива увага в роботах приділена науковій та музейній спадщині відомого лубенського етнографа, краєзнавця і педагога Сергія Климентійовича Кульжинського (1867–1943), світлій пам’яті якого присвячений цей збірник. Для археологів, істориків,  працівників музеїв і крає знавців, усіх, хто цікавиться стародавньою історією Посулля і Полтавщини.

КРАСНОМОВНА АКТРИСА НІМОГО КІНО

Віра Холодна довгий час вважалася зіркою російського кінематографу, однак не всі знають, що красуня-актриса була українкою. Вона народилася 5 серпня 1893 р. у Полтаві в родині вчителів. 

Її уваги добивалися генерали, кримінальні авторитети і навіть представники царської родини. 

Сім'я та чоловік для Віри – були понад усе! 

Зовсім юною Віра народила доньку, згодом у пари з'явилася ще одна дитина, прийомна. Життя було б сповнене щастям, якби не шалені ревнощі чоловіка... 

Дебют в кіно Віри Холодної в головній ролі і відразу аншлаг. Жінки плакали, а чоловіки не могли відвести очей від красуні. Кожен наступний фільм із Вірою Холодною був просто приречений на успіх. 

Так тривало до трагічного 8 лютого 1919 року, коли в Холодної діагностують "іспанку", тоді від цього різновиду грипу в Європі померло 6 мільйонів чоловік. Віра Холодна провела у ліжку вісім днів. Останні чотири доби під її вікнами, на Соборній площі, стояла вся Одеса. 

17 лютого 1919 року найвідоміша акторка німого кіно зіграла свою останню роль у документальному кіно, яке знімали на її похороні. 

Віра Холодна померла в 25 років. Шанувальники відмовлялися у це повірити, а її смерть швидко обросла легендами. 

За однією з версій, Віру Холодну отруїли спецслужби, за іншою – акторка інсценувала смерть, щоб втекти за кордон. 

За свою коротку кар'єру королева кіно залишила 80 фільмів, сотні розбитих сердець і безліч нерозгаданих таємниць.

На перегляді літератури "Красномовна актриса німого кіно" представлені книги, статті з періодичних видань, які зберігаються в фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.

Пропоновані видання не залишать байдужим нікого!

СЕЛО З ДУХМЯНИМИ САДКАМИ...

У 2017 році село Лютенські Будища відзначило 350-річчя від часу утворення. Це одне з найбільших за площею та населенням сіл Зіньківщини. Багате воно на традиції та звичаї, гарних господарів, талановитих і творчих людей. Історія та сьогодення цього мальовничого куточка Полтавщини представлена у історико-краєзнавчих нарисах "Село з духмяними садками. Лютенські Будища".

Терещенков О. М. Село з  духмяними садками. Лютенські Будища / О. М. Терещенков. - Полтава: ТОВ "АСМІ", 2017. - 489 с.

Це видання побачило світ завдяки наполегливій праці історика, вчителя, краєзнавця Олександра Терещенкова, який майже 30 років був директором місцевої загальноосвітньої школи. У книзі використані наукові праці, архівні документи, спогади місцевих жителів, а також матеріали, зібрані у музеї історії села та школи.

Вихід даної книги є хорошим прикладом для наслідування по відтворенню і збереженню безцінної історії сіл Зіньківського району Полтавської області.

Книгу можна використовувати вчителям, історикам, краєзнавцям та широкому колу читачів, які цікавляться історією рідного краю.

НА ВІДСТАНІ ДУШІ

Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих? 

Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба. 

Кожен вірш – це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. 

"На відстані душі" – перша збірка талановитої письменниці з Диканьки. До неї ввійшли вірші та оповідання. Витончене слово Тетяни Михайлик здатне проникати глибоко в душу, зачіпати найчутливіші її струни, це відчує читач, перегорнувши вже перші сторінки книги. 

Навіть ті, хто ніколи не підозрювали, що є у світі таке село Безсали, прочитавши вірші Тетяни Михайлик, закохаються в його шовкові спориші, мальви і жоржини, ромашки і чебреці. Особлива сільська аура рідного краю – бо тільки там "роси голубі стеляться до ніг", " у полях веселки виграють" – наділила її не просто вмінням римувати, а тонко відчувати навколишню красу, писати серцем.

Авторка пише вірші із шкільної парти, її доробок неодноразово відзначали на творчих конкурсах, поезії друкувалися у пресі, а от збірка – це мрія, якій врешті судилося збутися. 

Михайлик Т. На відстані душі: поезія, оповідання / Т. Михайлик. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 128 с.