Євген Плужник (літературний псевдонім Кантемирянин) — український поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору.
Євген Павлович Плужник народився 14 (26) грудня 1898 у слободі Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії. Батько його був вихідцем з Полтави. Деякий час вчився у Воронезькій гімназії (виключений за участь у нелегальних гуртках), пізніше — у Ростові-на-Дону, Боброві.
- 1918 рік родина переїздить на Полтавщину, де Плужник працює вчителем мови та літератури.
- 1920 навчався у Київському зоотехнічному інституті, навчання покинув, щоб стати актором.
- 1921 рік поет навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, але покинув навчання через туберкульоз.
- 1923 рік Євген працював у редакціях, був перекладачем, а вечорами продовжував самоосвіту й писав вірші.
- В 1923 року одружився з Галиною Коваленко.
- 1924 рік стає активним учасником організації «Ланка». Перші твори були під власним прізвищем опубліковані 1924 року.
- У 1926 році хвороба загострилася, лікування Євген проходив у Ворзелі. Відтоді двічі на рік — в Криму або на Кавказі.
- У середині 1920-х років видав свої перші поетичні збірки «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927).
- 4 грудня 1934 заарештований НКВД.
Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації і засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він помер 2 лютого 1936 від туберкульозу. Реабілітований у серпні 1956 року.