ОЛЕКСАНДР ЗУБЧЕНКО - ПИСЬМЕННИК І ПОЕТ

Олександр Сергійович Зубченко – молодий полтавський письменник-фантаст і поет, що оспівує красу природи, доблесть і честь, вірну дружбу, і звісно ж, кохання. В мережі Інтернет більш відомий під псевдонімом Дзен Хагане. Є головним адміністратором сайту dzenhagane.at.ua. 

"Сокровищница знаний" [Збірник поезії "Сказанья Летних Ночей"] 

Вместив в себя всю мудрость поколений,

Написанна неспешно от руки,

Давным-давно окутанная пылью

Былую славу бережно хранит. 

Не важно сколько сменится эпох

И сколько лет пройдет с её рожденья,

Она не устареет, не дай Бог,

Ведь книга - вечное творение! 

"Зимним вечером..." [Збірник поезії "Poetry Lunam Noctem"] 

Суровый

Завывает ветер

За окном... 

ПОДАРОВАНІ КНИГИ

Чудовим подарунком для читачів нашої книгозбірні стали книги від видавництва "Полтавський літератор". Це книги для вчителів, учнів, істориків, краєзнавців.

Дарування книг у бібліотеку – давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення фонду. Факт надходження дарів у бібліотеку – показник престижу бібліотеки, її місця в суспільному житті, яскраве свідчення опікування її долею. 

Ми завжди щиро і безмежно вдячні за подаровані книги, бо впевнені – вони обов’язково знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою нашого цікавого і змістовного фонду. 

Така увага до бібліотеки радує, надихає і читачів, і працівників бібліотеки. Адже нові книги це завжди свято для широкого читацького загалу. 

Дені Дідро говорив "Здійснюйте добро, поки ви існуєте". 

ЗОРЯ НАД РІДНИМ КРАЄМ

                   (180-річчя Всеукраїнської громадсько-політичної газети "Зоря Полтавщини") 

Провідний бібліограф сектору краєзнавства
обласної  бібліотеки  для юнацтва
 імені Олеся Гончара Н. М. Требіна
і головний редактор  газети
"Зорі Полтавщини" О. Г. Макаренко

24 травня, у День слов'янської писемності і культури, в ПНПУ ім. В. Г. Короленка відбулося "свято одне на всіх" – відзначення поважного ювілею шанованого в краї видання. 

Своє 180-річчя газета зустріла у розквіті власних надбань, професійного досвіду, за яким неоціненний багаж вписаних в історію подій, фактів, людських доль. Свято об'єднало цілі покоління і творців газети, і її читачів. Довкола газети завжди гуртувалися і гуртуються громадські діячі, історики, письменники, митці… 

Газета дихає живими вітрами різних епох. ЇЇ біографія почалася 15 квітня 1838 року і, зрештою, вона сама стала біографом майже двох століть. Ми, бібліотекарі, це відчуваємо щодня, гортаючи давні, архівні підшивки. Вони – першоджерело матеріалів про історію рідного краю, видатних особистостей, розвиток культури, різних галузей господарства, природу. Вони користуються попитом у юних дослідників історії Полтавщини. 

Шановні журналісти, творці газети! Шлемо Вам найщиріші вітання з ювілеєм і бажаємо великих творчих успіхів, вдячних читачів і шанувальників. Наша бібліотека з Вами уже сорок два роки! 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

21 травня відділом інформаційно-бібліографічного обслуговування було проведено бібліографічний огляд на тему: "Лауреати Національної премії імені Тараса Григоровича Шевченка 2018 року". До бібліотеки гостинно завітали учні 8-класу Полтавської ЗШ I-III ступенів № 18. 

Шевченківську премію з літератури 2018 року отримала авторка 45 поетичних і прозових книжок та 17 тисяч картин, українка, що живе у Мюнхені, Емма Андієвська. Обрано її за п’ять книг – "Міста-валети", "Бездзигарний час", "Шухлядні краєвиди", "Маратонський біг" і "Щодення: перескопи". 

Андієвська – одна із найцікавіших постатей, яку час зберігає для нас, аби продемонструвати, що людина не має права загубитися в чужому світі, коли вже судилося покинути свій. Перебування на чужині не позбавило художницю і письменницю того, що полюбилося в дитинстві – спільності з Україною. 

"Для мене Україна – на кожному клаптику, де хтось говорить українською" - говорить Андієвська. У свої 87 років Емма Андієвська випромінює невичерпну енергію, працює по 10 годин на добу, малюючи нові картини та складаючи поетичні збірки. 

ЇЇ манера оповідати вибудована на бездоганному українському синтаксисі. Читаєш речення – як пісню співаєш, бо вона мелодійно перекочується на язиці – і ти просто насолоджуєшься від того, як усе припасовано, доцільно, довершено. "...вона геніальна. Незаперечно геніальна і то у рідко високій мірі" - так за неї сказав Еммануїл Райс.

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Шановні читачі!

Ми дуже раді зустрічам з вами як у реальному житті, так і у віртуальному просторі та докладаємо багато зусиль, щоб ви поверталися до нас знову і знову. Сподіваємося, що ви допоможете нашій бібліотеці стати ще кращою! 

На сьогоднішній день співпраця з соціальними мережами стала перспективним напрямом інформаційної діяльності бібліотеки; вона дає змогу налагодити діалог із сучасним користувачем Інтернету, якісно та змістовно рекламувати свою діяльність. Інформаційні технології активно використовуються в роботі бібліотеки. Вже кілька років ми викладаємо новини, популяризуємо послуги та фонди за допомогою Facebook, Twitter, YouTube. 

YouTube - відеохостінгова компанія, що надає користувачам послуги зберігання, доставки та показу відео; 

Twitter - соціальна мережа для публічного обміну повідомленнями; 

Блог "Світ бібліографа" (англ. blog, від web log, "мережний журнал або щоденник подій") - це веб-сайт, основний вміст якого записи, що регулярно додаються.

КНИГА З АВТОГРАФОМ

Монографія Ірини Петренко "Історик Віра Жук: життя, віддане науці" у книзі – спогади колег та друзів про відому українську дослідницю. 

Віра Жук – відома краєзнавиця, яка все своє життя присвятила історії рідної Полтавщини. На її честь названа одна з вулиць Полтави, а присвячена Вірі Никанорівні меморіальна таблиця досі прикрашає будівлю державного архіву Полтавської області.

Віра Никанорівна пропрацювала 22 роки у державному архіві, потім вирішила навчати студентів у Полтавському педагогічному інституті імені В. Г. Короленка (нині національний університет). Кожен, хто спілкувався з науковицею, запам’ятав її світлою і позитивною людиною, яка ставала гарним прикладом цілеспрямованості і любові до своєї справи. 

Віра Никанорівна вивчала історію та краєзнавство, архівну справу, українсько-болгарські зв’язки. Створила близько тисячі наукових праць. 

Померла Віра Жук у 2008 році. 
І ось через 9 років вийшла монографія Ірини Петренко.

Петренко, Ірина Миколаївна. Історик Віра Жук (1928-2008) : життя, віддане науці : монографія / І. М. Петренко. – К. : [МІЛЕНІУМ], 2017. – 516 с.

IX ЛИПІВСЬКІ ЧИТАННЯ У ПОЛТАВІ (11-12 ТРАВНЯ 2018 р.)

Відбуваються на базі Полтавського університету економіки і торгівлі. Вони зібрали краєзнавців, літературознавців, істориків, філософів з усієї України (Київ, Львів, Вінниця,Одеса, Івано-Франківськ, Полтава тощо). Присутній родич Лип – В. Гоменецький. До речі, їх рід дуже великий, представники якого проживають в багатьох країнах світу. 

Нам батько і син Липи дорогі тим, що вони пов'язані з Полтавщиною: Іван Львович своєю політичною і професійною діяльністю, а Юрій Іванович тим, що народився у нашому краї. Вражає багатогранність їхніх особистостей і те, що вони так багато зробили для утвердження українства.

Провідний бібліограф сектору краєзнавства  та  бібліографії Н. М.Требіна з авторами книги "Іван та Юрій Липи" І.І. Стамболом і С. В. Кучеренко.

НОВИНКИ!

Фонд сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара, поповнився такими новими книгами з художньої літератури (перелік не повний).

Вовченко, Г. В. П'ю серцем кожну днину : поезії / Г. В. Вовченко. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 72 с.

Поетична збірка Галини Вовченко "П'ю серцем кожну днину" посіла перше місце в конкурсі "Краща книга Полтавщини-2017" у номінації "Краща поетична збірка". Це видання в аторки – не перше, але його називають найсильнішою книгою Галини Вовченко на сьогодні.
Більшість віршів, що увійшли до нової книжки - це такі собі поетичні етюди та поетичні замальовки нашого повсякденного життя.

Манойленко, Ю. А. На покуті свята / Ю. А. Манойленко. – [Полтава] : Полтавський літератор, 2016. – 112 с.

У збірці віршів "На покуті свята" за допомогою засобів художнього слова відкривається багата, сакральна природа любові, бо це високе почуття, яке здатне звільняти людські душі від сірості буднів і кликати до неперебутніх цінностей, кодованих часом.

ЯКІ КРУТІ ДО ЩАСТЯ СХОДИ...

Збірка поезій заслуженого діяча мистецтв України Марії Бойко "Які круті до щастя сходи..." включає ліричні й патріотичні вірші, своєрідний щоденник особистих і суспільних досягнень останнього року, усвідомлення, боротьби. Книга орієнтована на широкий загал читацької аудиторії від школярів до дорослих – кожен відшукає в ній рядки зрозумілі й сутоголосні власним думкам і діям.
Головний посил видання: любов має бути дієвою – сходинка за сходинкою, кожен з нас піднімається у стосунках, прагнення, перемогах. Це однаково правильно для людини, народу і суспільства в цілому – маємо робити свідомий вибір і крок нагороду, долаючи тяжіння сумнівів і проблем.

Бойко, Марія Володимирівна. Які круті до щастя сходи ... : поезії / М. В. Бойко. - Полтава : АСМІ, 2016. – 409 с. 

Запропонована книга знаходиться у фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. 

Приходьте… Читайте… Насолоджуйтесь….

БІБЛІОТЕКО МОЯ ЮНА...

40-річчя Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара

Бібліотеко моя юна ... : історико-бібліографічний нарис довідник / [упор. С. В. Сичова] ; Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. - Полтава : АСМІ, 2017. - 167 с.

Що можна сказати про 40-річний рубіж у житті людини? Мабуть те, що це період зрілості, адекватного усвідомлення реальності, появи критичного мислення, напрацювання першого досвіду, набуття сталих звичок, започаткування традицій.

А що можна сказати про 40-річчя існування якоїсь справи? Перше: що вона перевірена часом, і чималим. Друге: що за цей час вона набула певного змісту, традицій і слави. Третє: що цю славу склали конкретні люди.

Так от, ця книга про те, як починали нашу справу і як вона сталася, як гартувалася в плині подій і непростого часу, якого досвіду, традицій, успіхів і здобутків набула; і які саме люди склали її славу, а які перехопили естафету й продовжують її сьогодні. Ці люди заслуговують, щоб про них сказали. 

Книга призначена для бібліотекарів та широкого кола читачів.

ЗВІД ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Цей проект триває вже 11 років, і втілюється в життя за підтримки Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної ради та управління культури Полтавської обласної державної адміністрації. Полтавські видання "Зводу пам’яток історії та культури України" стали своєрідним брендом та прикладом для інших областей, що долучилися до проекту, який на сьогодні є всеукраїнським.

Звід пам'яток історії та культури України : Полтавська область : Шишацький район / [упор. В. О. Мокляк] ; Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Центр охорони та дослідження пам'яток археології, управління культури Полтавської облдержадміністрації, Полтавський краєзнавчий музей ім. В. Кричевського. – Полтава : АСМІ, 2017. – 371 с. 

Видання продовжує дослідження культурного та історичного спадку Полтавщини, зокрема, Шишацького краю. До книги, окрім вступної статті, увійшло 333 статей про пам’ятки району. Із них 137 присвячені пам’яткам археології, 179 − історії, 1 − мистецтва, 10 − природоохоронним об’єктам, 5 – історії та мистецтва, 1 – історії та техніки, 1 – об’єкт мистецтва. У підготовці видання взяли участь працівники Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, науковці Полтави та краєзнавці Шишацького району. Книга є результатом кількох років науково-дослідницької роботи 34 авторів.

Звід пам'яток історії та культури України : Полтавська область : Семенівський район / Управл. культури Полтав. обл. держ. адміністрації, Центр охорони та досліджень пам'яток археології, Управл. культури Полтав. облдержадміністрації, Полтав. краєзнав. музей ; [упоряд. В. О. Мокляк]. − Полтава : АСМІ, 2013. − 396 с.

Видання продовжує розповідь про багатство культурно-історичної спадщини Полтавського краю, зокрема, Семенівщини. До книги, окрім вступної статті, вміщена 391 стаття про пам’ятки району, з яких 184 присвячені археології, 185 − історії, 4 − архітектурі, 1 − пам’ятці техніки, 1 – пам’ятці мистецтва, 17 − природоохоронним об’єктам.

Звід пам'яток історії та культури України : Полтавська область : Лохвицький район = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Lokhvitsa district / Полт. краєзн. муз. ; [В. А. Андрієць, А. С. Ароян, В. В. Бережна та ін. ; упоряд. В. О. Мокляк]. − Полтава : АСМІ, 2012. − 440 с.

В книзі вміщено інформацію про 555 пам'яток та об'єктів культурної спадщини Лохвицького району, в їх числі − 288 об'єктів археології, 244 − історії, 23 − архітектури, 6 − монументального мистецтва, 13 − природи, 1 − науки. В процесі підготовки було досліджено площу в 1300 квадратних кілометрів, обстежено 72 населені пункти.

Пам'ятки археології, архітектури, історії, монументального мистецтва, природоохоронні об'єкти несуть у собі величезний масив інформації про наше минуле. І, зокрема, про історичні події, які відбувалися протягом тисячоліть на території Лохвиччини.

"В ТОЙ ВЕЧІР БУЛИ МИ ЩАСЛИВІ, БО ВРАНЦІ КІНЧИЛАСЬ ВІЙНА…"

Ці рядки – поетичний голос Олеся Гончара з далекого травневого дня 1945 року… Голос молодого воїна, за плечима якого були важкі фронтові дороги: оборонні бої, біль відступу, оточення і полон, визвольний похід, радість перемоги. Яким же був день Перемоги для 27-річного юнака?

В його фронтовому щоденнику з'явився запис: "День Перемоги. Гвардійський апофеоз неподалік Златої Праги. Той благовіст миру, і чехи – сяючі, і п' яні від щастя ми… Коли ми закінчили війну на полях Європи весною 1945-го , ми були тоді всі суцільними поетами, людьми, що ідеалізували життя, оспівували його, ми були закохані в кожну травинку, бо завтрашній день, усі безконечні грядущі дні уявлялися нам у розливі сонця й братерства. Ми були безсмертні – так принаймі ми відчували себе. Не буде життю кінця-краю, не буде ворожнечі, не буде більше ніколи страхіть, кошмарів, будуть тільки людяність, братерство, вселюдське вічне добро…". 

А ще радість перемоги над фашистською Німеччиною Олесь Гончар щиро, емоційно передав у незакінченій поемі "9 травня" (1945 рік), невеликий уривок з якої подаємо нижче: 

Спинися, живий і щасливий, 

Спинися на повнім скаку. 

Не раз біля теплої гриви 

Ти ж мріяв про мить таку! 

Дивися, як світ оживає 

На наших очах отут, 

Як кожне стебло посилає 

Зелений тобі салют. 

В мерзлій землі задубілій 

Був ти зігріваний ким? 

Цим ранком травнево-білим, 

Який уявлявсь таким. 

ЛИСТИ ДО ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Ці книги будуть цікавими як викладачам і студентам, так і всім шанувальникам українського слова та культури.

До видання ввійшли подані в хронологічному порядку (1946–1995 рр.) листи письменників, а також публіцистів, літературознавців, митців до всесвітньо відомого майстра художнього слова Олеся Гончара.

Хочеться щиро подякувати упорядникові Миколі Степаненку та його помічникам за безцінний дар – унікальний двотомник листів із його глибокими примітками й ґрунтовними коментарями.

• Листи до Олеся Гончара : у 2-х кн. / [упор. М. Степаненка]. – К. : Сакцент-Плюс, 2016. – Кн. 1 : (1946-1982). – 2016. – 736 с. 

• Листи до Олеся Гончара : у 2-х кн. / [упор. М. Степаненка]. – К. : Сакцент-Плюс, 2016. –  Кн. 2 : 1983-1995). – 2016. – 736 с. 

ДЕНЬ ЄВРОПИ

День Європи – щорічне свято миру та єдності в країнах Європейського Союзу Свято відзначається в Європі 9 травня, бо ця дата вважається Днем народження Європейського Союзу. В цей день європейці шанують спільні цінності, спільну історію та спільне майбутнє. 

В Україні свято відзначається офіційно, на державному рівні щорічно з 2003 року у третю суботу травня. Українцями воно сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в Європейському Союзі. 

Цікаві факти про Європу: 

• Давні греки вважали Європу окремим материком. 
• ¼ частину Європи займають острови. 
• Європа – так називається один із супутників Юпітера. У грецькій міфології зустрічається ім’я фінікійської принцеси Європи. Стародавні греки вважали, що саме вона дала ім’я континенту. А ще між Африкою та Мадагаскаром є острів, який також називається Європа (названий на честь однойменного корабля з Британії). 
• Найменша держава на території Європи – це Ватикан з безліччю культурних та історичних пам’яток. Це країна, практично, з нульовою народжуваністю. 
• Найбільше місто Європи – Париж, столиця Франції. Тут вивищується Ейфелева башня (висота 320 м.), найбільш відвідуваний пам’ятник у світі. 
• В Італії знаходиться вулкан Везувій, який зруйнував місто Помпеї 
• У країнах континентальної Європи – правосторонній автомобільних рух. Але в Парижі є 350-метрова вуличка з лівостороннім рухом. 
• Фрайбург – німецьке місто, яке має екологічно чистий престижний район. Жителі залишають свої автомобілі за його межами. 
• У минулому Середземне море часто висихало. 
• Найдовший трамвай у світі (майже 54 метри!) «ходить» у Будапешті. 

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР

5 травня 1581 року був надрукований перший український календар. Його автором став Іван Федоров, український першодрукар. Це сталося у місті Острог, куди його запросив князь Костянтин. До цього часу уже була надрукувана низка книжок, зокрема, знаменита "Острозька Бібілія", але календарів в Україні ще ніхто не створював. Іван Федоров з допомогою білоруського поета Андрія Римші випустив свій календар під назвою "Хронологія". До кожного з дванадцяти місяців поет написав віршований опис подій, що сталися цього місяця. Хоча календар містився на одному аркуші, він вперше започаткував моду на різноманітні календарі майбутнього.