ЦИТАТА ТИЖНЯ. В'ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІД

BOOK HISTORY

Андрій Алієв

Цікаві розповіді про життя відомих письменників.

Андрій Алієв Book History

Раджу використовувати всім колегам-бібліотекарям та вчителям.

ДИВОВИЖНА ДОЛЯ ДИВОВИЖНОЇ ЛЮДИНИ

22 листопада у бібліотеці відбулася презентація художньо-історичного роману Євгена Бутенка "Доля Героя з Полтавщини", книги-переможниці обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини-2018". На захід завітали студенти технікуму харчових технологій.
В центрі художньо-історичного роману – події Другої Світової війни, трагічна доля 25-річного льотчика, Героя Радянського Союзу, гвардії капітана Івана Даценка, уродженця с. Чернечий Яр Диканського району. До речі, 29 листопада йому виповнилося б сто років. 

Автор книги Євген Павлович Бутенко – знаний літератор, краєзнавець, лауреат обласних премій: імені В. Малика (2005), імені П. Мирного (2007), імені С. Ковпака (2012), орденоносець, почесний громадянин Семенівського р-ну. 

Письменник має поважний вік, тому на презентацію прийшла донька – Ольга Євгенівна, співавтор книги, яка розповіла про письменницький шлях, творчі плани, історію написання історичного роману "Доля Героя з Полтавщини", про своє ставлення до героїв. 

Присутнім був представлений перегляд літератури документів про І. І. Даценка, які були опубліковані раніше, ніж роман Є. П. Бутенка, адже тема ця невичерпна для дослідників і літераторів. 

Були також представлені, наявні у бібліотеці книги Є. П. Бутенка. 

А Ольга Євгенівна подарувала для бібліотеки два десятки книг свого батька. 

Читачі отримали задоволення від живого спілкування з донькою письменника, було надзвичайно цікаво та душевно. 

ПРЕС-АНОНС ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ Є. П. БУТЕНКА "ДОЛЯ ГЕРОЯ З ПОЛТАВЩИНИ"

22 листопада 2018 року о 13 год. в залі мистецької літератури та медіаресурсів відбудеться презентація книги Євгена Бутенка "Доля Героя з Полтавщини" – переможниці обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини–2018" у номінації "Краще прозаїчне видання". 

В центрі художньо-історичного роману – події Другої Світової війни, трагічна доля 25-річного льотчика, Героя Радянського Союзу, гвардії капітана Івана Даценка, уродженця с. Чернечий Яр Диканського району. 

При написанні цієї книги Є. П. Бутенко користувався спогадами родичів, односельців, документами, зібраними працівниками Національного музею історії України, намагаючись максимально точно, заповнюючи "білі плями", відтворити долю Івана Даценка в хронологічному порядку. І без того захоплюючу історію автор доповнив історичними описами території, на якій відбувалися події, детальними описами діалогів та почуттів героїв. 

Євген Павлович Бутенко – знаний літератор, краєзнавець, лауреат обласних премій: імені В. Малика (2005), імені П. Мирного (2007), імені С. Ковпака (2012), орденоносець, почесний громадянин Семенівського р-ну. 

Написавши не один десяток книг, Бутенко відтворив забуті сторінки історії полтавського краю та вивів із забуття багато імен наших славних земляків – хліборобів, науковців і воїнів. 

Телефон для довідок: 67-64-02; 67-64-31. 

МАРІЯ БАШКИРЦЕВА У ПАМ'ЯТІ ПОЛТАВЦІВ

Ім'я Марії Костянтинівни Башкирцевої увійшло в історію образотворчого мистецтва та літератури одразу трьох країн – України, Росії та Франції. Проте без перебільшення можна сказати, що найбільшої популярності воно набуло на Полтавщині. 

Полтавці свято бережуть пам'ять про короткі, але яскраві візити Марії Башкирцевої на батьківщину, про її перебування в Гавронцях і Полтаві. Пишаються тим, що одному з кращих фотохудожників України кінця XIX – початку XX століття Йосипу Хмелевському (1849 – 1924) припало відзняти Марію в національному вбранні. Інший відомий полтавець – історик і краєзнавець Іван Павловський (1851 – 1922), високо оцінивши творчий спадок Башкирцевої, вніс відомості про неї до своєї праці – «Короткого біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття», яка вийшла друком 1912 року. 

Фальшивий «Щоденник» та альбом ранніх робіт 

У період 60 – 70-х років XX століття Полтава пережила свого роду бум підвищеного інтересу до життя і творчості художниці. Його наслідком стала ціла низка присвячених цій темі матеріалів на сторінках української періодики. На жаль, публікації рясніли прикрими помилками, уникнути яких на той час не вдалося навіть найсерйознішим дослідникам, адже головним джерелом їм слугував сфальсифікований «Щоденник». Тому поява в колекції Полтавського художнього музею в 1970 році трьох нових експонатів, що проливали світло на маловідомі факти творчого та життєвого шляху Башкирцевої, була сприйнята з великим ентузіазмом не тільки науковими співробітниками музею, а й широкою громадськістю міста. 

НОВА КНИГА ЮЛІЇ КІСІНОЙ

Навчалася в Академії витончених мистецтв в Мюнхені. З кінця 80-х брала участь в неофіційнійному літературному житті Москви і Ленінграда. 
Почала публікуватися в самвидаті. 

З 1991 року жила в Мюнхені і в Берліні. У дев'яності роки як художниця стала відома в Німеччині, завдяки "перформативній фотографії" і перформансу. Була удостоєна стипендії Дрезден банку ім. Юргена Понто. 
Починаючи з 2000 року провела ряд мистецьких акцій. 

У 2003 була ініціатором міжнародного фестивалю "Мистецтво і злочин" в театрі Хеббель в Берліні. 
У 2006 заснувала "Клуб мертвих художників". Живе і працює в Берліні.

Кісіна, Юлія. Елефантіна, або Кораблекрушенція Достоєвцева : роман / Ю. Кісіна. – [Харків] : Фабула, [2017]. – 256 с. 

Москва вісімдесятих – місто без правил. У якому для юних провінціалів існує лиш одне правило: вистояти. Щойно помер Брежнєв, іще триває Афганська війна, а героїня опиняється в самісінькій гущавині літературної тусовки, де нетверезо клубочаться майбутні класики концептуалізму й пост­модернізму російського розливу. Серед цих "учителів цинізму", в ностальгійному Задзеркаллі, героїня знаходить кохання, а з ним – і пронизливу гостроту по­гляду. 

Пропонована книга не залишить байдужим нікого!

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. 

Свято запроваджене Указом Президента України від 13 листопада 2014 року і встановлене на честь початку цього дня двох доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 - лютого 2014 років. Його мета – утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь об’єктивної інформації про доленосні події початку ХХІ століття в Україні, а також віддання належної шани патріотизму і мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору. 

2004 рік. З 22 листопада по 26 грудня відбувалась Помаранчева революція, кампанія протестів, мітингів, страйків та актів громадянської непокори в Україні. П’ять років потому, 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та відкладення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності у Києві. Акцію назвали "Євромайдан". Заради свого майбутнього молодь вийшла на мирну демонстрацію. Та закінчилась ця акція жорстоким побиттям і зневагою до людської гідності, до громадянського волевиявлення. З тої ночі Майдан перетворився на Єврореволюцію – боротьбу за людську та національну гідність громадян України. Три місяці народ мирно демонстрував свій патріотизм і духовну силу, намагаючись бути почутим владою. Але 20 лютого все закінчилось масовим розстрілом патріотів. "Небесна сотня" - це Герої Української революції. Вражає сміливість і жертовність людей, які, беззбройні, гинули під кулями снайперів. 

Український народ заплатив і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб гідність була першою із чеснот українців. 

ЕЛЕОНОРА РУЗВЕЛЬТ

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО

Із винайденням радіо у світі почалася інформаційна епоха. Радіо, а згодом і телебачення сполучили всю планету, люди в різних куточках землі отримали можливість дізнаватися про все, що діється у світі. 

В Україні ще 1920 року було розпочато підготовку до монтажу приймально-передавальної радіостанції. Протягом 1920-1923 років було змонтовано 60 приймальних радіостанцій. У липні 1924 року у Харкові створили першу окружну державну радіостудію. А 16 листопада 1924 року о 19.00 з гучномовців, встановлених на дахах будинків у центрі тодішньої української столиці тричі пролунали перші слова; «Алло! Говорить Харків! Усім, усім, усім! Працює перша в Україні радіотелефонна станція!». До слухачів звернулися Голова ВУЦВК Г. Петровський та керівник уряду В. Чубар. Потім прозвучав концерт державного музичного квартету імені Вільома і радіожурнал «Пролетар». Все це зайняло менше години. З цього радіоповідомлення почалася історія радіо в Україні. Більш періодично українське радіо запрацювало з 1925 року. Транслювались концерти, промови, репортажі, новини, радіофестивалі. 

Через 70 років, 1994 року, 16 листопада в Україні було проголошено Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку.

ПЕРЕМОЖЦІ ОБЛАСНОГО КОНКУРСУ – ДРУЗІ БІБЛІОТЕКИ

Уже дванадцятий раз відбувся обласний конкурс "Краща книга Полтавщини –2018".

Цього року на розгляд журі було представлено 51 видання (минулого року було 45). Серед заявників — 9 видавництв, 2 вищі навчальні заклади, 1 громадська організація, 1 бібліотека, а також Заводська міська рада Лохвицького району.Найбільше заявок надійшло від видавництв "Дивосвіт" – 10, "АСМІ" – 9, "Полтавський літератор" – 9. 

У конкурсі видання були представлені у таких номінаціях: "Краще історико-краєзнавче видання", "Краща університетська книга", "Краща поетична збірка", "Краще прозаїчне видання", "Краще видання для дітей та юнацтва", "Культура і мистецтво", "Краще іміджеве видання" та номінація –"Гран-прі". 

Отже, "Гран-прі" – "Полтавіка. Полтавська енциклопедія : Т. 6 : Освіта і наука. Кн. 1" колектив авторів за загальною редакцією О. А. Білоуська. До речі, дещицю корисної інформації до енциклопедії внесли і бібліографи-краєзнавці нашої бібліотеки. 

У номінації "Краще історико-краєзнавче видання" перше місце отримало видання "Українська революція 1917-1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи : у 2-х т." за загальною редакцією О. А. Білоуська і Т. П. Пустовіта. 

У номінації "Культура і мистецтво" друге місце здобув презентаційний альбом "Полтавщина. Пам'ять віків" (упорядник О. А. Білоусько). 

Знані і шановані в краї науковці і краєзнавці, наші друзі – О. А. Білоусько і Т. П. Пустовіт, неодноразово презентували свої енциклопедії, наукові дослідження у нашій бібліотеці. 

Ми щиро і сердечно вітаємо Вас з перемогами у конкурсі, в різних номінаціях, від імені наших користувачів висловлюємо вдячність за Вашу подвижницьку, неоціненну працю на благо нинішніх і майбутніх поколінь полтавців, за збереження пам'яті про видатних людей нашого краю та їх творіння. 

Неодноразово зустрічалися з читачами нашої бібліотеки лауреати регіональних премій, літератори В. Сердюк і Т. Ваценко, подарувавши для книгозбірні чудові свої книги з автографами. 

Їхні книги "Країна Навпакинія" та "Всі дива трапляються в дитинстві" перемогли в номінації "Краще видання для дітей та юнацтва". 

Пане Вікторе і пані Тетяно – наш Вам респект і пошанування! 

ТВІР ПАНАСА МИРНОГО – НА СТОЛИЧНІЙ СЦЕНІ

8 листопада 2018 року у столичному Театрі на Подолі відбулася прем’єра сценічної інтерпретації роману українського письменника, уродженця Полтавщини, Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", здійсненої Віталієм Жежерою. 

Знаменитий роман Панаса Мирного для багатьох лишився однією із обов’язкових книжок шкільної програми. 

"Та ми певні, що у ньому ставляться питання на які суспільство досі не знайшло відповідь, зазначають творці вистави. – Щоб підібратися до цього поближче, ми перенесемо колізії роману на буденне життя тих, від кого відвернувся соціум, на молодих юнаків, які скоїли злочин і тепер знаходяться у місцях позбавлення свободи. Хто, як не вони, знають відповідь на питання: "Чому сміливі, чесні, і відверті люди стають грабіжниками і вбивцями?" 

У виставі звучатимуть авторські пісні у виконанні рок-джаз бенду Театру на Подолі.