ГОГОЛІВСЬКИМИ СТЕЖКАМИ ПОЛТАВЩИНИ

Напередодні 210-ї річниці від дня народження М. В. Гоголя (01.04.1809 - 04.03.1852) 27 березня в секторі краєзнавчої літератури та бібліографії обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара проведена для учнів 9-х класів НВК № 31 літературна екскурсія "Гоголівськими стежками Полтавщини". Школярі здійснили віртуальну подорож до Диканьки, Великих Сорочинців, Василівки (нині с. Гоголеве Шишацького району), Миргорода, Полтави, які змалював у своїх творах наш великий земляк. Екскурсія супроводжувалась показом окремих уривків з фільмів, поставлених за творами майстра.

Подорожуючи гоголівськими місцями, ще раз переконуєшся, наскільки багата духовно наша країна, як вдало пронизані українським духом твори великого генія. Адже в них – мовно-музична культура рідної землі. Ґрунтовні знання усної народної творчості дозволяли М. Гоголю виводити картини дійсності у глибокому взаємопереплетенні з вимислом, але мовби на реальному ґрунті. Особливо привабливим є ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного. 

Літературну подорож доповнив перегляд літератури "Микола Гоголь – наш славний земляк".

ЕКСКУРСІЯ

Сьогодні до Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара завітали гості – учні 4 класу школи № 11. 

Для дітей час промайнув непомітно, але дуже корисно і цікаво!

СЛОВНИКИ ОНЛАЙН

Уміння користуватися словниками – це великий плюс для будь-якої людини. Словник – це ваше вікно в освіту. Саме він нагадає вам про забуте слово, вкаже, де написано вірно, а де допущена помилка. Правил української мови настільки багато, що всі їх пам'ятати просто неможливо, а якщо приплюсувати правила інших мов, то це взагалі нереально для людського мозку. Підвищуючи свою грамотність, ви підвищуєте свій статус, так як інтелігентність і освіченість завжди видно в людині. І словник – це перша підмога, щоб підтримувати їх. Справа в тому, що часто вивчена інформація стирається з часом з пам'яті, але словники завжди будуть зберігати її для вас і в потрібний момент підкажуть вам вірну відповідь.

Відкривати для себе нове…

І вам необов'язково нести з собою кілограми паперової літератури. Вся потрібна інформація поміститься у вашому ноутбуці або в планшеті. Причому ви зможете носити його з собою, і потрібну кількість словників у вас буде завжди і скрізь! Це дуже зручно. 

Словник-довідник "Велика чи мала буква" 

Довідник українського слововживання М. Волощак 

Словник словозміни, синомів та фразеологізмів 

Тлумачний словник української мови 

Орфографічний словник 

Російсько-український словник сталих словосполучень 

-А (-я) чи -у (-ю) в родовому відмінку

ВІКТОРИНА

Вікторина для любителів рідного краю...
Натисніть на картинку або перейдіть по ссилці

Яка вона, моя Полтавщина, над синню Ворскли і Сули.

ХРИСТИНА АЛЧЕВСЬКА

Талановита українська поетеса і педагог Христина Олексіївна Алчевська, народилася 16 березня 1882 року в Харкові. Батько її – Олексій Кирилович – громадський діяч, людина передових поглядів – брав участь в українських просвітницьких гуртках; мати – Христина Данилівна – була відомою діячкою народної освіти, організатором просвітницької праці серед селянства і робітників. Атмосфера, в якій зростала майбутня поетеса, інтерес і любов її рідних до народного слова, обрядів, звичаїв виховали в ній естетичні смаки, визначили подальший шлях у житті. Христя була наймолодшою в сім'ї, мала чотирьох братів і сестру.

Свої перші вірші та оповідання десятирічна Христя помістила в рукописному журналі "Товарищ". Незабутнім для молодої Алчевської стало особисте знайомство з українськими письменниками: М. Коцюбинським, Лесею Українкою, В. Стефаником, М. Старицьким на урочистому відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві.

Навчалася в Харківській жіночій гімназії, а згодом пройшла педагогічну підготовку на вищих педагогічних курсах у Франції, в Сорбонні. А вже за рік повертається додому й працює вчителькою французької мови в гімназії й одночасно – у недільній школі своєї матері, де, попри загальну заборону, читає учням українські кники.

Її поетична спадщина – досить велика. За десять років, з 1907-го по 1917-й, вийшло дванадцять поетичних збірок, серед них: "Туга за сонцем" (1907), "Сонце з-за хмар" (1910), "Пісня життя" (1910), "Вишневий цвіт" (1912), "Пісні серця і просторів" (1914), "Сльози" (1915), "Встань, сонце!", "Мандрівець", "Грезы" (1916), "Пробудження" (1917). Перу письменниці належать такі глибоко психологічні прозові твори, як "На отлет", "На роковину", "Несвідомо", "Метелик", "Хлоя", "Одірвана гілка". Остання збірка поетки "Clematis»"побачила світ у 1922 р. Її першу збірку "Туга за сонцем" позитивно оцінив І. Франко.

ДОСТЕМЕННИЙ ПОЛТАВЕЦЬ (О. Ф. КОЛОМІЄЦЬ)

Достеменний полтавець…: до 100-річчя від дня народження видатного драматурга О. Ф. Коломійця : біобібліографічна розвідка / упорядник Н. М. Требіна; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2019. – 24 с. 

Розвідка приурочена 100-річчю від дня народження видатного земляка О. Ф. Коломійця, твори якого ввійшли в золотий фонд української драматургії. Його творчість отримала високу оцінку, він – лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, інших літературних премій України, Державної премії СРСР. 

Матеріали про письменника згруповані в десяти розділах. Література подається у зворотньо-хронологічному порядку. 

Бібліографічний посібник адресований бібліотекарям, краєзнавцям, вчителям, студентам, старшокласникам.

НАДІЯ ФЕСЕНКО

Нехай душа моя лине в далеку, кохану Вкраїну…: до 90-річчя від дня народження письменниці української діаспори Надії Фесенко : біобібліографічна розвідка / упорядник Л. І. Картальова; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2019. – 20 с. 

У розвідці ідеться про життя й діяльність, сповнені любові і відданості Україні, освітньої діячки, мовознавця, української письменниці, перекладача Надії Фесенко, яку вихор війни закинув у далеку Америку. Про цю талановиту жінку, чиє ім'я вписалося в когорту славних полтавок, мешканці міста нічого не знали до початку 90-х років ХХ століття. Але її життя, діяльність, творчість – це яскравий приклад вірної любові і служіння Україні. Біобібліографічна розвідка допоможе більше дізнатися про неї старшокласникам, молоді, всім свідомим українцям, які цікавляться літературою полтавської діаспори.

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЛІТЕРАТУРНИМИ СТЕЖКАМИ ПОЛТАВЩИНИ "

ЦИКЛ ВІРТУАЛЬНИХ ВИСТАВОК 

"ТАЛАНТАМИ БАГАТА ПОЛТАВЩИНА" ВИП . 2 

Продовжуємо знайомство з письменниками Полтавщини, зокрема Зіньківщини, Семенівщини, Чутівщини. 

Перегорніть сторінки нашої віртуальної виставки. Щоб передивившись, захотілося побачити описані місця, перечитати твори письменників, примножити і прославити історію та культуру рідного краю, рідної України. 

На виставці представлені книги, статті з періодичних видань, які зберігаються у фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. Література представлена в алфавітному порядку.

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЛІТЕРАТУРНИМИ СТЕЖКАМИ ПОЛТАВЩИНИ". 

ОГОЛОШЕНІ ІМЕНА ЛАУРЕАТІВ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ АВТОРСЬКОЇ ПІСНІ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА ЗА 2019 РІК

    Дмитро Шупта

Поета Дмитра Шупту та композитора Петра Лойтру нагороджено за пісню "Козачата", яку виконує юний Юрій Ліпін. Разом вони створили цикл патріотичних пісень, котрі нині звучать у виконанні українських співаків. 

Дмитро Шупта, уродженець с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської області – знаний український поет, правозахисник, громадський діяч; він – член Національної спілки письменників України та Міжнародної літературно-мистецької Академії України; і генерал-отаман Українського Козацтва, героїчний борець за незалежну Україну в радянські тоталітарні часи, соратник Василя Стуса; лауреат міжнародних і всеукраїнських премій. 

Петро Лойтра – відомий український композитор, автор та виконавець багатьох популярних пісень, лауреат всеукраїнських фестивалів і конкурсів, міжнародних та всеукраїнських премій; член Міжнародної літературно-мистецької Академії України. 

Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині ("Чумацький віз") і Придесення ("Криниця") з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується. 

З 1 січня 2019 р. засновником цієї почесної нагороди стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників, вчених і науковців із 55 країн світу. 

Пропонуємо увазі читачів декілька збірок поезій полтавця Д. Шупти, наявних у фонді нашої бібліотеки: 

• Шупта Д. Золотоустий мед : лірика / Д. Шупта. – К. : УкрСІЧ, 2013. – 96 с. 
• Шупта Д. Сонях сонетів / Д. Шупта. – Одеса : Друк, 2001. – 320 с. 
• Шупта Д. Чаїне озеро : поезії. – К. : Рад. письменник, 1989. – 158 

Шановний Дмитре Романовичу! 

Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара щиро вітають Вас з перемогою! Ми слідкуємо за Вашою творчістю, раді, що Ви завжди на вістрі літературних, мистецьких подій в Україні. 

Своєю творчістю Ви вносите великий вклад у національне виховання юних українців, у розбудову української держави! 

З роси і води Вам, шановний земляче! 

ВІКТОРИНА

Оборонні споруди (замки, фортеції) України

Натисніть на картинку або перейдіть по ссилці

КНИГИ ВІДОМОЇ ПОЕТЕСИ НАДІЇ СЕМЕНИ

Книги, які я зараз тримаю в руках подаровані автором. Це свого роду біографія життя поетеси, але надзвичайно талановитої київської поетеси Надії Семени.

Здається, немає такої грані життя, якої б не торкнулося перо цієї жінки.

Та все ж, на мою думку, найчарівнішими і найщирішими є ліричні поезії, адже саме вони найкраще відображають душу авторки. 

Нам потрібні весна і любов,

Жду я слів: "Ти для мене єдина",

Вкотре кажеш, а я жду їх знов…

Я глибоко переконана книги для тих, хто закоханий у красу українського слова й рідної землі, хто прагне зігріти серце й захистити душу від розчарувань. 

Дякуємо за книги пані Надії!!!!! 

Книги відомої поетеси Надії Семени, чекають на Вас у бібліотеці!

СІЯ ЗОРЯ ПОЕТА Й БАЙКАРЯ…

Та й тепер жива твоя тут пам'ять,

Твоя тут пам'ять, Леоніде Глібов.

М. Рильський

Слава Леоніда Глібова вийшла за межі України ще за його життя. Творча спадщина митця актуальна і сьогодні. Чарівні поетичні рядки і нині відкривають нам красу рідної природи, вчать любити рідну землю, мову. 

Народився майбутній класик української літератури 5 березня 1827 року у с. Веселий Поділ Хорольського повіту (тепер – Семенівського р-ну), що в шести кілометрах обіч Чумацького, як ще його називали Ромоданівського тракту, виникнення якого описав Т. Г. Шевченко у повісті "Наймичка".

Народився хлопчик у родині, як зазначено у метриці, "кременчуцького міщанина Івана Гліба і його дружини Ірини", дитинство його пройшло у с. Горби Кременчуцького повіту, де батько служив управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянка.

1840 року Леоніда віддали на навчання до Полтавської класичної чоловічої гімназії. Жив він на квартирі у Василя Прокоф'єва, який кохався у поезії і підтримував перші літературні спроби гімназиста. 1841 року в газеті "Полтавские губернские ведомости" побачив світ перший вірш Глібова "Сон". У шостому класі за порадою і при сприянні Прокоф'єва, без дозволу гімназійного начальства, юнак видав у Полтаві книгу "Стихотворения Леонида Глебова": 1845–1846", обсягом 100 сторінок.

Публікація книги викликала обурення інспекторів гімназії, неприховану заздрість однокласників. Під час шкільної бійки Леоніду було пошкоджено зоровий нерв, довелося довго лікуватися і, зрештою, залишити гімназію (на вимогу батька).Замість атестату юнак отримав свідоцтво.

Влітку 1848 року до рук Глібова потрапляють дві книжки: "Кобзар" Т. Г. Шевченка і "Приказки" Є. П. Гребінки. І збурююють душу… Вражений Леонід почав писати українською мовою.

Юнак мріяв стати лікарем, але без аттестата це було неможливо, тому він вступив до Ніжинського ліцею вищих наук. 1851 року Леонід повинен був закінчити навчальний заклад, але не судилося. Зимою батько тяжко занедужав і за кілька тижнів "згорів". Вирішення різних юридичних, господарських питань відсунуло навчання на другий план.

Лише 1855 року Глібов закінчив ліцей і отримав посаду вчителя географії в Чорному Острові на Поділлі. Через три роки, одружившись, переїхав до Чернігова, почав викладати в гімназії, співробітничав у місцевій пресі.

1859 року в газеті "Черниговские губернские ведомости" побачив світ знаменитий вірш Леоніда Івановича"Журба" ("Стоїть гора високая…"), який згодом був покладений на музику композитором-полтавцем М. В. Лисенком, став народною піснею, перлиною пісенної лірики. 

Завдяки глибокій життєвості, яскравій емоційній виразності, мелодійності звучання, пісня на широких крилах полетіла Україною. Одні висловлювали припущення, що в ній зображені чудові краєвиди с. Горби Кременчуцького повіту, інші, що поет оспівав село Веселий Поділ, де народився. 

ЛІТАЛА НА КОНІ ТАМ МОЛОДІСТЬ МОЯ...

Слава Леоніда Глібова вийшла за межі України ще за його життя. Чарівні поетичні рядки і нині відкривають нам красу рідної природи, вчать любити рідну землю, мову. Він був дуже скромний і делікатний, зі звичайною, непоказною зовнішністю. Приязний і доброзичливий, уважний і м'який співрозмовник. А до жінок у Леоніда Івановича було тремтливе ставлення, він бачив у них ледь не небесних створінь, які потребують особливого такту, особливих слів. Якби – то доля послала йому зустріч саме з такою жінкою! 

Народився майбутній класик української літератури 5 березня 1827 року у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну у родині управителя маєтків поміщика Родзянка. Мати була із збіднілих дворян, близькою родичкою М. Гоголя. Леонід отримував вдома системну освіту, зокрема, його навчав відомий на Полтавщині священик Яків Заболоцький, мама Ірина, брати Родзянки. Хлопчик любив усякі рослини, вирощував квіти, за це отримав від домашніх "титул" – "квітковий принц". Він і дивився на світ Божий так само, як квіти – довірливо і світло... 

За порадою і при сприянні родини Родзянок Леоніда віддають 1840 року у Полтавську гімназію. Оселився хлопець у Василя Порфир'єва, який кохався у поезії і підтримував перші поетичні спроби Леоніда. 1847 рік став доленосним для Глібова. По-перше, вийшла перша його поетична збірка, а по-друге, почалася чорна смуга в житті. Однокласники заздрили Леоніду (аякже, він поет!); якось на перерві один із учнів жбурнув у нього велику книгу, яка влучила прямо в скроню. Леонід знепритомнів. Діагноз був жорстокий: ушкоджений зоровий нерв. Почав падати зір, головні болі виснажували. Юнак змушений був повернутися додому, не закінчивши повного курсу гімназії. Коли здоров'я трохи покращилось, Леонід вступив до Ніжинського ліцею вищих наук. В ньому поглиблено вивчались гуманітарні науки, до яких він мав великі здібності. Саме в Ніжині юнак починає писати українською мовою. Вихований, стриманий Леонід скоро став одним із улюблених учнів у ліцеї, зокрема, у протоієрея Федора Бурдоноса. Той жив у достатку і часто влаштовував звані обіди і вечері для ліцеїстів. А у протоієрея була дочка – молода, швидкоока, метка. Та й гарна – аж дух захоплює. Хтозна, звернув би увагу на неї молодий Глібов, якби вона сама не проявила активності. Чи правда полюбився він їй, чи вона тонкою жіночою інтуїцією відчула, що кращої пари їй не знайти, – те невідомо. Хоч і непоказної зовнішності, але ж талановитий... Та й слухняний, покладистий. 

Він, здається, народжений для ролі лицаря, який здатний боготворити жінку і прощати їй все – все... 

І роман розпочався – Леонід, сором'язливий і скутий, сп'янілий від першого кохання, не відчував землі під ногами... Вірші складалися самі собою: 

 Для тебя, мой тайный друг, 

Моя песнь, мой досуг 

И печальная дума моя. 

Неужель обо мне, 

Наяву, не во сне, 

Может думать головка твоя? 

А дівчина горнулася до нього, зазирала в очі і говорила, що тільки про нього її дівочі мрії, тільки його бачать уві сні – свого єдиного, судженого... І скоро вся гімназія визнала, що єдиною музою Леоніда Глібова, кращого поета гімназії, була Параска. Глібов страшенно ніяковів, червонів у її присутності... і мовчав. А якщо намагався заговорити, то: 

ВІКТОРИНА

Видатні вчені кінця XVIII першої половини ХІХ століття

Натисніть на картинку або перейдіть по ссилці

ДО 160 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА

2 березня 1859 – Народився Шолом Нохумович Рабинович у м. Переяслав (нині Переяслав-Хмельницький) у родині крамаря. Дитинство пройшло в містечку Воронків. 

1873-1876 – Навчання в переяславському повітовому училищі. За блискучі успіхи в навчанні одержує стипендію. Училище закінчив із відзнакою. Подальшу освіту здобути не зміг: не прийняли до житомирського учительського інституту, бо підлягав призову на військову службу 

1877-1880 – Трирічне перебування в маєтку багатого орендаря Лоєва, в Софіївці, як вчителя його дочки Ольги. Почав друкуватися в єврейських газетах. 

1880 – Одержує посаду казенного рабина у м. Лубни. 

1883-1887 – Одруження з Ольгою Лоєвою. Переїзд із Білої Церкви до Києва. Непрактичність у ділових справах призводить до банкрутства. Публікує серії фейлетонів та начерків, оповідання, повісті. Створює перший соціальний роман "Сендер Бланк та його сімейка". 

1890 – Через переслідування кредиторів змушений виїхати за рубіж. Живе у Франції, Австро-Угорщині. Після сплати боргів тещею повертається до сім'ї. 

1891 – Оселився в Одесі, друкується в місцевій періодиці. 

1894 – Починає друкувати свій класичний твір "Тев'є-молочник" і майже водночас із ним – роман "Менахем-Мендле". 

1908 – Повернення в Росію, подорож по країні. Під час виступу у Барановичах застудився, на два місяці був прикутий до ліжка. Через стан здоров'я змушений виїхати до Італії. 

1909 – Створює роман "Блукаючі зірки", написаний після трирічного перебування в Америці і спрямований проти американського способу життя. 

1912-1913 – Роман "Кривавий жарт" – протест проти національної і расової дискримінації. 

1913 – Починається тяжкий нервовий розлад. Лікувався в Берні, Відні, жив у Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії і лише на короткий час приїжджав на батьківщину. Перша світова війна застала в Німеччині, змушений був переїхати в Данію, а потім – до Нью-Йорка. 

13 травня 1916 – Через хворобу нирок та серця помер Шолом-Алейхем. Похований на Бруклінському кладовищі в Нью-Йорку. 

РЕЦЕНЗІЯ ПИСЬМЕННИЦІ МАРИНИ ЄЩЕНКО НА РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ЗБІРНИК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ "З ВІНКА ШАНИ ОЛЕСЕВІ ГОНЧАРУ "

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОТІВ

На початку весни світова спільнота віздначає Міжнародний день котів та кішок. 

Цікаво, що у світі налічується понад 250 порід котів. В Україні День котів святкують з 2004 року. Але масовості він не набув. Загалом, у світі існує кілька дат святкування Дня домашнього улюбленика. Окрім 1 березня, цей день святкують ще за японським календарем – 22 лютого. Американці цей день відзначають 29 жовтня, а найбільше країн світу День кішки відзначає 8 серпня. 

ВЕСНА...