ВІКТОРИНА «Чи знаєш ти своє місто?»

 

ЦИТАТА ТИЖНЯ. ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

 

ЗДОРОВІШІ РАЗОМ

29 жовтня світ відзначає Всесвітній день боротьби з інсультом. На жаль, інсульти стали не просто часто зустрічатися у повсякденні, щороку понад 100 тисяч українців, третина з яких – молодше 65 років, стають його жертвами. Це щорічний день інформування, який проводиться з метою підвищення обізнаності, профілактики та лікування інсульту. День організований Всесвітньою організацією з лікування інсульту (WSO) і спрямований на підвищення розуміння громадськістю причин, симптомів і факторів ризику, а також важливості раннього виявлення та лікування. WSO також заохочує людей вжити заходів для зниження ризику шляхом зміни способу життя та управління факторами ризику. У Всесвітній день боротьби у всьому світі проводяться заходи, спрямовані на підвищення обізнаності та інформування населення про цю хворобу. Це можуть бути публічні лекції, ярмарки здоров’я та громадські покази. Багато організацій, включаючи лікарні, клініки та місцеві відділи охорони здоров’я, також беруть участь у заході, надаючи інформацію та ресурси про профілактику та лікування хвороби. Інсульт є одним з найпоширеніших захворювань у всьому світі, зокрема, у нашій країні. Цей стан займає 2 місце серед найтяжчих захворювань України. Що таке інсульт і чому ми приділяємо йому таку увагу? Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу, через раптове припинення кровопостачання мозку. Наслідком захворювання може бути інвалідність, яка змінює якість життя та праці людини. Це дуже актуальна проблема у нашій країні і вона займає одне з найважливіших місць у медицині. Через війну в Україні середній вік пацієнтів з діагностованим інсультом, ймовірно, може знизитися орієнтовно на 10-15 років. За даними МОЗ у 2023 році кількість пацієнтів з інсультом збільшилася на 16%. Нині в Україні діє 229 медичних закладів, які надають послуги за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті». «МОЗ продовжує працювати над створенням мережі медичних закладів, в яких є все необхідне для надання якісної медичної допомоги пацієнтам з інсультом, та впровадженням нових ефективних методик для діагностики та лікування інсульту», – додають в міністерстві. Наразі запрацювали оновлені маршрути для пацієнтів з інсультами. Це сприяє зниженню летальності та інвалідизації. Кожен громадянин та громадянка мають право на безкоштовне лікування гострого інсульту в закладах охорони здоров’я.

КРОСВОРД "ВИДАТНІ ЖІНКИ ПОЛТАВЩИНИ"

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА «Письменницьке багатоголосся» (книги з автографом)

 

УКРАЇНСЬКА - МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ

Головну мету бібліодайджесту визначають слова Пантелеймона Куліша: "Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить". Багато нового й несподіваного для себе знайде читач тут про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати таємну інформацію на відстані, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, молитву, пісню. Рекомендовано старшокласникам, студентам, викладачам та всім, хто цікавиться українською мовою.

"Українська – мова вільних людей" : до 100-річчя від початку політики "українізації" (заходів на підтримку розвитку української мови) : бібліограф. дайджест / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Н. Карпінська. – Полтава, 2023. – 36 с.

ЦИТАТА ТИЖНЯ

 

КАПНІСТ МАРІЯ РОСТИСЛАВІВНА

Марія Капніст – графиня за походженням, аристократка по духу, жила в Україні і весь свій непересічний талант, усю свою доброту віддавала людям.

Біобібліографічний покажчик буде цікавим краєзнавцям, бібліотекарям, вчителям, а також небайдужим до мистецтва та широкого кола читачів.

«Марія Капніст: графиня з ГУЛАГу»: до Дня пам’яті : біобібліографічна розвідка / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара ; уклад. Т. Базир. – Полтава, 2023. – 28 с.

ВОЛОДИМИР ТАРАСЕНКО

 

АНТОН МАКАРЕНКО

Макаренко Антон Семенович
(1888-1939)

Макаренко Антон Семенович - український педагог, письмен­ник. Народився 13.03.1888 р. у м. Білопілля Сумської області. Після закінчення Кременчуцького місько­го училища і педагогічних курсів при ньому (1905), вчите­лював у містечку Крюкові і на станції Долинська (1911-1914). Навчався у Полтав­ському учительському інституті.

Серед 44 перших студентів Полтавського учительського інституту зустрічаємо ім’я Антона Макаренка. 1917 року він закінчив навчання в цьому вузі із золотою медаллю. У характеристиці, виданій Макаренку, зазначалося: 

"Видатний вихованець за своїми здібностями, - знаннями, розвитком і працелюбністю". 

Полтава і Полтавщина відігравали в долі вченого-педагога визначальну роль.

У вересні 1920 року за дорученням Полтавського губернського відділу народної освіти Макаренко очолив колонію для неповнолітніх правопорушників у с. Ковалівка під Полтавою. Працюючи з важкими підлітками, педагог створив наукову методику виховної роботи з дитячим колективом. В її основу було покладено поєднання навчання з виробничею працею, моральним та естетичним вихованням дітей.

З часом виник дружний колектив, якому було під силу перевиховувати колишніх правопорушників. Письменник М. Горький, ім’я котрого було присвоєно трудовій колонії, писав Макаренку: "Винятково вдалий експеримент ваш має світове значення".

З 1927 р. педагог поєднував роботу в колонії з організацією дитячої трудової кому­ни ім. Ф. Дзержинського у передмісті Харкова. У 1935-1937 pp. працював у Киє­ві заступником начальника відділу трудових ко­лоній Народного Комісаріату внутрішніх справ УРСР. У 1936 р. за сумісництвом керував коло­нією для неповнолітніх у м. Бровари під Києвом. З 1937 р. жив у Москві, займаючись літературною і суспільно-педагогічною діяльністю.

Розкрив педагогічну роль таких суспільних чинників, як середовище, колектив, сім’я у формуванні осо­бистості, встановив співвідношення мети й засо­бів виховання, зовнішніх і внутрішніх стимулів організації життя колективу й особи, окреслив ос­нови етичної концепції, яка базувалася на ідеї су­спільної відповідальності. Свій досвід і педагогічні погляди Макаренко виклав у творах "Марш 30-го року" (1932), "Педаго­гічна поема" (1932-1935), "Книга для бать­ків" (1937), "Прапори на баштах" (1938) та ін.

Зміст свого педагогічного досвіду Макаренко визначив принципом "якомога більше вимогливості до людини і якомога більше поваги до неї".

Помер Антон Семенович від серцевого нападу в Москві 01 квітня 1939 р.

Педагогічна творчість Макаренка за своїм змістом стала органічною складовою реформаторських пошуків міжнародної педагогіки поч. XX ст., а Антона Макаренка визнано одним із класиків виховання світового рівня. Красномовне свідчення: на початку 2000 року Німецьке товариство наукової педагогіки внесло "Педагогічну

ЦИТАТА ТИЖНЯ. Джон Дьюн

Ольга Хоружинська – не серцем вибрана дружина Івана Франка

Ольга Хоружинська народилася 10 квітня 1864 року в селі Бірки, що на Харківщині. Батько дівчинки був членом Київської громади, родина жила досить заможно. Оля здобула ґрунтовну освіту, навчалася в Харківському інституті шляхетних панянок, потім закінчила вищі жіночі курси в Києві. Знала п’ять мов.

Сестри Олі вже вийшли заміж, їхні чоловіки також були членами Київської громади. Якось до них завітав Іван Франко, а тут нагодилася й вона – найменша з Хоружинських. Франкові було 29, він досі парубкував, репутацію мав ще того ловеласа. Почувши, що 21-річна Ольга має досить небідний посаг, вирішив одружитися. До речі, він ніколи того й не приховував, що цей союз був скоріше з розрахунку, аніж з любові. Дівчина ж просто закохалася. Вони бачилися лише зрідка, трохи частіше листувалися. Саме в одному з послань Іван освідчився:

“Що сказали б ви, якби який-небудь галичанин, приміром я, приступив до Вас з просьбою: будьте моєю дружиною, моєю жінкою?”.

Рідні противилися такому союзу, та дівчина затялася: “Піду й все”. Робити нічого – благословили.

Їхній шлюб називали возз’єднанням Сходу та Заходу, мрією всього українського народу. Проте щастя не було. Ольга Хоружинська хотіла стати Франкові коханою дружиною, а він у ній бачив лише друга. Ба більше, навіть у день весілля спізнився на церемонію. А пояснив це досить просто – мовляв, знайшов старовинний вірш і заходився його переписувати. Дружби довго вмовляли письменника схаменутися, насилу вдалося випхати його. Після одруження молодята одразу попрямували до Львова.

Посаг дружини – а це 500 тисяч золотих рублів – одразу ж пішов на справи Франка. На ці кошти видавався заснований Іваном журнал “Життє і слово”, книжка “В поті чола”, збірка “З вершин і низин”. Окрім того, дружина писала статті, адаптовувала українською іноземних авторів, допомагала чоловікові збирати український фольклор.

Ольга Хоружинська наполягла, щоби Франко вступив до Чернівецького університету, навчила його французької мови. Її коштом письменник подався до Відня, захистив дисертацію, отримавши диплом доктора філософії. Але на роботу не зміг влаштуватися. До університету у Львові його не взяли. Хотів стати головою Наукового товариства імені Шевченка (це була платна посада), але її перехопив Грушевський. Тож відтоді Франко з презирством згадував про дисертацію, і говорив, що це були амбіції його дружини, а не власні.

Ольга й далі продовжувала фінансово утримувати сім’ю. Невдовзі Іван завів звичку ходити на каву у дорогий ресторан, обідати там же, а ще став частим гостем у закладах інтимної гостинності.

Ольга Хоружинська була дуже далекою від управління господарством. Витрачала величезні гроші, але все йшло, як у провалля. Заходилася будувати двоповерховий дім у престижному районі, та хитрі робітники обдерли жінку, а в результаті лише одна кімната опалювалася, в інших взимку жити було неможливо. Невдовзі у Франків посипалися діти – троє синів і донька. Малеча була мазаною, матір і за вухом не вели, авторитетом був батько. Сусіди потерпали від франчат, бо ті через паркан кидалися камінням, цвяхами, язикалися, ще й лаялися. Грушевський, що жив за парканом із іншого боку, частенько подавав позови в суд, але не на дітей, а на собак, що скавчали та вили – ані спати, ані працювати не давали.А винуватою була Ольга. Причім у всьому. На базарі ніколи не торгувалася, платила стільки, скільки скажуть, бо жалувала чужий труд, часто пригощала солодощами чужих дітей, нужденних стариків – фруктами. А за спиною все одно шипіли: “Проклята москалька”, “Роздайбіда” тощо.

Франко ніколи не втручався у хатні справи, він або натхненно писав, або як ошалілий скуповував раритетні видання рукописів, хоча вже тоді його бібліотека містила понад 15 тисяч першодруків. Жінка намагалася пояснити, що це дуже дорогі придбання, та це тільки підливало олії в огонь.

Усе було – достаток, книги, лише любові не було. У листі до свого друга Агатангела Кримського Франко писав:

"З теперішньою моєю жінкою я одружився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою (себто наддніпрянкою), і то більш освіченою курсисткою. Но то дарма”.

До того ж, уже давно розвіявся посаг. Злидні почали обсідати Франків. Не привчена до домашньої роботи жінка не знала, що і як робити далі. А порадитися, отримати підтримку не було в кого. Львів’яни її ненавиділи, намагалася знайти в серці чоловіка бодай крихту співчуття, та дарма. Його серце було постійно зайняте.

У 1914-му Франко привів у дім економку Целіну. Жінка цілий рік прожила на повному утриманні, лише пізніше з’ясувалося, що це була давня коханка письменника.

Франко ніколи не писав дружині тих віршів, які присвячував Ользі Рошкевич, Юзефі Дзвонковській, Целіні Зигмунтовській (Журовській). Особливо Ольгу зачіпала історія з Целіною. Десять років не давала спокою. Якось Франко, коли вже втратив зір, змусив дружину відвести його до коханки та в найдрібніших деталях описати, який вона зараз має вигляд, у що вдягнена. А ще була Еліна, до якої Франко їздив у Перемишль. До всіх бід, ще й захворів та помер син Андрій. Це остаточно підірвало здоров’я жінки. Сухоти, нерви, як наслідок – повний психічний розлад. Відтоді психіатрична лікарня стала її другою домівкою.

Коли в 1916-му помер Франко, Ольга Хоружинська тулилася в кімнаті свого дому, який перетворили на музей письменника. Целіна ж неначе оселилася в музеї, виступала на конференціях у пам’ять Франка, влаштовувала тут же зустрічі з його прихильниками, або ж просто блукала домом чи заходила на чашку чаю до бідної вдови, доводячи жінку до божевілля.

Ольга пережила чоловіка на 25 років. Покинута й забута всіма. Самотня. Хвора. Усе своє життя шкодувала про шлюб, про весілля у травні (у народі кажуть – той хто ожениться в маї, весь вік маятиметься). Вона віддала Франкові все: любов, душу, життя, віру. Не оцінив. А вона, вмираючи, тримала фото чоловіка в руках.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2024 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з нашою малою батьківщиною.

Адресоване бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів.

Відбір інформації закінчений 28 вересня 2023 року.

Календар знаменних і пам’ятних дат Полтавщини на 2024 рік : довідкове видання / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара ; упоряд. Т. Базир. – Полтава, 2023. – 36 с.

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

Хрестовоздвиженський монастир було засновано 1650 року Мартином Пушкарем та козаками Полтавського полку на честь перемоги над військом польської шляхти. Проте бурхливі події доби Б. Хмельницького та І. Виговського не дали змоги одразу спорудити цей храм з каменю. Будівництво кам’яного собору розпочалося лише наприкінці XVII століття клопотаннями й коштом генерального судді козацького війська В. Кочубея. Як відомо, доля склалася трагічно. І з 1708 року добудовувати собор довелося його синові. 1756 року будівництво храму завершилося.

Хрестовоздвиженський монастир є прекрасним взірцем українського бароко. Це рідкісної форми семибанний храм. На відміну від церков, що будувалися в ті часи, він не має головного й другорядного фасадів, всі його боки рівноцінні в архітектурному відношенні. За таких умов основна ідея будівлі втілюється ясно й виразно.

Не менш благородною є розробка стін обителі. їх прорізано довгими вікнами, оздоблено чудовими рельєфними оправами для ікон. Незвичайна простота й чіткість архітектурних ліній, загальна імпозантність ансамблю, абсолютне дотримання відомих на той час форм будівництва є підставою для визнання Хрестовоздвиженського монастиря однією з найцінніших пам’яток української архітектури.

Загалом ХVІІІ століття можна сміливо назвати періодом розквіту монастиря.

Саме в цей час було зведено основні його споруди. З 1775 по 1798 роки тут перебували архієпископи Слов’янський і Херсонський. Тоді ж при монастирі було засновано Слов’янську семінарію, учнями якої були видатний український письменник та поет Іван Котляревський, Василь Гоголь-Яновський (батько Миколи Гоголя), майбутній ректор та професор Петербурзької медико-хірургічної академії Семен Гаєвський, видатний грецький вчений-енциклопедист та просвітник Афанасіос Псалідас та багато інших. Серед архієпископів в монастирі проживали відомі у світі люди – грек за національністю, друг великого французького просвітителя Вольтера, Євгеній Булгарис, а також земляк Булгариса – Никифор Феотокі, або Миколай. Саме з цими двома постатями, а також з архієпископом Андрієм Серебрєнніковим та єпископом Банулеско-Бодоні пов’язаний значний престиж Полтавської Слов’янської семінарії.

В монастирі бували Тарас Шевченко, який навіть замальовував монастирські споруди,

Малюнок Т. Шевченка

"Воздвиженський монастир"

та відомий художник Григорій М’ясоєдов. Останній у 1901 році подарував Полтавському театру картину-завісу розміром 6 на 12 метрів, на якій було зображено дорогу на монастир, біля якої сидить кобзар з обличчям Тараса Шевченка і грає для подорожанина з обличчям Миколи Гоголя.

Під час громадянської війни монастир не раз спустошували. Хоча справжній грабунок почався після введення в дію декрету Раднаркому про відбирання культових коштовностей.

У 1923 році монастир закрили. В його спорудах у 20-30 роках минулого століття розміщували клуб залізничників, історичний архів, Полтавську дитячу трудову колонію НКВС, гуртожиток та студентську їдальню Полтавського педагогічного інституту.

Під час фашистської окупації община монахинь з дозволу відновленого єпархіального управління заснувала у колишньому чоловічому монастирі жіночий. У повоєнні роки в ньому налічувалось до 100 монахинь, на початку 50-х було відновлено деякі споруди, постраждалі в період війни. Але у 1960 році монастир знову закрився. Офіційно він став пам’яткою культури та старовини, хоча це не врятувало дзвіницю від підпалу підлітками, а одну з церков – від влаштування у ній автомайстерні…

1991 року діяльність Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря відновлено.

ЛІТЕРАТУРА

• Документ про закриття Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря // Край. – 2009. – № 64 (серп.). – С. 15.
• Єфанов М. Ласкаво запрошуємо до Полтави / М. Єфанов // Край. – 2012. – № 103 (листоп.). – С. 18.
• Кривко С. Старовинні вулиці Полтави : [Монастирська вулиця. Вулиця ім. В. Куйбишева. Вулиця Театральна в Полтаві] / С. Кривко // Край. – 2008. – № 50 (черв.). – С. 8-10.
• Малик М. 280 років від дня народження намісника Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря Яценка Луки Степановича / М. Малик // Край. – 2009. – № 66 (жовт.). – С. 21.
• Перець О. Храми національної долі: козацькі муровані церкви / О. Перець // Пам'ятки України. – 2014. – № 8. – С. 8-17.
• Стрілець А. Монастир заснований на честь перемоги зброї українсько козацтва / А. Стрілець // Полтавський вісник. – 2020. – 15 жовт. – С. 16.

ЕКСПРЕС-УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОЛЕКСАНДРА АВРАМЕНКА

Експрес-уроки української мови в "Сніданку з 1+1". Вивчайте мову легко й цікаво! Приєднуйтеся!

Урок 215. Що означає вислів НА РУКУ КОВІНЬКА?

Урок 214. Що таке ГАЙ і ДІБРОВА?
Урок 213. Одягати чи надівати?
Урок 212. Уїхав до моря чи ПОїхав?
Урок 211. Бігборд чи білборд?
Урок 210. Один і той самий? Ні!
Урок 209. Вмикач чи вимикач?
Урок 208. Купляти чи купувати?
Урок 207. Ріка чи річка?
Урок 206. Наступним чином… Яка помилка в цій сполуці слів?
Урок 205. ФенОмен чи феномЕн?
Урок 204. Слово "дунай" можна писати з малої літери… Коли?
Урок 203. ОДНОФАМІЛЕЦЬ?
Урок 202. Ревіти білугою… У чому помилка?
Урок 201. МУШУ чи МАЮ працювати?
Урок 200. Сир чи творог? І що таке НАБІЛ?
Урок 199. КілОметр чи кіломЕтр?
Урок 198. Адрес чи адреса?
Урок 197. ЛікАрський чи лІкарський?
Урок 196. Цигарки курять чи палять?
Урок 195. Світлано, Ви щаслива (чи щасливі)?
Урок 194. Хто такий БРОВАР?
Урок 193. Префікс З- чи С-?
Урок 192. Історія вислову ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ
Урок 191. Прізвище, а потім ім’я чи навпаки?
Урок 190. Хто придумав слово ПРОМІНЬ?
Урок 189. Згодний чи згІдний?
Урок 188. Що означає НАРАЗІ?
Урок 187. Хто такий ЦАП-ВІДБУВАЙЛО?
Урок 186. Хто такий БОНДАР?
Урок 185. НЕ переходьте дорогУ чи дорогИ?
Урок 184. Хто такий СТЕЛЬМАХ?
Урок 183. Сьоме лютЕ чи сьоме лютОГО? І як іще називають високосний рік?
Урок 182. Хакер чи гакер?
Урок 181. ЩО – ЯКИЙ – КОТРИЙ
Урок 180. Зал чи зала?
Урок 179. 5 гривень чи 5 гривнів?
Урок 178. Удача чи вдача?
Урок 177. Як правильно вимовляти ЗНО?
Урок 176. Поні, шимпанзе, кенгуру… – він, вона чи воно?
Урок 175. КатАлог чи каталог?
Урок 174. Як пишеться (ПІВ)’ЯБЛУКА?
Урок 173. Півтора місяцІ чи місяцЯ?
Урок 172. Приводити чи призводити?
Урок 171. Не забуваймо колоритних українських слів!
Урок 170. Пододеяльник… Як сказати українською?
Урок 169. Чим цифра відрізняється від числа?
Урок 168. Навчаймося мови на помилках Олександра Авраменка!
Урок 167. Розтікатися мислю по древу… Що то за "мисль" така?
Урок 166. Пилососю чи пилосошу?
Урок 165. Квартира со всеми удобствами… Як сказати українською?
Урок 164. Заступник чи замісник?
Урок 163. Беушний, секонд хенд… Як сказати українською?
Урок 163. Спасибі чи дякую?
Урок 162. КомпостЕрувати, компостИрувати чи компостувАти?
Урок 161. Яйцо всмятку, глазунья… Як українською?
Урок 160. Зателефонуй батькУ чи батькОві?
Урок 159. Малюнок чи рисунок?
Урок 158. Бегущая строка… Як сказати українською?
Урок 157. Залиште мене в спокої… Як сказати правильно?
Урок 156. Турція чи Туреччина?
Урок 155. Яка помилка в приказці "На тобі, Боже, що мені негоже"?
Урок 154. Нежить – він чи вона?
Урок 153. Хто такий ШВЕЦЬ?
Урок 152. КвАртал чи квартАл?
Урок 151. Я знаходжуся в Чернігові чи перебуваю?
Урок 150. Поліцейський чи поліціянт?
Урок 149. 4 науковцЯ чи 4 науковці?
Урок 148. Р/революція Г/гідності, Є/євромайдан – з великої чи малої літери?
Урок 147. Да чи так?
Урок 146. Охоронець чи охоронник?
Урок 145. Усмішка Джоконди таємна чи таємнича?
Урок 144. Хто придумав слово МРІЯ?
Урок 143. Джоконда Усміхається чи ПОсміхається?
Урок 142. Що означає вислів "просто неба"?
Урок 141. Чи можна кимось ЯВЛЯТИСЯ?
Урок 140. Квиток проїзний чи проїзДний?
Урок 139. Білет чи квиток?
Урок 138. Свят/вечір – через дефіс чи разом?
Урок 137. Атошник чи атовець?
Урок 136. Пробка, затор чи корок на дорозі?
Урок 135. Шановний Ігоре чи Ігорю?
Урок 134. Що таке пантофлі й закаблуки?
Урок 133. Пішли в кіно чи ходімо в кіно?
Урок 132. Анна чи Ганна?
Урок 131. Як українською називається девичник і мальчишник?
Урок 130. Кіт і собака – домашні чи свійські тварини?
Урок 129. Голь на выдумки хитра – як сказати українською?
Урок 128. Вона балерина, а він – балерун?
Урок 127. ЛистОпад чи листопАд?
Урок 126. Чепурний – це красивий чи охайний?
Урок 125. Дніпро – він чи воно?
Урок 124. Жителі чи мешканці?
Урок 123. Лохина, журавлина, глід…
Урок 122. Паралімпіада чи параОлімпіада?
Урок 121. Зачекай кілька хвилин чи пару хвилин?
Урок 120. Пеняй на себя – як сказати українською?
Урок 119. Піца чи піцца?
Урок 118. Потерять дар речи – як сказати українською?
Урок 117. Що таке звитяга?
Урок 116. Хороший фільм чи гарний?
Урок 115. Насильно мил не будешь – як сказати українською?
Урок 114. Вулиця Івана ФранкО чи ФранкА?
Урок 113. Лавка чи крамниця?
Урок 112. З днем народження! – з великої чи з малої літери?
Урок 111. Чи може вулиця НОСИТИ ім’я?
Урок 110. У місті Харків чи в місті Харкові?
Урок 109. Їздять в авто чи в авті?
Урок 108. Сукня від кутюр чи от-кутюр?
Урок 107. Дніпровці чи дніпряни?
Урок 106. Що означає "у чорта на куличках"?
Урок 105. Хто крайній чи хто останній у черзі?
Урок 104. Холостяк чи парубок?
Урок 103. фаховИй чи фАховий?
Урок 102. Копія вірна чи згідно з оригіналом?
Урок 101. Звук і буква Ґ
Урок 100. З другого боку чи з іншого боку?
Урок 99. По четвергаМ чи по четвергаХ?
Урок 98. Чому не можна сміятися НАД друзями?
Урок 97. Свято відмічають чи відзначають?
Урок 96. Навчаємося мови чи мові?
Урок 95. З Парижу чи з Парижа?
Урок 94. Рівень високий чи великий?
Урок 93. Вірогідний, достовірний, імовірний – чи одне й те саме?
Урок 92. Вибирати чи обирати?
Урок 91. Українською, по-українськи чи по-українському?
Урок 90. Входить во вкус – як сказати українською?
Урок 89. Чи треба ставити крапку після заголовка?
Урок 88. Чи українське слово ЖДАТИ?
Урок 87. Чи є в Україні "губернатори"?
Урок 86. Мати чи матір – як правильно сказати?
Урок 85. Паска, Пасха чи Великдень?
Урок 84. Сто грам чи сто грамів?
Урок 83. ІгорЕвич чи ІгорОвич?
Урок 82. Продавчиня чи продавщиця?
Урок 81. Не бачимо ОДИН одного чи ОДНЕ одного?
Урок 80. Поверхневі знання чи поверхові?
Урок 79. Взгрустнулось – як сказати українською?
Урок 78. Горяща путівка – як правильно сказати?
Урок 77. Нехай буде гречка, аби не суперечка
Урок 76. Бути правим чи мати рацію?
Урок 75. Жилий чи житловий будинок?
Урок 74. ЇХ речі чи ЇХНІ речі?
Урок 73. ВишИваний чи вишивАний?
Урок 72. Щиро Ваш … Віталій Кличко (кома чи тире?)
Урок 71. Процент чи відсоток?
Урок 70. Ціни дешеві чи низькі?
Урок 69. Не у двОХ тисяч третьому році!
Урок 68. У степу і хрущ – м’ясо!
Урок 67. Слова сКУРпульозний у нашій мові немає!
Урок 66. Брюки чи штани?
Урок 65. Плітки поширюють чи розповсюджують?
Урок 64. 5 копІйок чи 5 копійОк?
Урок 63. Встречают по одежке… – як сказати українською?
Урок 62. Піцерія, начинка, піала – як правильно наголошувати ці слова?
Урок 61. Брезгливый, курносый, мнительный, коренастый – як сказати українською?
Урок 60. Стати в нагоді чи стати в пригоді?
Урок 59. БутИк чи бутІк?
Урок 58. З якого віку треба звертатися на ви до незнайомців?
Урок 57. ТоргОвельний чи торгІвельний центр?
Урок 56. Завдяки чи дякуючи старанню?
Урок 55. Типовий суржик у виконанні письменниці…
Урок 54. Коли ми любимо, а коли кохаємо?
Урок 53. Ходять у пальтО чи в пальтІ?
Урок 52. Будь ласка чи прОшу – який варіант правильний?
Урок 51. Востребованный, косноязычный, томный – які ж українські відповідники?
Урок 50. Чому не варто "поступати" до вузу?
Урок 49. Питання чи ЗАпитання?
Урок 48. Сходи ЗА хлібом чи ПО хліб?
Урок 47. Не лягайте "біля" 11-ої ночі спати!
Урок 46. Ви добре виглядаєте – чи правильно так сказати?
Урок 45. Як звернутися до незнайомої людини?
Урок 44. Грати можна у футбол, а ґрати чіпляють на вікна!
Урок 43. ХоБі чи хоББі?
Урок 42. Піти ЗА хлібом чи ПО хліб?
Урок 41. День відкритих дверей чи відчинених?
Урок 40. ВипАдок чи вИпадок, зрУчний чи зручнИй?
Урок 39. Чим відрізняються слова "ложа, ложе, лоджія"?
Урок 38. Три фахівця чи три фахівці?
Урок 37. Змерзнути й замерзнути – одне й те саме?
Урок 36. Чим відрізняються рукавиці від рукавичок?
Урок 35. У Фейсбуку чи у Фейсбуці?
Урок 34. Забудьте слова "оточуючий" і "природнІЙ"!
Урок 33. Ніколи нікому не “задавайте” питань!
Урок 32. "Лєснічна площадка" й "замочна скважина" – суржик, а як правильно сказати?
Урок 31. Приймати участь чи брати?
Урок 30. Як правильно – у 2016 році чи 2016 року?
Урок 29. Чи можна вітати з "наступаючим" святом?
Урок 28. “ЛімузІн” О.Пономарьова, або Ще раз про "правило дев’ятки".
Урок 27. Чим литка відрізняється від гомілки?
Урок 26. Що ж насправді означає слово "відтак"?
Урок 25. Звертаючись, я кАжу Олег чи кажУ Олегу?
Урок 24. Що таке "вилиці", "скроні" й "повіки"?
Урок 23. Чому не треба святкувати саме "п’ятидесятиліття"?
Урок 22. Чому не варто "обезжирювати" молоко?
Урок 21. Кидатися в очі може тільки люте кошеня
Урок 20. Голосують чи галасують у Верховній Раді?
Урок 19. Цілуйте тата в коліщата! Що означає ця приказка?
Урок 18. Картини пишуть маслом чи олією?
Урок 17. Ніколи не треба "вибачатися"!
Урок 16. ГривнА чи гривнЯ?
Урок 15. Повістка дня чи порядок денний?
Урок 14. Посадка на поїзд (чи потяг?) продовжується чи триває?
Урок 13. Чому відповідь не може бути "вірною", а дітей не можна "наказувати"?
Урок 12. Одержувати чи отримувати?
Урок 11. Відмінити урок чи скасувати?
Урок 10. Не розкидайтеся грішми чи грошима?
Урок 9. Коли рахуємо, коли гадаємо і коли ворожимо
Урок 8. Тільки не дивіться в нижню частину екранУ
Урок 7. Уживаємо ліки після їди чи після їжї?
Урок 6. На виплат і на протязі
Урок 5. Чи правильно ви називаєте час?
Урок 4. Заставляти й примушувати
Урок 3. Відкривати й закривати
Урок 2. В Україні чи на Україні?
Урок 1. Префікс най-.