ПАМ’ЯТАЄМО!

Шановні ветерани!

Дорогі друзі!

Ми готуємо фотомеседж «Пам’ятаємо».

Протягом квітня приносьте до бібліотеки фотографії ваших близьких военних років 1941-1945. 

Ми їх відскануємо і повернемо вам.

Або надсилайте нам знімки на електронну адресу

LibGonchar@gmal.com/

Ви зможете побачити ці знімки на нашому блозі Media-Gonchar в Інтернеті.

НА КРИЛАХ ПОЕЗІЇ

В бібліотеці 29 березня о 13.00 годині пройшла зустріч з молодими літераторками під назвою "На крилах поезії та прози". Сучасне письменство є явищем складним та неоднозначним, проте, безперечно, що художній процес відбувається дуже динамічно. І саме жіночі тексти значною мірою визначають обличчя української літератури. Ось і сьогодні до нас завітали молоді та талановиті літераторки Юлія Дейнега та Анна Єгорова, вони читали свої твори, розповідали про творчість, натхнення, про свої цілі в житті та плани на майбутнє в творчості.

Зустріч проводила працівник сектору краєзнавчої літератури та бібліографії в мистецькій вітальні. На зустріч були запрошені користувачі бібліотеки, учні 8-9-х класів шкіл міста Полтави та працівники бібліотеки.

ЧИТАЦЬКА СКАРБНИЧКА МАРІЇ ПІДГІРЯНКИ

(1881 – 1963)

135 років від дня народження української поетеси Марійки Підгірянки. 

У поетичний вінок України органічно вплетено розмаїту творчість Марійки Підгірянки, яка виросла в мальовничому гірському селі Білі Ослави, що на Гуцульщині. Справжнє ім'я поетеси і вчительки — Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська.

Народилася поетеса 29 березня 1881 року у сім'ї лісничого.

У село Заріччя, що по сусідству з Білими Ославами, босоніж бігала до дідуся-священика Миколи Волошина. Дід мав велику бібліотеку, навчив Марійку читати і писати не тільки українською, а й кількома іноземними мовами. Потім батько Омелян Ленерт дістав службове призначення в лісництво села Уторопи Косівського повіту. В Уторопах допитлива Марійка закінчила початкову школу, сюди повернулася вчителювати після закінчення Львівської жіночої вчительської семінарії. У цьому селі написала свій знаменитий вірш «Ой не нам в кайданах ходити».

У 30-х роках у Львові вийшли книжки Марійки Підгірянки "Кравчиня Маруся", "Зайчик і песик", "Юрко Жмурко", "Гануся", а у Відні 1916 року в серії "Воєнна читанка" побачило світ оповідання "Малий Василько".

Також з-під пера письменниці, окрім віршів для дітей і про дітей, війшли поеми "Мати-страдниця" (1916), "Князь Лаборець" (1923), "Будителі Закарпатської Русі Олександрові Духновичеві" (1923), педагогвчні та літературно-критичні статті, переклади.

Навесні 1940 року сталася біда: у містечку Нижнів на базарі на Марійку налетів сполоханий кінь. Внаслідок тяжкої травми вона на роки була прикута до ліжка.

БІБЛІОТЕКИ ПРОВОДЯТЬ ЕКСКУРСІЇ

Книга – це один з головних засобів навчання, розвитку та душевної насолоди. Спілкування з книгою допомагає оволодіти певними знаннями, залучає до культурних надбань і цінностей українського народу, його звичаїв і традицій. 

У дні весняних канікул для школярів міста працівники бібліотеки проводять екскурсії.

Саме з цією метою 28 березня у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва іені Олеся Гончара були організовані пізнавально-оглядові екскурсії. До бібліотеки завітали гості: діти з НВК № 30 та № 35 м. Полтави, та із села Гожули разом зі своїми вихователями.

Провідний бібліограф Картальова Любов Іванівна провела захоплюючу мандрівку по відділу інформаційно-бібліографічного обслуговування, ознайомила дітей з алфавітним та систематичним каталогами, системетичною картотекою статей бібліотеки. Діти знайомилися з енциклопедіями, словниками, намагались віднайти потрібну інформацію. Всі, хто побував на екскурсії, мали змогу записатися до бібліотеки і стати нашими читачами. Учням дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від наших користувачів.

Весело та радісно було в цей день в бібліотеці. 

Тож, запрошуємо усіх бажаючих читачів та їхніх батьків до нашої бібліотеки, де кожен знаходить для себе потрібну інформацію. Ми завжди раді зустрічі з Вами і працюємо тільки для Вас! Ласкаво просимо!

ОЛЕКСА СЛІСАРЕНКО

(1891 – 1937)

125 років від дня народження українського письменника Олекси Андрійовича Слісаренка.

28 березня 1891 року народився український письменник, представник розстріляного Відродження Олекса Андрійович Слісаренко (справжнє прізвище Снісар).

З 1924 p. був головним редактором видавничого відділу «Книгоспілки» і в 1928–1929 рр. співредактором журналу «Універсального журналу».

Письменник був громадським обвинувачем на процесі СВУ (березень–квітень 1930 р.).

У квітні 1934 р. його заарештували органи ГПУ УРСР, у квітні 1935 р. військовий трибунал засудив його до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на Соловках. У жовтні 1937 р. окрема трійка Управління НКВД РРСФР по Ленінградській області переглянула справу Олекси Слісаренка й ухвалила застосувати до нього найвищу міру покарання. Розстріляний 3 листопада 1937 р. 

---

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

---

• Дерево пам'яті : У 4-х вип. [Текст] : кн. укр. іст. оповідання / ред. О. М. Апонович. - К. : Веселка, 1990. - (Золоті ворота : іст. б-ка для дітей)

Вип. 1 : Від найдавніших часів до 1948 року. - 19990. - 606 с.

• Слісаренко, Олекса. Твори [Текст] / О. Слісаренко // Українське слово : В 4 кн. : Кн. 1. - К. : Аконіт, 2009. - с. 778-787
• Слісаренко, Олекса. Черний ангел [Текст] : вірші, новели, повісті, роман / О. Слісаренко. - К. : Дніпро, 1990. - 557 с. 

• Два прозаїки [Текст] // Зеров М. К. Твори: В 2 т. - К., 1990. - Т. 2. - С. 516-526. 

110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СПІВАЧКИ КЛАВДІЇ ІВАНІВНИ ШУЛЬЖЕНКО

Клавдія Шульженко народилася в родині бухгалтера  Івана Івановича Шульженко і Віри Олександрівни Шульженко. Було це в Харкові 24 березня 1906 року. Свою творчу діяльність Шульженко починає в якості драматичної артистки.
У неповні 30 років Клавдія Іванівна стає актрисою Харківського драматичного театру, а влітку 1925 р. переводиться в Червонозаводський драматичний театр там же, в Харкові.
Як співачка Шульженко дебютувала 5 травня 1928 в Ленінграді, на сцені Маріїнського театру на концерті, присвяченому Дню друку. А в січні 1929 р. її голос почула московська публіка в мюзик-холі.

1930 ознаменувався щасливою подією - Клавдія Іванівна Шульженко вийшла заміж за Володимира Пилиповича Кораллі, і в травні 1932 р. у них народився син Ігор. Естрадна діяльність йшла паралельно з драматичною.

Перші грамофонні записи Шульженко під акомпанемент Михайла Корика були зроблені в 1936 р. У наступному, 1937 р. Клавдія Іванівна стає солісткою джаз-оркестру під керуванням Якова Скоморовського. У грудні 1939 р. приходить перше визнання - у Москві, в колонному залі Будинку Союзів її оголошують лауреатом Першого Всесоюзного конкурсу артистів естради.
У січні 1940 р. в Ленінграді під керуванням Клавдії Шульженко і Володимира Кораллі  створюється джаз-оркестр, який став дуже популярний і проіснував до літа 1945 р. З першого дня Великої Вітчизняної війни джаз-оркестр стає Фронтовим джаз-ансамблем, з яким Клавдія Шульженко виступає перед солдатами прямо на передовій. За два роки концертної діяльності в складі Фронтового джаз-ансамблю Клавдія Іванівна взяла участь у 500 концертах В цей же час, у березні 1942 р., народився і пролунав ніжний і трепетний «Синий платочек».

ЛІНА КОСТЕНКО - ГЕНІЙ В УМОВАХ РОЗБЛОКОВАНОЇ АНТИКУЛЬТУРИ!

У суботу, 19 березня у видатної української письменниці Ліни Василівни Костенко — день народження!  

З нагоди свята ми публікуємо статтю головного редактора газети «День» Лариси Івшиної, яка має увійти до нового видання книжки «Є поети для епох», присвяченої Ліні Костенко. Крім тексту Івана Дзюби, а також розмови Ліни Костенко та Оксани Пахльовської, у книжці буде декілька додаткових розділів. У них читачі знайдуть виступи, інтерв’ю Ліни Костенко, а також статті, привітання й відгуки друзів і колег Ліни Василівни. Як розповіла в коментарі «Дню» директор видавництва «Либідь» Олена Бойко, книжка побачить світ вже незабаром.

Дорога Ліно Василівно, щиро вітаємо Вас зі святом! Бажаємо здоров’я, добра, любові та творчого довголіття!

Читати далі...

• Івшина, Л. Лiна Костенко – геній в умовах розблокованої антикультури! [Текст] / Л. Івшина // День. – 2016. – 18-19 бер. –  С. 31

M. В. ГОГОЛЬ ЯК ЧИТАЧ

До відомих людей завжди посилюється інтерес до їх життя і творчості, вивчаються маловідомі, відкриваються нові факти діяльності особистості.

Готуючись до відзначення 207-річниці від дня народження нашого геніального земляка М. В. Гоголя, вчені, літератори, прихильники його творчості будуть ще і ще раз звертатися до матеріалів про життя і творчість письменника, переосмислювати відомі і маловідомі факти біографії, знову і знову будуть перечитуватися його твори.

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ "ТРЕТІ ЧЕРЕВАНІВСЬКІ ЧИТАННЯ"

17-18 березня 2016 року в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка проходить Всеукраїнська наукова конференція "Треті Череванівські читання". Вона була присвячена пам’яті Антона Самійловича Череваня – першого доктора історичних наук Полтавщини.

Антон Самійлович Черевань – вчений, педагог, історик, громадянин. Людина, яка на власній долі пережила історичні злами радянської тоталітарної моделі суспільства. Антон Самійлович народився у селі Глинськ Опішнянського району (нині Зіньківського району) Полтавської області. На початку 1960-их років А. С. Черевань працював доцентом кафедри історії СРСР та УРСР Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, а з 1971 року по 1975 рік перебував на посаді професора кафедри. У 1968 році А. С. Черевань захистив докторську дисертацію на тему "Очерки истории социально-экономического и правового положення государственных крестьян Урала и европейского Севера России до реформы Киселева". Антон Самійлович відомий своїми науковими дослідженнями, що виходили далеко за межі соціально-економічної й аграрної проблематики. Він є автором близько 45 праць, керівником наукової школи на історичному факультеті.

З літа 1974 року стан здоров’я професора Череваня різко погіршився, коли хвороба відступала, Антон Самійлович інтенсивно працював, щиро ділився з учнями своїм досвідом, поспішав жити. Антона Самійловича госпіталізували до лікарні. Стрибав кров’яний тиск, почастішали серцеві напади. "Чертовски хотілось би ще пожити!" – вирвалось у нього в один із останніх розмов. 24 березня 1975 року Антон Самійлович відійшов у вічність, полишивши по собі добру пам’ять вченого, учителя, громадянина, унікальної Людини.

---

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

---

• Капустян Г. Наукова і людська школа професора Череваня. До 100-річчя від дня народження вченого, педагога / Г. Капустян // Зоря Полтавщини. - 2006. - 23 трав. - С. 3. 

120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАДІЇ ВІТАЛІЇВНИ СУРОВЦOВОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ

Надія Віталіївна Суровцова (18 березня 1896, Київ — 13 квітня 1985, Умань) — українська громадська діячка, журналіст, автор мемуарів. Редакторка іномовних видань Міністерства закордонних справ УНР. Також перекладач, за фахом історик. Доктор філософії. Жертва сталінського терору.

Її дім у 60-70-х роках був одним з духовних центрів шістдесятників.

Батько — із дрібних поміщиків Полтавщини, за фахом адвокат, у роки реакції 1905-1907 безплатно захищав селян, рятував євреїв під час погромів. Мати — вчителька. 

---

• Суровцова, Н. Листи : Кн. 1 / Н. Суровцова. - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 2001. - 693 с. - (Книжка-лауреат конкурсу "Книжка року 2001")

Тут зібрано невеличку частину листування Надії Віталіївни Суровцової, для якої впродовж десятиліть листи були чи не єдиною можливістю спілкування. Ці листи багато скажуть уважному читачеві про час, що минув, сподіваємося назавжди, про людей, чиї імена в підручниках історії, і скажуть щось таке, чого нізащо не вичитати з тих підручників. Але не тільки це.  

Мужня душа людини, яка усім своїм життям доводила, що брутальній силі не подужати гідності і честі. Знати це важливо завжди. А надто в наші дні.

РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ  "З КОГОРТИ АНГЕЛІВ"

ТВОРИ МОЛОДИХ УКРАЇНСЬКИХ ЛІТЕРАТОРІВ

Після восьмирічної перерви відновив роботу міжнародний конкурс кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов».

---

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

---

• Названо лауреатів "Гранослова" [Текст] : [названо переможців Міжнародного конкурсу найкращих українських творів молодих літераторів "Гранослов"] // Літературна Україна. - 2016. - 18 лют. - С. 3

• Соколова, С. "Гранослов" [Текст] / С. Соколова // Культура і життя. - 2016. - 12-18 лют. - С. 4

Кабінет молодого автора Національної спілки письменників України та видавництво «Самміт-книга», за підтримки Міністерства молоді та спорту, комітету молоді та спорту Верховної Ради України та благодійного фонду «Діаспора» підвели підсумки і оголосили переможців 2015 року.

У номінації "Проза" лауреатами стали:

1. Василенко Юлія (псевдонім Юлія Воронцова) - номінація в жанрі «Любовний роман» («Танго долі»).
2. Онишкевич Яна Володимирівна - номінація в жанрі «Наукова фантастика» («Френкі №214»).
3. Сопронюк Артем Вікторович (псевдонім Маркіян Камиш) - номінація в жанрі «Мала проза» («Нелегальна Чорнобильщина. Оповідання»).

ЛІРИЧНА СПОВІДЬ ПОКОЛІННЯ

Вірш киянки Анастасії Дмитрук «Никогда мы не будем братьями» позаминулого року підірвав Інтернет і нині продовжує збирати повні зали. Він, поза сумнівом, докорінно вплинув як на українське суспільство в цілому, так і на кожну окрему людину зокрема. А ще він став своєрідним «цивілізаційним барометром»: одних окрилює, інших – розлючує, але байдужим не залишає нікого.

Читати далі...

• Букет, Є. Лірична сповідь покоління [Текст] / Є. Букет // Культура і життя. - 2016. - 5-11 лют. - С. 4

ПАМ'ЯТНИКИ ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ

ПАМ'ЯТНИК Т. Г.  ШЕВЧЕНКУ
В ПОЛТАВІ

Тарас Григорович Шевченко прожив лише 47 років, із них 34 припали на кріпацтво та заслання. Проте вже по смерті з’явилася цифра, якою він, мабуть, міг би пишатися. А тепер пишаємося ми. Йдеться про пам’ятники Кобзареві. За останніми даними, 1384 — така кількість пам’ятників, які встановили українському генієві у всьому світі. Звісно, більшість монументів Шевченку розташовані на території України — 1256, зате майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Якщо ж проглянути загальну статистику, то Кобзар поступився хіба що тоталітарним вождям. Найбільше пошанували поета на Івано-Франківщині — тут понад 200 пам’ятників. До речі, за життя Кобзар тут не бував. А от рідна Черкащина має вполовину менше – 102 монументи. Важко повірити, але донедавна існував один обласний центр без Шевченка, та 2014 року вінничани виправились. Перше скульптурне зображення поета і художника було виготовлене у Санки-Петербурзі за рік після смерті. Перше ж погруддя Шевченка на Батьківщині встановили у Харкові, а нинішній харківський пам’ятник вважають чи не найоригінальнішим: тут поруч із фігурою Кобзаря є ще 16 інших статуй. Частина – це герої творів поета, решта, щоправда, данина радянській історії. Понад 300 сходинок ведуть на Тарасову гору у Каневі. Ними пройшли понад 11 мільйонів людей зі 150 країн – такі приблизні підрахунки.

Про цікаві пам’ятники Тарасу Шевченку в Україні і за кордоном ви можете дізнатися переглянувши наступні видання.

РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ПРИВІТАННЯ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ ВІКТОРА СЕРДЮКА

ВІВАТ, ПЕРЕМОЖЦЯМ ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ!

Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 1961 року.

Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії.

Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики.

У цьому році розмір Шевченківської премії становить 192 тис. грн.

Особам, удостоєним Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата. 
Згідно з указом президента від 2 березня, премії отримали:

• художник Михайло Гуйда - за цикл живописних творів «В єдиному просторі»;
• публіцист Левко Лук'яненко - за твори в 13 томах «Шлях до відродження» («Шлях до відродження»);
• балетмейстер Раду Поклітару - за балети «Лебедине озеро», «Жінки в ре мінорі», «Довгий різдвяний обід» і балет-триптих «Перехрестя»;
• артистка Анжеліна Швачка - за виконання провідних партій в оперних виставах і популяризацію української музичної спадщини.  

Премію не зміг отримати незаконно засуджений у РФ до 20 років ув'язнення режисер Олег Сенцов, якому премію присудили за художні фільми «Гамер» і «Носоріг».                                    

РЕЙТИНГ КРИТИКА

«Рейтинг критика» назвав найкращі дитячі та підліткові книжки року 2015. Сформований згідно із сучасними вимогами список книжок вітчизняних авторів, написаних українською мовою для аудиторії до 14 років.

Видання аналізувалися літературознавцями, критиками, психологами, педагогами з Києва, Львова, Вінниці. Бали виславлялися за рядом критеріїв – враховувалася актуальність, мова, стилістика, редагування й коректура, ілюстрації, дизайн і поліграфічне втілення.

До поля зору експертів рейтингу потрапили близько сотні книжок різних жанрів для різних вікових категорій. До списку найкращих видань увійшли книжки, які набрали кожен у своїй категорії найвищий сукупний бал.

Подаємо переможців рейтингу в різних жанрових та вікових категоріях:

Проза

1. «Душниця» Володимира Арєнєва з ілюстраціями Олександра Продана («Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”»). На вік 12+

2. «Куди зникло море» Мар’яни Прохасько і Тараса Прохаська («Видавництво Старого Лева»). На вік 4+.

3. «Вечірні крамниці вулиці Волоської» Галини Ткачук з ілюстраціями Наталі Пастушенко («Темпора»). На вік 7+.

4. «Дракони, вперед!» Катерини Штанко («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»). На вік 8+.

5. «Казки Лірника Сашка» Олександра Власюка з ілюстраціями Інокентія Коршунова («Зелений пес»). На вік 9+.

6. «Гарбузовий рік» Катерини Бабкіної з ілюстраціями Юлії Пилипчатіної («Видавництво Старого Лева»). На вік 8+.

Поетичні книжки-картинки

1. «Про кита» Оксани Лущевської з ілюстраціями Віолетти Борігард («Видавництво Старого Лева»). На вік 3+.

ПРОЕКТ ГРОМАДСЬКОГО МОНІТОРИНГУ ПОЛІТИЧНИХ ОБІЦЯНОК

Владометр — проект громадського моніторингу політичних обіцянок.

Це новий український Web 2.0 інструмент суспільного контролю влади, зміст якого генерується не лише редакцією, а й самими користувачами. Його мета — зробити українську політику більш прозорою і менш популістською.

Проект дає відповіді на такі питання:

• Які обіцянки і коли давали українські політики?
• Які з обіцянок виконані, а які — ні?
• Хто з українських політиків найчастіше не дотримується свого ж слова?
• Які обіцянки є абсурдними або суперечать попереднім висловлюванням?

Об'єктами моніторингу є президент України, прем'єр-міністр та члени уряду, депутати Верховної Ради, політики та чиновники — від голови сільради і до найвищого рівня.

Владометр сприяє утвердженню свободи слова та запобігає використанню цензури завдяки активізації журналістського середовища.

ЗАХИСТ ПРАВ ДІТЕЙ

Права та свободи дитини, їх соціальне призначення в суспільстві - одна з найбільш важливих проблем історичного, соціального та культурного розвитку людства. Тому в наш час зростає роль школи, педагогів у популяризації правових знань серед учнів, вихованні у них правової культури та активної життєвої позиції.

Раніше люди й гадки не мали про права дітей. Дитину розглядали як другорядний матеріал, з якого повинна утворитися повноцінна людина. До думок дитини не прислухались, бо вважали їх незрілими та нераціональними. Дорослі мали повну владу над дітьми, а дітям нічого не залишалось, як сприймати все це як належне, бо необізнаність населення про права та обов'язки дітей, необізнаність самих дітей завжди залишалась і залишається актуальною проблемою будь-якого суспільства.

З плином часу ситуація поступово змінювалась, і сьогодні забезпечення соціально-економічних, політичних, правових умов і гарантій для життєвого самовизначення, всебічного розвитку дітей і молоді, реалізації їх творчого потенціалу та ініціатив складає мету одного з напрямів діяльності держави – молодіжної політики. Тому одним із дієвих механізмів здійснення політики і є відповідне нормативно-правове поле, що визначає права, свободи, обов'язки дітей, а також і гарантії їх захисту.

РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
"ЗАХИСТ ПРАВ ДІТЕЙ"