ДЗЮБИ – СЕРГІЙ І ТЕТЯНА – ВИ НЕЗРІВНЯННІ!

Днями у м. Дніпро було урочисто нагороджено володарів Відзнаки імені Івана Багряного 2017 року.

Іван Багряний, уродженець історичної Полтавщини, видатний письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози "Золотий бумеранг", "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Буйний вітер", "Огненне коло", "Людина біжить над прірвою" та інших творів.

Відомо, що "антисовєтський"письменник змушений був виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подиху боровся за незалежність рідної України. Художні й публіцистичні твори Івана Багряного видавалися іншими мовами не тільки в Європі, а й у США та Канаді. 

З метою популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця, Фундація Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Івана Багряного на Січеславщині) заснували Відзнаку імені Івана Багряного. 

У 2017 році лауреатами почесної нагороди в т. ч. стали: 

Полтавець, уродженець м. Пирятин Сергій Дзюба – письменник, журналіст, перекладач, критик, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України – за видатну міжнародну діяльність на благо України; 

Дружина пана Сергія Тетяна Дзюба – поетеса, перекладач, літературознавець, журналістка, науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор – за високоталановиті переклади українською мовою віршів видатних поетів світу.

Шановні Тетяно Анатоліївно, Сергію Вікторовичу!

Найтепліші вітання Вам від працівників Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара. Зичимо великих творчих успіхів, наснаги у досягненні нових висот у Вашій благородній справі!

ЮРІЙ КОЦЕГУБ – ПРОРИВ У ЛІТЕРАТУРУ

  ЮРІЙ КОЦЕГУБ

Юрій Михайлович народився 8 березня 1984 року в смт Нові Санжари Полтавської області. Закінчивши школу, вступив до Полтавського професійно-технічного училища № 10, де здобув професію помічника бурильника. У 2002–2003 рр. служив у лавах Збройних Сил України.

Після армії працював по спеціальності, без відриву від виробництва закінчивши Полтавський національний технічний університет імені 

Ю. Кондратюка. У перервах між вахтами Юрій працював над історичним романом "У Темнім Лузі, за Дунаєм", за який 2012 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова".

2014 року на "Коронації слова" був удостоєний Спеціальної відзнаки за вірність історико-патріотичній темі у творах, поданих на розгляд журі.

2016 року отримав четверту заохочувальну премію (подвійну, за п'ять надісланих романів!) на конкурс видавництва "Смолоскип".

Нарешті, у жовтні 2017 року Юрію Михайловичу був присуджений диплом і Спеціальна відзнака на Всеукраїнському конкурсі рукописів прози на кращу книгу року "Крилатий Лев–2017" за повість "Нехай лихо спить". Крім того, літератор увійшов до найкращої вісімки серед молодої плеяди конкурсантів, віком до 35 років, твори яких упродовж року будуть опубліковані в спеціальних молодіжних числах часопису "Дзвін". 

Шановний Юрію Михайловичу!

Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара щиро вітають Вас з творчими досягненнями на літературній ниві, бажають, щоб Муза була завжди прихильною до Вас!

ЦИТАТА ТИЖНЯ

ФЕНОМЕН ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ

Є сфера реалізації, де жіночі успіхи помітні, і сфери, де ці успіхи дуже поодинокі. Свого часу Мар'яна Савка висловилася: "Мені видається, у сферах, у структурах, де все чітко регламентовано, ієрархізовано, жінці складніше дійти значних висот. Легше, де тобі не дихають у спину, у тебе немає начальника, ти воюєш тільки з собою. Наприклад, у сфері мистецтва, чи літератури, де кожен за себе – маємо помітні результати". У 4 випуску покажчика представлені жінки- письменниці, які доводять своєю творчістю, що «жіноча» література - це не тільки розповіді про кохання та сімейні стосунки, а й впровадження нових тем, прагнення віднайти загублені духовні цінності. Покажчик розрахований на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів та колег, які працюють з молоддю, всіх небайдужих, які захоплюються читанням, та слідкують за новинками літератури. Пропонована література використовувалася при підготовці видання.

"Феномен жіночої прози" : біобібліограф. покажч . / укл. О. В. Пошибайло; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – Вип. 4. – 28 c.

ВУЛИЦЯМИ РІДНОГО МІСТА

Другий випуск біобібліографічної подорожі продовжує розповідь про вулиці Полтави, які перейменовано під час декомунізації на честь відомих людей України. А це – гетьмани, князі, письменники, меценати, політики, художники, громадські діячі та інші, які присвятили життя та діяльність своїй Батьківщині. Відомості про кожного з них доповнюються списком додаткової літератури. Деякі з вулиць отримали свої історичні назви. У 2 випуску розповідається про 34 перейменованих вулиць, а в наступних випусках буде продовження про перейменовані провулки Полтави. До нових зустрічей! Видання не є вичерпним, адресується учням, молоді, бібліотекарям, краєзнавцям та всім, бажаючим більше знати про тих, чиї імена носять вулиці Полтави.

Вулицями рідного міста: біобібліографічна подорож / уклад. О. Г. Радутна; обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – Вип. 2. – 52 с.

ПОЛТАВЦІ - ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Біобібліографічний посібник, підготовлений на пошану великого краянина, подає відомості про лауреатів-полтавців, які в різні роки були удостоєні премії. З різних причин премія присуджувалась не щорічно. Відомості про лауреатів, їхню творчість не є вичерпними. До кожної персоналії у логічній послідовності подаються короткі списки літератури. Матеріали подаються за хронологією її присудження, відомості про лауреатів 2013- 2015 рр. не публікувались у пресі, вони взяті з мережі Інтернет. Допоміжний апарат – зміст, іменний покажчик лауреатів премії. Адресується біобібліографічне досьє бібліотечним працівникам, краєзнавцям, викладачам, вчителям, студентам, старшокласникам.
Шанує мудреця нова Вкраїна…: полтавці – лауреати Міжнародної літературно- мистецької премії імені Григорія Сковороди. До 25-річчя її заснування та 295-річчя від дня народження філософа, поета, педагога : біобібліографічне досьє / упорядник Н.М. Требіна; Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – 28 с. 

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2018 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм. Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки. Відбір інформації закінчено 12 жовтня 2017 року.

Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2018 рік : довідкове видання / упорядник Н. М. Требіна; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2017. – 28 с.

ОНЛАЙН ПЕРЕКЛАДАЧІ

http://www.translate.ua/uk/on-line

До ваших послуг найпопулярніший безкоштовний онлайн-ресурс перекладач Pragma 6. Є можливість перекладу на 59 мов світу.

https://translate.google.com.ua/

Онлайн-ресурс для перекладу тексту від Google. Для користувача доступний переклад на 100 мов світу. Є функція автовизначення мови. а також для багатьох мов є синтезатор мови.

https://www.bing.com/translator/

Ресурс для перекладу від Microsoft. Може перекладати на 49 мов світу. Є функція автовизначення мови. а також може перекладати сторінки в Інтернеті.

http://translate.meta.ua/ua/

Онлайн-перекладач від відомої української компанії МЕТА. В ньому можна перевести документ на 8 мов світу.

ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИЦЮ, ЛАУРЕАТКУ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА АЛІНУ КОНОТОП

Аліна Конотоп

Аліна Конотоп народилася 22 жовтня 1987 року в селі Липове Глобинського району Полтавської області. Закінчила Святилівську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. (Глобинського р-ну). У 2010 р. закінчила Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка. За професією вчитель української мови і літератури та світової літератури. Редактор освітніх та літературних видань. Працювала у Великокринківській ЗОШ І-ІІІ ст. вчителем зарубіжної літератури. Заміжня, має двох доньок.

В 2016 році Аліна Конотоп здобула Міжнародну премію імені Олеся Гончара у номінації "Публіцистика".

Письменницю надихало на написання саме життя, бо все брала з нього, подібні ситуації були в неї, в її мами, бабусь, подруг. Свою творчість відносить до постфемінізму, бо фемінізм, на її думку, вже віджив своє (повертаємось до витоків). "Жінка має лишатися жінкою, слабкою, ніжною, вродливою, мудрою (іноді хитрою), а не тягти все і будинок, і поза ним на собі, хоча це не завжди виходить. Їй потрібна міцна опора в житті – чоловік. Все має бути так, як створила природа. У кожного в житті своя роль, але найкраща – роль щасливої людини" – говорить Аліна Конотоп.

Питання долі жінки в суспільстві завжди привертало увагу митців. Про радості й печалі жіночого життя йдеться у книжці авторки Аліни Конотоп "Жінка на українських просторах". Ця книга – перша у творчому доробку авторки. Книжка перша, а пише ще зі школи, а взагалі працювала над книжкою більше року. Авторка описує життя сучасної української жінки.

Кожна жінка, яка її прочитає, зробить для себе певні висновки. З чимось погодиться, з чимось не погодиться. Правда, можливо, дещо перебільшена, можливо, дещо, саркастична, але таке життя, яке воно є.

САЙТИ УКРАїНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Сайт Оксани Забужко

Сайт письменниці складається з 12 розділів. Крім традиційних (Біографія, Поезія, Проза, Інтерв’ю, Анонси, Нагороди, Фотогалерея, Календар, Контакти), окремо виділена рубрика Громадська діяльність. Заходиш в цей розділ, і бачиш посилання на блог письменниці на Українській правді.

Постійна адреса сайту: http://zabuzhko.com/

Сайт Сергія Жадана.

Цей сайт присвячений українському письменникові Сергію Жадану. Тут Ви знайдете: інтерв’ю з Сергієм Жаданом, критичні статті про Сергія Жадана, фотографії і відео-записи з його виступів, переклади його творів та багато іншого. 

Постійна адреса сайту: http://zhadan.info/

Василь Шкляр. Офіційний сайт письменника.

Сайт письменника складається з декількох розділів: твори, ререклади, нагороди, публікації в пресі, фотогалерея, відео.

Постійна адреса сайту: http://shkliar.com.ua/

ОФІЦІЙНІ САЙТИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

http://www.president.gov.ua/

"Представництво Президента України"

Сайт, присвячений Президенту України, містить останні політичні новини, графік роботи Президента, офіційні документи, промови, радіозвернення, фотоальбом та багато іншого.

http://www.rada.gov.ua/

"Верховна Рада України"

Основний законодавчий портал містить розділи: Законодавство України, Законопроекти, Пленарні засідання, Депутатський корпус, Сторінки комітетів, фракцій та груп, Інформаційний сервер Верховної Ради, Дирекція телерадіопрограм, бібліотека та журнал Верховної Ради "ВІЧЕ", Сторінка міжпарламентських зв´язків та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Сторінка Рахункової палати.

http://www.kmu.gov.ua/

"Кабінет Міністрів України"

Урядовий портал, що містить усі відомості про роботу Кабміну, довгострокову стратегію розвитку України, нормативно-правову базу документів, довідник, урядову періодику, відомості про історію урядів в Україні, а також працює консультаційний центр, гаряча лінія та багото іншого.

http://www.scourt.gov.ua

"Верховний Суд України"

Інформаційний сервер Верховного Суду України.

http://www.ccu.gov.ua/

"Конституційний Суд України"

Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України.

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

Пострадянська літературна думка на теренах України виявилася неготовою і світоглядно, і методологічно до пізнання сучасних літературних явищ у контексті системних цивілізаційних змін. Тому так довго і тяжко у нас формуються нові стратегії розвитку літератури та розбудовується книжковий ринок. 

Теперішня критика, утративши апріорний авторитет експерта, не дуже поспішає шукати нові засоби для оцінювання творів й адекватного спілкування з читачем. Критики стоять перед необхідністю вироблення нової термінології для опису актуальних літературних текстів. Ті критичні статті, що друкуються, часто необ'єктивні, заангажовані, відверто упереджені до авторів або захвальні. Часто автори художніх текстів пишуть одне про одного і також не завжди об'єктивно. Інколи взагалі складається враження, що рецензенти читають твори неуважно. Серйозних збірок критичних статей чи літературознавчих монографій – небагато, та й ті видані ще до 2011 р. Об'єктами їх досліджень стають в-основному літературні зубри, відомі ще з 90-х років. 

Великий пласт художньої літератури, яка видається саме сьогодні, залишається неопрацьованим. Існують якісь коротенькі передачі на т/б, відеоблоги, рекламні трейлери видавців, але цього замало. Студентам- філологам треба витратити багато часу, щоб скласти шматочки інформації докупи. Підручника чи посібника порекомендувати їм не можемо, бо не маємо нових підручників. Добре, що є самі художні тексти. Але голосування гаманцем за той чи інший твір проходить на рівні – подобається – не подобається і не впливає на формування критичної думки та літературознавчого аналізу. Таке голосування приносить славу і хоч якусь матеріальну винагороду письменнику. 

Відтепер українська література існує у вільному суспільстві, у ній розвиваються масові жанри – детектив, трилер, містика, фентезі, мелодрама. При цьому загальнонаціональний контекст модифікується у контекстах масової літератури. І водночас в українському письменстві зберігають активність автори, які прагнуть творити "високу літературу", які, апелюючи до масових жанрів, намагаються втілювати у них серйозний зміст: О. Забужко, С. Процюк, Л. Костенко, Василь Слапчук, В. Шевчук, С. Жадан, Українська масова література представлена романами В. Лиса, В. Шкляра, І. Роздобудько, Люко Дашвар, А. Кокотюхи, Галини Вдовиченко, Ан. Дністрового, Л. Денисенко, Н. Гуменюк, М. Матіос, А. Куркова, Н. Доляк, Жанни Куяви, Мирослава Дочинця, Дмитра Кешелі, Галини та Міли Іванцових, Дари Корній, Лесі Білик, Наталки Гурницької, Дари Корній, Лесі Білик, Валентини Мастєрової, Олександра та Наталі Шевченків, С. Талан та багатьох інших. 

МАНДРУЄМО ПОЛТАВСЬКИМ КРАЄМ

Група бібліотечних туристів збирається в умовленому заздалегідь місці, і ми вирушаємо на пошуки нових вражень.

Перша наша зупинка - музей Олеся Гончара, який знаходиться за адресою Полтавська об­ласть, Кобеляцький район, с. Суха. Це – захоплююча екскурсія по музею, присвячена видатному, талановитому українському письменнику.

Музей-садибу Олеся Гончара облаштовано у невеличкій селянській хаті, по­будованій 1892 року Гаврилом і Єфросинією Гончарами. 28 серпня 2000 року відбулося урочисте відкриття літературно-меморіального музею-садиби за учас­тю вдови письменника Валентини Гон­чар. Щорічно, 3 квітня та 14 липня, у музеї проводяться літературно-музичні вечори пам'яті письменника.

У вітринах, згідно з хроноло­гією, розміщено матеріали про Гон­чара – кореспондента район­ної газети "Розгорнутим фронтом". Гончара-студента, Гончара-фронто­вика, Гончара-майстра художнього слова,

Окремим острівком експозиції є стіл, який імітує робочий куточок письменника у його київській квартирі. Предмети, які належали родині Гонча­рів; особисті речі Олеся Гончара; рукописні перші сторінки повісті "Альпи", занотовки до романів "Циклон", "Таврія", "Бриганти­на", "Собор". Велику цінність представляє собою портативна друкарська машинка письменника, листи до друга письменника Олеся Юренка та листи до Олеся Гончара від товариша-однокласника Миколи Білограда... 

Окрема подяка екскурсоводу музею пані Тетяні за чудову розповідь і смачні пироги! Це розумна, чемна, весела людина, професіонал своєї справи! Подяка та низький уклін за Вашу працю!

Наступна наша зупинка село Комендантівка Кобеляцького району. Скільки ще невідомих загадок зберігає наша українська земля! Чи знали ви, наприклад, що на території Європи знаходиться 4 справжніх піраміди, споруджених на зразок єгипетських. Але найцікавіше, що 2 з них знаходяться в Україні, на Полтавщині!

Легендами оповита історія унікальної усипальні на Полтавщині. 15-метрова гранітна піраміда в селі Комендантівка Кобеляцького району належала роду Білевичів.

125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРИНИ ЦВЄТАЄВОЇ

Марини Цвєтаєва

Знамениті вірші Марини Цвєтаєвої про кохання знають практично у всіх країнах. У них виражається вся глибина почуттів і емоцій, пережитих людиною. Це цілий світ повний яскравих фарб. Цвєтаєвська лірика - повне розкріпачення всіх пристрастей, нестримна стихія бунтарської, розбійницької, свавільної душі, повне самозабуття, повна самовіддача. Незважаючи на жахливу, трагічну долю, вірші Марини Цвєтаєвої повний любові і життя, віри в Бога і в краще. Її вірші про кохання красиві, чарівні, повітряні та оригінальні. Марина Цвєтаєва - неповторна поетеса.

Мне нравится, что вы больны не мной

Мне нравится, что вы больны не мной,

Мне нравится, что я больна не вами,

Что никогда тяжелый шар земной

Не уплывет под нашими ногами.

Мне нравится, что можно быть смешной -

Распущенной - и не играть словами,

И не краснеть удушливой волной,

Слегка соприкоснувшись рукавами.

Мне нравится еще, что вы при мне

Спокойно обнимаете другую,

Не прочите мне в адовом огне

Гореть за то, что я не вас целую.

Что имя нежное мое, мой нежный, не

Упоминаете ни днем, ни ночью - всуе...

Что никогда в церковной тишине

Не пропоют над нами: аллилуйя!

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВЧИТЕЛЯ

Щорічно 5 жовтня в понад 100 країн світу відзначається День вчителя, який був заснований у 1994 році. Це професійне свято всіх вчителів, викладачів і працівників сфери освіти - день, у який вшановує роль і заслуги вчителів у процесі якості освіти на всіх рівнях, а також їхній неоціненний внесок у розвиток суспільства. 
У Всесвітній день вчителя ООН пропонує батькам і всім громадянам на хвилину задуматися про те, як змінив їхнє життя гарний учитель, пам'ять про якого вони зберегли.

ПОМІЧНИКИ ТА ДРУЗІ ЛЮДИНИ

4 жовтня - прекрасний привід проявити любов до братів наших менших, адже саме в цей день відзначають Всесвітній день тварин. Це свято шанують не тільки представники природоохоронних організацій, а й просто звичайні люди, в житті яких тварини займають особливе місце.

Вперше це свято відзначали в 1931 році, коли відповідне рішення про його заснування прийняли засідателі Міжнародного конгресу прихильників громадського руху з захисту природи. Цей захід відбувся у Флоренції.

Однак очевидно одне - людина в переважній більшості випадків залишається чільною і домінуючьою істотою,  і ці відносини ніяк не можна назвати братніми.

У багатьох містах України за різні заслуги тваринам встановлюють пам'ятки. До вашої уваги найцікавіші з них.

Але українська любов до сала перевершила всіх: мало кому відомо, що за кількістю пам'яток свині Полтавщина є беззаперечним лідером в світі: на території області їх таких шість! 

Пам'ятник свині (Полтава)

Перший з них встановлений в минулому столітті на початку сімдесятих біля фасаду головного корпусу Полтавського науково-дослідного інституту свинарства імені О. В. Квасницького.

На території Полтавської державної аграрної академії (всього за двадцять метрів від цементної скульптури) стоїть пам'ятник. Це група з свині в натуральну величину і двох маленьких пастушків - хлопчика і дівчинки - в національному одязі.

Пам'ятник свині (Миргород)

Ще одна свиня "Оселлилися" на Батьківщині Миколи Васильовича Гоголя - в Миргороді. 

Пам'ятник розташований  біля славнозвісної калюжі, яку наш відомій на весь світ земляк описавши у повісті "Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем". І ця водойма знаменита не только тим: Миргородська калюжа не висихає спекотного літа і не замерзає в морозну зимову погоду.

Пам'ятник свині (Горішні Плавні)

Захоплення  у жителів Горішніх Плавнів викликала гумористична скульптура "Свиня в багнюці", створена за ескізом Івана Куимова, учня 2-го класу дитячої художньої школи. Хлопчик переміг в конкурсі,  а скульптор О. Ю. Рябо за малюнком школяра зробив пам'ятник.

ОНЛАЙН-СЕРВІСИ РОБОТИ З PDF-ФАЙЛАМИ

https://www.pdfunlock.com/

Онлайн-сервіс дозволяє зкинути пароль з вашого PDF-файлу. Працює з хмарними ресурсами Google Drive та Dropbox. Має тільки англомовний інтерфейс.

http://pdfjoiner.com/ru/

Онлайн-сервіс дозволяє об’єднати декілька PDF-файлів та зображень в один. Також існує можливість по перетворенню PDF-файла в текстовий документ або у зображення.

120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАЛЕР"ЯНА ПОЛІЩУКА

Валер’ян Львович Поліщук 

Український письменник – поет і прозаїк, літературний критик і публіцист доби розстріляного відродження. Народився в сім’ї селян-хліборобів (1 жовтня 1897, село Більче Боремельської волості Дубенського повіту Волинської губернії, нині – Демидівський район Рівненської області). Навчався в Луцькій (1911-1913) і Катеринославській гімназіях (1914-1917), по закінченні останньої навчався в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та на історико-філологічному факультеті в Кам’янець-Подільському державному українському університеті.

Член УПСР з 1919 року. 1918 року очолив Боремельський волосний земельний комітет, працював у газеті "Народная воля" і секретарем журналу "Шлях", з 1919 року – секретарем газети "Республіканець" у Катеринославі. Брав участь у повстанні Директорії, був інтернований, редагував у Кам’янці-Подільському студентський журнал "Нова думка". 1920 року повернувся до Києва, співпрацював у газеті "Більшовик". Наступного 1921 року перебрався до Харкова, працював у різних літературних часописах.

1919-го року видав поему "Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила", написану за мотивами відомого літопису та під впливом реалій громадянської війни.

Прагнучи піднести поетичне слово до рівня запитів сучасності, поет великі надії покладав на верлібр як єдину віршовану систему, здатну передати стрімку ритміку нової доби. Віршовані верлібри склали основу першої збірки Поліщука "Сонячна міць" (1920), якою він вперше по-справжньому заявив про себе. 

У листопаді 1934 року заарештований та засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував на Соловках, 9 жовтня 1937 року йому було винесено смертний вирок.

9 жовтня 1937 року Поліщуку, а також низці українських інтелектуалів. Що перебували в Соловецькому таборі, був винесений смертний вирок.

КНИГИ:

1. Українська байка / [упоряд. Б. А. Деркача, В. Т. Косяченка]. – К. : Дніпро, 1983. – 463 с.

НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТ:

1. Біла А. Конструктивізм "Із людським обличчям" : (Психодіагностика творчості В. Поліщука ) / А. Біла // Слово і час. – 2004. – №4. – С. 50-62 
2. Валер'ян Поліщук (1897-1937) // Жулинський М. Слово і доля. – К., 2002. – С. 361-375