Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Отже про професію ми з вами сьогодні і поговоримо.
Займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна з умов відчуття життєвої повноцінності. Прагнення «знайти себе», стати «самим собою», індивідуальністю – неодмінна ознака юності. Ще Л. Толстой зауважив: «Призначення людини – це прагнення до досконалості». Своє майбутнє ми визначаємо задовго до останнього шкільного дзвінка. Обираючи професію, стараємося зважити всі «за» і «проти» того чи іншого заняття, що приваблює, «приміряти його на себе». Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал.
Професія БІБЛІОГРАФ… Особисто мені подобається ця професія тому, що бібліограф – це людина освічена, розумна та комунікабельна. Та і в більшості у професії бібліограф, як то кажуть, жіноче обличчя. Сьогодні у бібліотечній справі залишаються лише ті, хто має покликання до цієї професії, любить її, цінує, не дивлячись на невелику заробітну плату. Проте, залишаючись працювати в бібліотеках, вони зробили вибір, який на ділі, а не словах доводить їх відданість духовній культурі.
Мені дуже хочеться, щоб та молодь, яка ще не зробила свій вибір в отриманні спеціальності, побачила нашу роботу, як кажуть, «зсередини». І, можливо, саме ви – молоді, розумні, креативні – через декілька років радісно зустрінете нас, своїх «читачів-пенсіонерів», тобто мене, у затишних стінах бібліотеки.
Що ж властиве професії бібліографа в Полтавській обласній бібліотеці для молоді імені Олеся Гончара? Безсумнівно, він повинен бути всебічно освіченим, володіти різнобічними енциклопедичними знаннями, бути людиною високої кваліфікаційної майстерності, належної бібліотечно-бібліографічної культури, ентузіазму, професійного патріотизму. Професія вимагає чіткої світоглядної позиції. Характерними рисами бібліографа є самовідданість, чесність, відповідальність за доручену справу. Йому властиві допитливість, уміння працювати з людьми, глибока внутрішня культура, творчий склад розуму. Для бібліографа потрібний подвійний розум, як говорять у народі, а також необхідний потяг до повсякденного удосконалення, поповнення своїх знань. Бібліограф усе своє життя вчиться, без цього він не зможе бути справжнім фахівцем. Професійне самопізнання – це колективний пошук відповідей на важливі, значимі для професії бібліографа питання. І тому в кожній бібліотеці бібліографічні відділи називають мозком. Бібліограф повинен мати покликання до цієї професії, бути особистістю і авторитетом.
І сьогодні я хочу розповісти, хто присвятив бібліотечній справі усе своє життя, хто багато років тому переступив поріг бібліотеки і залишив назавжди в ній своє серце, для кого бібліотечна справа стала покликанням.
З цією людиною приємно розмовляти завжди. Здається, вона ніколи не буває роздратованою, непривітною або, не дай, Боже, злою. Її невидима аура - суцільній позитив, яка сприятливо впливає на оточуючих.
Не буду втомлювати читача і змушувати мучитися в здогадках: "Про кого мова? Хто ця людина?". А мова про Требіну Надію Михайлівну.
Багато сил, енергії, ентузіазму практичній бібліографічній роботі віддавала провідний бібліограф, завідуюча сектором краєзнавства Требіна Н. М.
А зараз я зроблю деякий невеличкий екскурс у минуле Надії Михайлівни.
Народилася 12 січня 1947 року в мальовничому селі Василівці
Семенівського району Полтавської області.
Семенівського району Полтавської області.
1965 року Надія Михайлівна закінчила бібліотечне відділення Гадяцького культосвітнього училища і отримала направлення на посаду завідуючої Новачанською сільською бібліотекою Хорольського р-ну, 1969–1970 рр. працювала бібліографом
Хорольської ЦРБ, в 1970–1972 рр. – старший інспектор обласного управління культури по бібліотеках.
Хорольської ЦРБ, в 1970–1972 рр. – старший інспектор обласного управління культури по бібліотеках.
1972 року закінчила Київський державний інститут культури (заочно).
В 1972 – 1978 рр. – бібліотекар, завідуюча відділом технічної