ВІТАЄМО!!!!

Вітаємо з днем народження колежанку!

Бажаємо бути коханою, бажаною, чарівною, запаморочливої! Здоров’я, удачі, достатку, виконання найпотаємніших бажань, жіночих радостей, життєвих солодощів, чудових миттєвостей і нескінченного щастя!

ГІРЧИТЬ ЧОРНОБИЛЬ КРІЗЬ РОКИ...

Сьогодні виповнюється 32 рік з дня Чорнобильської катастрофи, найбільшої технологічної аварії в історії ядерної енергетики. Внаслідок вибуху 26 квітня 1986 року 4-й реактор Чорнобильської АЕС було повністю зруйновано. Викинуті із зруйнованого реактора в атмосферу продукти поділу ядерного палива було рознесено повітряними потоками на значні території, спричинивши їх радіоактивне забруднення не лише поблизу АЕС, а і за сотні і навіть тисячі кілометрів від місця аварії.

Радіоактивного забруднення зазнали території багатьох країн. 

Радіоактивного опромінення зазнали майже 8,4 мільйона жителів України, Білорусії і Росії, з них було переселено майже 404 тисячі осіб. 

Навколо місця аварії було створено 30-кілометрову зону відчуження, яка існує і донині.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії і тим, кого немає поруч з нами. Перед живими...

ЦІКАВО.....

З ВІНКА ШАНИ ОЛЕСЕВІ ГОНЧАРУ

Про творчість Олеся Гончара написано багато книг, статей, досліджень.

Літературознавці були уважними до його щедрого, яскравого таланту. Здається, все вивчено, розглянуто усі аспекти його багатогранної літературної діяльності. 

Що можна сказати нового про "чарівника із полтавських земель", чим збагатити запас знань сучасних молодих полтавців?

На протязі багатьох років ми намагалися відшукувати окремі маловідомі грані життя і творчості письменника, систематизувати, висвітлювати і доносити їх до читачів не тільки своєї бібліотеки, а й бібліотек області, вчительських кіл, краєзнавців. 

І от в 100-літній ювілей письменника пропонуємо Вам, шановні наші друзі, цей ретроспективний збірник, підготовлений бібліографами-краєзнавцями бібліотеки за останні п'ятнадцять років. 

З вінка шани Олесеві Гончару. До 100-річчя від дня народження : ретроспективний збірник бібліографічних видань (2003-2018) / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара; упорядник Н. М. Требіна. – Полтава : ТОВ "АСМІ", 2018. – 123 с.: іл. 

В покажчику "Високих літ високий лет" зібрана література про життя і творчість нашого "кревного полтавця", наявна у фондах нашої бібліотеки. 

У трьох розвідках досліджені: фронтова доля, духовність, світ почуттів у житті і творчості нашого земляка. 

У дайджесті-покажчику "І сам [Гончар] продовжується в майбуття" йдеться про молодих письменників-полтавців – лауреатів Міжнародної українсько-німецької літературної премії його імені.

ОЛЕСЯ МІФТАХОВА (КОТЛЯР) З КРЕМЕНЧУКА – ПЕРЕМОЖНИЦЯ ДВОХ КОНКУРСІВ В НОМІНАЦІЇ "ПОЕЗІЯ"

Конкурс рукописів "Гранослов" оголосив список переможців. Результати голосування журі були оприлюднені в офіційній групі конкурсу у Facebook.

Номінація "Поезія":

Дипломанти, в т. ч: 

Олеся Міфтахова (Котляр) (Полтавська область) 

Довідка: Літературний конкурс "Гранослов" – щорічний міжнародний конкурс найкращих творів молодих українських літераторів. Започаткований у 1991 році Національною спілкою письменників України та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту. 

Відновлений у 2015 році після семирічної перерви.

На конкурс представляються твори дітей та молоді віком до 30 років, що мешкають в Україні та за її межами.

Стали відомі імена переможців II Всеукраїнського конкурсу кращих творів на сільську та аграрну тематику ім. Григора Тютюнника 2018 року

Літературний конкурс ім. Григора Тютюнника проводять Аграрна партія України, видавництво «Самміт-книга» та Українська бібліотечна асоціація. Він уже другий рік поспіль відкриває світу нові імена молодих авторів віком до 35 років.

У номінації "Поезія" перемогла 30-річна Олеся Міфтахова (м. Кременчук, збірка "Достигають яблука"). За освітою вона економіст, однак себе бачить саме в поезії. Раніше вже брала участь у низці літературних конкурсів.

"Для мене головне в цьому конкурсі те, що тепер я зможу бути не лише почутою, але й прочитаною", – каже Олеся. 

До журі конкурсу на чолі з відомим поетом Іваном Драчем і лідером Аграрної партії Віталієм Скоциком увійшли: Леся Мудрак – письменниця, громадський діяч; Іван Степурін – директор видавництва «Самміт-книга»; Лариса Кадочнікова – народна артистка України; Влада Литовченко – громадський діяч, голова Ради Аграрної партії з питань культури і духовності; Сергій Куліда – головний редактор газети «Літературна Україна»; Євген Букет – головний редактор газети «Культура і життя»; Андрій Щекун – генеральний директор державного підприємства «Газетно-журнальне видавництво».

"ВАРВАРИ": ПОСТКОЛОНІАЛЬНА ТЕМА У СУЧАСНІЙ ПІДЛІТКОВІЙ ПРОЗІ

Нова психологічна повість Степана Процюка «Варвари» засвідчує появу у сучасній українській прозі для підлітків якісного реалістичного тексту про часи радянського тоталітаризму.

Постколоніальні теми – складні і драматичні. Не так багато письменників наважуються висвітлювати їх у літературі для дітей та юнацтва. Не кожному вдається балансувати на межі дорослого і дитячого дискурсу, не втративши мовностильової рівноваги.

Після двадцяти років незалежності України, активного розвитку жанру літературної казки та пригодницької прози нарешті у адресованій юним читачам українській літературі з’являються реалістичні повісті, у центрі яких – життя юних героїв у часи радянського тоталітарного режиму, їх світовідчуття, емоції, ціннісні орієнтації, моделі поведінки; образ дітей перехідної епохи, які беруть участь у боротьбі за незалежність своєї держави і є уособленням вільного молодого покоління. Йдеться про підліткові повісті Зірки Мензатюк «Як я руйнувала імперію», Олени Захарченко «Хутір», Степана Процюка «Вітроломи» і «Варвари».

«Варвари – це радянська влада…» (С. 21)

Влучна назва інтригує, зацікавлює і спонукає до читання – пошуку відповіді: «Хто такі варвари?». Її читачам й Іванку Дорощуку, одному з головних героїв повісті, дає вчитель історії Микола Панасович Морецький. Степан Процюк у образі цього вчителя та описі його долі синтезував типові риси нескорених українців, які навіть у тоталітарні часи понад усе любили Україну і намагались служити їй вірою і правдою, боронити національну ідею, незважаючи на переслідування, залякування і погрози, розгортали антирадянську пропаганду, сіяли у душах школярів зерна патріотизму і національної свідомості. Дуже оригінально автор називає таких людей легіонерами, бруньківниками дерев, сніговідгінниками і невидими слугами квітня – лелечниками, «які повертали лелек до рідних гнізд» (С. 25). Історія його родини, батька, засудженого за «пособничество УПА» трагічна.

ЛІТЕРАТУРНО-КРАЄЗНАВЧА ГОДИНА

6 квітня працівниками сектору краєзнавчої літератури та бібліографії до 100-річчя Олеся Гончара було проведено літературно-краєзнавчу годину "Адже життя – це найперше любов...": світ почуттів у житті і творчості Олеся Гончара". На захід завітали учні 10-х класів Полтавської ЗОШ № 16. 

Романтиком, літописцем чистих, щирих почуттів Олесь Гончар вважається давно і заслужено. Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: "З любові — творчість, з любові — щастя людське". Це та таїна, що давала йому поштовх до творчості, силу й живлющу наснагу творити справжні шедеври. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. 

Присутні із задоволенням слухали розповідь про коханих жінок про Люсю Грапчеву, Юлічку, Валентину Данилівну Гончар, переглянули відео, уривок з кінофільму "За мить щастя". Кохання не виміряти і не осягнути словами. Воно приходить, не питаючи дозволу, та йде, залишаючи за собою гіркий присмак…

Все, що створив Олесь Гончар, залишилося для майбутнього. Його твори – це наше духовне багатство, вірні друзі і в дитинстві, і в юності, і в зрілості. 

"ШПАЛЕРЕОН" ОЛЕНИ КОЛІНЬКО – ПЕРЕМОЖЕЦЬ КОНКУРСУ

Колінько Олена Шпалереон : повість-казка / Олена Колінько. – Київ : Фонтан казок, 2018. 

Якщо уважно придивитися до нових шпалер у класі й "увімкнути" уяву, то в їхніх візерунках залюбки можна розгледіти чудернацьких істот. Скажімо, кумедного динозавра Хвильку, кенгуру з валізою, метелика-офіціанта чи навіть чубатого однокласника в образі "гавайського носорога". 

Усе це дуже цікаво й кумедно на нудному уроці — але не тоді, коли потрапляєш до Шпалереону, де всі ці істоти виявляються живими, але їхньому чудернацькому світові загрожує страшна небезпека через твою-таки незґрабність… 

Герої книги – сучасні школярі, а також фантастичні істоти, які живуть у казковій країні. 

Повість-казка уродженки м. Полтава Олени Колінько "Шпалереон" – переможець конкурсу "Напишіть про мене книжку" в номінації "Добрі пригоди". 

До речі, пані Олена – переможець Міжнародного конкурсу "Коронація слова – 2014" у номінації "Прозові твори для дітей" за рукопис роману "Вітри Великого Лугу". А 2015 року повість О. Колінько "Піксель Петрович" про комп'ютерного домовичка одержала Корнійчуківську премію в Одесі (на фестивалі "Зелена хвиля"). 

Статті про Олену Колінько у періодичних виданнях: 

• Чайка С. Від невідомих – до коронованих / C. Чайка // Літературна Україна. – 2014. – 12 черв. – С. 16. 
• Буряк О. На Міжнародному літ. конкурсі "Коронація слова" перемогла полтавка / О. Буряк // Події та коментарі. – 2014. – 13 черв. – С. 12. 
• Ярошенко Г. За перший же роман полтавку О. Колінько "коронували" / Г. Ярошенко // Вечірня Полтава. – 2014. – 2 лип. – С. 24. 
• Радутна О. Пригодницький світ Олени Колінько / О. Радутна // Край. – 2017. – № 158 (черв.). – С. 18–19. 

Шановна пані Олено! 

Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара, Ваші найщиріші друзі, вітають Вас з черговою перемогою! Дуже раді, що Ви – завжди попереду, що Ваша нова книга достойно оцінена в Україні. Нових перемог, нових успіхів на письменницькому поприщі!

ПОЛТАВЕЦЬ ВАСИЛЬ БАРКА – ОДИН З ЛАУРЕАТІВ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ ІМ. М. ГОГОЛЯ "ТРІУМФ"

Нагорода заснована 1998 року Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. 

З листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 55 країн світу. 

Гоголівську нагороду 2018 року (надійшло понад 700 пропозицій з України та закордону) отримав, в т. ч., уродженець Полтавщини, письменник та перекладач Василь Барка (посмертно) (США). 

2018 року нашому землякові, відомому письменникові, поетові-модерністу, літературознавцю, теологу виповнилося б 110 років від дня народження. Нагадаємо користувачам відомості про лауреата: 

Народився Василь Очерет (Барка) 16 липня 1908 року у 

с. Солониця Лубенського повіту Полтавської губернії у родині, за його словами, "козацького сословія". 

Навчався в духовному училищі, закінчив Лубенський педагогічний технікум, вчителював на Донбасі, Північному Кавказі, де здобув вищу освіту. У 30-х рр. побачили світ дві його поетичні книжки. 

Закінчивши аспірантуру, 1940 року у Москві Василь Костянтинович захистив кандидатську дисертацію, викладав західноєвропейську літературу в університеті. 

Під час Другої світової війни, перебуваючи в ополченні, попав у німецький полон, 1943 року – вивезений на примусові роботи до Німеччини, перебував у таборах для переміщених осіб, тоді ж взяв псевдонім "Барка". 

1949 року переїхав до США, багато років мешкав і творив в українському центрі Глен Спей. 

Американський період творчості Василя Очерета (Барки) – найпродуктивніший: релігійно-філософські та літературознавчі есеї, романи, переклади Шекспіра, Данте, збірки поезій. Окремого слова заслуговують його поетичні твори. 

"Поезія Барки – це суцільний переклад дійсності на мову серця" – відзначав літературознавець Ю. Шевельов. Вершиною лірики Барки є збірки: "Трояндовий роман", "Псалом голубиного поля", "Океан" та роман у віршах "Свідок для сонця шестикрилих", за який 1982 року він першим отримав премію Фундації Антоничів. 

Сучасним українцям він найбільш відомий завдяки романові "Жовтий князь", де відтворені реальні події і явища Голодомору в Україні, на Полтавщині 1932-1933 років. 

Підсумком величезної праці письменника став 20-томник унікальних в українській літературі творів – поезії, драми, повісті і романи, есе, переклади. 

"ОЛЕСЬ ГОНЧАР: "ДЯКУЮ БОГОВІ, ЩО ДАВ МЕНІ МОЖЛИВІСТЬ НАРОДИТИСЯ УКРАЇНЦЕМ"

3 квітня 2018 року до Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара завітали на гостини в честь святкування 100-річного ювілею відомого краянина учні 11-А класу загальноосвітньої школи № 19. Головним бібліографом інформаційно-бібліографічного відділу О. В. Пошибайло було проведено інформ-досьє: "Олесь Гончар: "Дякую Богові, що дав можливість народитися українцем". 

Молодь з великою зацікавленістю прослухала інформацію про людину, що змогла стати вільною - Олеся Гончара: поета, прозаїка, громадського діяча, непересічну особистість. Розповідь супроводжувалась відеорядом про цікаві моменти з життя письменника. 

ПОЕЗІЯ - ДУШІ МОЄЇ СТРУНИ...

Біобібліографічна розвідка присвячена життю і творчості Андрія Пашка – полтавського поета-пісняра, учасника Другої світової війни, визволителя краю від нацистів в 1943 році. Виклад матеріалу здійснений на основі його поетичних творів та згрупований у семи розділах. В хронологічному, інколи – логічному порядку подається список використаної літератури з фондів нашої бібліотеки, частково – з фондів Полтавської обласної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Розвідка адресована молоді, старшокласникам, вчителям, бібліотекарям.

"Поезія – душі моєї струни...". До 100-річчя від дня народження Андрія Пашка : біобібліографічна розвідка / упорядник Н. М. Требіна; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2018. – 20 с.