Почесним мировим суддею Полтавського повіту наприкінці XIX століття було обрано знаменитого російського хірурга, вченого та громадського діяча М. В. Скліфосовського. Подія цілком закономірна. Адже багато років, починаючи з 1871-го, лікар частенько бував на Полтавщині. Тут, у тодішньому приміському селі Яківцях під Полтавою, був маєток його другої дружини Софії Олександрівни, з якою Микола Васильович одружився, овдовівши. Маєток "Яківці", який до трагічної смерті сина Бориса, Скліфосовські ще називали "Отрада", на початок XX століття займав площу в 600 десятин. Ніколи Скліфосовський не відмовляв яківчанам у лікарській допомозі. А з часом в пам’ять про померлого сина Бориса на власні кошти побудував у Яківцях школу. Її відвідували 45 дівчаток і хлопчиків. Для школи було відведено садибу, де видатний лікар навчав дітей садівничій справі. До речі, він сам був завзятим садівником.
Господарство в повному розумінні слова було взірцевим. Тут вживалася восьмипільна сівозміна, запільні ділянки засівалися люцерною. В господарстві заслуговувала уваги худоба. Коні утримувалися та вирощувалися арденеські і датські, велика рогата худоба – симентальська, свині – йоркшири. Кури теж були високих порід – палеві кохинхини, гудани, лагшани. У маєтку був промисловий сад з численними односортними насадженнями, невеликий виноградник із сортами маделяйне, ізабелла, шасла та іншими, плантація тутових дерев, промисловий город, пасіка на 15 вуликів, зразковий хмільник із проволочною підв’язкою хмелю. По косогорах і ярах проводилися насадження дуба, клена, берези, сосни, ялини, акації, шовковиці. За виняткову красу й доглянутість цей мальовничий куточок називали "Полтавською Швейцарією".
Біля будинку Скліфосовський сам посадив фруктовий сад, сам доглядав за ним. Тут росли яблуні, груші, абрикоси, персики, грецькі горіхи і шовковиця. Микола Васильович любив робити досліди з плодами. Він досяг неабияких успіхів в схрещуванні між собою двох різних сортів яблунь і груш. В результаті одержав надзвичайно соковиті й ароматні сорти.
1894 року яківчанський маєток Скліфосовського і Полтавська губернія загалом були представлені на міжнародній виставці плодоводства в Петербурзі.
Багато років очолював лікарню Полтави. Вийшло, що Яківці стали останнім земним притулком хірурга з європейським ім’ям. Похований у Полтаві разом з сином Володимиром. На плиті, що вкриває його могилу, читаємо знаменний напис: "Светя другим – сгораю сам".
1979 року в Полтаві перед будинком обласної клінічної лікарні встановлено пам’ятник Миколі Скліфосовському.
ЛІТЕРАТУРА
- Волкова Г. За українську мову імперська влада приписувала Миколі Скліфосовському... сепаратизм / Г. Волкова // Нова година. – 2023. – 22-28 берез. – С. 7 ; Нова година. – 2023. – 28 берез.-4 квіт. – С. 7.
- Волкова Г. Імперська влада приписувала Скліфосовському... сепаратизм, оскільки він, приїжджаючи у свій маєток під Полтавою, відразу переходив на українську мову й вимагав цього від інших. 110 років тому пішов із життя видатний хірург Микола Скліфосовський / Г. Волкова // Зоря Полтавщини. – 2015. – 23 лют. – С. 4.
- Данилець О. Полтавська втіха Миколи Скліфасовського : [у квітні відзначили річницю з дня народження відомого лікаря з "хохляцькою" душею] / О. Данилець // Урядовий кур'єр. – 2018. – 14 квіт. – С. 6.
- Єфанов М. Николай Васильевич Склифосовский / М. Єфанов // Край. – 2014. – № 123. – С. 16-19.
- Ігнатенко О. Перемоги і трагедії Миколи Скліфосовського / О. Ігнатенко // Зоря Полтавщини. – 2016. – 6 трав. – С. 15.
- Корсак І. Чорні хмари зі Сходу : оповідання. 6 квітня – 180 років від дня народження Миколи Скліфосовського / І. Корсак // Літературна Україна. – 2016. – 31 берез. – С. 8-9.
- Кравченко О. Духовна велич лікаря Скліфосовського / О. Кравченко // Зоря Полтавщини. – 2012. – 19 жовт. – С. 8.
- Мироненко З. Незгасне світло могутнього таланту : [вчений-хірург М. В. Скліфосовський і Полтавщина] / З. Мироненко // Полтавський вісник. – 2009. – 11 груд. – С. 14.
- Окара О. Із Полтавою Миколу Скліфософського пов`язував його маєток у Яківцях / О. Окара // Вечірня Полтава. – 2020. – 17 черв. – С. 11-12.
- Пономаренко М. Н. В. Склифосовский и Полтавщина (исторический очерк) : [зокрема, поданий вірш-присвята автора видатному лікарю] / М. Пономаренко // Полтавський регіон: на пульсі держави. – 2010. – № 3. – С. 49-52.
- Пономаренко М. Полтавський генерал від медицини : [професор М. Скліфосовський] / М. Пономаренко // Вечірня Полтава. – 2018. – 9 трав. – С. 21.
- Рогожинська І. "Світячи іншим, згораю сам" / І. Рогожинська // Зоря Полтавщини. – 2011. – 6 квіт. – С. 2.
- Рудий М. М. В. Скліфосовський і Полтавщина / М. Рудий // Рідний край. – 2001. – № 1. – С. 104-106.
- Самородов В. Видатні полтавці – аматори садівництва : [виповнюється 120 років Відділенню садівництва при Полтавському сільськогосподарському товаристві] / В. Самородов // Зоря Полтавщини. – 2015. – 30 жовт. – С. 8.
- Саприкіна Л. Полтавський некрополь: утрачені сторінки минулого / Л. Саприкіна // Полтавський вісник. – 2015. – 15 трав. – С. 31.
- Сулименко В. Пам'ятник хірургу Скліфосовському назавжди в оточені своїх колег / В. Сулименко // Полтавський вісник. – 2019. – 19 верес. – С. 20.
- Сулименко В. Першому на Полтавщині лікувальному закладу - понад двісті років : [історія обл. клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського] / В. Сулименко // Полтавський вісник. – 2012. – 15 черв. – С. 24.
- У Полтаві відкрилася книжкова виставка "Микола Скліфосовський": хірург і громадян // Вечірня Полтава. – 2016. – 6 квіт. – С. 2.
- Чернов А. "Незгасимий промінь" – Микола Скліфосовський / А. Чернов // Полтавський вісник. – 2016. – 31 берез. – С. 23.
- Чернов А. "Незгасний промінь" / А. Чернов // Вечірня Полтава. – 2011. – 6 квіт. – С. 6.
- Ярошенко Г. Занепад полтавської Швейцарії : [про видатного хірурга Миколу Скліфосовського та його родину] / Г. Ярошенко // Вечірня Полтава. – 2020. – 3 черв. – С. 13-14.
Немає коментарів:
Дописати коментар