МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДЖАЗУ

На 36-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася наприкінці осені 2011 року, рішенням міжнародного співтовариства було оголошено 30 квітня Міжнародним днем джазу.

Джаз виник наприкінці 19 - початку 20 століття в США як синтез африканської та європейської культур і донині залишається унікальною формою музичного мистецтва, що об'єднує раси і національності і стирає межі між людьми і державами.

Основна мета цього свята, як зазначили його засновники, - "підвищення ступеня інформованості міжнародної громадськості про джаз як про силу, що сприяє миру, єдності, діалогу і розширенню контактів між людьми".

1. Джазова музика: історія, особливості, кумири // Все для Вчителя. - 2009. - № 15-16. - С. 27-28
2. Молодость джаза : [Корни джаза. Хронология джаза. Легендарные имена джаза] // Древо познания. - 2002. - N 16. - С. 7-10
3. Прісич Н. Музичні ритми Америки / Н. Прісич // Мистецтво та освіта. - 2009. - № 3. - С. 49-52

ТВОРЧІСТЬ НІНИ ФІАЛКО

Фіалко Н. І.

Ніна Іванівна Фіалко, народилася на Черкащині в селі Косенівка Уманського району 10 вересня 1943року в родині сільської інтелігенції. 

У важкий голодний 1947 рік, захворіла на туберкульоз кісток і від того часу дитинство минало не так, як у більшості дітей її віку. Семирічку закінчила з однією четвіркою і мама влаштувала її в Уманську бухгалтерську школу, в яку приймали учнів після закінчення десятирічки. Мабуть батьки, вважали, що іншої роботи вона не зможе виконувати, а жити якось треба. Щоб не відставати від інших, їй доводилося вчитися з подвійним навантаженням. Старт в доросле життя ніби був добрий, бо в не повних шістнадцять роківвона вже нараховувала у колгоспі людям трудодні. Папери і рахівниця з ранку до смеркання. 
Жодної вільної хвилини! Зненавиділа цю роботу і стала замислюватись, яким чином її можна змінити. На щастя у селі започаткували вечірню десятирічку і вона вступила до 8 класу. Не розповідаючи батькам про свої плани, після закінчення подала документи до Київського технікуму харчової промисловості.

Мріяла вбити два зайці: вирватися з села і набути професію, не пов'язаної з сільським господарством. 

Закінчила лише перший курс, а учбовий заклад розформували. Студентів відділу кондитерського і хлібопекарного виробництва перевели до Кам'янець-Подільського.

Після закінчення навчання в технікумі харчової промисловості здобула фах техніка-технолога і по направленю попала на роботу до Тернополя. Обраній професії присвятила тридцять шість років життя.

УКРАЇНО-НІМЕЦЬКА МІЖНАРОДНА ЛІТЕРАТУРНА ПРЕМІЯ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Щовесни молоді письменники України виборюють право стати лауреатами престижної міжнародної українсько-німецької премії ім. Олеся Гончара.

Історія

Міжнародна недержавна україно-німецька літературна премія ім. Олеся Гончара заснована в 1996 році великими шанувальниками творчості письменника громадянами Німеччини письменницею Тетяною Куштевською та меценатом, громадським діячем і бізнесменом Дітером Карренбергом на підтримку літературної молоді України та пошанування О. Гончара у світі. 

За 20 років існування премії її лауреатами стали багато талановитих юних обдаровань: поети, прозаїки, критики, публіцисти. Багато з них уже є авторами кількох книжок, членами Національної спілки письменників України.

Лауреатами премії  2016 стали:

У номінації «Поезія» 

• Микола Натощак (м. Вінниця) – за збірку поезій «Тисяча степових років»
• Ігор Остапенко (м. Київ) – за збірку поезій «Лихо манія»

У номінації «Проза» 

• Олег Андрійко (с. Літрівка, Криничанський район, Дніпропетровська область) – за роман «Пісня цапів»

У номінації «Мала проза»

• Христя Ковар (м. Брно, Чеська республіка) – за збірку оповідань «Біологія почуттів».

У номінації «Публіцистика» 

• Аліна Конотоп (с. Великі Кринки, Глобинський район, Полтавська область) – за збірку нарисів «Жінка на українських просторах».