Вся Шевченкова поезія пронизана, як наша блакитна атмосфера сонцем, почуттям державності, болем і тривогою за майбутнє України саме через бездержавність її….
Ціною героїв Майдану – Небесної сотні – воїнів – які поклали свої життя за нашу свободу, ми тепер виборюємо справжню Незалежність, про яку мріяв великий кобзар Т.Г. Шевченко і про яку вже ніхто не зможе сказати, що воля і свобода далися Україні надто легко.
Шевченко ставить Україну, її незалежність, вище над усе. Тож вчімося у нього любові до України!
Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам і дочкам свого народу. І серед них – найперший і найголовніший:
Для кого я пишу? Для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?
А все-таки люблю її,
Мою Україну широку.
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжку минуту
За неї Господа моліть….
Немає коментарів:
Дописати коментар