Днями уродженець нашого краю, Сергій Дзюба і його дружина, науковець Тетяна Дзюба стали лауреатами почесної Міжнародної премії ім. Ернеста Хемінгуея в номінації "Країни і континенти" за зміцнення творчих зв'язків між народами. Засновники престижної відзнаки – канадське видавництво "Litsvet" і журнал "Новий Світ". В цьому видавництві вийшов чотиритомник подружжя Дзюбів "Вірші 60-ма мовами світу", який отримав великий резонанс у багатьох країнах. Сергій і Тетяна Дзюби – лауреати почесних премій у Великобританії, Білорусі, Болгарії, Македонії, Німеччині, Казахстані. Їхні твори надруковані в 36 країнах світу.
Подаємо для користувачів інформацію про нашого земляка, який нині проживає в м. Чернігів. 2014 року він приїздив у м. Полтаву для отримання обласної премії ім. П. Мирного за збірку "Несподівані зустрічі продовжують життя", подарував книгу полтавцям.
Сергій Вікторович Дзюба (народився 20 вересня 1964 року в м. Пирятин Полтавської області) — український поет, прозаїк, публіцист, дитячий письменник, драматург, перекладач, пародист, критик. Закінчив факультет журналістики
Письменники творять дива на папері, ми їх читаємо, ми ними захоплюємося, ми обговорюємо і живемо за прописаними сценаріями. Ніхто не скаже, що жодного разу не використав думку, ідею чи цитату прочитану в книзі. Одні такі книги живуть довго, інші стають безсмертними, а є деякі, які губляться у часі і просторі. Існують витвори літераторської уяви, які вже багато років визнані читачами і світом загалом, чиє слово не тьмяніє у вирі життя. Такі книги та їхніх авторів відзначають різними літературними преміями.
ЛІТЕРАТУРНІ ПРЕМІЇ
Лауреат премії імені Юрія Шевельова (17.12.2015 р.):
Олександр Бойченко за книжку "Більше / Менше"
Лауреати літературної премії імені Джозефа Конрада (03.12.2015.):
Софія Андрухович, Остап Сливинський та Олексій Чупа.
Лауреат французької літературної Гонкурівської премії:
Матіас Енар за роман "Компас".
Лауреат польської літературної премії "Ангелус" (18.10.2015 р.):
Сергій Жадан за роман "Месопотамія".
Лауреат Букерівської премії (15.10.2015 р.):
Марлон Джеймс за роман "Коротка історія семи вбивств".
Україна сьогодні в глобальному рейтингу залишається серед країн з найнижчим рівнем володіння англійською мовою. І це бар'єр для українців для переорієнтування на європейські цінності. Це обмежує наш доступ до наукових досліджень, які на 80% публікуються in English. 55% веб-сторінок також написані англійською. Тому вивчення англійської мови є одним із пріоритетів стратегії розвитку.
2016-й рік оголошено Роком англійської мови в Україні.
Відділ періодики та документів іноземними мовами пропонує користувачам виставку одного журналу „Welcome to Ukraine”. Це видання англійською мовою, що репрезентує Україну за кордоном, розповідає про її економіку, культуру, минуле та сьогодення, пропонує багатий вибір туристичних маршрутів, дає унікальну інформацію всім, хто бажає більше дізнатися про Україну.
Серед рубрик журналу:
„Україна чудес” – історія та традиції українців.
„Життя як свято” – розповіді про фестивалі та конкурси сучасної України.
„Спосіб життя ” – захоплення та життєве кредо наших співвітчизників.
„Подорож зі смаком” – кулінарні традиції різних регіонів країни.
„VIP-клуб” – розповіді про видатних українців: спортсменів, діячів культури, дизайнерів, вчених.
На початку ХХІ століття соціальні мережі стали дуже популярними. Люди використовують їх, щоб підтримувати зв’язки зі своїми родинами та друзями. Це такі глобальні соціальні мережі, як MySpace, FriendWise, FriendFinder, Yahoo! 360, Facebook, Orkut, Classmates та багато інших. У кожній країні є також свої соціальні мережі. У Сполучених Штатах, наприклад, багато юзерів користуються LinkedIn, щоб мати різні бізнесові контакти та відстежувати можливості щодо зростання своїх кар’єр.
Але не всі підозрюють, що користування Інтернетом у добу соціальних медіа несе в собі багато загроз для користувачів Інтернету. «Останніми роками він перетворився із системи, орієнтованої передовсім на постачання інформації, на медіум для комунікації та розбудови комунікації»
У світі глобальної економічної конкуренції, кризи та побоювання тероризму і корпорації, і державні установи мають дедалі більший інтерес до цих персональних даних. Тому особливо важливими стають такі питання:
• як змінюється ландшафт у цій сфері;
• як відбувається збирання комерційних персональних даних для реклами;
• як співвідносяться сайти для споживачів та інтерактивні медіа;
• як відбувається саморозкриття в соціальних мережах;
• як стежать за тими, хто обмінюється файлами;
• як трактується прайвесі в добу Інтернету;
• що таке громадянське самостеження за сайтами соціальних мереж та мережеве стеження в транснаціональному просторі.
Сайт «Що таке соціальне мережування?» в доступній формі
(20.01.1883 – 02.12.1937) – мікробіолог, член-кореспондент АН УРСР (з 1934). В 1933-1937 рр. – директор Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР.
Народився у с. Великі Сорочинці Миргородського району. Закінчив Харківський медичний інститут (1935), працював лікарем-бактеріологом. У 1930-1932 рр. стажувався в Інституті інфекційних хвороб ім. Р. Коха в Берліні.
Основні наукові роботи присвячені вивченню мінливості мікроорганізмів і явищу бактеріофагії. Досліджував лікувальні властивості дизентерійного бактеріофага в кишківнику людини і тварин, мінливість бактерій дизентерії, імунізацію проти дизентерії бактеріофаголізатом. З'ясував вплив бактеріофага на бактеріоносії, роль бактеріофага у виникненні імунітету і інфекції. Керував організацією першої в СРСР наукової конференції по бактеріофагії і мінливості мікробів (1936). Засновник «Мікробіологічного журналу».
БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ: Ручко Гнат (1883-1937) // Полтавщина : історичний нарис. – Полтава, 2005. – С. 463. Ручко Игнатий Емельянович // Биологи : биогр. справочник. – К., 1984. – С. 547-548. Матвєєнко С. Ручко Гнат Омелянович / С. Матвєєнко // Українська радянська енциклопедія. – К., 1983. – Т. 9. – С. 560
Тривають різдвяно-новорічні свята. Тож 15 січня до бібліотеки завітали з різдвяними віншуваннями дітки і хор Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з отцем Олександром. На справжньому родинному святі бібліотекарі разом зі своїми дітьми й онуками залюбки переглянули невелике театралізоване дійство, дізналися про традиційні народні звичаї, послухали колядки і щедрівки. Яскраві костюми, веселі мультики, смачний чай та приємні подарунки забезпечили гарний настрій усім присутнім на цілий рік.
23 січня 2016 року виповнюється 60 років від дня народження Наталії Никифоровні Харасайло – української письменниці, педагога.
Народилася вона в Миргороді Полтавської області. Закінчила філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту (1978) та дефектологічний факультет Київського педінституту ім. М. Драгоманова (1992). Працювала вчителем, потім директором Ярмаківської восьмирічної школи на Миргородщині. З 1985 року викладає українську мову та літературу у спецшколі-інтернаті для дітей зі зниженим слухом м. Миргорода.
Перший вірш опублікувала в миргородській районній газеті (1971), згодом твори Н. Х. друкувалися в українських і зарубіжних часописах "Дивослово", "Слобожанщина", "Рідний край", "Антикварное обозрение" (Санкт-Петербург), в альманасі "Біла альтанка"(2007), в антології поезії полтавських літераторів ХХ століття "Калинове гроно" (Полтава, 2007), у збірниках "Пісенна Миргородщини" (Миргород, 2004), "Поетичні барви освітян Полтавщини" (Полтава, 2007). Її твори часто звучать на обласному радіо.
Автор збірок "Дивлюся на тебе" (Миргород, 1997), "Мереживо долі" (Полтава, 1999), "Білим по білому" (Лубни, 2001), "У пошуках раю" для флейти" (Полтава, 2007). Співавтор навчального посібника "Література рідного краю" (Миргород, 1999), збірника пісень "Серце розбудіть своє" (Херсон, 2003). Важливе місце в художньому набутку Н. Х. займають вірші для дітей, об’єднані в такі збірки: "Поговоримо, дитино" (Полтава, 1999), "Солов’ятко" (Полтава-Миргород, 2002), "На скибці дня" (Миргород, 2005), "Два голоси" (2000), "Золота хмаринка" (Полтава, 2006), "Заспівай" (Полтава, 2011).
Творчість письменниці глибоко пов’язана з рідним краєм (поезії "А я з Полтавського краю", "Я з хутора, якого вже нема", "Рай", "Розцвітай, Полтаво", цикл віршів про Миргород). Багато миргородців та почесних гостей міста нагороджено грамотою Миргородської міської ради з текстом вірша Н. Х. Вона перший диктор міського телебачення, автор і ведуча вітальної програми районного радіо.
Переможець Всеукраїнського радіофестивалю сучасного романсу "Осіннє рандеву" (2003), Миргородського відкритого рейтингу популярності "Людина року" в номінації "Митець року" (2002). Лауреат літературно-мистецької премії ім. Антона Шевченка (2003). Лауреат обласної премії імені Леоніда Бразова в 2015 году стала в номінації "Поезія" – Наталія Харасайло, поетеса України за книгу віршів «Два голоса для флейти».
Член Національної спілки письменників України (з 2004), Національної спілки журналістів України (з 2005).
Прийміть наші найщиріші вітання зі Старим Новим Роком!
Хай наступний рік буде насичений новими планами, творчими ідеями, добрими новинами....
Я вірю: всі бажання, що ми загадуємо в новорічну ніч, обов'язково збуваються.
Тож побажаємо один одному великого щастя, міцного здоров’я, добра та радості, вірних друзів і коханих.
Нехай у наших домівках панують мир, взаєморозуміння та злагода.
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки наприкінці XV століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня.
У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя.
14 січня — за церковними святцями — свято Обрізання Господнє.
Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім'я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії — Ісус.
З 13 на 14 січня в Україні святкують старий Новий рік!
Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній народний звичай. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування,
На життя сучасної людини телевізор має значний вплив. Часто за його допомогою ми дізнаємося новини, займаємо своє дозвілля, слідкуємо за спортивними досягненнями та багато-багато іншого. Але чи варто довіряти цьому чудовому пристрою виховання наших дітей – запитання, над яким варто подумати серйозно.
Телевізор є в кожного.. В одних сім’ях він працює майже цілодобово, в інших – одну-дві години на день. Хтось вмикає його „для фону”, а хтось дивиться у „блакитний екран”, не відриваючись ні нащо інше. Проте якщо ваша дитина проводить перед телевізором більшу частину свого часу – це серйозний привід задуматися.
Скільки можна дивитися телевізор? У чому полягає вплив телевізора на психіку? Чому шкідливо дивитися телевізор?
Звичайно, телебачення – це велике досягнення людського інтелекту. На екрані людина може подивитися на все те, що побачити в реальності вона не завжди може: інші країни, концерти, виставки, що йдуть на сценах різних міст у будь-яких кінцях світу.
Потрібно допомогти дітям проводити час більш доцільно, зуміти знайти інше заняття, усвідомити негативний вплив телевізора, навчитися порівнювати. Потрібно навчити дитину постійно пізнавати щось нове, зробити її життя насиченим і багатим. Якщо дитина постійно сидить перед телевізором, це свідчить про те, що їй немає чим зайнятися. У світі є багато цікавого: навчання, заняття спортом, гуртки, робота, спілкування з друзями та рідними. Якщо усім цим займатися, то на телебачення залишиться година або дві. Але за цей відносно невеликий проміжок часу можна буде подивитися те, що дійсно корисне, цікаве і потрібне – наукову передачу, історичний фільм, інтелектуально-розважальну програму. Не варто забувати і про те, що нерідко дитина просиджує перед телевізором довгі години лише тому, що їй складно знайти собі інше заняття: батьки на роботі, бабуся і дідусь зайняті на дачі тощо.
Необхідно пам’ятати про те, що вплив телебачення на психіку дітей різко відрізняється від подібного впливу на дорослих. Наприклад, першокласники, за результатами досліджень, не можуть чітко визначати, де правда, а де неправда. Вони сліпо довіряють усьому тому, що відбувається на ек5рані. Ними легко керувати, маніпулювати їхніми емоціями та почуттями.
Лише з 11-ти років діти починають усвідомлено сприймати те,
У рамках «Різдвяного Арсеналу» експерти проекту з промоції дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» назвали найкращі «родинні» видання 2015 року.
Були відзначені поет, прозаїк та ілюстратор року, пізнавальні книжки, видання для батьків, учителів і всієї родини.
Із довгим списком номінантів можна ознайомитися на сайті БараБуки.
Переможці:
Дебют року в прозі: Олександра Дорожовець, авторка книжки «Старий будинок» (видавництво «Фонтан казок»)
Дебют року в ілюстрації: Андрій Щербак, ілюстратор книжки «Хуха Моховинка» (видавництво «Ми з тобою»)
Дитячий поет року: Олександр Дерманський, автор книжки «Бигимоти – не медмеді» (видавництво «Фонтан казок»)
Дитячий прозаїк року: Оксана Лущевська, авторка книжки «Пан Коцький, Міра і море / Mr. Catsky, Mira and the Sea» (видавництво «Братське»)
Ілюстраторка року: Віолетта Борігард (книжки «Пан Коцький, Міра і море / Mr. Catsky, Mira and the Sea», «Принцеса-кухарка», «Авіа, пташиний диспетчер» та ін.)
Пізнавальна книжка року: Оксана Караванська «Стильна книжка для панянки» («Видавництво Старого Лева»)
Класика родинного читання: «Українські народні казки» з ілюстраціями Юрія Галіцина (видавництво «Веселка»)
У це світле свято хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров'я та всіх благ! Нехай справдяться усі очікування і збудуться найзаповітніші мрії!
У деяких регіонах України колядувати можна вже 6 січня, в інших місцевостях — 7 січня, на Різдво Христове. Колядувати можуть і діти, і парубки й дівчата, інколи навіть і господарі.
Яка ж історія цього свята? Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.
Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєма прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення
Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 року, в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінничині в сім'ї хліборобів.
Закінчила вечірню школу робітничої молоді, факультет журналістики Українського поліграфічного інституту та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві.
Працювала в редакціях газети "Літературна Україна" та журналу "Дніпро". Авторка 30 поетичних збірок ("Журавка" (1970), "Жниця" (1974), "Ожинові береги" (1977), "Заповіти землі" (1978), "Срібна шибка" (1980), "Святкую день" (1982), "Житня зоря" (1983), "Листя в криниці" (1984), "Літо без осені" (1986) та інших) й понад 200 естрадних пісень. За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж стали називати її ясноокою Журавкою.
За ці роки в поетеси вийшло понад 70 книжок. Кілька з них адресовані дітям: "Вивчаймо самі", "Сонячна абетка", "Алфавітні усмішки", "Жук малий і волохатий", "Черепаха Аха", "Прикмети — не секрети" та інші. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її "Абетками" та весело-виразні вірші.
Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.
Нині Ганна Танасівна Чубач – заслужений діяч мистецтв України, лауреат республіканської премії імені Павла Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба», поетеса Божою милістю, і дитяча Берегиня. У 1997 р. у поїздці до Вашинґтона на Всесвітню конференцію «Література ХХІ століття» Чубач обрали радником від слов’янських народів. На Міжнародній презентації виставки «Жіночі голоси української літератури» (організованої у січні 2003 р. Національною парламентською бібліотекою України) серед видатних українок-письменниць таких, як Олена Пчілка, Леся Українка, Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Ліна Костенко, названо і ім’я Ганни Чубач.
Як усі талановиті люди, пані Ганна витримала нелегкі життєві випробування. Та вона вистояла. Тому, що мріяла й не опускала рук: «Я – рокована, що намрію, те й збувається. Люди приходять ті, з якими хочу спілкуватися. Чоловік у мене прекрасний – я такого собі намріяла, й ми зустрілись, дарма, що не в молоді роки».
Проживає у м. Києві, веде авторську радіопередачу «Дзвінка ріка» (Канал «Культура»).
Твори Ганни Чубач
Чубач Г. П. Радість висоти : поезіі / Г. П. Чубач. - К. : Пульсари, 2012. - 208 с.
"Радість висоти" — книга творів відомої поетеси Ганни Чубач. Мелодійні за звучанням, глибокі за змістом, вони возвеличують злети людського духу серед буденності прагматичного життя.
Талановито і тривожно змальовує поетеса наш час і кожним рядком засвідчує свою громадянську причетність до суспільного життя України.
Чубач Г. П. Батьківщина Україна : патріотичні вірші для дітей / Г. П. Чубач. - Донецьк : Сталкер, 2004. - 48 с. : іл.
Збірка патріотичних віршів розкриє перед дитиною знання про родину, державну символіку, столицю, різні регіони України. Книга розвиває в маленького читача любов і повагу до рідного краю. Кожна поезія супроводжена малюнками художниці Юлії Правдохіної. Дитячою молитвою до янгола—охоронця наповняться серця усіх людей, колисковою піснею із побажанням мудрості усім діткам на землі завершується збірка поезій.
