ШЕВЧЕНКІВСЬКА ПРЕМІЯ 2024: НОМІНАЦІЯ "ВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО"

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

У 2024 році лауреатами премії у категорії «Візуальне мистецтво» присуджена:

• Українському художнику, ілюстратору і дизайнеру Андрію Єрмоленку за серію художніх робіт «Ukrainian resistance // Український опір», яка стала обличчям українців у світі.

Андрій Єрмоленко – український художник, ілюстратор,дизайнер, арт-директор «Українського тижня». Багатьом він відомий як автор низки яскравих графічних робіт – починаючи від «гопників» із серії «Жлоб-арт» і закінчуючи найсміливішими трактуванням образу Шевченка, Нестора Махна і «Мами Анархії», обкладинками «Українського тижня» чи шевронами батальойнів «Донбас», «Азов» та іншими. Влітку 2023 художник створив серію плакатів, в якій намалював відповідь на головне питання українців. Він використав влучну гру слів, давши двозначну відповідь на нього: «Ми всі цілі». В серії малюнків він нагадує, що кожен українець є ціллю війни росії проти України, яка має ознаки геноцидальної.

Також 2014 року була створена серія логотипів для найбільших міст України «UnitedColoursofUkraine», які широко використовуються для їх айдентики. Серія включає у собі 24 логотипи міст центрів областей та АР Крим. Також до серії включено український тризуб та логотип України. Над створення логотипів Андрій Єрмоленко працював більше року.

Нині Андрій Єрмоленко є співзасновником Армії Громад України (англ. CommunitiesArmyOfUkraine,скорочено САЄ) – спільноти, що об'єднує свідомих громадян різних країн світу в громадському русі на підтримку України, її боротьби за незалежність та сталий розвиток. Стрімко реагує своїми творчими роботами на події, що відбуваються в Україні та світі. Художник живо та творчо реагує на усі важливі суспільно-політичні події як в Україні, так і за її межами, тож плакати, створені художником Андрієм Єрмоленком, постійно використовуються на мітингах на підтримку України та нашої боротьби по усьому світу, а також – на підтримку усіх демократичних країн та свобод і прав людини.

Над серією «Ukrainian resistance // Український опір» Андрій Єрмоленко почав працювати у 2014 році і закінчити планує лише після перемоги. Андрій Єрмоленко, який колись ризикнув посадити Кобзаря на байк і скинути з нього кожуха, а Шевченківську премію отримав за серію робіт «Ukrainian resistance // Український опір». Він створював нашивки для сотень Самооборони Майдану, добровольчих батальйонів і військових з’єднань. На думку Єрмоленка, під час війни роль мистецтва лише зростає... – «Не лише мистецтва, а й культури загалом, без мистецтва ми не зможемо створити справжньої еліти. У нас із цим дуже велика проблема. Наша еліта нині стоїть на передовій, воює на нулі. Я бачив там людей, які знають по дві-три мови і мають по дві освіти. А ті, хто вважав себе елітою, поховалися за кордоном. Немає в нас еліти! І от саме справжнє мистецтво має створити цей прошарок. Раніше він був такою глазур’ю на торті, а ми маємо створити нормальний прошарок культурних людей. Для цього потрібна освіта, культура, мистецтво. У нас 30 років, як на мене, відбувався негативний відбір «в еліти». А тим часом викладачі, науковці, художники, поети, письменники перетворювалися на якийсь «нижчий щабель» і ледь зводили кінці з кінцями. Цю піраміду треба перевернути!».

Цікаво, що Андрій Єрмоленко є випускником хімічного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка, який відмовився від кар’єри вченого, так би мовити, за п’ять хвилин до захисту кандидатської. «Проте університет дав оте універсальне знання, розуміння філософії, математики, хімії, розуміння світобудови, яке знадобилося мені в малюнку, – зізнається він. – До своїх робіт я ставлюся як до невеличких наукових праць, щоб документувати час, в якому ми нині перебуваємо».

Звертаючись до студентів КНУ, Андрій Єрмоленко нагадав, що російсько-українська війна є війною за нашу культуру та ідентичність, і ми маємо перемогти ворога передусім «у голові». Зрозуміти, що є різниця, як сприймати минуле, якою мовою спілкуватися і як називати вулиці. «Кожен має усвідомити, що війна не десь там далеко – вона в будь-який момент може прийти до тебе додому. І я дуже прошу: дівчатка, хлопчики, ходіть на стрільбища, вчіться стріляти, опановуйте тактичну медицину, це все може знадобитися і в мирному житті... Поставтеся до цієї війни дуже серйозно», – закликає він. Сучасне студентство має стати новою елітою, яка створюватиме сенси і додану вартість нашій країні, зазначив художник.