Навчався в школах великих Сорочинців, Миргорода.
З родиною переїхав до м. Чугуєва Харківської області, потім до Харкова. У 1937 році закінчив Харківську середню школу № 40 і в тому ж році вcтyпив до Харківського електротехнічного інституту (нині – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"). Під час навчання був заступником редактора інститутської газети "За електрифікацію". Війна застала М. О. Коржа студентом четвертого курсу.
До армії він не призивався через короткозорість. На початку війни працював слюсарем-пресовщиком на ХЕМЗі, очолював групу ополченців, відряджених на спорудження оборонних об'єктів у Придніпров'ї. До Харкова повернувся за кілька днів до заняття міста німецькими військами. Під час окупації Харкова М. О. Корж працював кочегаром, слюсарем на електростанції Харківського технологічного iнcтитyтy (нині Харківський політехнічний університет), мав контакти з диверсійною групою, яка спалила електростанцію в ніч її пробного пуску. Потім працював на ГЕС-1.
У лютому 1943 р. разом з підпільниками брав участь у "запаренні" котлів електростанції, щоб не допустити німців до котлоагрегатів з вибухівкою. Це зберегло котельну від знищення.
В березні 1943 року М. О. Корж евакуювався до Куп'янська, де працював на міській електростанції і 23 серпня разом з частинами Радянської армії повернувся до Харкова. Брав участьв розмінуванні об'єктів електромереж, працював на відбудові ТЕЦ-3, одночасно закінчуючи навчання в інституті. У 1945 році Микола Олександрович з відзнакою захистив дипломний проект.
З 1952 по 1961 рік працював інженером, керівником групи в Укргідроенергoпpоекті, проектував каскад гідроелектростанцій на Дніпрі, Дубосарськv ГЕС на Дністрі, низку підcтaнцій Молдови і України.
В 1961 році він був обраний за конкурсом доцентом кафедри "Електричні станції, мережі та системи" Українського заочного політехнічного інституту.
В 1967 році захистив кандидатську дисертацію.
У 1968 –1985 роках М. О. Корж працював доцентом кафедри електропостачання міст Харківського інституту інженерів комунального будівництва (нині Державна академія міського господарства.).
У технічних журналах і наукових збірниках опубліковано понад 200 праць М. О. Коржа, ряд розробок захищені авторськими свідоцтвами і заявками на винахід. До покажчика ці роботи не включені, оскільки не стосуються краєзнавства. Микола Олександрович з юності захоплювався журналістикою, краєзнавчими пошуками, топонімікою. Залишивши викладацьку роботу, він активно працює як лектор, краєзнавець у наукових і громадських установах: товариствах "Знання", охорони пам'яток історії і культури та охорони природи, Військово-історичному товаристві. Ним було прочитано понад 1000 лекцій.
Брав участь у роботі обласної топонімічної комісії, наукових конференцій, з’їздів Всеукраїнської спілки краєзнавців. Микола Олександрович – автор близько 200 краєзнавчих публікацій на теми культурного життя Харківщини Серед них багато спогадів про видатних діячів, з якими йому доводилося зустрічатися. Значне місце у творчому доробку краєзнавця також посідають сторінки історії Другої світової війни, підпільний рух на Харківщині.
Відзнаки:
- Почесний професор Вроцлавської політехніки,
- Почесний голова Харківської обласної ради колишніх партизанів та підпільників,
- Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1995),
- Заслужений працівник культури України (2004),
- Орден "За заслуги" ІІІ ступеня (2007),
- Ордени "За мужність" ІІ ступеня,
- "Вітчизняної війни" ІІ ступеня,
- Почесний громадянин Харківської області (2009).
Микола Олександрович Корж помер 11 січня 2011 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар