КОНДРАТЕНКО Микола Дмитрович

"Життя прожити – не поле перейти" –  цей вислів якнайкраще підходить і до життя Миколи Дмитровича. Гірке дитинство, рання розлука з Україною, важкі випробування долі, відчуття щирого кохання, та радість звершення мрії – все це відбилось у його творчості…

Народився 24.04.1934, с. Вищий Булатець Лубенського р-ну. Письменник. Перекладач.

У біографії М. Кондратенка є цікавий факт. Він навчався в одній школі з В. Симоненком. Разом відвідували шкільний літературний гурток, одночасно починали поетичну творчість. Після школи М. Кондратенко вступив до Ленінградського військового училища. Потім потрапив у "запас" у зв’язку зі скороченням армії. Закінчив Грузинський політехнічний інститут. Тривалий час працював на будівництві залізниць за межами України. Повернувшись в Україну вже у немолодому віці, він взявся за перо. До цього Микола Дмитрович довгий час спілкувався російською мовою. І після болючих роздумів про своє, рідне, для творчості обрав українську мову. Більше десятка книжок письменника побачили світ.

Жанровий діапазон його поетичної творчості широкий. Тут і звичайні ліричні медитації, літературні легенди та балади, пісні та поеми, загадки, скоромовки та ін. Ряд творів автобіографічних, значна їх кількість написана для дітей, багато художніх перекладів.

Сьогодні у творчому доробку Миколи Кондратенка їх уже понад 20 книг. Провідні з них "Моєї осені зірки", "В душі осіннє суголосся", "У вирій осінь відлетіла", "Крізь

літа", "Одвічний поєдинок", "Чим серце переповнилось", "Поля мого ужинок", "Чоловічі сповіді", "Коли ми були молодими".

Окрема сторінка творчості Миколи Кондратенка твори для дітей, серед них: "Про царівну берізку", "Життя та пригоди Святого Миколая", "І кожна буквочка хвалилась", "Про трьох братів місяців" та інші, які стали вартісних внеском в українську дитячу літературу.

Друге крило творчості Миколи Кондратенка – його поетичні переклади та переспіви з російської а також з німецької та англійської. Найбільш вдалі – це поема О.Пушкіна "Руслан і Людмила", "Пісня про віщого Олега", "Дух медовий листя". За перекладацькі успіхи пана Миколу було відзначено премією Костянтина Симонова. Друкувався в журналах "Дніпро", "Дзвін", газеті "Літературна Україна" та ін.

Окремі вірші покладені на музику.

• Член Національної спілки письменників України.
• Міжнародна літературна премія ім. О. Фадеєва.
• Літературна премія ім. К. Симонова.
• Премії імені Володимира Малика.

Для Миколи Кондратенка вік не має значення є стан його молодої душі. Всі реалії життя не є поза кадром його письменницьких візій. Попереду у нього нові книжки.

Як душа мовчать не хоче

Як сльоза торкнеться вій

Отоді пишу рядочки,

Що за них готовий в бій

Література про автора

• Кондратенко Микола // Письменники України: біобібліографічний довідник. – К: Український письменник, 2006. – С. 193. 
• Шалата М. Й. Кондратенко Микола Дмитрович (24.04.1934, с. Вищий Булатець Лубен. р-ну) – письменник, перекладач, лауреат трьох літ. премій / М. Й. Шалата // Енциклопедія Сучасної України. – Київ: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2014. – Т. 14. – С. 255-256.
• Шалата М. Супроти обставин // Літературна Україна. – 2004. – 8 лип. – С. 6.