КНИГИ, ПОДАРОВАНІ АВТОРОМ

Найкращий подарунок для бібліотеки це книга. Думаєте, це стереотип? А от і ні! Ми працюємо серед книг і просто обожнюємо, коли їх стає ще більше! Працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії від усього серця дякують Федору Івановичу Ленченку, який подарував дві власні книжки.

Штрихи біографії Федора Івановича Ленченка є прикладом долі сільського хлопця, що прагнув знань і, незважаючи на труднощі, досяг своєї мети.

Письменник народився 26 травня 1952 році у смт Семенівка на Полтавщині. Як і всі сільські працелюби, змалку звик трудитися, покладатися тільки на власні сили, копіткою працею перемагати складні обставини і проблеми, котрі так часто ставило перед ним життя.

Ще з юних літ засвоїв просту життєву мудрість, на якій не раз наголошував батько: «Шануй людей праці і знай всьому справжню ціну». Саме від батьків Федір отримав свої перші уроки справедливості, навчився поважати гідність людини, цінувати її працю.

Саме вони виховали сина в кращих традиціях українського народу, прищепили любов та повагу до культури, звичаїв, традицій рідного краю, до історії, котра згодом стала змістом його життя.

Закінчив Київський кооперативний технікум та Київський торгово-економічний інститут. Федір Іванович розпочав трудовий шлях у 1969 р. робітником автотранспортного підприємства. Після служби в армії працював токарем на заводі ім. Лепсе у м. Києві.

Подальша трудова діяльність пов'язана зі споживчою кооперацією. З 1986 по 1989 рр. – секретар обкому профспілки працівників державної торгівлі та споживчої кооперації Київської області. Очолював профспілку працівників споживчої кооперації Київщини.

З січня 1999 р. – директор Київського кооперативного економічно-правового коледжу (у цьому закладі Федір Іванович у свій час навчався). У роботі дотримувся демократичних принципів. Виховував підростаюче покоління на засадах добра, справедливості, любові до України.

Разом з дружиною виховали двох гарних дітей, сина Михайла і доньку Олену. Федора Івановича та Анну Михайлівну радують онуки – Анастасія, Владислав, Олександр, Вікторія та Федір.

Зараз  перебуває на заслуженому відпочинку, проживає в місті Києві.

Захоплюється історією України і рідного краю, любить подорожувати. У вільний час пише книги. Автор 47 наукових праць, присвячених організації роботи закладів кооперативної освіти, історії та теорії споживчої кооперації.

За добросовісну працю нагороджений Почесними Грамотами міської м. Києва та обласної Державних адміністрацій. Захистив кандидатську дисертацію з історії споживчої кооперації України. Член Національної спілки краєзнавців України.

До вашої уваги книги, подаровані автором:

Ленченко Ф. І. «Полтавське село Біляки крізь віки» / Ф. Ленченко. – Вінниця: ПП Балюк, 2020. – 348 с.

В книзі автор розповідає про довгий і тернистий шлях розвитку одного з найстаріших сіл Полтавщини Біляки Семенівського р-ну, про історію малої Батьківщини. Хоча дослідження народилося в районному центрі в селищі Семенівка, однак його родове коріння в Біляках. Історія будь-якого населеного пункту ­ це, передусім, історія людей. При підготовці роботи було застосовано усний метод дослідження, використано спогади мешканців, які були свідками багатьох епохальних подій в історії села. Фотоілюстрації, які є в тексті, дозволяють поглибити свої знання з історії села, побачити її природу, людей…

Ленченко Ф. Веселоподільський цукровий комбінат (про його «біле золото» та «Білі бараки») / Ф. Ленченко. ­ – Київ, Видавництво «МІЛЕНІУМ». – 2017. – 219 с.

У книзі розповідається про ветеранів-цукровиків, керівників і рядових працівників

підприємства, жителів «Білих бараків», про їхнє життя, побут устами безпосередніх учасників подій, їхніх дітей і онуків. У книзі зібрані документи, фотоматеріали про цілу епоху заснування та розвитку цукрокомбінату. Автор розкриває сторінки історичного минулого Семенівщини тривалістю майже 90 років.

Задум написати книгу про Веселоподільський цукровий комбінат та його працівників виношувався автором не один рік. Перш ніж подати предметний опис історії створення та функціонування цукрокомбінату, звертається увага читачів на окремих аспектах розвитку цукрової промисловості України, а вже на цьому тлі представлений рідний завод як зірка першої величини.

Книги спонукають небайдужих читачів до власних краєзнавчих пощуків, що дозволить установити більш хронологічно визначену послідовність фактів і документів, які ми зобов’язані своєчасно упорядкувати й передати нашим нащадкам…

Ми завжди щиро і безмежно вдячні автору за подаровані книги, бо впевнені – вони стануть важливою частинкою фонду нашої бібліотеки, допоможуть у забезпеченні освітнього процесу, відродженні культури, сприятимуть духовному зростанню і обов’язково знайдуть свого читача.