ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "ЕНЕЇДА"

ОНЛАЙН-РЕСУРСИ

Пропонуємо Вашій увазі перелік корисних онлайн-ресурсів

 (всі сайти звірено на 22.12.2019).

Сайт Президента України:

---

Офіційне інтернет-представництво Президента України

Сайт містить останні політичні новини, графік роботи Президента, офіційні документи, промови, радіозвернення, фото, відео та багато іншого.

Сайт законодавчої влади:

---

Верховна Рада України офіційний веб-портал

Офіційний веб-портал містить розділи: законотворчість, законодавство, очищення влади, міжнародна діяльність, інформація, контакти, ресурси, новини.

Сайти виконавчої влади:

---

Урядовий портал. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, що містить усі відомості про роботу Кабміну, нормативно-правову базу документів, послуги, рішення Уряду, виступи та коментарії, інфографіку, анонси та багато іншого.

КНИГА РОКУ ВВС

Давно відомо, що читання тренує аналітичне мислення та може допомогти краще розуміти поведінку і мотиви як інших людей, так і самого себе. А особливо художня література вчить нас соціальним стосункам та співчуттю. І знову традиційно у Вип. 3 покажчика продовжуємо знайомити Вас з письменниками, які є переможцями конкурсу Книга року ВВС. Видання розраховано на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів, колег, які працюють з молоддю, та всіх небайдужих, хто цікавиться новинками в літературі та якісним чтивом.

Книга року ВВС : біобібліограф. покажч. / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара ; уклад. О. В. Пошибайло. – Полтава, 2019. – Вип. 3. – 28 с. 

ОНЛАЙН-РЕСУРСИ

Пропонуємо Вашій увазі перелік корисних онлайн-ресурсів, офіційні сайти органів державної влади України. (всі сайти звірено на 17.12.2019).

---

Міністерства:

---

Інформаційно-аналітичний портал АПК України

---

Єдиний портал органів системи МВС України

---

Міністерство  енергетики та захисту довкілля України 

---

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

---

Міністерство енергетики та захисту довкілля України

---

Міністерство закордонних справ України

---

Міністерство інформаційної політики України

ПОДАРОВАНА КНИГА

Книга була, є і завжди буде найкращим подарунком. За кожною обкладинкою живе цілий світ. Кожна сторінка – знайомства, зустрічі, переживання. Багато нового та цікавого для себе почерпнуть наші користувачі з книги "Роман із присмаком моралі" Людмили Ольховської, наукового співробітника Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, літературознавця, музеєзнавця з 40-річним стажем, лауреатки трьох регіональних премій: імені В. Г. Короленка, Володимира Малика, Самійла Величка.

Книга розкриває заборонену донедавна тему особистих стосунків видатного письменника класика кінця ХІХ – початку ХХ ст. Володимира Галактіоновича Короленка з Тетяною Олександрівною Богданович, журналісткою, письменницею, автором історичних романів для юнацтва. Читачам надається можливість простежити історію дружби, любові і знову дружби двох непересічних особистостей довжиною в 40 років. У книзі репрезентовано унікальні матеріали, що ґрунтуються на першоджерелах – особистих листах героїв оповіді з наукового архіву музею.

Тож ми щиро вдячні пані Людмилі за шану до нашої книгозбірні та за подаровану книгу.

ІЗ НАМИ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НА ВІКИ…

Нещодавно у полтавському видавництві "АСМІ" побачив світ збірник матеріалів краєзнавчих читань "Будеш, батьку панувати", присвячених 250-й річниці від дня народження І. П. Котляревського, які були оприлюднені 4-5 вересня 2019 року в Полтавській обласній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. 

У збірнику вміщено більше тридцяти розвідок, статей, повідомлень науковців, співробітників музеїв, вчителів, бібліотечних працівників, серед яких і матеріал провідного бібліографа сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара Надії Требіної під назвою "Коли кого любиш, того не забудеш…". 

У ньому відхиляється завіса над деякими романтичними сторінками в житті та творах І. П. Котляревського, у творах наших земляків-полтавців. До надрукованого матеріалу подається список бібліографічних посилань з сімнадцяти джерел. 

БАГАТОГРАННІСТЬ І БЛАГОРОДНІСТЬ ДУШІ ВОЛОДИМИРА КОРОЛЕНКА

12 грудня гості бібліотеки, вчителі світової літератури області, які проходять проблемне навчання у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, завітали на представлення книги провідного наукового співробітника літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмили Ольховської "Роман з присмаком моралі" – однієї з переможниць обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини" у номінації "Краще прозаїчне видання".

Книга-дослідження вийшла на замовлення департаменту інформаційної політики та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації за планом випуску соціально значущих видань у полтавському видавництві "Дивосвіт".

Тривалий час Володимир Короленко поставав перед нами як ідеальна людина, сім'янин, громадянин. Замовчувалося те, що письменник був не іконою, а живою людиною, мав власні почуття, життєві помилки і слабкості.

У книзі йдеться про заборонену донедавна тему особистих стосунків видатного письменника, який прожив у м. Полтаві більше двадцяти років, з Т. О. Богданович, журналісткою, письменницею, автором історичних романів для юнацтва.

Вчителів дуже зацікавили фотографії, унікальні матеріали, що ґрунтуються на першоджерелах – особистих листах В. Короленка і Т. Богданович з наукового архіву музею, раритетні книги столітньої давності з бібліотеки письменника, представлені на відкритому перегляді.

Авторка подарувала для бібліотеки книгу зі своїм автографом.

БЛАГОСЛОВЕННІ ВИ, СЛІДИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Ім'я Григорія Сковороди для кожного українця - це не просто ім'я одного з діячів української культури, це - своєрідна легенда чи, скоріше, життєстверджуючий міф. Можна без перебільшення сказати, що Сковороду більше знають, ніж читають, і це зовсім не парадокс, бо навколо цієї постаті створено своєрідний ореол, - ніби німб над персонажем із милої казки про мандрівника, котрий відрікся світських благ чинів, не мав власного даху над головою, а награючи на сопілці, блукав собі дорогами України і навчав людей вічним істинам. Як сказав Григорій Савич Сковорода: "Треба дивитися, побачити і прозріти, обмацати і подумати, вглядітися і здогадатися". Тож хто він був? Чому за життя його вважали святим? Чому його портрети висіли в хатах простих українських селян поряд з іконами? Чому за життя не вийшло жодного його твору, а останній його ювілей відзначався в 126 країнах світу? Чим пояснити такий великий інтерес і попит на його твори нині? На ці запитання було знайдено відповіді на Дні краєзнавства "Благословенні ви, сліди Григорія Сковороди".

Учні 9-х класів ПЗШ І-ІІІ ступенів № 29 "подорожували" сторінками біографії мислителя, поринали у таїни його байок, поезій, філософських висловлювань та цитат. Ознайомилися з виставкою літератури, присвяченою життю й творчості мислителя.

А щоб узагальнити знання біографії філософа, які учні набули на уроках української літератури та протягом нашого заходу, було запропоновано їм відповісти на питання літературної вікторини.

Нехай світлою і невмирущою буде пам'ять великого філософа України!

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ЇХ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

12 грудня в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара до Всеукраїнського тижня права в межах Дня бібліографії був проведений правовий мікрофон «Кримінальні правопорушення неповнолітніх та їх відповідальність», на який завітали старшокласники ЗОШ № 34.

Працівники відділу інформаційно-бібліографічного обслуговування озвучили проблеми молоді в сучасному світі, що впливають на їх дозвілля, поведінку, врешті решт, на дитячу злочинність.

Зустріч була проведена в формі правового мікрофону до якого була запрошена прокурор Полтавської місцевої прокуратури Данилюк Тетяна Миколаївна. Вона розповіла про особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, про призначення та відбування покарання. Також Тетяна Миколаївна проінформувала учасників заходу і наголосила, що головною метою є не тільки ознайомлення молоді з їх правами, але й донести знання про кримінальне законодавство, про те, у яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі. Відповідаючи на запитання старшокласників, на конкретних фактах розказала про відповідальність перед законом за скоєні правопорушення.

До уваги користувачів була представлена книжкова виставка «Знати, щоб не оступитися», що містила інформацію про захист прав молоді, їх обов'язки і відповідальність за неправомірні вчинки.

Також був представлений перегляд тематичних відеоматеріалів, які дали змогу школярам поліпшити знання кримінального законодавства.

З метою популяризації бібліотечно-бібліографічних знань були проведені практичні заняття, на яких старшокласники вдосконалювали навички пошуку інформації за темою, використовуючи ДБА бібліотеки, електронний каталог, блог «Світ бібліографа», друковану бібліографічну продукцію на правову тематику, а також інтернет-ресурси.

Наприкінці заходу учні отримали інформаційні буклети.

День бібліографії пройшов в цікавому та незвичайному форматі.

НОБЕЛІВСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ - 2019

ДО ПРАВІКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

(Вадим Пепа – номінант на Національну премію  України імені Т. Г. Шевченка 2020 року у галузі літератури )

Пепа В. І. Віч-на-віч з вічністю : книга прози. – Вінниця: вид-во"ТОВ "Меркьюрі-Поділля", 2019. 

Національна спілка письменників України висунула на здобуття Національної премії України імені Т. Г. Шевченка 2020 року у номінації "Література" книгу прози В. І. Пепи "Віч-на-віч з вічністю". 

Вадим Іванович Пепа народився 9 січня 1936 року у селищі Драбів (історична Полтавщина). Закінчив факультет журналістики Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював кореспондентом редакції газети "Літературна Україна", завідуючим відділом художньої літератури газети "Друг читача". 

Письменник – автор книжок для дітей "Найкращий трамвай" ("Веселка", 1979), "Прилетів лелека з вирію" ("Веселка", 1986), художньо-документальної повісті "Не підведи, брате" ("Веселка", 1981), поетичної книжки за народними мотивами "Скажи мені, соколе", сценаріїв художньо-документальних фільмів "Петро Панч", "Андрій Головко", "Квіти Черлятки", "Право на мрію", "В кінці літа", "Клятва перед прапором", історичної розвідки "Україна в дзеркалі тисячоліть". 

З польської переклав поезії Бартоломея Зиморовича, підбірку творів анонімних авторів XVI століття, зокрема "Epicedion". 

Член Спілки письменників України з 1988 року. 

Лауреат премії імені Івана Нечуя-Левицького за 2007 рік за книгу "Ключі од вирію". 

Лауреат премії ім. Олеся Гончара за книгу: "Пам'ять української душі" (2014). 

У новій книзі "Віч-на-віч з вічністю" В. Пепа заглиблюється в українську історію на двадцять і більше тисяч років, у ті часи, з якими асоціюється Мізинська археологічна культура, відома у всьому світі і маловідома в Україні. 

Великого значення Вадим Пепа надав такій обставині. 1907 року один із небагатьох археологів козацького роду – доцент антропології Петербурзького університету, уродженець Полтавщини, Федір Кіндратович Вовк відкрив найдавнішу в Європі пізньопалеолітичну стоянку мисливців на мамонтів, носорогів, північних оленів, диких коней та іншу крупну звірину. 

Наш земляк на глибині 1,5-3 метри виявив цілий господарсько-побутовий комплекс на площі понад тисяча квадратних метрів – стаціонарні житла з мамонтових кісток, ями-сховища, виробничі центри й вогнища. 

1912 року на ХІV Міжнародному конгресі з антропології та доісторичної археології вчений-полтавець доповів про дослідження Мізинської археологічної культури на березі річки Десни, притоки Дніпра. Удостоївся

за унікальне відкриття престижної Міжнародної премії.

За часів СРСР,визнане в усьому світі ім’я археолога, антрополога, кавалера Ордена Почесного Легіону, замовчувалося. 

Вадим Пепа у книжці "Віч-на-віч з вічністю" не раз звертається до теми Мізина, стверджуючи, що від появи людини там, де дотепер етнічні українські землі, безперервно і незнищенно, всупереч лихим напастям, розвивається український етнос, а з ним невіддільно й невідривно – перші державні утворення українців та їхня мова. 

Вчені відзначають, що кожна деталь має значення. Мізинські орнаменти на кістках мамонтів для історії української нації мають величезне значення –вони одне із свідчень буття українського етносу, того, що на наших теренах від покоління до покоління передавалися традиції, звичаї, культура. 

Вадиме Івановичу! Полтавські бібліотекарі щиро вітають Вас, уродженця історичної Полтавщини, з номінацією нової книги на високу літературну нагороду. Ваші твори відкривають для молодих читачів маловідомі пласти історії України, виховують юних у дусі патріотизму. 

З роси і води Вам, шановний земляче! 

ВІКТОРИНА

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

ПРАВНИК І ПРОСВІТИТЕЛЬ: ДО 160-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОСТЯ ЛЕВИЦЬКОГО

Біобібліографічне досьє присвячено видатному державному і громадському діячу, міністру закордонних справ Державного секретаріату ЗУНР, юристу Кость Антоновичу Левицькому (1859-1941). Висвітлено його життєвий шлях і політичну діяльність. Бібліографічне досьє розкриває фонд бібліотеки по життєпису Левицького, звертає увагу користувачів на друковані видання (книги, газети і журнали) та на корисні адреси Інтернет-ресурсів. Видання передусім розраховано для фахівців, які працюють з молоддю, та всіх, хто цікавиться історією України. 

Правник і просвітитель : до 160-річчя від дня народження Костя Левицького : біобібліограф. досьє / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Н. Л. Карпінська. – Полтава, 2019. – 16 с. – (Серія «Титани, які зміцнюють націю») 

БІОЛОГИ-АКАДЕМІКИ, УРОДЖЕНЦІ ПОЛТАВЩИНИ

Вперше за роки незалежності на парламентських слуханнях у Верховній Раді України (8 грудня 2010 року) йшлося про роль і місце, значення українців у світовій цивілізації. Десятки імен наших земляків-полтавців було названо всіма доповідачами – в усіх напрямках людської діяльності, в усіх сферах науки. Насправді, їх набагато більше, зокрема, в біології.

Протопопов Віктор Павлович (22.10.1880 – 29.11.1957) – психіатр, фізіолог, академік АН УРСР (з 1945). В 1944-1957 рр. – зав. відділом Інституту фізіології АН УРСР, головний психіатр МОЗ УРСР. Нагороджений двома орденами Леніна.

Народився в с. Юрки Козельщинського району. Закінчив Військово-медичну академію в Петербурзі (1906), працював там же під керівництвом В. Бехтєрєва і І. Павлова. У 1923-1944 рр. – професор Харківського медінституту. 1931 року організував перший в СРСР учбовий Психоневрологічний інститут. З 1944 року – професор Київського інституту удосконалення лікарів.

Основні наукові роботи присвячені фізіології і патології вищої нервової діяльності в психіатрії. Висунув (1921) положення про значення мови в процесі вищої нервової діяльності людини. Розробив ряд нових методик для фізіологічного аналізу природи понять, суджень, висновків. Поклав початок вивченню вищої нервової діяльності тварин в умовах їх природного перебування. Одним з перших використав вчення І. Павлова про вищу нервову діяльність в психіатрії, розробив принципи охоронного лікування і застосував лікування сном психічних хворих. Сформулював оригінальні концепції патогенеза шизофренії і маніакального психозу і запропонував нові методи їх лікування.

---

Література:

---

• Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіт-кевич. – Львів, 2004. – С. 249.
• Протопопов Виктор Павлович // Биологи : биогр. справочник. – К., 1984. – С. 517.
• Протопопов Віктор Павлович // Українська радянська

ВІКТОРИНА "НАШІ СЛАВНІ ЗЕМЛЯКИ"

КНИГИ ДЛЯ ДІТЕЙ

Неймовірне число подій відбувається в житті молодих людей. Випробування Любов’ю, Дружбою, Грошима, Славою, Успіхом. Як вони витримають ці іспити, чи впораються? Впораються. Тому що вони – Диваки від слова «диво». Їх легко впізнати, тому що вони завжди з’являються в потрібну хвилину: віддають останнє заради дружби, роблять неможливе заради кохання. Вони просто допомагають словом і ділом, даруючи світло і тепло, а іноді просто не проходять мимо.

Ігнатова Н. Диваки: романт. історія для дорослих дітей / Н. Ігнатова. – Донецьк: ПП «ЦСО», 2012. – 288 с.

13-річним героям оповідань Оксани Сайко доводиться – може вперше в житті і часто в драматичних ситуаціях – зробити рішучий вибір на користь або добра, або зла. Так вони пізнають людей і пізнають себе. Які методи годяться в боротьбі за перемогу на конкурсі краси? Що робити, коли товариші в біді – бігти за дорослими чи намагатися рятувати самому? Чим «віддячити» не надто доброзичливому учителеві – осудом, а чи співчуттям?..

Сайко О. Новенька та інші історії / О. Сайко. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2012. – 185 с.

КРОСВОРД "ЧИ ДОБРЕ ЗНАЄМО ПОЛТАВУ?"

"АРХІТЕКТОРИ І МІСТО" КНИГА

Ця книга присвячується архітекторам, які будували нашу Полтаву в різні часи. На жаль, людська пам'ять не довговічна, ми забуваємо авторів проектів багатьох будинків. У кращому випадку, пам'ятаємо прізвище та ініціали, але дуже мало відомо про їх життя і творчий шлях.

Книга містить добірку творчих біографій 87-ми полтавських градобудівників – архітекторів, інженерів, скульпторів, художників – завдяки яким формувалося міське середовище Полтави. 

Архітектура міста - різностильова. Ансамбль Круглої площі - ампір, є і українське бароко, і неоренесанс, і модерн. Праця доповнена оглядом поетапного розвитку архітектури міста Полтави з давніх часів до сьогодення. 

Видання ілюстроване, розраховане на архітекторів, істориків, краєзнавців, широке коло шанувальників архітектурної творчості.

Підготовлено за ініціативою Полтавської організації Національної спілки архітекторів України. Книга побачила світ у видавництві "АСМІ" у кількості 300 примірників.

Керівник проекту – архітектор Микола Всеволодович Карюк.

У номінації "Краще іміджеве видання 2019" зайняла 1 місце.

ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО

Олекса Стороженко – український письменник, етнограф, художник, військовий, слідчий-криміналіст. Невизнаний своїм часом, він вважався письменником-самітником, не професіоналом, бо не був активним учасником літературного життя тогочасної України. Нині його твори введені до шкільної програми. Мета біобліографічної розвідки – поповнити знання ще про одного неординарного українця, допомогти познайомитися з його життям і творчістю учнівській молоді, краєзнавцям, широкому колу читачів. Видання пропонує літературу з фондів обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара та Інтернет-ресурси. Зібраний матеріал не є вичерпним, хронологічні рамки періодичних видань в основному 10 років.

Олекса Стороженко – майстер романтичної прози: до 145-річчя пам'яті письменника : біобібліографічна розвіджка / упоряд. Л. І. Картальова ; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2019. – 28 с.

КРАЩА КНИГА ПОЛТАВЩИНИ

Вже втринадцяте на Полтавщині визначають найкращі видання регіону. Цьогоріч до конкурсної комісії надійшло 52 видання від 13-ти заявників.

Переможці 13-го конкурсу “Краща книга Полтавщини”:

«Краще історико-краєзнавче видання»:

I місце – «Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Гончарне шкільництво»(Олесь Пошивайло)

II місце – «Листи з Америки»(Катерина Кричевська-Росандіч)

IІI місце – «Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви». Путівник»(Наталія Білан, Людмила Шендрик)

 «Краща університетська книга»:

I місце – «Безпека людини. Університетський курс» (Сергій Дикань, Ірина Іваницька)

II місце – Збірка книг, присвячена Борису Мартосу. 1.«Борис Мартос і кооперація: монографія», у 2 книгах. 2.«Організація й модерація зібрань у праці Бориса Мартоса». 3.«Теорія кооперації Бориса Мартоса». 4.«Борис Мартос і його праця про ревізію» (Мирослав Аліман, Олексій Нестуля, Світлана Нестуля, Юстина Верига)

IІI місце – «Хворий малюк» (Марія Фесенко, Валерій Похилько, Світлана Цвіренко)

«Краща поетична збірка»:

I місце – «Більше ніж любов» (Марія Бойко)

II місце – «Записки нічних мрійників» (Марія Дмитрієва)

IІI місце – «Світ на долоні» (Ольга Хало)

«Краще прозаїчне видання:

I місце – «Останній поріг» (Володимир Шкурупій)

II місце – «Антон «Еней» Цедік – правдива Душа в пошуках Істини»(Ольга Стоцька, Олена Голтвяниця, Ольга Цедік)

ОСТАП ВИШНЯ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОГЛЯД

Інформаційний огляд "Новинок краєзнавчої літератури" для вчителів української мови та літератури шкіл Щербанівської ОТГ.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ: бібліонавігатор

ОЛЬГА ГЕРАСИМ'ЮК: "Я НАРОДИЛАСЬ НА ПОЛТАВЩИНІ… "

Нещодавно у "Видавництві Старого Лева" побачила світ книга, знаної в Україні, полтавки – журналістки, телевізійної ведучої, громадської діячки.

У збірці есеїв та тревелогів "Я повернулася. Люблю", історії для якої авторка збирала 12 років, на читача чекають знайомство з історією, культурою, звичаями та ментальністю багатьох народів, але насамперед тут будуть зустрічі з людьми. 

Вдумлива й чутлива до найтонших деталей, до найглибших психологічних нюансів авторка (за сумісництвом — і героїня) не тільки розповість багато нового про барвистий і строкатий світ, а й нагадає призабуте, зупиниться перед сакральним, поміркує про вічне. 

Щире і просте, радісне й печальне, зворушливе і мудре на цих сторінках переплітаються, сходяться й розходяться, творять чутливі, як пульс, візерунки живої оповіді, де кожне слово пропущене через серце. 

Інформація про автора для користувачів:

Ольга Володимирівна Герасим'юк – уродженка м. Пирятин. ЇЇ рідне місто можна впізнати на кожному кроці і в кожному рядку нової книги.

Вона з гордістю каже: "Я народилась на Полтавщині, де народилась українська мова, "Енеїда", де жив Гоголь. Це дуже вільний, козацький край…".

Ольга Володимирівна – народний депутат України двох скликань, лауреатка багатьох міжнародних і всеукраїнських творчих конкурсів і фестивалів.

Нині є кураторкою проекту "Школи Лохвицького земства за проектом О. Сластьона". 

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ"ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2020 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм. Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки. Відбір інформації закінчено 10 жовтня 2019 року.

Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2020 рік / упорядник Н. М. Требіна ; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2019. – 40 с. 

ЩОБ ДІТИ БІЛЬШЕ ЗНАЛИ – Є ГАЗЕТИ І ЖУРНАЛИ

Останніми роками невиправдано зменшився інтерес до газет та журналів. Зміна життя вимагає добору сучасних цікавих художніх та науково-пізнавальних журналів, які б відповідали таким критеріям: як невеличкий обсяг, художнє оформлення та стисла аналітична інформація. Саме на цій темі присвячений бібліотечний урок, на який 8 жовтня завітали учні 6-х класів ЗОШ № 16.

Мета уроку – розширити знання учнів про періодичну пресу, про їх поділ на декілька типів: за періодичністю виходу; за форматом; за тематикою (літературні, мистецькі, сатиричні, релігійні, політичні тощо); за характером подачі інформації; пов'язані з фахом; орієнтовані на певний вік (Юний натураліст, Юний художник, Малятко, Право України); часописи, що висвітлюють діяльність організацій – культурних, релігійних та ін. (Кур'єр Юнеско). Також важливо вміти самостійно користуватися ними при складанні списків використаної літератури та для розширення кругозору.

НОВА КНИГА

Степаненко М. 100-літній ювілей Олеся Гончара : довідник / Микола Степаненко. – Полтава : ПП "Астрая", 2019. – 252 с.

У довідникові подано інформацію про святкування в 2018 році 100-ліття від дня народження видатного українського письменника, громадського діяча Олеся Гончара. Систематизовано матеріали наукових конференцій, публікації, уміщені у всеукраїнських, обласних, районних періодичних виданнях, у збірниках наукових праць, культурно-мистецькі та просвітницькі заходи, які відбувалися в Києві й інших містах України.
Для широкого кола шанувальників українського слова й культури.

ВІКТОРИНА "ВИДАТНИЙ БАЙКАР ХІХ СТОЛІТТЯ - ЛЕОНІД ГЛІБОВ"

…Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 р. у селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. 

Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. 

Помер Л. Глібов 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано.

Пропонуємо перевірити свої знання про нього за допомогою запропонованих питань про його життя і творчість.

Вікторина "Видатний байкар ХІХ століття – Леонід Глібов"

ЕКСКУРСІЯ НА ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК

Гірничо-збагачувальний комбінат в Горішніх Плавнях – найбільший в Україні. І при цьому – один з небагатьох промислових гігантів, куди пускають туристів. Введений в експлуатацію в 1970, виробник і експортер залізорудних окатишів, які використовуються в чорній металургії і виробництві сталі.

В ході екскурсії відвідали музей де ознайомилися з історією створення та етапами розвитку комбінату, його призначенням і познайомилися харизматичним гідом Миколою.

Пройшовши інструктаж з техніки безпеки і одягнувши спецодяг вирушили на схил. Кар’єр Полтавського гірничо-збагачувального – один з найбільших кар’єрів у світі. Глибина його близько 300 метрів, а ширина досягає 8 кілометрів. У цій чаші проходить 420 км автомобільних і 215 км залізничних шляхів, по яких руду доставляють на поверхню. З оглядового майданчика, можна спостерігати роботу найбільш великовагових машин у світі. Панорама кар’єра вражає.  
А з містичної точки зору кар’єр – це місце сили, де можна спілкуватися з вищими світами. Раніше тут був курган давніх аріїв, який світився ночами. Місцеві жителі побудували на його місці церкву, а сам кар’єр стали називати аномальної зоною, так як там часто траплялися нез’ясовні явища.

Індустріальний пейзаж це своя романтика…

На згадку про відвідини взяли з собою шматочок породи з вкрапленнями, дуже схожими на золото…

Далі оглядова екскурсія по осінньому і затишному місту Горішні Плавні. Ми побачили веселі місцеві пам'ятники – тут увічнили сантехніка Кузьмича, швейну машинку…

І на завершення нашої мандрівки був шопінг для всіх нас на трикотажну фабрику. Де всі… гарненько, скупилися в магазинах по заводським цінам.

Щоб підсумувати розповідь про поїздку, зроблю   висновок. Полтавщина – красива область, в якій існують тисячі пам'яток на різний смак і колір.  Тож мандруйте, відкривайте для себе нові місця, адже з кожної поїздки ми повертаємося вже не такими, як раніше.
Подорожуйте, любить нашу країну, а Горишні Плавні – це круто!

ДЕНЬ РІДНОГО МІСТА

У ці вересневі дні ми щороку згадуємо про славетні сторінки історії нашого краю, коли Полтава була звільнена від окупантів.

В Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара в секторі краєзнавчої літератури та бібліографії провідним бібліографом Надією Михайлівною Требіною був проведений інформаційний огляд літератури для учнів 7-Б класу школи № 5.

76 років тому наше місто було звільнене від окупантів, і люди стали працювати на мирній землі, хоча до Перемоги залишалося ще пережити багато горя й труднощів…

У ці дні ми віддаємо данину шани і поваги воїнам і схиляємо голови перед безсмертними подвигами визволителів, наших земляків, які пройшли кривавими дорогами війни, виборюючи для країни мирне життя.

Це особливий день, бо день рідного міста – це свято єднання. Саме в такі моменти ми відчуваємо в своїх серцях любов і гордість за свою малу батьківщину, сповнюємося почуттям єдиної родини.

Від щирого серця вітаємо всіх жителів Полтави з Днем міста!

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОЛІМП ПОЛТАВЩИНИ (Письменники-полтавці – переможці літературних премій у ХXI ст.)

Літературні премії – один із видів визнання творчості письменника взагалі чи конкретного його твору. Вручаються також за розкриття авторами окремих тем, за їх активну громадську діяльність та ін. Завдяки літературним преміям виявляються найбільш вартісні твори та імена їх авторів. 

Сучасні письменники Полтавщини продовжують гідно поповнювати вітчизняну літературу своїми кращими творчими надбаннями. Дехто з них відомі далеко за межами України, бо друкувались у багатьох країнах Європи. 

Про тих, хто долає літературний олімп у ІІІ тисячолітті, і стають лауреатами та дипломантами літературних та літературно-мистецьких премій, розповість матеріал виставки. Відомості про лауреатів не є вичерпними і подані з фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара і обласних бібліотек Полтави.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОЛІМП ПОЛТАВЩИНИ 

(Письменники-полтавці – переможці літературних премій у ХXI ст.)

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

Ювілей знаного у всьому світі письменника, уродженця м. Полтава, спонукав нас відшукувати цікаві матеріали про його життя і творчість. У посібнику зроблена спроба віднайти публікації про поширення, розповсюдження за межами України літературного доробку нашого земляка, постановку в театрах різних країн світу його драматичних творів, дослідження творчості Івана Котляревського зарубіжними вченими, літературознавцями, істориками. Основні матеріали згруповані у двох розділах, до кожного з яких подається список використаної літератури, наявної в нашій бібліотеці та ПОУНБ імені І. П. Котляревського. Розміщені списки в алфавітному порядку. Досьє адресоване вчителям, бібліотекарям, студентам, старшокласникам.

"Слово… голосно залунало по широких світах". Іван Котляревський за межами України: до 250-річчя від дня народження письменника : біобібліографічне досьє / упорядник Н. М. Требіна ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2019. – 16 с.

СЕРВІС WORD IT OUT

Це найпростіший безкоштовний англомовний сервіс Word It Out, який дозволяє візуалізувати текст як латиницею, так і кирилицею. До того ж він має кнопку випадкових налаштувань, що дозволяє генерувати різні варіанти візуалізації тексту автоматично.

Приклад хмари слів, створеної за допомогою Word It Out

"СИТЦЕВЕ ЩАСТЯ" ГАННИ КРЕВСЬКОЇ

Осінь – пора нових відкриттів. Одинадцятикласники СШ № 27 6 вересня 2019 року "відкрили"для себе Ганну Кревську – члена Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, лауреатку двох регіональних премій: імені Василя Симоненка та Володимира Малика, обласної премії імені Івана Котляревського, авторку трьох поетичних збірок.

Щойно з друку вийшла перша її прозова книга, яка має назву "Ситцеве щастя". Вона містить 8 оповідань та повість. Це – художнє відтворення історії полтавського краю 30–60-х років ХХ століття.

Гіркою родзинкою книги є Війна. Чому саме зараз піднята тема подій, які відбувалися в нашому краї понад 70 років тому?

Кажуть, що нова війна починається на землі тоді, коли йдуть у небуття останні воїни, жертви попередньої. Нині з ними обривається цілий пласт нашої історії. Але не до кінця... В основі цієї збірки лежать щоденникові записи її героїв, унікальні, історичні фотографії, зібрані письменницею на Лубенщині.

Книга написана з любов'ю до тих, що попри всі випробування нашої історії лишилися ЛЮДЬМИ. Вони зберегли унікальне вміння: зшивати ситець життя нитками прощення, латати пропалини любов'ю, передавати орнаменти своїх спогадів дітям, онукам та правнукам. Більшість історій, описаних у "Ситцевому щасті", насправді відбулися з героями.

Присутні були захоплені емоційною, колоритною, цікавою розповіддю письменниці про себе, свій рід, свою нову книгу, яку вона "зшивала" три роки.

Пані Ганна подарувала для нашої бібліотеки дві свої книги з автографом.

"КОЛИ КОГО ЛЮБИШ, ТОГО НЕ ЗАБУДЕШ …"

Романтичні сторінки у житті і творчості І. П. Котляревського (на основі спогадів, поеми, п'єс письменника та творів про нього уродженців Полтавщини). 

Тогді найбільш нам допікає, 

Коли зла доля однімає, 

Що нам всього миліше єсть. 

І. П. Котляревський 

Початок XIX століття. 1802 року царським указом була утворена Полтавська губернія, з центром у м. Полтаві. 

"Полтава, в момент відкриття губернії, була невеликим містом, схожим більше на велике село, чим на місто", – писав І. Ф. Павловський [1, с. 9]. 

Сюди приїхав 39-річний капітан у відставці Іван Котляревський, після дванадцяти літ військової служби, тут проживала його старенька матуся. 

На його радість, рідне місто стало більш впорядкованим, воно вже мало своє культурне обличчя… 

Оселився Іван Петрович у невеликій садибі, придбаній 1751 року ще його дідом Іоаном, дияконом Успенської церкви, яка стояла на видному місці, біля Собору. Вадим Пассек (1808–1842) – історик, етнограф, згадував: 

"Хто не пам'ятає в Полтаві невеликого, самотнього будиночка на високій горі поблизу фортечних окопів. Хто, відвідавши цей будинок, не милувався навколишніми краєвидами: праворуч величезна будівля інституту і сад по узгір'ю; ліворуч широкі луки, і по них, звиваючись, блищить ріка Ворскла…" [ 2, с. 112]. 

Іван був ніжним і турботливим сином. Жив не розкішно, але пристойно. Умів прийняти гостей, любив товариство. 

Коли Іван Петрович з'являвся у будь-якому товаристві – моложавий, елегантний, у фраку, з незмінною білою краваткою, ­– він завжди був улюбленцем прекрасної половини. Дами оточували його, очікуючи компліментів, дотепних жартів та розповідей: 

За ввічливі станси, гучні мадригали 

Вродливиці теж нагороду давали... [3, с. 34]. 

Усмішка у поета була сяючою і звабливою, він встигав зробити жінкам компліменти, перецілувати ручки і шепнути на вушко кожній щось приємне. Анекдоти, примовки, іскрометні та дотепні, викликали веселощі і сміх – ніхто не міг з такою чудовою майстерністю оповідати. 

Володів особливим даром говорити про серйозні речі жартуючи, але без висміювання. Не одна дівчина задивлялася на ставного та високого Івана Петровича – він був нежонатим, дівчата сприймали його, як завидного жениха. 

Приємне, енергійне обличчя, чорне, як воронове крило, волосся, римський ніс, білозуба усмішка – як можна було байдуже пройти мимо? Здавалося, в його долі все безхмарно – безтурботний балакун, дотепник, душа компаній. 

Втім, життя його не було таким безжурним і світлим. Іван Петрович кілька разів змінював рід занять, був сміливим воїном, знав нестатки, але не виносив свої почування на широкий загал, серця свого не розкривав. 

"Під скромною простотою українця Котляревський приховував найпіднесенішу душу, доступну всім благородним почуванням…" [4, с. 65], – підкреслював С. П. Стеблін-Камінський у своєму біографічному нарисі, йому вторив В. В. Пассек: "ховав душу високу і повну найніжніших і найпалкіших почуттів. Він був душею дружніх бесід…" [5, с. 44] . 

А в молоді роки з ним трапилася історія, яка стала причиною його самотності – до кінця життя він прожив одинаком. 

Іванові було близько двадцяти п'яти років, коли він залишив державну службу, – очевидно, що кар'єра чиновника не вабила його так само, як і церковний сан. 

На життя заробляв вчителюванням у поміщицьких маєтках – і слава про нього, як "вчителя з бурси", гуляла округою: мовляв, дуже вченості відданий, у віршуванні йому рівних немає, на скрипці ладно грає і співає. 

У 1794–1796 р.р. Іван Петрович був учителем поміщицьких дітей у Золотоніському повіті Полтавської губернії і опинився в особливих обставинах, які зіграли велику роль у його особистому житті. Майбутній поет потрапив до поміщика Герасима Семеновича Сухопеня, у того були сини, дочки, за якими приглядала 20-річна племінниця господаря Марія. Звів на неї погляд Іван – і в небі зірки задрижали, срібне марево перед очима попливло... 

Наче зомлів. Іван не сумнівався ні хвилини, що саме ця дівчина судилася йому. Бо з Марією так гарно вони подружилися – вона виявилася веселою і товариською, а серце в неї було не гіршим, ніж гарненькі оченята. Іван забавляв Марусю веселими історіями: бувало, дрібнички оповідає, а вона так і падає зо сміху, а в самого Івана обличчя пісне, спокійне. 

А вечорами Котляревський схилявся над аркушами паперу – там він почав писати свою "Енеїду". І сміявся, і плакав над нею. Поема росла в нього "на клаптиках".