ПРИВІТАННЯ З НОВИМ РОКОМ!

Дорогі наші читачі!

Свято Нового Року та Різдва Христового дарує ніжне тепло любові і надії. Зігрійте своїм теплом друзів, поділимося надією із тим, хто зневірився. Бажаємо добра, щирості і милосердя навколо Вас, любові і щастя Вашій родині! Справедливості і свободи, рідній Україні! А ще – сили і віри, що добро переможе!

З Новим Роком та Різдвом Христовим!

СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО

Біобібліографічне видання присвячене українському письменникові С. В. Васильченку (справжнє прізвище – Панасенко), у житті і творчості якого є полтавський слід. Протягом трьох десятиліть Степан Васильович звертався, як до життєдайного джерела, до образів, котрі з дитячих років спостерігав у селянському оточенні, яскравими фарбами буяла у його творах українська природа, відлунювала народна пісня. У пам'ятці десять розділів, які розкривають різні сторони життя і творчості прозаїка. Подається вибірковий список літератури, наявної в нашій бібліотеці та обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. Адресована вона бібліотекарям, вчителям, краєзнавцям, старшокласникам...
Людина чистих, високих ідеалів…: до 140-річчя від дня народження видатного майстра прози С. В. Васильченка : біобібліографічна пам'ятка / упорядник Н. М. Требіна ; обласна бібліотека для юнацтва імені О. Гончара. – Полтава, 2018. – 28 с.

ВИСТАВКА ІНСТАЛЯЦІЯ ДО НОВОГО РОКУ

З ІСТОРІЇ СВЯТКУВАННЯ УКРАЇНЦЯМИ НОВОГО РОКУ

В Україні традиція новорічного святкування має складну історію. Наші прадіди за різних часів святкували Новий рік у різні пори року: у березні, у вересні, у січні. 

Про святкування Нового року в язичницькі часи немає відомостей у жодних історичних джерелах. Але відомо, що у давніх слов’ян, як і в інших народів, він був цілком весняним. Це пов'язано було з початком відродження природи та землеробських робіт. З прийняттям християнства та впровадженням юліанського календаря офіційно Новий рік було встановлено 1 березня, що за церковними переказами відповідає даті творення світу. З періодичних видань відомо, що осінній Новий рік (1 вересня) офіційно існував у Києві з 1409 по 1700 роки. Таке рішення було мотивовано тим, що перша проповідь Ісуса Христа відбулась під час іудейського свята жнив з 1 по 8 вересня. В ці дні кияни вистеляли підлогу пахучою травою, готували спеціально обраний сніп жита або пшениці, певним чином обв'язували його у вигляді дерева. Називали його «Дідухом». Після 1700 року по всій території сучасної України встановилася традиція святкування Нового року 1 січня. Запозиченна вона була російським царем Петром І в країнах Європи. За його указом вводилось святкування Нового року з прикрашеною ялинкою, з привітаннями. 

Але ставити ялинку в українських селах не було прийнятим звичаєм. Серед слов'янських народів ялина не завжди користувалась популярністю, вважалась деревом хвороб, колючі гілки асоціювались у них з негативнимии явищами. Український етнограф С. Килимник у своїй книзі «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» (Т.1, с. 22) дослідив, що ялина – дерево, яке поширене в північних регіонах, де люди займались мисливством,

10 ГРУДНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРАВ ТВАРИН

І це не збіг - він святкується в один день з Днем прав людини тому, що  хотіли підкреслити, що ВСІ живі істоти на нашій планеті мають право на життя і захист від страждань.

В братів наших менших існує Всесвітня декларація захисту їх прав. До речі, вона була складена саме на підставі Всесвітньої декларації прав людини і має на меті припинення експлуатації та вбивства тварин.

Декларація складається з 10 статей, в яких йдеться не тільки про те, що кожна жива істота має право на повагу і на життя без страждань, експлуатації та смерті, і що жорстоке поводження з тваринами є неприпустимим. Але і що людина зобов'язана піклуватися про відновлення популяції різних видів тварин на землі, а дії, що ведуть до невиправданої загибелі будь-якої тварини, є злочином проти життя.

ЦИТАТА ТИЖНЯ. НІНА СУПРУНЕНКО

ХУДОЖНИК - САЛЬВАДОР ДАЛІ

Інгрем, Кетрін. Це Далі / К. Інгрем ; з англ. пер. Р. Паранько. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. - 79 с.

Сальвадор Далі – одна з найзнаковіших постатей в історії мистецтва. Ми вже звикли до нього "шаблонного" й "розтиражованого", та на сторінках цієї книги, фрагментарної і цілісної водночас, Далі постає таким, як був: вередуном, що зростав у тіні померлого брата, ексцентричним блазнем, зануреним у власний світ, владним генієм-новатором, який ні на кого не зважав, старим диваком, що збирав довкола себе почет… Із цих коротких розповідей кожен може компонувати свою сюрреальну картину: про одержимість і страх, про шаленство і самотність, про вигнання і примирення, про життя – і навіть смерть – як епатаж...

Для поціновувачів творчості Сальвадора Далі й мистецтва XX століття.

НЕЗАБУТНІЙ МИКОЛА ЗЕРОВ

Полтавець Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. "Повість про Миколу Зерова" літературознавця Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. 

Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910-1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. 

Книга вийшла у видавництві "Дух і літера" в серії "Постаті культури".

МОЇ ПРАВА - МОЄ ЖИТТЯ

В рамках правопросвітницького проекту "Я маю право" 6 грудня в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара відбувся День бібліографії "Мої права – моє життя".

На день бібліографії завітали старшокласники НВК № 16. 

Розпочався День бібліографії з екскурсії по бібліотеці, на якій школярі ознайомилися з діяльністю всіх підрозділів бібліотеки. 

Працівники відділу інформаційно-бібліографічного обслуговування розповіли про історію виникнення прав людини в країнах світу і в Україні. 

Також була представлена книжкова виставка, "Права людини – найвища суспільна цінність", яка містила інформацію про конституційні права і обов’язки громадян, їх захист і відповідальність неповнолітніх. 

Про всеукраїнський проект Міністерства юстиції "Я маю право" розповіла заступниця начальника відділу комунікацій та забезпечення до публічної інформації Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Полтавській області Юлія Козаченко, головною метою якого є не тільки ознайомлювати громадян з їх правами, але й навчити їх рішуче діяти і захищати порушені права. 

Цікавою була розповідь і про адміністративну та кримінальну відповідальність підлітків. 

Захід супроводжувався відеоматеріалами.

Перегляд презентацій допоміг школярам розібратися, як потрібно вчиняти, щоб уникати неприємних ситуацій, а також, хто саме має дбати аби права дітей були захищені. 

З метою популяризації бібліотечно-бібліографічних знань були проведені практичні заняття, де старшокласники отримали навички пошуку інформації по темі за допомогою ДБА бібліотеки, блогу "Світ бібліографа", а також інтернетресурсів. 

Наприкінці заходу учні отримали інформаційні буклети про права дітей та працю неповнолітніх. 

День бібліографії пройшов в цікавій формі.

КНИГА РОКУ ВВС

Література – це потужний soft power (м'яка сила). Особливо важливою є її роль для України. У час, коли наша країна не мала власної держави, книги були і платформою для розвитку нашої культури, і репрезентами української самобутності для інших країн (мовами яких ці книги могли бути перекладені). Тож книги ставали своєрідними дипломатами, які вели свій, набагато ширший від політичного діалог або полілог. Літературні премії – підтримка цього неполітизованого діалогу культур, який може стати якісною альтернативою у доволі непростий для України час. У Вип. 2 покажчика продовжується розповідь про письменників, які є переможцями конкурсу «Книга року ВВС». Покажчик розрахований на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів, колег, які працюють з молоддю та всіх небайдужих, хто захоплюється українською мовою. Подана література, яка використовувалася при підготовці видання.

Книга року ВВС: біобібліограф. покажчик / укл. О. В. Пошибайло ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара. – Полтава, 2018. – Вип. 2. – 32 с.

РУШНИК НЕЗАБУТНІХ МЕЛОДІЙ

 4 грудня 2018 року у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара пройшов День краєзнавства "Рушник незабутніх мелодій", присвячений 100-річчю від дня народження славетного композитора-полтавця, народного артиста СРСР, першого лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1962) Платона Майбороди. 

Уявити музичне життя України без цього самобутнього композитора, без його внеску в наше пісенне мистецтво неможливо. 

На захід завітали наші давні друзі, учні Полтавського ПТУ–31разом зі своїми викладачами. Працівники сектору краєзнавства та бібліографії розповіли про творчий шлях, маловідомі факти з життя митця, історію створення його пісень-шедеврів: "Київського вальсу", пісні з кінофільму "Долина синіх скель", "Пісні про рушник", "Пісні про вчительку", "Моєї стежини", про багаторічну творчу співпрацю з видатним українським поетом Андрієм Малишком. 

Для кращого сприйняття інформації були використані відео та аудіоматеріали. 

Для присутніх була розгорнута книжкова виставка "Платон Майборода: серце, віддане пісні" та проведений коментований огляд літератури біля виставки. 

Цілий день у затишному залі сектору, мистецькій залі звучали неповторні мелодії талановитого земляка та проводились бесіди біля краєзнавчого каталогу. 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА

5 грудня у всьому світі щорічно відзначається Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку. Така офіційна назва свята волонтерів, або добровольців, проголошеного рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року. 

Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям , не очікуючи винагороди. І ці люди безоплатно витрачають свій вільний час і сили на благо суспільства,за покликом серця надають допомогу іншим у лікарнях, дитячих будинках, притулках, школах, піклуються про людей похилого віку, про всіх, хто того потребує. Волонтерська діяльність є формою благодійництва. 

Волонтерською діяльністю люди займались з давніх часів. Початком сучасного волонтерського руху вважають створення Міжнародного комітету Червоного Хреста у 1859 році. У ХХ столітті рух активно розповсюджувався, зокрема, після Першої світової війни, коли німецька і французька молодь відновлювала зруйноване війною господарство. Якщо у 1987 році у світі налічувалось 80 мільйонів волонтерів, то на початок ХХІ століття їх кількість зросла до 140 мільйонів. Найактивніше добровольці діють в Америці (де діяльність є вагомою складовою культури), Франції, Нідерландах, Данії, Ірландії. В Англії, Канаді майже половина населення – волонтери. 

В Україні волонтерство протягом десятиліть спостерігалось поодинокими випадками, в 90-х роках ХХ століття стало більш помітним. Офіційно було визнано постановою Кабміну від 10 грудня 2003 року «Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про волонтерську діяльність» і постанова втратила чинність. 

МАЙБОРОДА ПЛАТОН ІЛАРІОНОВИЧ

У духовному житті українського народу пісня посідає особливе місце. Вона живе з нами пліч-о-пліч протягом тисячолітньої історії, у першу чергу завдячуючи людям, які щиро діляться з нами своїм талантом. З нагоди 100-річчя від дня народження видатного українського композитора, педагога Платона Іларіоновича Майбороди пропонуємо вам перегляд літератури "Платон Майборода: серце відданє пісні".

Майборода П. І. народився 1 грудня 1918 року, помер 8 липня 1989 року. Місце народження: хутір Пелехівщина Глобинського району Полтавської області

Платон Майборода в 1939-1941 роках вчився у Київській консерваторії по класу композиції у Л. М. Ревуцького, яку закінчив у 1947 році. В 1947-1950 роках - викладач Київської консерваторії.

Помер 8 липня 1989 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва. Автор надгробного пам’ятника - скульптор М. Білик.

Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень - в тому числі "Рушничок", "Якщо ти любиш", "Ми підем де трави похилі", "Київський вальс". 

В творчому доробку також симфонічна поема "Героїчна увертюра", вокальна-симфонічна поема "Тополя" (слова Тараса Шевченка), музика до драматичних  спектаклів, а також до фільмів.