Ім'я Марії Костянтинівни Башкирцевої увійшло в історію образотворчого мистецтва та літератури одразу трьох країн – України, Росії та Франції. Проте без перебільшення можна сказати, що найбільшої популярності воно набуло на Полтавщині.
Полтавці свято бережуть пам'ять про короткі, але яскраві візити Марії Башкирцевої на батьківщину, про її перебування в Гавронцях і Полтаві. Пишаються тим, що одному з кращих фотохудожників України кінця XIX – початку XX століття Йосипу Хмелевському (1849 – 1924) припало відзняти Марію в національному вбранні. Інший відомий полтавець – історик і краєзнавець Іван Павловський (1851 – 1922), високо оцінивши творчий спадок Башкирцевої, вніс відомості про неї до своєї праці – «Короткого біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття», яка вийшла друком 1912 року.
Фальшивий «Щоденник» та альбом ранніх робіт
У період 60 – 70-х років XX століття Полтава пережила свого роду бум підвищеного інтересу до життя і творчості художниці. Його наслідком стала ціла низка присвячених цій темі матеріалів на сторінках української періодики. На жаль, публікації рясніли прикрими помилками, уникнути яких на той час не вдалося навіть найсерйознішим дослідникам, адже головним джерелом їм слугував сфальсифікований «Щоденник». Тому поява в колекції Полтавського художнього музею в 1970 році трьох нових експонатів, що проливали світло на маловідомі факти творчого та життєвого шляху Башкирцевої, була сприйнята з великим ентузіазмом не тільки науковими співробітниками музею, а й широкою громадськістю міста.
Причину, з якої Полтави не виявилося серед міст України, що в 1930-ті роки отримали роботи Марії Башкирцевої з Російського Державного музею, встановити складно. Найбільш вірогідно, що серед тих, кому було доручено розподіл та передачу колекції, не знайшлося ні справжніх поціновувачів таланту художниці, ні знавців її земного шляху. Картини Башкирцевої потрапили до художніх музеїв Харкова, Сум та Дніпропетровська. Полтава ж, поблизу якої 12 листопада (24-го за новим стилем) 1858 року уперше побачила світ майбутня знаменитість і куди найперше поспішали дослідники її феномену, певний час не могла задовольнити той зростаючий попит. Тому дар доктора богослов'я Арманда Йона (Канада) прийняли з особливим захопленням. Дякувати справді було за що, подарунок виявився безцінним. До важкуватого пакунку увійшли: унікальний (подарунковий варіант) каталог виставки 1885 року – «Сatalogue des oeuvres de Mlle Bashkirtseff (Paris)», сторінка з французького журналу за 1910 рік з документальними фотографіями Марії Башкирцевої та альбом її власних ранніх малюнків.
Немає коментарів:
Дописати коментар