ПОЛТАВЕЦЬ ВАСИЛЬ БАРКА – ОДИН З ЛАУРЕАТІВ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ ІМ. М. ГОГОЛЯ "ТРІУМФ"

Нагорода заснована 1998 року Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. 

З листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 55 країн світу. 

Гоголівську нагороду 2018 року (надійшло понад 700 пропозицій з України та закордону) отримав, в т. ч., уродженець Полтавщини, письменник та перекладач Василь Барка (посмертно) (США). 

2018 року нашому землякові, відомому письменникові, поетові-модерністу, літературознавцю, теологу виповнилося б 110 років від дня народження. Нагадаємо користувачам відомості про лауреата: 

Народився Василь Очерет (Барка) 16 липня 1908 року у 

с. Солониця Лубенського повіту Полтавської губернії у родині, за його словами, "козацького сословія". 

Навчався в духовному училищі, закінчив Лубенський педагогічний технікум, вчителював на Донбасі, Північному Кавказі, де здобув вищу освіту. У 30-х рр. побачили світ дві його поетичні книжки. 

Закінчивши аспірантуру, 1940 року у Москві Василь Костянтинович захистив кандидатську дисертацію, викладав західноєвропейську літературу в університеті. 

Під час Другої світової війни, перебуваючи в ополченні, попав у німецький полон, 1943 року – вивезений на примусові роботи до Німеччини, перебував у таборах для переміщених осіб, тоді ж взяв псевдонім "Барка". 

1949 року переїхав до США, багато років мешкав і творив в українському центрі Глен Спей. 

Американський період творчості Василя Очерета (Барки) – найпродуктивніший: релігійно-філософські та літературознавчі есеї, романи, переклади Шекспіра, Данте, збірки поезій. Окремого слова заслуговують його поетичні твори. 

"Поезія Барки – це суцільний переклад дійсності на мову серця" – відзначав літературознавець Ю. Шевельов. Вершиною лірики Барки є збірки: "Трояндовий роман", "Псалом голубиного поля", "Океан" та роман у віршах "Свідок для сонця шестикрилих", за який 1982 року він першим отримав премію Фундації Антоничів. 

Сучасним українцям він найбільш відомий завдяки романові "Жовтий князь", де відтворені реальні події і явища Голодомору в Україні, на Полтавщині 1932-1933 років. 

Підсумком величезної праці письменника став 20-томник унікальних в українській літературі творів – поезії, драми, повісті і романи, есе, переклади. 

Помер В. Барка 11 квітня 2003 року, на 95-му році життя, у м. Ліберті (штат Нью-Йорк). 

1998 року В. Барку було нагороджено премією Фонду Т. Шевченка "В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля", а 2017 – Міжнародною літературно-мистецькою премією імені П. Куліша (посмертно). 

Подаємо невеликий список книг В. Барки та статей про нього, наявних у бібліотеці, з іншими, шановні користувачі, при нагоді, можна ознайомитись у залах книгозбірні: 

• Барка В. К. Рай : роман / В. К. Барка. – Харків : Фоліо, 2009. – 348 с. 
• Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. – Київ : Київська правда, 2003. – 320 с. 
• Барка В. К. Вибрані твори / В. К. Барка. – Харків : Вета : Ранок, 2003. – 304 с. 

Статті про письменника: 

• Жулинський М. Василь Барка – культуролог і літописець долі українського народу / М. Жулинський // Cлово на сторожі нації / М. Жулинський. – К., 2007. – С. 184–200. 
• Путько-Стех А. Василь Барка : шлях / А. Путько-Стех // Березіль. – 2009. – № 1–2. – С. 175–179. 
• Віценя Л. Жайворонкові джерела В. Барки / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2013. – 16 лип. – С. 4.