ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Найважливішими моментами традиційного новорічного свята в Україні середини XIX - початку XX ст. виступають: ритуальний стіл, щедрування й засівання (обходи домівок із поздоровленнями, побажаннями), ворожіння, рядження, веселощі й забави. 

Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадує переддень Різдва. Вечір в народі називався щедрим, або багатим, що пов’язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, де на відміну від Свят-вечора обов’язково були й скоромні страви. 

На Новий рік, як і на Різдво, носили "вечерю", але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі. 

Напередодні Нового року в селянському господарстві виконувався цілий ряд ритуальних дій виробничого характеру (господарська магія). Так, було прийнято у цей день привчати до роботи молодих коней, і волів, їх вперше запрягали. У деяких місцевостях на Меланки ловили горобців і палили їх у вогні. Попіл, що лишався, разом із насінням засівали у землю навесні, сподіваючись у такий спосіб захистити поля від птахів. 

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування  давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім’ї й розквіту господарства. 

На відміну від колядування, обряд щедрування був завжди на Україні справді народним, позацерковним - звідси його радісне, оптимістичне звучання. 

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!