У ПОЛТАВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ВИДАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ПИСЬМЕННИКУ ПЕТРУ РОТАЧУ

30 січня у Полтавській обласній бібліотеці імені І.П.Котляревського відбулася презентація двох видань, присвячених українському письменнику з Полтави Петру Ротачу.
Видання створені спільними зусиллями працівників бібліотеки, науковців та викладачів Полтавського національного педагогічного університету. Сьогодні презентували дві книги: бібліографічний покажчик та особовий фонд Петра Ротача.
Як повідомляє головний бібліотекар відділу краєзнавства Ганна Дідусенко, джерелами покажчика слугували картотеки та каталоги ПОНУБ імені І. П.Котляревського. Метою такого покажчика є ознайомлення широкого кола читачів із цією непересічною особистістю. Загалом він містить джерела з 1966 по 2017 роки. Остаточний добір літератури закінчили у квітні 2017-го. Цей покажчик є першим випуском серії "Видатні краєзнавці Полтавщини", яку започаткували працівники бібліотеки.
До особового фонду входять документи, які письменник збирав протягом усього свого життя та передав державному архіву. А видання, зазначені в бібліотечному каталозі, можна знайти в Полтавській обласній бібліотеці та бібліотеці ПНПУ.
Долучився до видання книг, присвячених Петру Ротачу і Тарас Пустовіт, член правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

"Петро Петрович Ротач був "своїм" у бібліотеці, в педагогічному університеті, в нашому архіві. Це видання характеризує його як вченого, літературознавця, людину з колосальним енциклопедичним багажем знань. І разом з тим, він був відкритим, не тримав ці знання в собі. Дарував свої надбання різним міським установам, бібліотекам", ‒ говорить Тарас Пустовіт.

Син Петра Ротача ‒ Олександр Ротач говорить, що видання є дуже цінним не тільки для науковців чи дослідників, а і для всіх поціновувачів літератури:

ОТРИМАННЯ ДОВІДКИ ПРО СТРАХОВИЙ СТАЖ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

Добра новина! Портал ПФУ допрацювали та зараз є можливість замовити Додаток 9 - "Довідка про трудовий та страховий стаж" та отримати його за 5 хвилин від імені Юридичної Особи!

Посилання: https://bit.ly/2zEaqht 

Для початку треба авторизуватися на порталі ПФУ   https://portal.pfu.gov.ua/

ЯСКРАВЕ СВЯТО ДИТЯЧОЇ КНИГИ

Відбулося у прес-центрі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім. М. Ярошенка 25 січня 2018 року, у Тетянин день. Пані Тетяна Ваценко, лауреатка літературно-мистецької премії імені В. Г. Короленка, мисткиня, член Національної спілки народних майстрів України, неодноразовий учасник Міжнародних та Всеукраїнських виставок народної творчості презентувала свою першу збірку поезій для дітей – "Країна Навпакинія".

Тетяна Федорівна – упорядник книги, автор передмови, ілюстратор, її неймовірна художня фантазія простежується в оригінальних ілюстраціях до книги. Видання барвисте, загадково-казкове, оптимістичне. Вірші, написані з гумором, приваблюють не лише дітей, а й дорослу аудиторію.

Збірка побачила світ у видавництві "Полтавський літератор" на замовлення Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю згідно з планом випуску соціально-значущих видань за кошти обласного бюджету.

Тетяна Федорівна вірші пише, відколи себе пам'ятає. Коли народилися діти, почала писати для них, а зараз – для онука Ярослава. Вірші давно "просилися вийти" у світ і в день Ангела поетеси порадували книгою полтавців. Ця збірка – неординарне явище, відзначали всі присутні в залі, а зала була переповнена.

Авторку вшановували і вітали з виходом книги: 

– Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА В. Пилипенко;

– В. о. начальника управління культури Полтавської ОДА    В. Вождаєнко;

– Відомий український художник Є. Пілюгін; 

– Вихованці Творчого Центру Н. Май; 

– Ведуча, автор і режисер вечірньої дитячої програми ТРК "Лтава" М. Буторіна;

– Однокурсники, друзі, школярі.

Книга вийшла тиражем 300 примірників, її отримають всі бібліотеки міста і області.

"ЛИСТИ ДО ОЛЕСЯ ГОНЧАРА" УДОСТОЄНІ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ ІМ. П. КУЛІША

Степаненко М. І.

Міжнародну літературно-мистецьку премію ім. П. Куліша за 2017 рік отримав ректор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка М. І. Степаненко за упорядкування двотомника "Листи до Олеся Гончара".

Кандидатуру мовознавця, літературознавця, публіциста Миколи Степаненка на здобуття премії висунула Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об'єднує 155 відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти країн світу.

Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара сердечно вітають Миколу Івановича з отриманням високої нагороди і висловлюють щиру вдячність за послідовну роботу з дослідження спадщини письменника, ім'я якого уже двадцять років носить наша книгозбірня.

Запрошуємо користувачів ознайомитись з унікальним виданням, подарованим нашій бібліотеці упорядником:

• Листи до Олеся Гончара : у 2-х кн. / упоряд., автор передм., приміт. і комент. М. І. Степаненко. – К.: Сакцент Плюс, 2016.

      Кн. 1. – 736 с.

• Листи до Олеся Гончара : у 2-х кн. / упоряд., автор передм., приміт. і комент. М. І. Степаненко. – К.: Сакцент Плюс, 2016.

       Кн. 2. – 736 с.

ВІТАЄМО!

"ЛЮБЛЮ ПОЛТАВУ, ДЕ НАРОДИЛАСЯ..."

Так стверджує наша землячка, українська оперна співачка-сопрано, солістка Національної філармонії, лауреатка всеукраїнських, міжнародних конкурсів, зокрема, престижного – Марії Каллас (Афіни), заслужена артистка України Валентина Володимирівна Матюшенко. Не так давно вона відзначила ювілейний день народження.

У нас, полтавців, виникає резонне запитання: "Коли ж вона вперше почала співати?". Співачка каже: "Мама мені розповідала, що першою піснею був "Полтавський вальс" ("Над полтавським краєм білі голуби…"), який я заспівала у півтора року, а, взагалі, я почала співати раніше, ніж говорити".

Потім Валентина закінчила вокальне відділення Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка (клас викладача Є. М. Нагорного, який працює і до сьогодні, талант його відзначає співачка), Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського (клас професора Г. С. Сухорукової), аспірантуру вищеназваної академії.

Концертну діяльність вона розпочала у Полтавській обласній філармонії, у кінці 90-х рр. брала участь в офіційних концертах у Маріїнському палаці. З 2003 року – солістка Полтавської обласної філармонії, а з вересня 2004 року – солістка Національної філармонії України. 

За високий професіоналізм та творчу індивідуальність, уміння вдало поєднувати виконання сучасних та класичних творів Валентина Матюшенко визнана вітчизняною пресою найкращою молодою камерною співачкою України.

Недавно Валентина Володимирівна представила цикл творчих вечорів під назвою "Музичні подорожі країнами світу". Перша подорож – до Франції, друга – в Україну. Попереду – Італія. 

У планах співачки вісім концертів, і один підсумковий, що відбудеться в столиці України. Із цього циклу під назвою "Мальовнича Україна" відбувся також виступ і на київській сцені.

У цей цикл ввійшли українські народні пісні, сучасні, цикл романсів.

Завдяки школі Галини Сухорукової Валентина Матюшенко співає все!

Співпрацює у проекті "Перлини бароко", де співає духовні рідкісні твори разом із Національним ансамблем солістів "Київська камерата", з хором Київського Національного університету культури і мистецтв. Бере ті твори, які важко знайти в афішах, тобто ті, які взагалі не виконувалися в Україні або виконуються дуже рідко.

І, звичайно, народні пісні, духовні, арії з оперет. Улюбленою оперною арією співачки є вальс Джульєтти із опери "Ромео і Джульєтта" Ш. Гуно, улюбленим романсом – "Не пой, красавица, при мне" С. Рахманінова, улюбленою українською народною піснею – "Ой, я знаю, що гріх маю". 

Валентина Матюшенко побувала на гастролях у багатьох країнах Європи, але вважає найкращою рідну Україну. Вона пише: 

"Україна – це край моєї рідної оселі, домівка, місце, де я народилася та провела найкращі дитячі роки. Тут живе моя родина, друзі. Шаную та люблю традиції рідної землі. Любіть рідну землю!"

СВІТЛИНИ ПРО ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

КАПНІСТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

Капніст Василь Васильович
 (1758-1823) 

КАПНІСТ Василь Васильович (1758-1823) - просвітник, письменник, громадський діяч. Народився в с. Обухівці Миргородського повіту на Полтавщині у дворянській сім'ї, що мала козацьке коріння. Займав посади предводителя дворянства Київської губернії, генерального судді, директора народних училищ, маршала дворянства Полтавської губернії. Належав до просвітницького гуртка О. Паліцина - "Попівської академії" (с. Попівка Харківської губ.). В "Оді на рабство" різко виступив проти закріпачення селян України (1783). Склав проект "Положення, за яким може бути набране й утримане військо охочих козаків" (1788), де висунув ідею відродження українського козацтва. Підтримував тісні зв'язки з декабристами С. Муравйовим-Апостолом і П. Пестелем. 

У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками пруських урядових кіл, у т.ч. з міністром закордонних справ (канцлером) Прусії Е.-Ф.Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства. У 1798 році опублікував поему "Ябеда", в якій у гострій формі критикував російську колоніальну політику на українських землях. 

Василь Капніст переклав "Слово о полку Ігоревім" на російську мову і зробив цікавий коментар, в якому підкреслено українське походження і українські особливості цього твору. 

Помер 28 жовтня (9 листопада) 1823 в селі Кибинці Полтавської області.

Своєю діяльністю зробив вагомий внесок у розвиток української культури.

ЛІТЕРАТУРА:

• Василь Капніст і Василь Ломиковський або Миргородські гуманісти [Текст] // Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять: статті, дослідження, спогади. – П., 2000. – С. 22-30. 
• Василь Капніст [Текст] : [Письменник, нар. 12 лютого 1758 р. в с.Обухівка на Полтавщині, помер 28 листопада 1823 р.] // Видатні постаті в історії України 9-19 ст. – К., 2002. – С. 247-249. 
• Капніст Василь Васильович [Текст] : [Український і російський письменник, поет, громадський діяч] // Провісники духовності в Україні: Довідник. – К., 2003. – С. 237-238. 
• Капніст Василь Васильович [Текст] : [Нар. у с. Велика Обухівка на Полтавщині] // Альманах пошани й визнання Полтавщини. – Полтава, 2003. – С. 90-91. 
• Тарасова, Н. Василь Капніст: "Я зрю мою отчизну днесь..." [Текст] : [(1758-1833)] / Н. Тарасова // Зоря Полтавщини. – 2006. – 5 верес. – С. 3. 
• Тарасова, Н. "Друг муз, друг родины он был" (В. В. Капніст) [Текст] / Н. Тарасова // Рідний край. – 2006. – № 1 (14). – С. 110-118. 

ВІТАЄМО КОЛЕЖАНКУ!

Вітаємо прекрасну жінку, колежанку  
Любов Іванівну з Днем народження!

Бажаємо здоров’я і натхнення, тепла і сонячного настрою, успіхів у всьому, яскравих вражень і веселки емоцій! 

Нехай у Вашому житті завжди будуть квіти і сюрпризи, посмішки і хороші події, щастя і радість, удача і везіння!

ПОЕТИЧНА ВЕЧІРКА

АУДІОКНИГИ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Аудіокнига – це дуже цікава і оригінальна річ, а найголовніше – зручна. Причому для всіх, починаючи від школярів і закінчуючи зайнятими бізнесменами. 

Комфортність аудіокниги в тому, що її можна слухати в будь-якому місці – в машині по дорозі на роботу (але тільки щоб не заважало основному заняттю) або на дачу, вдома, на відпочинку, тобто, поєднувати приємне з корисним. У наше століття "скажених" швидкостей, коли кожна хвилина на рахунку, просто не залишається часу, щоб освіжити в пам'яті класику або навпаки, познайомитися з новинками літератури. 

Аудіокниги – ідеальний варіант для сліпих і слабозорих людей, які не мають можливості читати книги, але хочуть знову поринути в чарівний і захоплюючий світ літератури, продовжити свою освіту. 

Аудіокниги  Олеся Гончара:

Олесь Гончар "Залізний острів" [Електронний ресурс] / ВІР в Україну ; Марта Левицька // YouTube. – Електрон. відео. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=tXV0-WJ7Xzo. – Назва з екрана. –  15.04.2016. – Дата перегляду: 16.01.2018

У "Залізному острові" поглиблюється ледь намічена в попе­редніх новелах характеристика героїв, яких бачимо вже не деся­тикласниками, а молодими людьми, які ступили перші кроки в самостійному житті. Письменник, який ніколи не вдається до будь-яких спрощень, майстерно и психологічно переконливо змальовує образ Тоні. Тоня зачарувала дітей своїми вигадками, веселою вдачею, голосом, що був як дзвіночок.

Начитала для соціального проекту "Книги, що говорять" волонтер Марта Левицька.

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Найважливішими моментами традиційного новорічного свята в Україні середини XIX - початку XX ст. виступають: ритуальний стіл, щедрування й засівання (обходи домівок із поздоровленнями, побажаннями), ворожіння, рядження, веселощі й забави. 

Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадує переддень Різдва. Вечір в народі називався щедрим, або багатим, що пов’язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, де на відміну від Свят-вечора обов’язково були й скоромні страви. 

На Новий рік, як і на Різдво, носили "вечерю", але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі. 

Напередодні Нового року в селянському господарстві виконувався цілий ряд ритуальних дій виробничого характеру (господарська магія). Так, було прийнято у цей день привчати до роботи молодих коней, і волів, їх вперше запрягали. У деяких місцевостях на Меланки ловили горобців і палили їх у вогні. Попіл, що лишався, разом із насінням засівали у землю навесні, сподіваючись у такий спосіб захистити поля від птахів. 

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування  давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім’ї й розквіту господарства. 

На відміну від колядування, обряд щедрування був завжди на Україні справді народним, позацерковним - звідси його радісне, оптимістичне звучання. 

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

Дорога Надія Михайлівна,

 вітаємо Вас зі святом, Днем народження!

Так хочеться побажати чогось особливого у цей святковий для Вас день. Нехай робота приносить Вам ще довгі роки натхнення. Нехай Ваш досвід допомагає молоді. Нехай ще довгі роки захоплюються Вашою красою. Бажаємо Вам завжди бути впевненою в собі, любити і бути любимою. Нехай Вас радують хороші новини. Будьте завжди в чудовому настрої, залишатися молодою і енергійною. Живіть сто років, не знаючи ніяких бід.

З Днем Народження!

ШАРЛЬ ПЕРРО

Французький письменник, казкар, 

засновник світової літературної казки.

Шарль Перро 

(1628-1703)

Народився Шарль Перро в родині юриста. Батьки прагнули дати синам найкращу освіту. І сини їм за це віддячили: один став уславленим письменником, а інший – знаменитим архітектором. Коли туристи приїздять у Париж милуватися Лувром – одним з найкращих музеїв світу, то віддають шану братові Шарля – Клоду. Саме він побудував фасад і луврську колонаду. Шарль Перро став видатним королівським чиновником, жив у Парижі, за наукові та мистецькі заслуги 1671 р. був обраний членом Французької академії. На королівській службі Шарль Перро перебував 20 років, проте за ретельне виконання обов'язків жодної винагороди не отримав. Перро писав серйозні наукові книги, а казка стала його захопленням, тому вигадані ним чарівні історії він видавав під іменем свого сина. До того ж він хотів прославити улюбленого сина й допомогти йому зробити кар'єру при дворі. 19-річний П'єр отримав дворянський титул і ввійшов у коло близьких друзів принцеси. Однак через півроку у вуличній бійці він заколов ровесника, сина теслі. П'єра заарештували, а мати убитого розпочала проти нього судовий процес.

Перро насилу вдалося витягнути сина із в'язниці. Він заплатив жінці 2079 ліврів, і П'єра відпустили. Батько купив йому чин лейтенанта у королівському полку, і той відбув на фронт. 2 травня 1700-го він загинув у бою. Шарль тяжко переживав трагедію.

16 травня 1703 року Шарль Перро пішов з життя. Йому було лише 75 років. Поховали його на паризькому кладовищі Сен Бонуа. На початку ХІХ століття у зв'язку із закриттям кладовища, останки Шарля Перро були перенесені до підземного некрополя церкви Сен Бонуа.

Але доки читають його казки, живе пам'ять про нього. Казки – справа давня. Вони прийшли з тих часів, коли не було ані книги, ані письменників. Але Шарль Перро зумів переповісти те, що чув від няні з дитинства таким чином, що його казками зачитувалися не лише діти, але й дорослі. На сюжети казок Перро створено опери "Попелюшка", "Замок герцога Синя Борода", балети "Спляча красуня", "Попелюшка", багато фільмів мультфільмів.

КНИГИ:

1. Перро, Шарль. Кіт у чоботях [Текст] : казка / Ш. Перро. – Х. : Ранок, 2001. – 9 с. 
2. Перро, Шарль. Попелюшка [Текст] : казка / Ш. Перро. – Х. : Ранок, 2001. – 10 с. 
3. Перро, Шарль. Ріке-чубчик [Текст] : казка / Ш. Перро. – Х. : Ранок, 2001. – 9 с.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ "ДЯКУЮ"

Нас з дитинства навчають казати чарівне слово "дякую". Кожного дня говоримо один одному "дякую", тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

Запровадили таку дату аби нагадати людям про гарні манери. Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, проте вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними "погладжуваннями" і здатні зігріти своїм теплом.

Вважається, що 11 січня потрібно сказати слова вдячності 100 разів. Хоча цю традицію можна повторювати щодня.

Хоча є версія, що це свято спеціально придумала одна з американських компаній, що виробляють вітальні листівки, яка в такий спосіб просто хотіла збільшити свій прибуток. Як би там не було, тепер щорічно 11 січня є самою "ввічливою" датою в році.

Сказане від щирого серця будь-якою мовою  слово "дякую" допомагає нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої.

• Гнатюк, Ніна Юхимівна. Дякую долі [Текст] : лірика / Н. Ю. Гнатюк. – Одеса : Маяк, 1982. – 80 с.  
• Недін, Лариса. Дякую тобі, Боже : Духовна поезія для дітей, для читання в родинному колі / Л. Недін. – К. : Криниця, 2001. – 8 с.

ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

У бібліографічному покажчику зібрана література про життя і творчість видатного письменника-полтавця, громадсько-культурного діяча, лауреата Державних премій СРСР, УРСР, Героя України О. Т. Гончара, наявна у фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. В ньому представлені багатотомні видання, окремі видання творів письменника, публікації їх у збірниках та періодиці. Матеріали розміщені у відповідних розділах, а у їх межах – за алфавітом авторів і назв або у зворотно хронологічному чи логічному порядку. Хронологічні рамки для важливих, цінних статей з періодики – 20-22 роки, для книг – 30-40 років. Покажчик доповнений книгами та матеріалами з періодики за 2008-2017 рр. Бібліографічний посібник адресований бібліотечним працівникам, викладачам, вчителям, студентам, старшокласникам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться життям і творчістю нашого земляка.

Високих літ високий лет. До 100-річчя від дня народження О. Т. Гончара (1918–1995) : коментований бібліографічний покажчик / упорядник Л. І. Картальова, доповнення, редагування Н. М. Требіної; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – 2-е вид, доопр. і доп. – Полтава, 2017. – 52 с.

МІЖНАРОДНА ЛІТЕРАТУРНА ПРЕМІЯ ІМЕНІ А. СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ – ЛАУРЕАТИ – ПОДРУЖЖЯ ДЗЮБІВ

Відомі українські письменники – подружжя Дзюбів - стали нині лауреатами Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина) – за визначну творчу діяльність.

Фундатори почесної нагороди: Асоціація діячів літератури, мистецтва та культури "Глорія" (Німеччина) та її представництво у Франції "Глорія – Ліон", і Міжнародна Академія "ЛІК" (під керівництвом Олени Ананьєвої, письменниці, журналіста й мистецтвознавця).

Письменник, критик, перекладач, журналіст, уродженець м. Пирятин Полтавської області Сергій Дзюба отримав премію за казкову трилогію (три романи) для дітей "Душа на обличчі" – про пригоди кленового бога Кракатунчика; дружина Сергія Дзюби – поетеса, перекладач, доктор наук із соціальних комунікацій, професор та академік Тетяна Дзюба – за збірку віршів "Танок Саломеї", яка побачила світ у Канаді. 

"Антуан де Сент-Екзюпері – один із моїх улюблених письменників, – прокоментував цю подію президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба. – Звісно, я щасливий. Для мене – це дуже почесно! Радий за Таню, поетична книжка якої "Танок Саломеї" отримала визнання вже на трьох континентах – в Америці, Європі та Азії. 

Тож тепер важливо закріпити цей успіх. Як ви знаєте, наші нові книжки побачили світ у Чехії і Білорусі. Нині готуємо до друку збірки іспанською і в’єтнамською мовами, сподіваюся, вийдуть у 2018-му. Як і мій другий роман "Гопки для Кракатунчика" з трилогії "Душа на обличчі", який планую надрукувати водночас у Казахстані та Канаді (у 2017-му саме в цих країнах побачив світ мій роман "Кракатунчик – кленовий бог"). 

Отож тепер перекладається вже не лише поезія, а й проза. Сьогодні наші твори перекладені 65-ма мовами та надруковані у 50-ти державах. Тобто, попри складну ситуацію в Україні, ми все-таки робимо свою справу, популяризуємо за кордоном українську літературу, і в такий спосіб розповідаємо правду про рідну Батьківщину. Я переконаний, що це – дуже важливо, особливо тепер".

ШАНОВНІ ПАНЕ СЕРГІЮ І ПАНІ ТЕТЯНО! 

Полтавці слідкують за Вашою творчістю і дуже пишаються з того, що Ваші твори відомі у всьому світі. Хай Господь дає Вам здоров'я, сили, наснаги на нові звершення! Щиро вітаємо Вас з Новим роком і Різдвом Христовим!