Головна

вівторок, 8 лютого 2022 р.

БАТЬКО ПШЕНИЧНИХ КОЛОСКІВ

Кожне зерня лице його береже в своїй пам’яті, 
Кожен колос по імені, наче батька, зове.
 Б. Олійник

115 років від дня народження Василя Ремесла

Ці слова присвячені відомому не тільки на Україні, а й далеко за її межами, селекціонерові, двічі Герою Соціалістичної Праці, академіку Академії наук СРСР та Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна (ВАСГНІЛ), лауреатові Ленінської та Державної премій, професору, доктору сільськогосподарських наук Василю Миколайовичу Ремеслу. У 70–80-ті рр. минулого століття, у часи розквіту його таланту, у Радянському Союзі важко було знайти людину, яка б не знала Василя Миколайовича в обличчя, адже плакати з його портретом були майже в усіх хлібних магазинах країни. Виведені ним сорти озимої пшениці Миронівська-808, Миронівська ювілейна, Іллічівка та інші висівались на територіях радянських республік, та забезпечували високу врожайність. 
Василь Миколайович Ремесло народився 10 лютого 1907 р. в селі Теплово Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області). 
На його долю випало чимало випробувань: революції, війни, голодомори, репресії тощо. Але від діда-прадіда навчився Василь шанувати хліборобську працю. З раннього дитинства запам’ятав він кремезну постать діда Калістрата у білих штанях,з полотняною торбиною сівача, коли його руки розкидали по ниві пшеничне зерно. Після отримання початкової освіти в семирічній трудовій школі він вступив до Лубенської сільсько-господарської профшколи і як найкращий учень, після її закінчення, був направлений на навчання до Маслівського інституту селекції та насінництва ім. К. Тімірязєва – у "Маслівську академію", як його тоді називали. Це був унікальний навчальний заклад. Він відіграв виняткову роль у житті В. Ремесла, надавши йому найкращу на той час освіту за фахом. 
Після закінчення Маслівського інституту (1928 р.) його спрямовують до Укррадгоспоб’єднання (м. Харків), пізніше – у радгосп "Відродження" Мелітопольського округу Запорізької області, а у лютому 1929 р. – до Кременчуцького окружного союзу насіннєвої кооперації. Уникаючи тих катастрофічних подій, що спіткали його Батьківщину в драматичні 30-ті роки, коли на селі відбувалася суцільна колективізація, Василь Миколайович був змушений у 1930 р. виїхати з України. 
Наступні понад десять років життя В. Ремесла тісно пов’язані з Росією. У цей час він мав змогу зустрічатися з корифеями сільськогосподарської науки – М. Вавиловим, В. Шехурдіним, А. Сапєгіним, В. Юр’євим та іншими, які великою мірою вплинули на формування молодого вченого. Спочатку він поїхав до міста Дербент і влаштувався науковим співробітником на Дагестанській дослідно-селекційній станції ім. Ахундова, пізніше (1931–1933 рр.) – до Москви, де займався впровадженням у виробництво нових культур. 
На початку 1933 р. Ремесла спрямовують до Ново-Уренської селекційної станції, яка підпорядковувалася Всесоюзній державній сортовипробувальній мережі Всесоюзного інституту рослинництва (директором якого на той час був М. Вавилов). Працюючи тут на посаді завідувача сортодільниці Всесоюзного інститут рослинництва й одночасно, за сумісництвом, – науковим співробітником із селекції кормової моркви, Василь Миколайович зарекомендував себе як висококваліфікований науковий працівник, який володіє новітніми досягненнями в галузі сільськогосподарських наук. Самостійну селекційну роботу вченому пощастило продовжити на посаді заступника директора Північно-Донецької держселекстанції, куди його перевели восени 1938 р.
Із початком війни В. Ремесла, як умілого організатора та вольового керівника, призначають директором Північно-Донецької станції. 
У березні 1942 р. його призивають до лав Червоної армії, але після демобілізації він повертається на попереднє місце роботи. Проте давнє бажання поїхати у рідні місця, в Україну, приводить його у березні 1948 р. до Миронівської селекційно-дослідної станції ім. Старченка, яка була однією з перших селекційних установ в Україні й вирізнялася високою результативністю на всіх напрямах своєї наукової роботи. Саме тут, ще до його приїзду, був виведений знаменитий сорт озимої пшениці "Українка", визнаний світовим стандартомякості хліба. Починаючи працювати на Миронівській станції, Василь Миколайович поставив перед собою завдання надзвичайної складності – створити сорт який перевершить "Українку". Вчений активно долучається до селекційної роботи. Виконуючи завдання, що стояли перед станцією, він починає займатися селекцією ярої та озимої пшениці. Селекційну роботу В. Ремесло вів по-новаторському, творчо. Він часто повторював, що успіхи в селекції, насінництві, агротехніці та інших галузях сільськогосподарської науки залежать не тільки від новизни й оригінальності методів, а й від кропіткої щоденної праці. Уранці, вдень і ввечері Василя Миколайовича можна було бачити в полі. Ніщо не залишалося поза увагою вченого, не вивчалося за всіма показниками. 
За своє довге життя В. Ремесло вивів близько сорока сортів різних зернових культур, але всесвітню славу йому принесла Миронівська-808. Праці цього видатного вченого про створення високоінтенсивних сортів озимої пшениці, розроблення теоретичних основ і методів ведення селекційного процесу належать до надбань світової селекційної науки. Пізніше, коли Василь Миколайович став директором створеного під його керівництвом на базі Миронівської станції Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці – визнаного центру вітчизняної та світової науки із селекції пшениці, в його кабінеті на стіні висіла карта вирощування миронівських сортів озимої пшениці. На ній було чітко видно, як від Миронівки відходять безліч променів в усі сторони світу – на північ, південь, захід і схід. Минає час, змінюються економічні й соціальні умови життя, клімат, а виведений академіком В. Ремеслом майже півстоліття тому сорт озимої пшениці Миронівська-808 знову повертається на ниви України. 
У народі Василя Ремесла називали "хлібодар", тож давайте пам’ятати людей, які вирощували хліб. І не тільки для свого покоління, а й для нащадків. 

ЛІТЕРАТУРА
  • Даниленко О. В. Ремесло Василь Михайлович : вчений- селекціонер, хлібороб, академік АН СРСР і ВАСГНІЛ, заслужений діяч науки / О. В. Даниленко // Діячі науки і культури України: нариси житття та діяльності/ За заг. ред. А. П. Коцура, Н. В.. К., 2007. С. 353-354.
  • Дорошенко А. Вшанували вченого-земляка : [Героя Соц. Праці В. Ремесла у с. Теплівці Пирятинського р-ну] / А. Дорошенко // Зоря Полтавщини. 2013. 22 лют. С. 18.
  • Завітайло Т. На Пирятинщині відзначили ювілей творця "світової хлібної революції" / Т. Завітайло // Події та коментарі. 2017. 17 лют. С. 12.
  • Піддубняк В. Хлібний батько  : 110 років тому народився нащ земляк - автор всесвітньо відомих сортів пшениці Василь Ремесло / В. Піддубняк // Вечірня Полтава. 2017. 22 лют. С. 5.
  • Ремесло Василий Николаевич (10.02.1907-04.09.1983) : [селекціонер, академік АН СРСР (з 1974),   Ленінська премія (1963), Держ. премія СРСР (1979). Нар. в с. Теплівка Пирятин. р-ну] // Биологи: биогр. справочник. К., 1984. С. 531-532 ; Енциклопедія історії України: у 10 т. К., 2012. Т. 9. С. 173.
  • Ремесло Василь Миколайович : [нар. в с. Теплівці Пирятинського р-ну] // Альманах пошани й визнання Полтавщини. Полтава, 2003. С. 158-159.
  • Ремесло Василь Миколайович // Халимон В. Полтавщина очима краєзнавця. Полтава, 2009. С. 56 ; Гортаючи сторінки історії Полтавщини. Полтава, 2016. С. 158-159.
  • Сергійчук В. Василь Ремесло (10.02.1907 - 04.09.1983) - академік-селекціонер. / В. Сергійчук // Сергійчук В. Що дала Україна світові. 2-е вид.,  доп. . К., 2008. С. 14-15.
  • Скицька У. Василь Ремесло : селекціонер [уродженець с. Теплівка Пирятин. повіту], що закріпив за Україною статус "житниці Європи" / У. Скицька // #Наші на карті світу. Історії людей, якими захоплюється світ / У. Скицька. Львів, 2019. С. 249-252.
  • Тричі Герої Соціалістичної Праці. Двічі Герої Соціалістичної Праці // Хто є хто на Полтавщині. Видатні земляки. К., 2006. – Вип. 3. С. 74 ; 
  • Людина, що ростила хліб: до 110-річчя від дня народження селекціонера В. М. Ремесла) [Електронний ресурс] // Державна бібліотека України для юнацтва : сайт. – Текст дані. – [2002-2022] / Режим доступу: http://www.4uth.gov.ua/library_science/publishing/kaleidoskop_2017.pdf (дата звернення: 09.02.2022). – Назва з екрану.

Немає коментарів:

Дописати коментар