Головна

субота, 3 грудня 2016 р.

КОЛІНЬКО ОЛЕНА ІВАНІВНА

Письменниця народилася 3 грудня 1986 року в Полтаві. Закінчила Полтавську гімназію № 17. Навчалася на філологічному факультеті Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Почала читати в ранньому дитинстві і досі не може зупинитися. Її власні ігри в індіанців та космічні війнушки врешті-решт перетворилися на казки для племінників. Досі відчуває себе дитиною.
У 2014 році Олена здобула першу премію в номінації "Прозові твори для дітей" у конкурсі "Коронація слова" за роман "Вітри Великого Лугу". Працює над продовженням "Вітрів…".
Книжка розраховано на підліткову аудиторію (11+). "Вітри Великого Лугу" продовжує традицію "характерництва" в українській дитячій літературі, втім, як зізналася авторка, відомої трилогії Володимира Рутківського про джур вона не читала. Твір написаний у популярному нині жанрі фентезі, у якому переплітаються українська історія, міфологія наших предків і вигадка автора, і розповідає про козаків-характерників, які рятують українську землю від навислої загрози, потрапляють у неймовірні пригоди, шукаючи свою долю і долю своєї Батьківщини. За сюжетом, донька гетьмана стає характерником, тобто чаклункою війська Запорізького, і допомагає козакам боротися проти ворогів. А як відомо, жінка не мала права жити на Січі. Саме з цього, каже письменниця, й починаються усі пригоди її героїв. 
Роман Олени Колінько має навчити дітей робити правильні вчинки. "Я хочу, щоб діти, які будуть читати мій роман, ще раз задумалися над тим, яка чудова наша країна, яка багата й героїчна в нас історія, які величні традиції, обряди, які прекрасні самі українці. Крім того, герої моєї книжки роблять моральний вибір, і моєю основною метою було підштовхнути підлітків завжди робити правильні й добрі вчинки, – розповідає письменниця.
Олена розповіла про себе: "Пишу я з дитинства. Але то все були тільки проби пера, маленькі казочки для племінників, вірші. "Вітри Великого Лугу" можна назвати першим серйозним твором. Працювала я над ним близько року, може трохи більше. Цікавлюсь я літературою, люблю вишивати хрестиком. Навчалась на філологічному факультеті ПНПУ. Відправити роман на "Коронацію слова" вирішила, щоб спробувати свої сили. Звісно, про першу премію мріяла, але не те, щоб дуже розраховувала. А ще відправила тому що хочеться поділитися з дітками своєю казкою. "Коронація" – непоганий перший крок в цьому напрямку. Коли писала твір на якісь конкретні джерела не спиралася, там більше вигадки, а минуле – для колориту. Козацька доба – загадкова, цікава, на неї чудово лягає жанр фентезі, яким я і сама захоплююсь. Тому без характерників було просто не обійтися. Видати книгу, звісно, хочеться, але зараз це поки що тільки в планах, бо не це треба немало коштів та реклама".
В 2015 році переможниця ІІІ Міжнародного конкурсу на кращий твір для дітей "Корнійчуковська премія" в номінації "Проза для дітей старшого віку та юнацтва" "За сучасність і своєчасність казкового сюжету" за казку "Піксель Петрович".

Немає коментарів:

Дописати коментар