ЗАЛЮБЛЕНА В УКРАЇНСЬКУ ПІСНЮ

"Приїхала я колись у Полтаву й закохалася в неї…

А тепер бачу, що й Полтава до мене небайдужа."

Н. Хоменко

Заслужена артистка УРСР (1989), народна артистка України (2010)

Народилася Наталія Хоменко 20 грудня 1946 року в с. Хоцьки, тепер Переяслав-Хмельницького району Київської області. Виросла артистка в співучій сім'ї, співала з дорослими з дитинства, дуже багатьох народних пісень навчилася у мами та бабусі.

В дитинстві Наталію Сергіївну бабуся навчила шити й вишивати гладдю та хрестиком. Тому це їй пригодилося для того, щоб самостійно виготовляти для себе костюми. Глядачі завжди в захваті від її концертного вбрання. У Канаді з Наталією Сергіївною трапилася така історія. На одному з концертів на її костюм накинув оком місцевий колекціонер. На всі концерти приходив із вмовляннями: "Вибирай із моїх 112 нарядів будь-який, а цей продай!" Не продала, і не тільки тому, що власноруч вишивала той кожен хрестик ночами, а рукава мережила найдорожча людина – мама, не тільки тому.

Вирішила вступати до студії при хорі ім. Г. Г. Верьовки у Києві. При вступі розхвилювалась, що члени комісії, в якій головував сам Григорій Гурійович Верьовка, лише мить слухали зосереджено, а далі вже мали найбезтурботніший вигляд: посміхалися, перешіптувалися… помчала Наталія до тітки, яка жила неподалік, рятувати голос: випила десять сирих яєць, а потім знову повернулася до залу… Вразила, не тільки вокальними даними, яким вони були зараховані на її користь уже з першої спроби, – бажанням служити сцені.

Закінчила в 1966 р. вокальну студію з підготовки акторських кадрів для народних хорів республіки при Державному українському народному хорі ім. Г. Г. Верьовки. Два роки вчилась, а потім ще два роки співала там. Також закінчила в 1993 р. філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка.

Художній керівник Полтавської обласної філармонії В. Міщенко, коли приїхав у Київ на прослуховування у хор Григорія Верьовки помітив і запросив на роботу до Полтави Наталію Стріх. Валентин Юхимович у стінах школи-студії: вмовляв Наталію Сергіївну забути про вже письмово оформлене бажання їхати на роботу до Херсона й агітував вирушити до Полтави, в голосі якої почув ті барви, котрих не вистачало його "Веселці". Отак дівчина з Київщини потрапила до Полтави, щоб стати одним із найкращих голосів Полтави. Так Наталія Сергіївна залишилася у Полтаві назавжди.

50 років її творчої діяльності було присвячено місту, яке стало для неї рідним – тут вона відбулася як творча особистість, створила сім'ю, сюди переманила сестру з Сибіру, а потім перевезла маму та бабусю.

З 1966-1970 рр. – артистка хорової групи вокально-хореографічного ансамблю "Веселка" Полтавської обласної філармонії.

Першим твором, що Валентин Юхимович Міщенко обробив для Наталії Сергіївни як для солістки в супроводі ансамблю, була пісня "Ой піду я на долину".

З 1970-1972 рр. працювала керівником танцювального гурту при Полтавському районному будинку культури, з 1972 р. – інструктор з фізкультури Полтавської психлікарні, з 1973 р. – артистка хору Полтавського обласного музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя, з 1973-1978 рр. – керівник вокального ансамблю Полтавського фарфорового заводу, з 1978-1979 рр. – завідуючою бібліотекою Полтавської автоколони №2211.

З 1979 року – солістка-вокалістка ансамблю бандуристів, з 1981 – солістка філармонічної групи, з 1987 – солістка-вокалістка вокально-хореографічного ансамблю "Веселка" (3 1988 – пісенно-танцювальний ансамбль "Полтава"), солістка-вокалістка концертного ансамблю "Чураївна" Полтавської обласної філармонії, комунального підприємства культури і мистецтв "Полтавська обласна філармонія".

За цей період підготувала 37 концертних програм, у її репертуарі значиться понад 200 українських народних пісень. Виконує пісні на вірші Дмитра Луценка, Анатолія Лихошвая, Миколи Сингаївського та ще багатьох відомих авторів. Автором пісні "Маруся Чурай" є сама Наталія Хоменко. Творча дружба з композиторами В. Міщенком, Г. Калайдою, Ю. Рожковим, В. Соколиком, постійно збагачувала репертуар заслуженої артистки. Пісню "Моя Полтава", колись Анатолій Драгомирецький та Олексій Чухрай написали під враженням від зустрічі з Наталією Сергіївною.

Гастролювала в Чехословаччині, Польщі, Канаді, Болгарії, Румунії та ін. Брала участь у святкуванні Днів споріднених міст Польщі, Болгарії, у міжнародному музичному фестивалі "Слов'янський базар" у Білорусії, виступала під час відкриття пам'ятника Т. Шевченку у м. С.-Петербург.

Володар Гран-прі міжнародного фестивалю "Світ музики" в 1998 р. Італія, лауреат ІV міжнародного конкурсу виконавців на багатострунних інструментів ім. Віри Городовської у номінації "Співак-декламатор", у супроводі ансамблю "Чураївна" 2010 р. в Москві.

Нагороджена Почесними Грамотами Полтавського облвиконкому, Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної ради, обласного управління культури, громадських організацій.

Обиралась головою культурно-мистецької секції Полтавської організації товариства "Україна-Світ".

Література в бібліотеці:

1. І мудра, і співуча, й чарівна: // Полтавський вісник. – 2008. – 10 жовт. – С. 29.
2. Жовнір Н. Залюблена в українську пісню : [Засл. арт. України, співачка Н. Хоменко] / Н. Жовнір // Вечірня Полтава. – 2006. – 9 листоп. – С. 5.
3. Жовнір Н. Незглибиме пісенне джерело / Н. Жовнір // Зоря Полтавщини. – 2011. – 28 груд. – С. 3.
4. Корнєва В. На сцені й за кулісами : [про співачку Н. С. Хоменко] / В. Корнєва // Зоря Полтавщини. – 2011. – 12 серп. – С. 13.
5. Наталка Хоменко – народна артистка Полтавщини // Буцька Н. Наші знайомі. Нариси про полтавців кінця ХХ – початку ХХІ ст. – Полтава, 2008. – С. 74–75.
6. Наталка Хоменко – народна артистка Полтавщини // Буцька Н. Полтавці: від "Я" до "Ми". – Полтава, 2014. – С. 60–61.
7. Хоменко Наталія Сергіївна // Полтавська філармонія – 70 / упоряд. О. А. Білоусько, В. А. Пилипенко, Т. П. Пустовіт . – Полтава: АСМІ, 2013. – С. 145.
8. Черпакова Л. Піснею сіє тепло доброти / Л. Черпакова // Зоря Полтавщини. – 2006. – 17 листоп. – С. 14.