"Я ОБІЙШОВ УСІ СВІТИ..."

На землях, спалених війною,

Щоночі бачилось мені

Моє містечко над Сулою

В моїй дитинній стороні.

На землях, де ревли гармати,

Повік ввижається з імли

Моя стара убога хата,

Де ми вродились і росли.

(06.11.1925 р. н.)

Нещодавно журі літературної премії "Благовіст" оголосило лауреатів 2016 року. У номінації "Поезія" лауреатом став наш земляк, уродженець м. Лохвиця, старійшина української літератури, Микола Петренко за збірку "Перетин". 

Це сто перша книга 90-річного автора, який прожив довге і насичене життя, багато чого бачив, багато пережив: Голодомор і сталінські репресії, від яких постраждав батько і його брати; Другу світову війну, нацистські невільничі концтабори (Янівський, Штокбах, Брюккен, Бухенвальд), в'язнем яких він був у юності. 

Після визволення – табори вже радянські, "фільтраційні" та трудові: праця на вугільних шахтах Донбасу, рибних промислах Далекого Сходу, камчатський лісоповал.

І вже потім – навчання у Львівському державному університеті ім. І. Франка, праця журналіста, вдалі літературні спроби, видані книги: поезія, гумор, публіцистика, мала проза, дитячі збірки, театральні вистави, переважно для дітей, до двох сотень пісень, між яких такі, що визнавалися кращими піснями року, насамперед це "Намалюй мені ніч" та інші.

Жадання миру і щастя для людей, найперше, для юного покоління, віра в правду і справедливість, світле майбутнє рідного краю – ці чуття пронизують всю творчість Миколи Євгеновича. Особливо це стосується двох останніх книг – "Моє містечко над Сулою" (2014) та "Перетин" (2015), які писалися досвідом малого хлопчака з полтавського краю – коли вже юні почуття освячуються багатющим досвідом поета.

Творчість Миколи Євгеновича Петренка отримала заслужене визнання в Україні, за кордоном. Він – лауреат десяти літературних премій, заслужений діяч мистецтв України. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної ради України, Великим Золотим Знаком (Німеччина).