Народився Андрій Нанкевич 23 липня 1941 року в селі Дружелюбівка Солонянського району Дніпропетровської області в родині колгоспників. Там навчався в середній школі, працював якийсь час механізатором, потім відслужив армію. Вищу журналістську освіту здобув у Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив 1967 року.
Відтоді живе у Полтаві, де працював спершу в редакції молодіжної газети "Комсомолець Полтавщини", а потім – у "Зорі Полтавщини". В 1993-96 роках обіймав посаду заступника головного редактора цієї газети.
На сторінках газет Андрій Нанкевич виступав з репортажами, нарисами, публіцистичними статтями і навіть рецензіями на літературні твори, завоювавши авторитет талановитого журналіста. Андрій Андрійович прийшов у літературу з журналістики, яку не залишив і тоді, коли став автором кількох збірок повістей та оповідань.
Як журналіст і письменник А. Нанкевич був людиною спостережливою, добре розумів психологію людей і мотиви їх вчинків, умів давати короткі, стислі, влучні характеристики людям і подіям.
Письменник вийшов із села, там працював і спостерігав життя селянського люду, його побут і звичаї, там і відчув глибинно душу народну, яку й намагається відкрити читачеві у своїх прозових творах.
Присьменник зважився зібрати кращі повісті і новели в окрему книжку і запропонував видавництву "Молодь", заручившись підтримкою Григора Тютюнника. В 1980 році перша збірка під назвою "Червоний глід" вийшла у світ і була прихильно зустрінута критикою.
Книжка містить одинадцять оповідань, в них письменник показав і свою симпатію до села і вміння розкрити глибину людських переживань, особливо в складні, драматичні періоди життя. Письменник ніби закликає всіх бути небайдужим до загнаних недолею людей, щоб потім не гризло сумління. "Окремі оповідання збірки побудовані так, що в них живе якась таємниця", – сказав Федір Тютюнник.
Герої А. Нанкевича переважно молодь. Про них автор пише тепло, з любов'ю. Шлях їхній часом складний, проте вони оптимісти, палко закохані в життя і йдуть по ньому справжніми господарями.
Герої оповідань – люди з Полтави й Полтавщини. Їх долі пов'язані з Кременчуком, Зіньковом, Гадячем, Диканькою, Решетилівкою й Лохвицею, іншими містами та селами. Автор глибоко залюблений у Полтавщину її просторами, лісами, полями, ріками, дощами й грозами, з усім, без чого не може жити людина. Збірка оповідань "Червоний глід" написана тепло, щиро, зворушливо, на глибокій правдивій основі.
В 1985 році вийшла збірка "Три тополі на вітрі", до якої увійшли десять оповідань та повісті про село, дружбу хліборобів України і Болгарії, про незагойну рану війни. Вони написані на матеріалі Полтавщини. Більшість оповідань написані автором на тему бурхливого тогодення, про високу мету життя радянських людей, про їх обов'язки і борги перед Вітчизною, про покликання й совість, трудові заслуги.
Помітним творчим досягненням А. Нанкевича в цій збірці стали оповідання, які викликають у читача серйозні роздуми і високі почуття. Напевне, найкраще з них оповідання "Три тополі на вітрі", що дало назву книги. В ній і хвилюючий, до певної міри символічний образ трудівника, який полишає людям Землі й після себе творіння своїх рук, і світлий образ солдатської вдови, що після кожної війни у скорботі й вірі чекатиме, поки жива.
Аналізуючи повість "Двоє для любові" та оповідання з книги "Три тополі на вітрі", критика відзначала "неприховану атмосферу добра, любові й поетичності, які пронизують книжку". Це справді так: кожний твір зігрітий любов'ю письменника до селян, сільської природи, в них оспівується краса чесної, самовідданої, прив'язаної до землі праці. Також автор правдиво, в піднесеному тоні розповідає про сьогоднішню щиру дружбу й взаємопопомогу хліборобів України й Болгарії.
Дуже близька письменникові тема жінки-матері, її милосердя, глибокого болю за долю дітей і онуків, яких забирали від неї голодомори, війни, "вербовки" в промислові міста. Цим характеризується книжка Андрія Нанкевича "Така тепла осінь", яка вийшла в 1989 році. Образ матері проходить через повісті й оповідання всієї збірки. Письменник показав одвічні, проте на болючій конкретиці, переживання матері, її муку, її виплакані сльози, читаючи твори відчуваєш той біль майже фізично. Це треба поставити в заслугу письменникові, що зумів так відчутно виліпити той образ точно віднайденими словами, їх правдою, строгістю реалій. Критик писав: "Цей образ у творах письменника завжди болючий".
До книги увійшли три повісті та сім оповідань, в яких письменник детально аналізує ті чи інші життєві ситуації, розкриває часом в незвичних, екстремальних умовах людські характери, залишається вірним селянській тематиці.
Не можна обминути й те, що автор зарекомендував себе вмілим майстром пейзажу, на фоні якого живуть і працюють люди чи відбуваються ті або інші події. Пейзаж іноді грає роль не тільки фону, а й допомагає розкрити внутрішній світ героїв.
Тонко, іноді в дрібних деталях автор малює портрети героїв. Автор знаходить такі деталі й слова, що переконливо й зблизька бачиться не тільки обличчя, а й те, як він прожив своє життя.
"Така тепла осінь" – третя прозова книга автора. В ній А. Нанкевич показав своє глибоке знання життя й побуту полтавського села, його насущних проблем, та найбільш вдало намалював привабливі образи його жителів.
Твори Андрія Нанкевича написані гарною мовою, відзначаються м'яким, поетичним стилем, окремі з них нагадують стиль Григора Тютюнника, у якого письменник навчався художньої майстерності творення образів з народного життя. Письменник М. Малахута в критичній статті про названу книжку охарактеризував її як "чисту, чесну, мужню, мозолясту сходинку до гори майстерності".
1992 року вийшла повість про кохання "Іронія".
Окремі твори письменника перекладалися болгарською, азербайджанською, литовською мовами. Лауреат літературної премії імені Петра Артеменка. Член Спілки письменників України з 1987 року. 19 вересня 1997 року, будучи у службовому відрядженні, Андрій Нанкевич трагічно загинув в автокатастрофі. Похований у Полтаві.
БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:
- Лютий 1968 року. Тодішні працівники газ. "Комсомолець Полтавщини" (всі стали письменниками): А. Нанкевич, М. Казидуб, Ф. Роговий, М. Булах : [Фото] // Українська літературна газета. – 2013. – № 18 . – С. 13
- Нанкевич А. Алергія : [новела, біографія автора, який жив і працював у Полтаві 30 років] / А. Нанкевич // Калинове гроно : антологія прози і драматургії полтавських літераторів ХХ ст. . – Полтава, 2006. – Кн. 2. – С. 316–339
Немає коментарів:
Дописати коментар