19 червня християни східного обряду відзначають День Святої Трійці – одне з головних церковних свят. У народі свято Трійці називають «зеленим» літнім святом. В цей день прийнято прикрашати храми і будинки гілками з дерев, луговими травами, квітами, це прийшло ще з дохристиянських часів. За народними традиціями на Трійцю проводилися гуляння, ворожіння, дівчата пускали по воді вінки.
В народі це свято називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці. День Святої Трійці – стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця – Творця Неба і Землі, Бога Сина – Господа нашого Ісуса Христа, і Бога Духа Святого – Господа Животворчого, що від Отця походить. День Святої Трійці святкується у день сходження Святого Духа на апостолів: "Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав".
У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. В православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки. Прикрашати свої
домівки зеленим гіллям прийшло до нас з дохристиянських часів. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики. День Святої Трійці, який по суті об’єднує свята старозавітної і новозавітної П’ятдесятниці, є святом народження християнської Церкви. Бог-Отець започаткував її в Старому Завіті, Бог-Син створив Церкву, втілившись на землі в образі Ісуса Христа, Бог-Дух Святий діє в ній і сьогодні. На Зелені Свята провідували померлих родичів. Напередодні свята Трійці у церкві відзначають Троїцьку вселенську батьківську суботу, поминаючи людей, які з якихось причин не отримали християнського поховання: наприклад, пропали безвісти або загинули у воді. Понеділок, що наступив після Свята Святої Трійці, присвячений Третій Іпостасі Пресвятої Трійці – Святому Духу, і називається Духів День. Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.
домівки зеленим гіллям прийшло до нас з дохристиянських часів. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики. День Святої Трійці, який по суті об’єднує свята старозавітної і новозавітної П’ятдесятниці, є святом народження християнської Церкви. Бог-Отець започаткував її в Старому Завіті, Бог-Син створив Церкву, втілившись на землі в образі Ісуса Христа, Бог-Дух Святий діє в ній і сьогодні. На Зелені Свята провідували померлих родичів. Напередодні свята Трійці у церкві відзначають Троїцьку вселенську батьківську суботу, поминаючи людей, які з якихось причин не отримали християнського поховання: наприклад, пропали безвісти або загинули у воді. Понеділок, що наступив після Свята Святої Трійці, присвячений Третій Іпостасі Пресвятої Трійці – Святому Духу, і називається Духів День. Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.
Немає коментарів:
Дописати коментар